Постанова

від 27.06.2018 по справі 817/949/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/949/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

розглянувши у апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "АКРІС АГРО" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" грудня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРИНЬ АГРО" до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Корецької районної державної адміністрації Рівненської області, Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_3, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області , ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "АКРІС АГРО" про визнання протиправними та скасування рішень ,

суддя в 1-й інстанції - Щербаков В.В. ,

місце ухвалення постанови - м. Рівне ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" (далі - ТОВ "Горинь Агро"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області), звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корецької районної державної адміністрації Рівненської області (далі - Корецька РДА, відповідач 1), Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області (далі - КП "ЦРП", відповідач 2), Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - ГТУЮ у Рівненській області, відповідач 3), державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_3 (далі - державний реєстратор КП "ЦРП" ОСОБА_3, відповідач 4), державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області ОСОБА_4 (далі - державний реєстратор КП "ЦРП" ОСОБА_4, відповідач 5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "АКРІС АГРО" (далі - ТОВ "АКРІС АГРО"), про визнання протиправними та скасування рішень.

В ході судового розгляду позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

1) від 04.02.2016 (індексний №28073356), право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623086500:03:012:0063 зареєстровано за ТОВ «АКРІС АГРО» , номер запису про інше речове право 13114133, на підставі договору оренди землі від 01.02.2016 б/н, укладеного з ОСОБА_6 - спадкоємиця ОСОБА_7;

2) від 04.02.2016 (індексний №28086301), право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623082000:02:007:0006 зареєстровано за ТОВ «АКРІС АГРО» , номер запису про інше речове право 13124280, на підставі договору оренди землі від 23.02.2015 б/н, укладеного з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - спадкоємці ОСОБА_10.

Позов обґрунтовано тим, що державним реєстратором було проведено державну реєстрацію іншого речового права за ТОВ АКРІС АГРО - права оренди земельних ділянок, які орендує позивач на підставі договорів оренди, укладених строком на 10 років. Таким чином, у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень відбулася подвійна реєстрація оренди на одну і ту саму земельну ділянку за різними особами, внаслідок чого порушенні права ТОВ "Горинь Агро", як первинного орендаря за договорами оренди, які є дійсними. Відтак, оспорювані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки державна реєстрація іншого речового права відбулася в супереч вимогам чинного законодавства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Корецького районного управління юстиції ОСОБА_4 від 04.02.2016 з індексним номером 28073356 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623086500:03:012:0063, розташованої на території Самострілівської сільської ради Корецького району Рівненської області, за ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АКРІС АГРО» , прийнятого на підставі договору оренди землі б/н, укладеного 01.02.2016 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АКРІС АГРО» .

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Корецького районного управління юстиції ОСОБА_4 від 04.02.2016 з індексним номером 28086301 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623082000:02:007:0006, розташованої на території Даничівської сільської ради Корецького району Рівненської області, за ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АКРІС АГРО» , прийнятого на підставі договору оренди землі б/н, укладеного 23.02.2015 між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АКРІС АГРО» .

Присуджено на користь позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Горинь Агро" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області судовий збір в сумі 2756,00грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «АКРІС АГРО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Корецький районний відділ Рівненської регіональної філії Центр держаного земельного кадастру не є належним суб'єктом реєстрації договорів оренди землі, а тому не мав повноважень для реєстрації вказаного договору в Державному реєстрі земель. Крім того, оскільки у справі йдеться про реєстрацію похідного права, яке виникло після 01.01.2013 та раніше заявником не реєструвалося, у державного реєстратора не виникло обов'язку звертатися до інших суб'єктів владних повноважень для отримання інформації щодо відповідних земельних ділянок. Відтак, у державного реєстратора не було правових підстав для відмови ТОВ "АКРІС АГРО" у реєстрації договорів оренди, а тому такі реєстратори діяли в межах наданих їм повноважень, що свідчить про відсутність підстав для скасування оспорюваних рішень.

Крім того під час апеляційного розгляду даної справи ТОВ «АКРІС АГРО» 10.05.2018р. подало клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що Великою Палатою Верховного Суду від 04.04.2018 року у аналогічній справі № 817/1048/16 було прийнято постанову про відмову у задоволенні апеляційних скарг на ухвали судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі через те, що така справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином ТОВ «АКРІС АГРО» з урахуванням вимог ст. 319 КАС України, якою передбачено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження по справі, не залежно від доводів апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, мотиви клопотання скаржника про закриття провадження по справі , дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, судова колегія враховує наступне.

Приписами ч.3 ст.3 КАС України ( в редакції чинній на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 статті 4 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Розгляду в порядку адміністративного судочинства підлягає публічно-правовий спір за участю суб'єкта владних повноважень, який в межах спірних правовідносин діє на виконання своїх владних управлінських функцій та/або делегованих повноважень.

Матеріали справи свідчать, що вищевказані договори оренди землі є чинними на даний час, ніким не оскаржені та не визнані у судовому порядку недійсними.

Колегія суддів зазначає, що після вчинення дій відповідачами -нотаріусами виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у спосіб, визначені Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, а також у відповідності до Цивільного процесуального кодексу України.

Так, ч. 1 у ст. 152 Земельного кодексу України визначає, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

При цьому, частина 2 вказаної статті передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Спосіб захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки передбачений ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України та здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідачами фактично прийнято рішення, які стосуються державної реєстрації переходу права оренди землі від одної юридичної особи до іншої, а тому предметом даного позову є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що не може бути розглянуто за правилами КАС України.

Таким чином, переданий позивачем на вирішення суду спір випливає з цивільних, а саме: договірних правовідносин і, відтак, має приватно - правовий характер.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, такі спори належать до юрисдикції місцевого загального суду.

Висновки аналогічного характеру наведені Верховним Судом України у постанові від від 14.06.2016 року по справі №826/4858/15 та у постанові Верховного Суду від 04.04.2018р. у справі №817/1048/16.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "ОСОБА_11 проти України" від 30.08.2013 року, заява №49069/11).

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п. п. 24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року, заяви №29458/06 і №29465/04).

Крім того, незважаючи на те, що ТОВ Горинь Агро не має на меті висувати вимоги щодо визнання свого права на користування земельними ділянками, однак питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково стане перед судом, який буде вирішувати цей спір.

Скасування рішень приватних нотаріусів з проведення реєстраційних дій за договорами оренди землі, обов'язково будуть впливати на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає, що провадження у справі слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.1 ст.319 КАС України).

Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, це є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317, 319, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "АКРІС АГРО" задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" грудня 2017 р. скасувати, провадження у справі 817/949/17 закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "27" травня 2018 р.