Ухвала

від 26.06.2018 по справі 343/2169/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 червня 2018 року

м. Київ

справа № 343/2169/17

провадження № 61-36284 ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської областівід 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго в особі філії Долинський РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію ,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство Прикарпаттяобленерго в особі філії Долинський РЕМ (далі - ПАТ Прикарпаттяобленерго ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію у розмірі 2 342,65 грн; витрат за заміну однофазного електронного лічильника у розмірі 90,00 грн; витрат за профілактичний ремонт однофазного електронного лічильника у розмірі 130,00 грн; витрат за проведення експертного дослідження лічильника у розмірі 2 250,24 грн.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської областівід 19 квітня 2018 року , позов ПАТ Прикарпаттяобленерго задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Прикарпаттяобленерго заборгованість за необліковану електроенергію у розмірі 2 342,65 грн; витрати за заміну однофазного електронного лічильника у розмірі 90,00 грн; витрати за профілактичний ремонт однофазного електронного лічильника у розмірі 130,00 грн; витрати за проведення експертного дослідження лічильника у розмірі 2 250,24 грн .

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити .

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, враховуючи наступне.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 4 812,89 грн, яка станом на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

При цьому касаційна скарга та додані до неї матеріали не вказують на те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Одночасно роз'яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської областівід 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго в особі філії Долинський РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслатизаявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь