Рішення

від 27.06.2018 по справі 455/1481/17

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1481/17

Провадження № 2/455/29/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2018 року м.Старий ОСОБА_1

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі - Сенеті Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1481/17 за позовом релігійної організації Релігійний Центр Свідків ОСОБА_2 в Україні до Старосамбірської державної нотаріальної контори про скасування заборони відчуження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Релігійна організація Релігійний Центр Свідків ОСОБА_2 в Україні 07.12.2017 року звернулася до суду з позовною заявою до Старосамбірської державної нотаріальної контори про скасування заборони відчуження нерухомого майна, посилаючись на те, що Релігійна організація Релігійний Центр Свідків ОСОБА_2 в Україні є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом, складеним 19.10.2015 року, померлої 17.05.2016 року.

Позивач прийняв спадщину та одержав свідоцтво про право на спадщину, однак у ньому на житловий будинок № 60 з належними до нього надвірними будівлями і спорудами, розташованого по вул. Л.Галицького у місті Старий Самбір Львівської області, виявлено заборону №4579384, яку зареєстровану 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою. Власником об'єкта обтяження вказано ОСОБА_4.

Однак, інформація щодо ОСОБА_4 не стосується заборони за вищевказаним реєстраційним номером, і відомості про яку за даними Львівського державного нотаріального архіву відсутні. Тому вважає, що заборону накладено помилково, оскільки у 1969 році відбулася зміна нумерації будинків по вул. Леніна у м. Старий Самбір Львівської області. До зміни нумерації будинок, який належав заповідачці ОСОБА_3, був під номером 50 . У наступному записі, виконаному 06.05.1969 року, вказано підставу внесення запису - зміна номеру будинку. Таким чином, житловий будинок за адресою: Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, будинок №60 до 1969 року мав адресу: Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Леніна, будинок №50.

Заборона відчуження у зв'язку з виданою банком позикою громадянину ОСОБА_4 була накладена 03.09.1958 року на будинок за адресою: м. Старий Самбір, вул. Леніна, будинок №60 Львівської області. У вересні 1958 року будинок, на який помилково було накладено заборону відчуження №4579384, зареєстровану 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою, мав адресу: вул. Леніна, будинок №50, м. Старий Самбір, Львівської області.

Крім того, ОСОБА_4 ніколи не був ні власником, ні користувачем будинку за адресою: Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, будинок №60 (колишня адреса: вул. Леніна, будинок №50).

Зазначили, що наявність заборони відчуження помилково накладеної на майно позивача, яка існує лише формально, порушує його право вільно розпоряджатися своєю власністю, а відтак, захистити своє право він може лише у судовому порядку.

Просить скасувати заборону відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 4579384, зареєстровану 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 01.01.2000 року Старосамбірської нотаріальної контори, на житловий будинок за адресою: Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, будинок №60 та зобов язати виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження за реєстраційним номером 4579384, зареєстрованого 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 01.01.2000 року Старосамбірської нотаріальної контори.

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. п. 9 та 11 п. 1 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Цивільного процесуального кодексу в редакції від 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача - представника релігійної організації Релігійний Центр Свідків ОСОБА_2 в Україні - ОСОБА_5, в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 27.06.2018 року в канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Старосамбірської державної нотаріальної контори - в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце слухання справи був належно повідомлений, відзив на позовну заяву не надав, заяву про розгляд справи у його відсутності не надіслав, повідомлення про причини неявки суду також не надав. В матеріалах справи знаходяться докази того, що відповідач повідомлявся про час та слухання справи належним чином (а.с. 30).

А тому, при таких обставинах, суд вважає, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Статтею 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 28.04.1972 року ОСОБА_6, нотаріусом Старосамбірської державної нотаріальної контори, відомо, що єдиним спадкоємцем після померлої 14.10.1971 року громадянки ОСОБА_7, на підставі заповіту є її онука - ОСОБА_3 (а.с.48-49).

Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризаці відомо, що ціле домоволодіння №60 по вул.Леніна в м.Старий Самбір зареєстровано за громадянкою ОСОБА_3, видане на праві особистої власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Старосамбірською нотконторою 28.04.1972 року №811 (а.с.47).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Старосамбірської міської ради Старосамбірського району Львівської області від 19.03.2018 року №326 відомо, що згідно рішення 7-ї сесії І-го демократичного скликання Старосамбірської міської ради від 12.09.1991 року вулицю Леніна в м.Старий ОСОБА_1 перейменовано на вулицю ОСОБА_8 (а.с.40).

19.10.2015 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зареєстрована і проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, склала заповіт відповідно до якого все своє майно ( рухоме і нерухоме), де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, заповіла релігійній організації Релігійний Центр Свідків ОСОБА_2 в Україні (а.с.5).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-СГ №431784, виданого 17.05.2016 року Старосамбірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 померла 17.05.2016 року у віці 83 роки (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.01.2017 року, виданого приватним нотаріусом Старосамбірського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за №2 відомо, що спадкоємцем майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 17.05.2016 року, є Релігійна організація Релігійний центр Свідків ОСОБА_2 в Україні , податковий код 20819222, місцезнаходження: м. Львів - Брюховичі, вул. Львівська, будинок №64. Спадщина складається з житлового будинку №60 з належними до нього надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького Львівської області, який належав спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 28.04.1972 року ОСОБА_6, нотаріусом Старосамбірської державної нотаріальної контори, за реєстром №811 та зареєстрованого 03.05.1972 року Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу за №69/71, що підтверджено довідкою, виданою Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації 13.12.2016 року за №2175 ( а.с.8).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомо, що на житловий будинок за адресою: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, будинок №60, Старосамбірського району Львівської області, фізична особа ОСОБА_3 існує заборона обтяження №4579384, яка зареєстрована 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 01.01.2000 року Старосамбірської нотконтори, власником об'єкта обтяження вказано ОСОБА_4, архівний номер обтяження: 2371076LVОV171, архівна дата: 09.10.2000 року, дата виникнення 01.01.2000, № реєстру: 287823-351, внутрішній №5Е015F2А2ВF1342D2С28, комментарий: с. 131 алф. кн. (а.с.10 та зворотня сторона).

Представник позивача звертався до Львівського державного нотаріального архіву із запитами про отримання інформації про підстави накладення обтяження на майно.

Згідно інформації Львівського державного нотаріального архіву від 13.06.2017 року №1311/01-21 відомо, що власник об'єкта обтяження - ОСОБА_4, та в Реєстрі Самбірської нотаріальної контори для реєстрації заборон, які надаються на будівлі за повідомленням банків про видані позики за 1955-1978 роки на ст. 27 є запис: пор. № 801; Ст. Самбірське відділ. держ.; дата одержання повідомлення 3/ІХ.1958 р.; дата накладення заборони 3/ІХ.1958 р.; прізвище, ім'я, по-батькові особи, на чию будівлю або право забудови накладено арешт (заборону) - ОСОБА_4, вул. Леніна, №60, м. Ст. Самбір.; дата надіслання повідомлення до комунального відділу з записом про накладення заборони - 3/ІХ.1958 року Службова відмітка про зняття заборони відчуження (обтяження) в даній справі - відсутня. В Алфавітній книзі до реєстру заборон Самбірської державної н/контори 1953-1977 рр. на сторінці 41 є запис: - Прізвище, ім'я по батькові фізичних осіб, та назва юридичних осіб, що беруть участь у вчиненні дій - ОСОБА_4, ОСОБА_1. - № за реєстром 801. Відомості щодо накладення заборони відчуження 09.10.2000 р., підстава обтяження: повідомлення б/н, 01.01.2000, Старосамбірська державна нотаріальна контора; на майно за адресою: Львівська обл., м.Старий Самбір, вул.Галицького Л, буд.60 - за даними Львівського державного нотаріального архіву - відсутні (а.с16).

Звідси вбачається, що вище вказана інформація щодо ОСОБА_4 не стосується заборони за реєстраційним номером 4579384, зареєстрованої 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 01.01.2000 року Старосамбірської нотаріальної контори, відомості про яку за даними Львівського державного нотаріального архіву відсутні. Однак, очевидно вказує на підставу помилково накладеної заборони відчуження за реєстраційним номером 4579384.

Зазначена помилка сталася внаслідок того, що у 1969 році відбулася зміна нумерації будинків по вул. Леніна у Старому Самборі. До зміни нумерації будинок, який належав заповідачу ОСОБА_3, був під номером 50 . Вище вказане підтверджується будинковою книгою, у якій велися записи про реєстрацію з 10.03.1951 року. У записах з №1 (виконаний 10.03.1951 року) до №10 (виконаний 24.01.1969 року) вказана адреса реєстрації: м. Старий Самбір, вул. Леніна, №50. У наступному записі, виконаному 06.05.1969 року, вказано підставу внесення запису - зміна номеру будинку. Таким чином, житловий будинок за адресою: Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, будинок №60 до 1969 року мав адресу: Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Леніна, будинок №50.

Заборона відчуження у зв'язку з виданою банком позикою громадянину ОСОБА_4 була накладена 03.09.1958 року на будинок за адресою: м. Старий Самбір, вул. Леніна, будинок №60. У вересні 1958 року будинок, на який помилково було накладено заборону відчуження №4579384, зареєстровану 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою, мав адресу: вул. Леніна, будинок №50.

Крім того, ОСОБА_4 ніколи не був ні власником, ні користувачем будинку за адресою: Львівська область, м. Старий Самбір, вул. Галицького Л., будинок №60 (колишня адреса: вул. Леніна, будинок №50). За даними будинкової книги ОСОБА_4 ніколи не був зареєстрованим (прописаним) за цією адресою. За даними Львівського державного нотаріального архіву йому належав будинок за адресою: м. Старий Самбір, вул. Леніна, будинок №60, (станом на 1958 рік), на який і було накладено заборону відчуження 03.09.1958 року.

Таким чином, судом встановлено, що заборона накладена помилково через зміну нумерації будинків по вул. ОСОБА_8 (колишня - Леніна) у 1969 році.

Крім того, ні ОСОБА_3, ні її спадкоємець - Релігійна організація Релігійний Центр Свідків ОСОБА_2 в Україні не були спадкоємцями ОСОБА_4, а отже, позивач не може відповідати за його зобов'язаннями. Будинок з номером 60 по вул. Леніна до зміни нумерації належав ОСОБА_4, у зв'язку з цим, останній є тією особою, відносно якої накладено відповідне обмеження.

Позивач звертався з запитами в Старосамбірський районний суд Львівської області та Старосамбірський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та йому було надано відповіді, згідно яких житловий будинок №60 по вул.Галицького в м.Старий Самбір Старосамбірського району Львівської області не був предметом судового розгляду у провадженнні Старосамбірського районного суду Львівської області та, що в Старосамбірському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відсутні виконавчі провадження про стягнення на користь держаи, фізичних чи юридичних осіб стороною по яких є Релігійна організація Релігійний Центр Свідків ОСОБА_2 в Україні або ОСОБА_4 (а.с.41-42).

Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року N31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року відповідно до ст.8, ст.16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України Про нотаріат нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 74 Закону України Про нотаріат , одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

При цьому, згідно з п.78 зазначеного Порядку, державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

Таким чином, заборона відчуження будинку №60 по вул. Л.Галицького в м.Старий Самбір Старосамбірського району Львівської області, який належав на праві приватної власності ОСОБА_3, та на який позивач має право як спадкоємець майна померлої за заповітом, порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює переоформлення, користування та розпоряджанння даним майном. Враховуючи те, що Старосамбірська державна нотаріальна контора, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права як спадкоємець майна померлої в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.319, 391 ЦК України, ст. ст. 73, 74 Закону України Про нотаріат , п.п.2, 74, 75, 78 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 247, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Релігійної організації Релігійний Центр свідків ОСОБА_2 в Україні , -задовольнити.

Скасувати заборону відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 4579384, зареєстровану 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою Львівської області на підставі повідомлення, б/н, 01.01.2000 року Старосамбірської нотаріальної контори Львівської області, на житловий будинок за адресою: Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, будинок №60.

Зобов'язати Старосамбірську державну нотаріальну контору Львівської області виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження за реєстраційним номером 4579384, зареєстрованого 02.03.2007 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою Львівської області на підставі повідомлення, б/н, 01.01.2000 року Старосамбірської нотаріальної контори Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Старосамбірський районний суд Львівської області до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Л.Й.Ніточко