Постанова

від 19.06.2018 по справі 915/966/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/966/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б. , Пількова К.М. ,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

представники сторін у судове засідання не з'явилися,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017 (суддя Смородінова ) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 (Принцевська Н.М. - головуючий, судді: Колоколов С.І., Разюк Г.П.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діаделла"

про зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діаделла" (далі - ТОВ "Діаделла") про зобов'язання визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "ДІАДЕЛЛА" кредиторські вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" за договором банківського рахунку від 19.04.2006 №WW на загальну суму 39 926,84 грн., що складається із: боргу за кредитом - 4 996,82 грн., процентів по кредиту - 21 841,44 грн., пені - 13 088,58 грн.

Позов обґрунтовується отриманням банком інформації про припинення відповідача, який є боржником за кредитним договором, і залишенням без відповіді звернення банку про включення його кредиторських вимог за кредитним договором до проміжного ліквідаційного балансу підприємства.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 15, 16, 104, 105, 110, 111- 112, 526, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 35- 38 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в редакції, чинній на час прийняття судового рішення про припинення юридичної особи (далі - Закон № 755-ІV), статтями 32- 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, та статтею 276 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, враховуючи які суди дійшли висновку про недоведеність позивачем факту припинення боржника шляхом ліквідації юридичної особи, призначення в зв'язку із цим ліквідаційної комісії, визначення нею строку заявлення кредиторами вимог та складання проміжного ліквідаційного балансу. При цьому позивачем не доведено підстав для звернення до суду із вказаним позовом за обставин виконання рішення суду про припинення юридичної особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник посилається на порушення судами положень статей 104, 105, 110, 111 ЦК, статей 86, 236, 237 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи, що суди: 1) дійшли помилкового висновку про недоведеність позивачем обставин щодо порядку, строків припинення юридичної особи ТОВ "Діаделла" шляхом ліквідації, призначення ліквідаційної комісії, а також строків для заявлення кредиторських вимог і моменту виникнення такого права у позивача; 2) помилково зазначили про обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права шляхом подання даного позову, зважаючи на невикористану можливість пред'явлення вимог про стягнення заборгованості.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права , Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2006 сторони уклали договір банківського рахунка №WW, за яким банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий зі спеціальним режимом використання) та здійснював його розрахункове та касове обслуговування, згідно з чинним законодавством та умовами договору (пункт 1.1 договору).

Договір укладений на невизначений термін, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє дію відповідно до його положень та норм чинного законодавства (пункт 6.1).

19.01.2007 сторони підписали додаток № 7 (далі - додаток № 7) до договору - "Правила надання бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок", за яким банк надає клієнту овердрафт (кредит) обслуговування для використання його довіреними особами за допомогою корпоративних платіжних карт, що здійснюється з дати підписання цього документа (пункт 1.1 додатку № 7), в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків і винагороди в обумовлені цим договором терміни (пункт 1.2 додатку № 7). Додаток № 7 підписаний сторонами і скріплений печатками.

Ліміт коштів за угодою, який встановлюється банком, і є сумою, в межах якої банк здійснює оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку, у межах терміну безупинного користування кредитом не більше 30 днів (пункти 1.3, 1.4 додатку № 7).

Клієнт здійснює повне погашення кредиту, простроченої заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну дії договору. Погашення кредиту, простроченої заборгованості та нарахованих/прострочених відсотків може здійснюватися клієнтом також з інших належних йому рахунків відповідно до законодавства в порядку, визначеному умовами договору. Клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, у тому числі з наступних рахунків: № 26050054201371, № 260070600305371 (пункти 1.9, 1.11 додатку № 7).

Згідно з випискою про рух коштів по рахунку ТОВ "Діаделла" № 26050054201371 за період з 01.01.2007 по 21.07.2017, у період з 22.02.2007 по 06.04.2007 клієнт активно користувався наданим кредитом, зокрема, кредитним лімітом у розмірі 5000,00 грн. - з 14.03.2007 по 06.04.2007. Відповідно до наданого банком розрахунку, загальний розмір боргу ТОВ "Діаделла" за вказаним правочином станом на 25.07.2017 становить 39 926,84 грн., з яких: тіло кредиту - 4 996,82 грн., борг за процентами - 21 841,44 грн., борг за пенею - 13 088,58 грн.

У липні 2017 року, опрацьовуючи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), позивач довідався, що з 17.11.2009 ТОВ "Діаделла" перебуває в стані припинення на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 у справі № 2а-3728/09/1470. З Реєстру також вбачається, що керівником комісії з припинення або ліквідатором є голова підприємства - Сірош Петро Володимирович.

26.07.2017 ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслало на адресу ТОВ "Діаделла" цінним листом з описом вкладення заяву з кредиторськими вимогами до боржника та документами до неї, а саме: договором банківського рахунка від 19.04.2006 №WW з додатками, розрахунком боргу за вказаним договором станом на 25.07.2017, випискою по рахунку № 26050054201371.

Зазначеною заявою банк повідомив про виконання у повному обсязі взятих на себе за договором від 19.04.2006 №WW зобов'язань щодо надання кредиту в розмірі 5 000,00 грн. Проте, станом на 25.07.2017 клієнт з банком не розрахувався, що спричинило виникнення боргу за тілом кредиту та нарахування на нього фінансових санкцій на загальну суму 39 926,84 грн. Наведене є підставою для висунення банком своїх грошових кредиторських вимог на цю суму. Банк просив визнати зазначені боргові вимоги, включити їх до проміжного ліквідаційного балансу та сплатити зазначені кошти на поточний рахунок банку, реквізити якого можна отримати при зверненні до його відділення; письмово повідомити кредитора про результати розгляду цієї заяви.

Однак, вказане поштове відправлення не вручено під час доставки та повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи зазначені обставини, банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав шляхом пред'явлення позову до боржника в особі голови ліквідаційної комісії про зобов'язання останнього визнати та включити кредиторські вимоги кредитора до проміжного ліквідаційного балансу боржника.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди дійшли висновку про їх безпідставність, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів створення та існування ліквідаційної комісії.

При цьому суди зазначили, що відповідно до інформації, яка розміщена в Реєстрі, ТОВ "Діаделла" з 17.11.2009 перебуває в стані припинення за судовим рішенням, через неподання підприємством протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності.

Проте, приймаючи рішення про ліквідацію підприємства, окружний суд не призначив комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора.

У зв'язку з викладеним, суди дійшли висновку про те, що обраний банком спосіб захисту порушеного права не призведе до його відновлення, тим більше, що позивач не був позбавлений права звернутися із позовом безпосередньо до боржника про стягнення зазначеної суми боргу.

Однак, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до статей 105, 110 ЦК юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду, який має протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, та відповідно до цього Кодексу призначає комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з частиною 8 статті 111 ЦК ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частинами 3-5 статті 112 ЦК передбачено, що в разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Положеннями Закону № 755-ІV (в редакції, чинній на час прийняття окружним адміністративним судом постанови про припинення юридичної особи відповідача та на момент внесення державним реєстратором відповідного запису до Реєстру) врегульовано порядок здійснення державної реєстрації юридичних осіб та визначено повноваження державного реєстратора.

Так, статтею 38 Закону № 755-ІV визначено процедуру повідомлення судом, який виніс рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи (зокрема в разі неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону), в день набрання таким рішенням законної сили, державного реєстратора за місцезнаходженням юридичної особи, шляхом направлення йому копії постанови для внесення до Реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор має не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Реєстру запис про судове рішення та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та юридичну особу, щодо якої прийнято судове рішення, про вчинення такого запису. Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення. Документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Реєстрі державний реєстратор.

У Реєстрі зазначено, що ТОВ "Діаделла" перебуває в стані припинення з 17.11.2009 на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 у справі № 2а-3728/09/1470. З Реєстру також вбачається, що керівником комісії з припинення або ліквідатором є голова підприємства - Сірош П.В. , призначений державним реєстратором.

При цьому в належний спосіб судами обох інстанцій не з'ясовано, чи направляв реєстратор голові підприємства Сірошу П.В. , зазначеному як ліквідатор, відповідне повідомлення про припинення юридичної особи, хто є засновниками підприємства та чи витребовувалися їх пояснення щодо припинення ТОВ "Діаделла" та створення ліквідаційної комісії. Крім того не досліджувалися обставини складання ліквідаційною комісією та затвердження відповідною особою проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Діаделла", відомості щодо включення до проміжного ліквідаційного балансу (в разі його складення) вимог, пред'явлених ПАТ КБ "ПриватБанк", та результату їх розгляду з урахуванням з'ясування наявності проміжного реєстру кредиторів у процесі ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Однак, під час вирішення спору суд встановлює обставини, що мають значення для справи, надаючи їм юридичну оцінку, а також оцінюючи всі докази, з яких суд виходив при розгляді позову. До того ж суд не позбавлений права витребувати у сторін необхідні додаткові документи для правильного вирішення спору та з'ясування дійсних обставин справи, оскільки без вчинення цих дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Отже, зважаючи на недотримання судами обов'язку щодо встановлення дійсних обставин справи та обмеження повноважень суду касаційної інстанції з цього приводу, наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги, скасування судових актів у справі з її направленням на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Касаційна інстанція зазначає, що доводи ПАТ КБ "ПриватБанк" про помилковість висновків судів щодо недоведеності позивачем порядку і строків припинення юридичної особи ТОВ "Діаделла" шляхом ліквідації, призначення ліквідаційної комісії, а також строків для заявлення кредиторських вимог і моменту виникнення такого права у позивача, неправильне обрання позивачем способу захисту порушеного права шляхом подання цього позову, зважаючи на невикористану можливість пред'явлення вимог про стягнення заборгованості, - мають бути розглянуті під час вирішення спору місцевим господарським судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам статей 43, 82 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 86, 276 ГПК у редакції, чинній після 15.12.2017, щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог та заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, як наслідок, оскаржувані судові акти ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки передбачені статтею 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи та всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, розподіл судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі №915/966/17 скасувати.

Справу №915/966/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков