Ухвала

від 18.06.2018 по справі 808/2651/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2018 року

Київ

справа №808/2651/17

касаційне провадження №К/9901/46515/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 у справі №808/2651/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗапорожСпецСталь до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗапорожСпецСталь у вересні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування наказу від 05.09.2017 №2324 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЗапорожСпецСталь .

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 18.10.2017 позовні вимоги задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.03.2018 (повний текст складено 06.03.2018) залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося 26.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Верховний Суд ухвалою від 10.04.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору в сумі 6400грн.

На виконання вимог ухвали від 10.04.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано документ про сплату судового збору в сумі 3200грн., а також клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документу про сплату решти суми судового збору.

Верховний Суд ухвалою від 14.05.2018 продовжив скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документу про доплату судового збору у десять днів з дня вручення копії ухвали.

У встановлений ухвалою від 14.05.2018 строк її вимоги скаржником виконано.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/2651/17 є вимоги про скасування наказу від 05.09.2017 №2324 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЗапорожСпецСталь та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки на підставі такого наказу.

Правовою підставою для прийняття спірного наказу слугували положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а фактичною - ненадання позивачем пояснень та документального підтвердження інформації згідно з запитами податкового органу.

Суди попередніх інстанцій свої висновки про наявність підстав для задоволення позову мотивували тим, що направлені контролюючим органом на адресу позивача запити не відповідають вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а саме - не містять інформації про факти, які слугували підставою для їх направлення - конкретні обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, що в силу положень абзацу 18 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України звільняє позивача від обов'язку надавати відповідь на такі запити.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі К/9901/46618/18.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень також не міститься.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі щодо визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування наказу від 05.09.2017 №2324 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЗапорожСпецСталь , не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 у справі №808/2651/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗапорожСпецСталь до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк