Рішення

від 18.06.2018 по справі 641/826/18

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/872/2018 Справа № 641/826/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року

Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:

Головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дрокіної С.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/826/18 за позовною заявою Державного підприємства Завод імені ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа : Житловий кооператив Малишевець про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ДП Завод імені ОСОБА_5 звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, третя особа : Житловий кооператив Малишевець про стягнення суми заборгованості за додатковою угодою № 1 від 01.12.1999 року до договору № 13/869-98 від 25.12.1998 року за період з 01.09.2009 року по 31.01.2018 року включно, в розмірі 39089,02 грн.; інфляційних збитків у розмірі 35544, 18 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 4889,9 грн.; суму позики , що підлягає достроковому поверненню за період з 01.02.2018 року по 30.09.2024 року включно в розмірі 30962,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25.12.1998 року між сторонами у справі укладено договір позики № 13/869-98, згідно якого позивачем було надано цільову позику відповідачу в розмірі 50305,00 грн., для здійснення капітального будівництва житлового будинку за адресою м. Харків, вул. Лебединська, 2 ( в подальшому змінено на вул. Лебединська, 5 ). Вказана сума позики була повернута відповідачем в повному обсязі. Крім того, між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору позики № 13/869-98 від 25.12.1998 року, відповідно до якого відповідачу надано додаткову позику у розмірі 70051,52 грн. та згідно заяви відповідача, останній просив отриману ним додаткову позику перерахувати на рахунок Житлово-будівельного кооперативу та здійснювати відрахування грошових коштів з його заробітної плати відповідно до графіку погашення вказаної додаткової позики. Згідно п. 4 Додаткової угоди позичальник зобов'язаний повернути розмір позики, зазначений в п. 1 Додаткової угоди, наступним чином: щомісячно шляхом утримання адміністрацією позикодавця грошових коштів із заробітної плати позичальника або шляхом внесення позичальником готівкових грошових коштів до каси Вказана додаткова позика була надана відповідачу за умови сплати щомісячного платежу з кінцевим терміном повернення до вересня 2024 року. В порушення умов додаткової угоди позичальник не здійснив жодного з вищевказаних платежів відповідно до умов додаткової угоди, у зв язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка складається з суми заборгованості за додатковою угодою № 1 від 01.12.1999 року до договору № 13/869-98 від 25.12.1998 року за період з 01.09.2009 року по 31.01.2018 року включно, в розмірі 39089,02 грн.; інфляційних збитків у розмірі 35544, 18 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 4889,9 грн.; суми позики , що підлягає достроковому поверненню за період з 01.02.2018 року по 30.09.2024 року включно в розмірі 30962,50 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог Державного підприємства Завод імені ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа : Житловий кооператив Малишевець про стягнення усми заборгованості за період з 01.09.2009 року по 01.11.2012 року . Крім того, вказаною ухвалою, закрито підготовче засідання у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача підтримала доводи позовної заяви, просила її задовольнити в повному обсязі та додатково зазначила, що між позивачем, ЖБК Жилстрой-1 та ТОВ Сітал був укладений договір підряду від 02.11.1998 року на капітальне будівництво житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Лебединська, 2 ( в подальшому змінено на вул. Лебединська, 5 ). Позика була надана відповідачу з цільовим призначенням для здійснення капітального будівництва житлового будинку за вищевказаною адресою, та на підставі заяви відповідача , позивач перерахував суму додаткової позики в розмірі 70051,52 грн. на поточний рахунок ЖБК Жилстрой-1 для здійснення капітального будівництва вказаного житлового будинку. Також представником позивача в судовому засіданні зазначено, що оригінали платіжних доручень, які б підтверджували перерахування грошових коштів в сумі 70051,52 грн. на поточний рахунок ЖСК ЖБК-98 на підприємстві відсутні.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на не обґрунтованість позову та відсутність правових підстав для його задоволення.

Представник відповідача заперечувала проти позову в повному обсязі та зазначила, що вказані в позові обставини не відповідають дійсним обставинам справи, вважає позов не обґрунтованим та безпідставним, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема щодо прийняття відповідача до членів ЖБК ЖБК-98 та фактичного отримання відповідачем коштів за додатковою угодою та перерахування таких коштів на рахунок ЖБК ЖБК-98 . Крім того, представник відповідача зазначила , що між відповідачем та ДП Завод ім.. ОСОБА_5 дійсно був укладений договір позики № 13/869-98, за яким відповідач отримав цільову позику на загальну суму 50305,00 грн. шляхом безпосереднього перерахування ТОВ Ситал на будівництво будинку № 2 по вул.. Лебединській в м. Харкові строком на 20 років. В подальшому керівництво ДП Завод ім.. ОСОБА_5 повідомило ОСОБА_2 про те, що виділених раніше коштів не вистачає на будівництво будинку та запропонувало надати додаткову позику, у зв'язку з чим 01.12.1999 року підписано додаткову угоду № 1 до договору позики, якою визначено надання додаткової позики на суму 70051,52 грн. для будівництва житлового будинку. 06.12.2000 року ОСОБА_2 отримано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, в процесі будівництва будинку та прийняття його в експлуатацію номер будинку змінився з № 2 на № 5. 21.06.2003 року між ОСОБА_2 та ДП Завод ім.. ОСОБА_5 укладено договір застави нерухомого майна, предметом застави є квартира АДРЕСА_1. Договір застави укладено з метою забезпечення зобов'язань за договором позики № 13/869-98 від 25.12.1998 року. Листом ДП Завод ім.. ОСОБА_5 від 24.11.2003 за № 296/16 на адресу Приватного нотаріуса ХМНО повідомлено про повне погашення ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором позики та запропоновано зняти заборону відчуження предмета застави. За таких обставин представник вважає, що у відповідача відсутні зобов'язання перед ДП Завод ім.. ОСОБА_5 за договором позики. Також, представник відповідача вважає, що позивачем порушений строк звернення до суду з даними позовними вимогами.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.

Суд, заслухавши доводи учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами у справі, що 25.12.1998 року між ОСОБА_2 та ДП Завод ім.. ОСОБА_5 укладено договір позики № 13/869-98, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано цільову позику на загальну суму 50305,00 грн. на будівництво житлового будинку за адресою: м. Харків, вул.. Лебединська,2, та визначено порядок її повернення. ( а.с.19)

Пунктом 3.1 договору позики передбачено, що сума позики надається ОСОБА_2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Ситал .

Згідно заяви відповідача від 25.12.1998 року , що адресована головному бухгалтеру ДП Завод ім.. ОСОБА_5 ,останній просив отриману суму позики в сумі 5305,00 грн. перераховувати на розрахункових рахунок ЖБК Жилстрой-1 для здійснення капітального будівництва житлового будинку за адресою: м. Харків, вул.. Лебединська,2. ( а.с.21)

Крім того, 01.12.1999 між вказаними сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору позики, відповідно до умов якої позивач зобов'язався надати ОСОБА_2 додаткову позику на загальну суму 70051,52 грн. строком на 25 років. ( а.с.22)

Зазначеною додатковою угодою встановлено, що ця угода є невід ємною частиною договору 13/869-98 від 25.12.1999 року.

Згідно заяви відповідача від 01.12.1999 року , що адресована головному бухгалтеру ДП Завод ім.. ОСОБА_5 ,останній просив отриману суму позики в сумі 70051,52 грн. грн. перераховувати на розрахункових рахунок ЖБК ЖБК-98 для здійснення капітального будівництва житлового будинку за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 128. ( а.с.24)

Як вбачається з копій платіжних доручень, оригінали яких, на вимогу суду не були надані позивачем для огляду в судовому засіданні , вбачається, що останнім здійснювалися перерахування грошових коштів на рахунок ЖБК Жилстрой-1 в рахунок забезпечення фінансування будівництва ( а.с.40-45,47-49).

Загальним рішеням адміністрації та профспілкового комітету ДП Завод ім.. ОСОБА_5 було прийнято рішення щодо передання ЖСК Жилстрой-1 відповідних матеріалів та обладнання, вартість яких було віднесено за рахунок коштів наданих позивачем в якості безвідсоткового займу працівникам заводу під будівництва житла .

Доказів, того, що відповідач в період часу прийняття вищевказаних рішень був членом профспілкового комітету ДП Завод ім.. ОСОБА_5 суду не надано.

Відповідно до акту Державної приймальної комісії від 10.12.1999 року багатоквартирний будинок за адресою: м. Харків, вул.. Лебединська, 5 було прийнято в експлуатацію.( а.с.25-28),

Згідно рішення Виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова від 21.11.2000 року відповідачу видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2. ( а.с.89)

Крім того , відповідно до свідоцтва про право власності від 06.12.2000 року , квартира АДРЕСА_2 належить відповідачу по справі. ( а.с.90)

З договору застави нерухомого майна від 21.06.2003 року, укладеного між сторонами у справі , вбачається , що в забезпечення своєчасного повернення позики відповідно до договору 13/869-98 від 25.12.1998 року в сумі 50305,00 грн., відповідач передав у заставу належну йому квартиру АДРЕСА_2.

24.11.2003 року ДП Завод ім.. ОСОБА_5 подав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу заяву , в який зазначив про повне погашення суми позики в розмірі 50 305,00 грн., виданої на підставі договору 13/869-98 від 25.12.1998 року та просив зняти заборону на відчуження квартири, що є предметом застави (іпотеки) за договором застави нерухомого майна від 21.06.2003 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, Іпотек, Заборони відчуження від 19.03.2018 року , вбачається що будь -які заборони відчуження на належне відповідачу майно , відсутні .

Отже, вказані обставини вказують на відсутність зобов'язань відповідача перед позивачем за договором позики № 13/869-98 від 25.12.1998 року .

Так, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем не надано доказів, щодо отримання відповідачем суми займу згідно додаткової угоди № 1 до договору 13/869-98 від 25.12.1998 року в розмірі 70051,52 грн. та доказів перерахування вказаної суми на відповідний рахунок забудовника для здійснення будівництва житлового будинку за адресою: м. Харків, вул.. Лебединська,2, як це передбачено вказаним договором, оскільки згоди відповідача на перерахування вказаних коштів за додатковою угодою на рахунок забудовника відповідачем не надано.

Суду надана в якості доказів заяви відповідача від 01.12.1999 року , що адресована головному бухгалтеру ДП Завод ім. В.О. Малишева , згідно якої відповідач просив отриману суму позики в сумі 70051,52 грн. грн. перераховувати на розрахункових рахунок ЖБК ЖБК-98 для здійснення капітального будівництва житлового будинку за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 128, тоді як договору , укладеного між сторонами щодо отримання відповідачем позики з цільовим призначенням на будівництво житлового будинку за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 128 суду не надано.

Крім того, додатковою угодою угоди № 1 до договору 13/869-98 від 25.12.1998 року встановлено, що ця угода є невід ємною частиною договору №13/869-98 від 25.12.1999 року, але доказів щодо укладання сторонами договору №13/869-98 саме від 25.12.1999 року, суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги з підстав визначених позивачем в позові є недоведеними та необґрунтованими, у зв язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову .

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн., позивачу не відшкодовуються, у зв язку з відмовою у задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суд , -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову Державного підприємства Завод імені ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа : Житловий кооператив Малишевець про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Державне підприємство Завод імені ОСОБА_5 , адреса місцезнаходження : м. Харків, вул. Плеханівська, 126, Код ЄДРПОУ- 14315629.

Представник позивача - ОСОБА_1, службова адреса: вул. Плеханівська, 126, РНОКПП в матеріалах справи відсутній .

Відповідач - ОСОБА_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1.

Представник відповідача - ОСОБА_3, адреса проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП в матеріалах справи відсутній .

Третя особа - Житловий кооператив Малишевець , юридична адреса : м. Харків, вул. Лебединська, 5 , Код ЄДРПОУ- 25461435.

Представник третьої особи - ОСОБА_4, службова адреса : м. Харків, вул. Лебединська, 5 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній .

Повний текст рішення по справі складено 27 червня 2018року.

Суддя: ОСОБА_6