Рішення

від 26.06.2018 по справі 500/924/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/924/18

Провадження № 2/500/1623/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.,

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, та з урахуванням уточнень від 27.02.2018 року просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, померлого 01.02.2011 року, право власності на земельну ділянку площею 2,04 га, та земельну ділянку площею 0,52 га, які розташовані на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №913734, виданий 11.12.2007 року Ізмаїльською районної державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010752100291, кадастрові номери земельних ділянок 5122083800:01:001:0167; 5122083800:01:002:0338. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до заповіту від 04.01.2011 року, посвідченого секретарем Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №01, ОСОБА_3 заповів усе його майно, де б воно не було та з чого б не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що за законом він матиме право - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. При звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року витребувано від державної нотаріальної контори Одеської області копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3, померлого 01.02.2011 року.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, сповіщена належним чином про час та місце розгляду справи, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №913734, виданого 11.12.2007 року Ізмаїльською районної державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010752100291, ОСОБА_3 є власником земельних ділянок загальною площею 2,56 га, які розташовані на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери земельних ділянок: 5122083800:01:001:0167 та 5122083800:01:002:0338, (а.с.5).

Дана інформація підтверджена листом Міськрайонного управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №1020/120-10 від 08.04.2018 року (а.с.35).

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №247706 від 03.02.2011 року, виданого Муравлівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 помер 01.02.2011 року (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 2,04 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122083800:01:001:0167, та земельна ділянка площею 0,52 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №913734, виданим 11.12.2007 року Ізмаїльською районної державною адміністрацією, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010752100291, кадастровий номер земельної ділянки 5122083800:01:002:0338).

Відповідно до заповіту, посвідченого 04.01.2011 року секретарем Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_4, ОСОБА_3 заповів усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті, і на що він матиме право за законом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Заповіт чинний та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст.1241 ЦК України, немає.

Спадкоємицею за заповітом є позивачка.

Інших спадкоємців немає.

Позивачка спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла фактично, оскільки вступила в управління, володіння спадковим майном, а також проживала разом зі спадкодавцем за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Дружби,27, що підтверджено довідкою Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.12.2017 року №671, з якої вбачається, що на день смерті, а саме, станом на 01.02.2011 року за адресою: вул.Дружби,27, с.Муравлівка Ізмаїльського району Одеської області постійно проживав та був зареєстрований ОСОБА_3 На день смерті, а саме, станом на 01.02.2011 року за вищевказаною адресою разом з ним були зареєстровані та проживали: донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (не проживав). За даними Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_3 склав заповіт на ім'я ОСОБА_1 за №01 від 04.01.2011 року (а.с.8).

Відповідно до довідки Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 05.04.2011 року №248 на день смерті за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул.Дружби,27, з померлим проживала донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживали, але зареєстровані: дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, квартирант ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, онук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.42).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЖД №489315, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10.03.2017 року, ОСОБА_8 померла 25.07.1955 року.

На звернення позивача до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, письмовою відповіддю за №1272/02-14 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.9).

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, на думку суду правомірними є вимоги щодо спадкування спадкоємця ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_8 В,Д., який помер 01.02.2011 року, на земельні ділянки площею 2,04 га та 0,52 га, які розташовані на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №913734, виданий 11.12.2007 року Ізмаїльською районної державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010752100291), кадастрові номери земельних ділянок 5122083800:01:001:0167 та 5122083800:01:002:0338.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, до ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 01.02.2011 року, право власності на земельну ділянку площею 2,04 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №913734, виданий 11.12.2007 року Ізмаїльською районної державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010752100291, кадастровий номер земельної ділянки 5122083800:01:001:0167).

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 01.02.2011 року, право власності та земельну ділянку площею 0,52 га, яка розташована на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №913734, виданий 11.12.2007 року Ізмаїльською районної державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010752100291, кадастровий номер земельної ділянки 5122083800:01:002:0338).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_9