20.06.2018
Справа № 497/426/17
Провадження № 2/497/16/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2018 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.
секретарі - Божевій І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болград матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг", треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4 філія державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень", ОСОБА_5 про визнання договорів оренди землі недійними, та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
21.03.2017 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з названим позовом (т.1 а.с.3-7), який згодом уточнили (т.1 а.с.218-222) та просять постановити рішення, яким визнати недійсними договори оренди:
-1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 5.8 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0391, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15832428;
- 1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 5.8 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0391, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15833002;
- 1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 1.23 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1476, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15834038;
- 1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 1.23 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1476, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15834270;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 2.90 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0393, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15835383;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 0.62 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1478, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15836123;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 0.62 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1479, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15835743;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 2.90 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0394, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:16042423.
Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропрайм Холдинг земельні ділянки:
- площею 5.80 га, кадастровий №5121483600:01:001:0391 та
- площею 1.23 га, кадастровий № 5121483600:01:002:1476, всього 7,03 га, розташовані на території Каракуртської сільської Ради Болградського району Одеської області;
- площею 2.90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0393 та
- площею 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1478, всього 3,52 га, розташовані на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області;
- площею 2.90 га кадастровий № 5121483600:01:001:0394 та
- площею 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1479, всього 3.52 га, розташовані на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області;
Стягнути з відповідача на користь позивачів понесені судові витрати.
Свої вимоги мотивують тим, що на підставі свідоцтв про право власності на спадщину за законом від 07 липня 2009 року, за реєстровим № 3077, 3079, виданого державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6, їм належать, у рівних частках, дві земельні ділянки площею 5.80 га кадастровий № 5121483600:01:001:0391 та площею 1.23 га кадастровий № 5121483600:01:002:1476, а разом 7.03 га, право власності на які визначено державним актом на право власності на земельну ділянку серія ОД № 047342, виданого їхньому батькові ОСОБА_7, 19 січня 2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації за № 236 від 25.04.2003 року.
Зазначені земельні ділянки знаходяться на території Каракуртської (колишня назва Жовтнева) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Крім того ОСОБА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №047344, виданого 19 січня 2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації за №236 від 25.04.2003 року, належать дві земельні ділянки площею 2.90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0393 та 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1478, всього 3.52 га.
ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД № 047345, виданого 19 січня 2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації за № 236 від 25.04.2003 року належать дві земельні ділянки площею 2.90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0394 та 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1479, всього 3,52 га.
Ці земельні ділянки також розташовані на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення яких, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На теперішній час, вищезазначені земельні ділянки, безпідставно, знаходяться у користуванні відповідача. При зверненні позивачів до офісу Жовтневої філії ТОВ Агропрайм Холдинг , розташованої в селі Каракурт (колишня назва с.Жовтневе) по вулиці Шкільній, з вимогою повернути їм земельні ділянки, працівники відповідача видали їм вісім примірників договорів оренди землі, разом і з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, які вони нібито уклали з відповідачем 28 березня 2016 року, строком на сім років.
Уточнюючи позовні вимог, позивачі послалися на вимоги ст.ст.124, 125 ЗК України, ст.626 ЦК України, на п.8 Постанови Пленуму ВС №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , згідно якого не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, тощо).
Позивачі стверджують, що вони договори оренди вищезазначених земельних ділянок з відповідачем не укладали, що на усіх восьми договорах проставлені не їх підписи. До того ж позивачі стверджують, що жодних довіреностей від свого імені на ім'я матері ОСОБА_5 вони не видавали, а відтак не уповноважували її вчиняти будь-які дії від їх імені.
Позивачі в судове засідання надали заяви про розгляд справи у їх відсутності на задоволенні уточнених позовних вимог наполягали.
Представники відповідача ОСОБА_8 який діє на підставі довіреності від 20.09.2016 року (т.1 а.с.66), ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності від 22.12.2016 року (т.1 а.с.67), ОСОБА_10, яка діє на підставі довіреності від 04.05.2017 року (т.1 а.с.68) позов не визнали, з'явилися 20.06.2018 року для участі у судовому засіданні, але не дочекалися початку судового засідання та покинули судову залу, обґрунтовуючи своєю зайнятістю у м.Ізмаїлі, однак не додаючи доказів на підтвердження цього твердження, тому, враховуючи неодноразову неявку в судове засідання предстаників відповідача, і надання заяв про перенесення справи без відповідних підтверджень поважності причин, суд вважає за можливим розглянути справу без представників відповідача на підставі наданих сторонами доказів. Окрім цього відповідачем надане письмове заперечення від 04.05.2017 року (т.1 а.с.73-75), в якому він посилається на те, що у ТОВ Агропрайм Холдинг є договори оренди, підписані із позивачами, які укладені у письмовій формі, тобто в формі, яка відповідає вимогам закону. Більш того, проведена державна реєстрація зазначених договорів, при якій необхідна ціла низка документів, яка є лише у позивачів. Зокрема, це копія паспортів та ідентифікаційних кодів, копія правовстановлюючих землевпорядних документів на земельні ділянки. Той факт, що відповідач зміг надати зазначені документи державному реєстратору для проведення державної реєстрації договорів оренди землі підтверджує те, що позивачі добровільно під час підписання спірних договорів надали йому копії вказаних документів. Крім того представники відповідача не заперечують, що вищевказані договори не укладалися безпосередньо з позивачами, а пояснюють що з 2009 року позивачі уповноважили свою матір - ОСОБА_5 підписати договори оренди землі з ТОВ Агропрайм Холдинг . Саме вона підписувала договори від 18.02.2009 року та 05.03.2009 року, а після закінчення строку їх дії підписала договори від 28.03.2016 року. Більш того, ОСОБА_5 весь цей час отримувала оренду плату за користування зазначеними земельними ділянками.
Представник третьої особи, директор ОСОБА_4 філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень - ОСОБА_11, в судове засідання не прибула, повідомлена про час та місце проведення судового засідання належним чином (т.1 а.с.166, 210, т.2 а.с.10), подала письмові пояснення (т.1 а.с.167-174), в яких заперечує проти позову та вважає вимоги позивачів не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, так як державним реєстратором не було порушено порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, передбачений статтею 18 Закону та проведено реєстрацію у відповідності та в межах діючого законодавства, що виключає можливість скасування такої реєстрації. Також подала клопотання про розгляд справи у відсутність представника.
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_5, явка якої судом визнана обов'язковою, в судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином (т.1 а.с.180, 191, 227,т.2 а.с.11), просить суд розглянути справу у її відсутності, подала письмові пояснення (т.1 а.с.162-163), в яких не заперечує проти позову та вважає вимоги позивачів обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, так як вона не підписувала вищевказані договори. Хто замість позивачів укладав договори оренди вищезазначених земельних ділянок від 28.03.2016 року, їй не відомо. Також ОСОБА_5 стверджує, що позивачі її не уповноважували розпоряджатися їх земельними ділянками, будь-яких довіреностей від позивачів на розпорядження їх майном у тому числі і на укладення договорів оренди, вона не отримувала.
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 64 Конституції України передбачено право кожного на судовий захист. За положенням ст. 5 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІ від 03.10.2017 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Реалізуючі передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до статей 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України (в редакції чинній на час кладення спірних договорів) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Тобто, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору то договір найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі ( в редакції чинній на час укладення спірних договорів) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 липня 2009 року, за реєстровим № 3077, 3079, виданого державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6, належать, у рівних частках, дві земельні ділянки площею 5.80 га кадастровий № 5121483600:01:001:0391 та площею 1.23 га кадастровий № 5121483600:01:002:1476, а разом 7.03 га, право власності на які визначено державним актом на право власності на земельну ділянку серія ОД № 047342, виданого їхньому батькові ОСОБА_7, 19 січня 2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації за № 236 від 25.04.2003 року (а.с.11).
Також ОСОБА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №047344, виданого 19 січня 2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації за №236 від 25.04.2003 року, належать дві земельні ділянки площею 2.90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0393 та 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1478, всього 3.52 га (а.с.12).
ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД № 047345, виданого 19 січня 2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації за № 236 від 25.04.2003 року належать дві земельні ділянки площею 2.90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0394 та 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1479, всього 3,52 га (т.1 а.с.13).
Усі ці земельні ділянки розташовані на території Каракуртської (колишня назва Жовтнева) сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення яких, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропрайм Холдинг користується вказаними земельними ділянками на підставі договорів оренди землі, укладених 18.02.2009 року з ОСОБА_1 щодо земельної ділянки розміром 3.52 га (т.1 а.с.82), та 05.03.2009 року укладених з ОСОБА_2 щодо земельної ділянки розміром 3.52 га (т.1 а.с.84), відповідно до п.8 цих договорів, вони укладені на 7 років, після закінчення строку дії яких орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Обидва договори були зареєстровані у Болградському районному відділі ОРФ центр ДЗК відповідно 28.09.2009 року за № 040951800017 та 07.12.2009 року за № 040951800906.
Відповідно до положень ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення цих договорів) вбачається, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
29 березня 2016 року ТОВ Агропрайм Холдинг знову уклало з позивачами договори оренди вищезазначених восьми земельних ділянок строком на 7 років (т.1 а.с.14-15, 18-19, 22-23, 26-27, 30-31, 34-35, 38-39, 42-43).
Ці договори оренди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 10 серпня 2016 року під наступними номерами:
- 1/2 частка земельної ділянки площею 5.8 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0391 під номером 15832428, орендодавець ОСОБА_1;
- 1/2 частка земельної ділянки площею 5.8 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0391 під номером 15833002, орендодавець ОСОБА_2;
-1/2 частка земельної ділянки площею 1.23 га, кадастровий № 5121483600:01:002:1476 під номером 15834038, орендодавець ОСОБА_1,
-1/2 частка земельної ділянки площею 1.23 га, кадастровий № 5121483600:01:002:1476 під номером 15834270, орендодавець ОСОБА_2;
- земельна ділянки площею 2.90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0393, під номером 15835383, орендодавець ОСОБА_1;
- земельна ділянка площею 0,62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1478, під номером 15836123, орендодавець ОСОБА_1;
- земельної ділянки площею 0,62 га, кадастровий № 5121483600:01:002:1479, під номером 15835743, орендодавець ОСОБА_2;
- земельної ділянки площею 2,90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0394, під номером 16042423, орендодавець ОСОБА_2.
Відповідач визнав та представники відповідача в судовому засіданні підтвердили, що усі перелічені договори оренди самі особисто позивачі не укладали, а укладала від їх імені їх мати ОСОБА_5.
Ухвалою суду від 12.06.2016 року ОСОБА_5 була залучена до участі в розгляді справи у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог (т.1 а.с.157-158).
Однак, в судові засідання ОСОБА_5 за станом здоров'я не прибувала, надала письмові пояснення, згідно яких стверджувала, що ніхто із синів не уповноважував її на укладення договорів оренди земельних ділянок, доручення на її ім'я не видавалося (т.1 а.с.162-165).
Крім того, усі перелічені договори оренди земельних ділянок були укладені набагато раніше до закінчення дії попередніх договорів оренди за 5 (п'ять) та 8 (вісім) місяців відповідно.
При цьому, орендарем не було виконано вимог п. 8 попередніх договорів щодо повідомлення орендодавцем орендаря не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договорів про намір продовжити їх дію.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що з 04 січня 2016 року вона перебуває в трудових відносинах з ТОВ Агропрайм Холдинг на підставі цивільно-правового договору, згідно якого в її обов'язки входить підписання договорів оренди земельних ділянок на новий строк в с. Жовтневе Болградського району Одеської області.
При укладенні спірних договорів оренди земельних ділянок з позивачами, вони попередньо не повідомлялися про наміри щодо продовження договірних відносин. Дані договори в дійсності підписувала мати позивачів ОСОБА_5, однак довіреності на вчинення таких дій вона не надавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст.125 ЗК України і ст. 18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.
У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212-1215 ЦК України).
Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.
Такої правової позиції дійшов ВСУ у справі №6-99цс13, а саме: договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже - оспорюваним й витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання цього договору оренди землі недійсним не ґрунтується на вимогах, встановлених ст. 210, ст. 640 ЦК України, ст.125 ЗК України й ст. 18 Закону України Про оренду землі .
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Як було встановлено судом, 18.02.2009 року між позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропрайм Холдинг укладені договори оренди земельних ділянок, які їм належать на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку, які зареєстровані за № 5105-т від 19.01.2004 року і № 5106-твід 19.01.2004 року, строк дії договорів 7 років (т.1 а.с.82-85).
Як вбачається з пояснень позивачів, вони ці договори укладали. Позивачі не заперечують того, що відповідач з 2009 року користувався земельними ділянками які їм належать на підставі договорів оренди, однак у 2016 році позивачі вирішили не продовжувати дію даних договорів, про що письмово повідомили ТОВ Агропрайм Холдинг своїми заявами від 08.08.2016 року (т.1 а.с.175, 176).
З письмових пояснень представника ТОВ Агропрайм Холдинг ОСОБА_8 (т.1 а.с.78) вбачається, що з 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уповноважили свою матір ОСОБА_5 підписати договори оренди землі з ТОВ Агропрайм Холдинг . Саме вона підписувала договори від 18.02.2009 року та 05.03.2009 року, а після закінчення строку їх дії підписала договори від 28.03.2016 року. Також ОСОБА_5 весь час отримувала орендну плату за користування зазначеними ділянками. Тобто відповідач сам зазначає, що договори оренди земельних ділянок від 28.03.2016 року з позивачами не укладалися, а були укладені їх матір'ю ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреностей, однак в договорах це не відображено та вони не підписані ОСОБА_5 від імені позивачів, тобто відповідач сам підтверджує факт не укладання вищевказаних договорів з позивачами.
З листа-відповіді Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області № 360/02-17 від 29.06.2017 року, вбачається, що сільською радою не видавалося довіреності від імені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про те, щоб їх інтереси представляла ОСОБА_5 за період з 2006 року по теперішній час. Представниками відповідача не надано до суду доказів, підтверджуючих наявність цих довіреностей.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .
Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що обставини, на які посилаються позивачі, повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відповідач та треті особи не скористалися своїм правом, передбаченим ст.15 ЦК України та ст.ст.13,81 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачів є доведеними та обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 141 ЦПК України врегульовано порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч.2 п.2 ст.141 УПК України).
Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як інвалід 2 групи (т.1 а.с.10).
Позивачем ОСОБА_2 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3840.00 гривень (364.40 гривен + 275.60 гривен + 160.00 гривен + 2400.00 гривен + 640.00 гривен) (т.1 а.с.1-2, 52-54).
Таким чином, з відповідача ТОВ Агропрайм Холддинг на користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати в розмірі 3 840.00 гривен (три тисячі вісімсот сорок гривен) судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 , 5 , 13 , 76-81 ,141, 263 , 265 , 268 ЦПК України , суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг", треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4 філія державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень", ОСОБА_5 про визнання договорів оренди землі недійними, та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Визнати недійсними договори оренди:
-1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 5.8 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0391, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15832428;
- 1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 5.8 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0391, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15833002;
- 1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 1.23 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1476, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15834038;
- 1/2 частки земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 1.23 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1476, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15834270;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 2.90 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0393, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15835383;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 0.62 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1478, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15836123;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 0.62 га, кадастровий номер 5121483600:01:002:1479, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:15835743;
- земельної ділянки від 28.03.2016 року, площею 2.90 га, кадастровий номер 5121483600:01:001:0394, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агропрайм Холдінг , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право:16042423.
Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропрайм Холдинг , код ЄДРПОУ: 36233605 земельні ділянки:
- площею 5.80 га, кадастровий №5121483600:01:001:0391 та площею 1.23 га, кадастровий № 5121483600:01:002:1476, всього 7,03 га, розташовані на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області;
- площею 2.90 га, кадастровий № 5121483600:01:001:0393 та площею 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1478, а всього 3,52 га, розташовані на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області;
- площею 2.90 га кадастровий № 5121483600:01:001:0394 та площею 0.62 га кадастровий № 5121483600:01:002:1479, а всього 3.52 га, розташовані на території Каракуртської сільської ради Болградського району Одеської області.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропрайм Холдинг :68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Б.-Дністровська, 154,код ЄДРПОУ 36233605, на користь позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати в розмірі 3 840 (три тисячі вісімсот сорок) гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 27.06.2018 року.
Суддя В.А. Раца
Суд | Болградський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 74997665 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні