Ухвала

від 25.06.2018 по справі 756/15935/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9

та обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12017100100011471 за апеляційними скаргами заступника прокурора м. Києва ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року, щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 203-1 КК України,

в с т а н о в и л а:

Згідно з вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року ОСОБА_10 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 203-1 КК України та засуджено до покарання:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 176 КК України у вигляді двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень;

- за ч. 1 ст. 203-1 КК України у вигляді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень.

Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, суд призначив ОСОБА_10 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Цим же вироком судом вирішено питання щодо відшкодування процесуальних витрат.

Як встановлено вироком суду, на початку 2017 року у невстановленому під час досудового розслідування час та місці, з метою поліпшення свого матеріального становища у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання з метою подальшої реалізації контрафактних дисків для лазерних систем зчитування, а саме продукцію торгових марок Sony Interactive Entertainment Inc. у значних розмірах придбав у невстановленої особи контрафактні диски для лазерних систем зчитування формату «BD», позначені торгівельним знаком Sony Іnteractive Entertainment Inc., з метою їх подальшого незаконного зберігання.

З метою незаконного зберігання та подальшої реалізації контрафактних дисків для лазерних систем зчитування, ОСОБА_10 взяв в оренду у ТОВ «Книжковий ринок» (код ЄДРПОУ 24598002), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 17, торговельні місця № 39-40, ряд «Л», а також місце 2 ряд 11, де почав незаконно зберігати контрафактні диски для лазерних систем зчитування формату «BD», позначені торгівельним знаком Sony ІnteractiveEntertainment Inc, які 14.10.2017 року під час обшуку за зазначеною адресою були виявлені та вилучені в кількості 84 штуки.

Внаслідок порушення прав компанії SIEI, шляхом реалізації незаконної продукції групи Playstation, було завдано матеріального збитку у розмірі 67944 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривень.

Крім того, на початку 2017 року у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на незаконне розповсюдження комп`ютерних програм на носіях інформації, що містять об`єкти авторського права і суміжних Sony Іnteractive Entertainment Inc.

Для цього, у невстановлений під час досудового розслідування час та місці ОСОБА_10 придбав у невстановленої особи контрафактні диски для лазерних систем зчитування формату «BD» позначені торгівельним знаком Sony Іnteractive Entertainment Inc., з метою їх подальшого незаконного зберігання.

Також, з метою незаконного зберігання та подальшої реалізації контрафактних дисків для лазерних систем зчитування, ОСОБА_10 взяв в оренду у ТОВ «Книжковий ринок» (код ЄДРПОУ 24598002), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 17, торгівельні місця № 39-40, ряд «Л», а також місце 2 ряд 11, де почав незаконно зберігати контрафактні диски для лазерних систем зчитування формату «BD». позначені торгівельним знаком Sony Іnteractive Entertainment Inc.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_10 у невстановлений час, з метою розміщення реклами щодо реалізації контрафактних дисків для лазерних систем зчитування формату «BD», позначені торгівельним знаком Sony Іnteractive Entertainment Inc., створив Інтернет магазин «4play.com.ua». На сторінках вказаного магазину було розміщено рекламу, щодо продажу дисків для лазерних систем зчитування формату «BD», позначені торгівельним знаком Sony ІnteractiveEntertainment Inc. із зазначенням вартості диску, наявності у магазині «4play.com.ua» та конкретної назви комп`ютерної програми Sony Іnteractive Entertainment Inc.

Тим самим, ОСОБА_10 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме вчинив дії для незаконного розповсюдження комп`ютерних програм на носіях інформації, що містять об`єкти авторського права і суміжних прав Sony ІnteractiveEntertainment Inc, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тому, що 14.10.2017 на підставі ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва працівниками поліції було проведено обшуки за адресою: Київ, вул. Вербова, 17, торгівельні місця № 39-40, ряд «Л», а також місце 2 ряд 11 під час яких виявлено та вилучено контрафактні диски для лазерних систем зчитування формату «BD», позначені торгівельним знаком Sony Іnteractive Entertainment Inc., в кількості 84 штуки.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заступник прокурора міста Києва ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01.02.2018 стосовно ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 203-1 КК України скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 176 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.; за ч. 1 ст. 203-1 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У решті вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень і правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, зазначає про те, що вирок підлягає скасуванню у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Як вказує апелянт у поданій скарзі, суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_10 , не застосував до обвинуваченого положення ч. 2 ст. 53 КК України, які підлягали обов`язковому застосуванню.

Зокрема, на думку апелянта, поза увагою суду залишилось те, що санкція ч. 1 ст. 203-1 КК України передбачає основне покарання в виді штрафу в розмірі від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф є основним покаранням; внаслідок порушення прав компанії SIEI, завдано матеріального збитку у розмірі 67944 грн., що підтверджується висновком експерта № 9/793 від 25.10.2017 та листом представників потерпілого Sony Іnteractive Entertainment Europe Limited № 25/10-17/11 від 25.09.2017.

Таким чином, суд першої інстанції зобов`язаний був при призначенні покарання за ч. 1 ст. 203-1 КК України застосувати положення ч. 2 ст. 53 КК України, чого не зробив і тим самим неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність та призначив обвинуваченому явно несправедливе невиправдано м`яке покарання.

Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, обвинувачений ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу в якій, з урахуванням внесених під час її розгляду змін, просить скасувати вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01.02.2018 р. та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений посилається на те, що вагомою підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме те, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Такі підстави, як вважає обвинувачений були, оскільки представник потерпілого відмовився від обвинувачення, про що свідчить угода про примирення між потерпілим і підозрюваним від 27 жовтня 2017 року. Більш того, представник потерпілого в суді заявляв, що ОСОБА_10 відшкодував потерпілому матеріальну шкоду в повному обсязі та жодних претензій до нього не має.

У звязку з тим, що ні представник потерпілого, ні обвинувачений ОСОБА_10 юридично не обізнані, а останній не мав захисника, представник потерпілого не зміг скористатися п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України та письмово відмовитися від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Окрім цього, оскільки судом першої інстанції при проведенні підготовчого судового засідання та інших засідань, було порушено право обвинуваченого на захист, через те, що справа слухалася взагалі без захисника, то, як вважає апелянт, новий розгляд у суді першої інстанції має бути призначений зі стадії підготовчого засідання, з додержанням вимог ч. 2 ст. 314 КПК України, адже підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого та інших.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та заперечували проти задоволення апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва та заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; пояснення представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого та заперечував проти задоволення апеляційної скарги заступника прокурора м. Києва; провівши судові дебати; надавши обвинуваченому останнє слово; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарг, колегія суддів вважає, що обидві апеляційні скарги підлягають задоволенню лише частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі обвинуваченого, з посиланням на положення п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Більш того, як прямо передбачено ст. 417 КПК України, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції скасовує обвинувальний вирок та закриває кримінальне провадження.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення ОСОБА_10 визнано винним та засуджено за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 203-1 КК України, кожен з яких, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, підпадає під поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, тобто провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема щодо кримінальних правопорушень, передбачених вказаними вище статтями.

Незважаючи на це, а також обставини даного кримінального провадження, в тому числі наявність в ньому угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд першої інстанції, під час розгляду зазначеного кримінального провадження, не пересвідчився та не вислухав думку представника потерпілого щодо його ставлення до обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, виходячи з того, що його відмова від такого обвинувачення, як це передбачено п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, є підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Оскільки представник потерпілого ОСОБА_8 , будучи наділеним відповідними повноваженнями відмовився від обвинувачення ОСОБА_10 у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, подавши до суду апеляційної інстанції відповідну письмову заяву, колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає, що встановлення зазначеної обставини, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, є підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що в свою чергу є підставою для скасування обвинувального вироку, яким обвинуваченого визнано винним та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 203-1 КК України.

З огляду на вищенаведене, за наслідками апеляційного розгляду за апеляційними скаргами заступника прокурора м. Києва та обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року щодо ОСОБА_10 скасувати та закрити кримінальне провадження у звязку з відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 376, 404, 405, 407, 409, 417, 418 та 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги заступника прокурора м. Києва ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року щодо ОСОБА_10 , яким останнього визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 203-1 КК України скасувати, а кримінальне провадження щодо нього - закрити, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що представник потерпілого відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )

Справа № 11-кп/796/951/2018

Категорія: ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 203-1 КК України

Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_12

Доповідач - суддя ОСОБА_1