Рішення

від 21.06.2018 по справі 908/617/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/25/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 Справа № 908/617/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/617/18

за позовом: Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг"

про стягнення 197625,64 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 02.05.2018 року

від відповідача: не з'явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

СУТЬ СПОРУ: Благодійна організація "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя" звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг" про стягнення грошових коштів в сумі 191041,20 грн., пені в сумі 6050,64 грн. та трьох процентів річних в сумі 533,80 грн. за договором поставки від 05.01.2018 року, що разом складає197625,64 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2018 року наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/617/18, присвоєно справі номер провадження 12/25/18, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.05.2018 року о 12:30.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 22.05.2018 року о 14:30.

22.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі, а саме: банківських виписок та витягів з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно сторін у справі.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 31.05.2018 року об 11:00.

25.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 31.05.2018 року об 11:00, без участі його представника. У вказаній заяві позивач зазначає, що підтримує у повному обсязі позовну заяву, будь-яке мирне врегулювання спору з відповідачем вважає недоцільним, процесуальних клопотань та заяв не має.

31.05.2018 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить відкласти підготовче засідання, призначене на 31.05.2018 року, на будь-яку іншу календарну дату, продовжити відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та підготовче засідання без участі відповідача та представника відповідача не проводити.

Разом з тим 31.05.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, в якій зазначено, що на день подання заяви відповідач не отримував позовної заяви з додатками, про підготовче судове засідання дізнався лише 30.05.2018 року за допомогою Інтернет-сайту http://www.reyestr.court.gov.ua/ (Єдиний державний реєстр судових рішень).

Ухвалою суду від 31.05.2018 року задоволені клопотання відповідача, а саме відкладено підготовче засідання на 11.06.2018 року о 14:30 та запропоновано відповідачу подати відзив на позов у строк до 07.06.2018 року.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/617/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2018 року о 10:45.

21.06.2018 року на адресу суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- відповідачем виконане зобов'язання за договором поставки від 05.01.2018 року у повному обсязі;

- факт повної оплати товару за договором відповідно до п. 5.3. договору є підтвердженням прийняття та отримання повного обсягу товару, передбаченого договором, оскільки обов'язок сплатити за товар виник у позивача згідно п. 5.3. договору тільки - протягом 3 (трьох) робочих днів після дати виконання Продавцем своїх зобов'язань з поставки товару у обсязі, зазначеному п. 2.2. договору;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим у позивача виник обов'язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорі;

- у позовній заяві позивач стверджує, що 05.01.2018 року відповідачем виставлено позивачу два рахунка на суму 1161000,00 грн. та суму 999000,00 грн.;

- позивач сплатив відповідачу всього за договором поставки 2160000,00 грн., сума якої дорівнює загальної вартості товару та п. 5.2. договору;

- відповідно до п. 5.3. договору позивач, сплативши 100 % оплату товару відповідачу, підтверджує виконання Продавцем зобов'язань з поставки товару у обсязі, зазначеному у п. 2.2. договору;

- оскільки кошти в сумі 864000,00 грн. були перераховані відповідачу 08.01.2018 року, то строк поставки товару (28 лютого 2018 року) у кількості, зазначеній у п. 2.2. договору, не пропущено;

- враховуючи дотримання відповідачем строків поставки товару, зважаючи на умови договору, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 6050,64 грн. та суми судового збору заявлені позивачем також необґрунтовано;

- враховуючи, що факт недопоставки продукції на суму 191041,20 грн. по договору від 05.01.2018 року позивачем не доведено, нарахування штрафних санкцій є безпідставним. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 21.06.2018 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 21.06.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань або заяв відповідач суду не надіслав.

При цьому судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг" є відповідачем, однак ним не вживалися заходи, спрямовані на те, щоб дізнатись про стан відомого судового провадження, що й призвело до нез'явлення його представника в судове засідання, призначене на 21.06.2018 року. При цьому в судовому засіданні 31.05.2018 року в даній справі представник відповідача був присутній. Тобто відповідач обізнаний з наявністю судової справи № 908/617/18.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 05.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг", далі Продавець, та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя", далі Покупець, був укладений договір поставки, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар - паливні брикети відповідно до кількості, якості та технічних характеристик, передбачених цим договором, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2 Договору товаром є паливні брикети циліндричні NESTRO. Виробник ТОВ Оріон Трейдінг . Кількість - 800 тон.

Умовами п. 3.1. - 3.5. Договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється Продавцем окремими партіями. Обсяг кожної партії визначається Продавцем за погодженням з Покупцем, але має бути не менш 22 т. Про поставку чергової партії товару Продавець зобов'язаний повідомити Покупця не менш ніж за добу до запланованого часу прибуття автотранспорту із партією товару на адресу, зазначену Покупцем. Кількість, вартість, вага партії товару зазначаються Продавцем у видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, які є невід'ємною частиною Договору. Поставка товару здійснюється за рахунок Продавця автомобільним транспортом на умовах DDP, у місця поставки, визначені Покупцем в межах Мар'їнського, не окупованої частини Ясинуватського району, м. Авдіївка Донецької області. Розвантаження товару здійснюється силами та за рахунок Покупця після оформлення передачі - приймання товару.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що Продавець зобов'язується поставити весь товар у кількості, зазначеній у п. 2.2. цього Договору, до 28 лютого 2018 року.

Відповідно до п. 4.2., 4.3. Договору передача-приймання товару оформляється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткових та товарно-транспортних накладних. Датою поставки товару і моментом переходу права власності вважається дата, вказана у підписаній уповноваженими представниками сторін видатковій накладній та товарно-транспортних накладній. З моменту поставки товару до Покупця переходять ризики втрати та/або пошкодження товару.

Умовами пунктів 5.1. - 5.3. Договору сторони визначили, що ціна однієї тони товару, включаючи доставку, складає 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 коп., без ПДВ. Загальна вартість товару складає 2160000 (два мільйона сто шістдесят тисяч) гривень 00 коп., без ПДВ. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у розмірі: 60% від вартості товару, вказаної в рахунку-фактурі Продавця, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору та надання Продавцем рахунку-фактури, та 40% від вартості товару, вказаної в рахунку-фактурі, протягом 3 (трьох) робочих днів після дати виконання Продавцем своїх зобов'язань з поставки товару у обсязі, зазначеному у п. 2.2. цього Договору.

Згідно з п. 8.1. Договору даний договір набирає чинності в день його підписання обома сторонами та діє до 28 лютого 2018 року, але у відношенні виконання сторонами своїх зобов'язань згідно цього Договору - до повного та належного їх виконання.

Позивач в позові вказує, що відповідач (Продавець) в порушення умов Договору не виконав зобов'язання з поставки залишку товару на суму 191041,20 грн. у встановлений договором строк, у зв'язку з чим з посиланням приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України просить стягнути вказані кошти з відповідача в якості попередньої оплати за частково непоставлений товар.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були виписані рахунки-фактури № СФ-000001 від 05.01.2018 року на суму 999000,00 грн. та № СФ-000002 від 05.01.2018 року на суму 1161000,00 грн. на оплату паливних брикетів із лугзи.

Так, на виконання умов Договору, позивач здійснив передоплату товару на рахунок відповідача згідно вказаних рахунків-фактур на загальну суму 2160000,00 грн., що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень та банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 17, 18,102-104), а саме:

- платіжним дорученням № 6906 від 05.01.2018 року та банківською випискою по рахунку позивача за 05.01.2018 року на суму 1296000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 93 від 08.02.2018 року та банківською випискою по рахунку позивача за 08.02.2018 року на суму 864000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач виконав частково свої зобов'язання за Договором, поставивши позивачу товар на загальну суму 1968958,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № 1 від 19.01.2018 року на суму 47817,00 грн. (поставлено товар у кількості 17,710 т.);

- видатковою накладною № 2 від 20.01.2018 року на суму 54000,00 грн. (поставлено товар у кількості 20,000 т.);

- видатковою накладною № 3 від 22.01.2018 року на суму 64800,00 грн. (поставлено товар у кількості 24,000 т),

- видатковою накладною № 4 від 25.01.2018 року на суму 59697,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,110 т.);

- видатковою накладною № 5 від 30.01.2018 року на суму 60952,50 грн. (поставлено товар у кількості 22,575 т.);

- видатковою накладною № 6 від 01.02.2018 року на суму 61398,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,740 т.);

- видатковою накладною № 7 від 02.02.2018 року на суму 60237,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,310 т.);

- видатковою накладною № 8 від 04.02.2018 року на суму 60264,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,320 т.);

- видатковою накладною № 9 від 05.02.2018 року на суму 60021,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,230 т.);

- видатковою накладною № 10 від 05.02.2018 року на суму 61122,60 грн. (поставлено товар у кількості 22,638 т.);

- видатковою накладною №11 від 06.02.2018 року на суму 61236,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,680 т.);

- видатковою накладною №12 від 07.02.2018 року на суму 58684,50 грн. (поставлено товар у кількості 21,735 т.);

- видатковою накладною №13 від 07.02.2018 року на суму 59049,00 грн. (поставлено товар у кількості 21,870 т.);

- видатковою накладною № 14 від 08.02.2018 року на суму 61357,50 грн. (поставлено товар у кількості 22,725 т.);

- видатковою накладною № 15 від 09.02.2018 року на суму 60069,60 грн. (поставлено товар у кількості 22,248 т.);

- видатковою накладною №16 від 10.02.2018 року на суму 62019,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,970 т.);

- видатковою накладною №17 від 10.02.2018 року на суму 60150,60 грн. (поставлено товар у кількості 22,278 т.);

- видатковою накладною №18 від 12.02.2018 року на суму 61722,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,860 т.);

- видатковою накладною №19 від 12.02.2018 року на суму 59508,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,040 т.);

- видатковою накладною № 20 від 14.02.2018 року на суму 60372,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,360 т.);

- видатковою накладною №21 від 14.02.2018 року на суму 59400,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,000 т.);

- видатковою накладною №22 від 14.02.2018 року на суму 61965,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,950 т.);

- видатковою накладною №23 від 14.02.2018 року на суму 62370,00 грн. (поставлено товар у кількості 23,100 т.);

- видатковою накладною №24 від 14.02.2018 року на суму 59400,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,000 т.),

- видатковою накладною №25 від 14.02.2018 року на суму 59400,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,000 т.);

- видатковою накладною №26 від 15.02.2018 року на суму 61398,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,740 т.);

- видатковою накладною №27 від 15.02.2018 року на суму 59616,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,080 т.);

- видатковою накладною №28 від 15.02.2018 року на суму 60277,50 грн. (поставлено товар у кількості 22,325 т.);

- видатковою накладною №29 від 16.02.2018 року на суму 56700,00 грн. (поставлено товар у кількості 21,000 т.);

- видатковою накладною №30 від 19.02.2018 року на суму 56700,00 грн. (поставлено товар у кількості 21,000 т.);

- видатковою накладною №31 від 20.02.2018 року на суму 53460,00 грн. (поставлено товар у кількості 19,800 т.);

- видатковою накладною №32 від 21.02.2018 року на суму 61695,00 грн. (поставлено товар у кількості 22,850 т.);

- видатковою накладною №33 від 23.02.2018 року на суму 62100,00 грн. (поставлено товар у кількості 23,000 т.).

Втім, відповідач свої зобов'язання з поставки товару в повному обсязі у встановлений умовами договору строк, тобто до 28.02.2018 року не виконав.

Позивач в позові зазначає, що після невиконання відповідачем зобов'язання з поставки залишку товару у встановлений договором строк, позивач неодноразово листами №205 від 05.03.2018 року, №210 від 14.03.2018 року звертався до відповідача з проханням припинити порушення договірних зобов'язань та виконати поставку недопоставленого товару. Вказує, що у листах-відповідях відповідача останній визнав прострочення ним виконання зобов'язання, безпідставно і посилаючись на транспортні труднощі. Також зазначає, що не отримавши виконання, позивач звернувся до відповідача з альтернативною вимогою - зробити повернення грошових коштів за недопоставлений товар, втім відповідач повернення грошових коштів попередньої оплати в сумі 191041,20 грн. не здійснив.

Оскільки мало місце прострочення поставки товару, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.03.2018 року по 03.04.2018 року в сумі 6050,64 грн. на підставі п. 6.4. Договору. Так вказаним пунктом Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку товару Продавець сплачує за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з вартості недопоставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну затримки поставки.

З посиланням на приписи ч. 2 статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 01.03.2018 року по 03.04.2018 року в сумі 533,80 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що сторонами у справі був кладений Договір на умовах попередньої оплати, про що свідчать умови п. 5.3. Договору.

Так, фактичні обставини справи свідчать, що позивач свій обов'язок щодо внесення попередньої оплати за поставлений товар згідно Договору виконав у повному обсязі, сплативши попередню оплату в загальній сумі 2160000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку позивача, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 17, 18, 102, 104).

Безпосередньо в судовому засіданні 21.06.2018 року представник позивача зазначив, що будь-яких інших договорів з відповідачем окрім договору поставки від 05.01.2018 року не укладалося.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами п. 3.8. Договору сторони визначили строк поставки ОСОБА_2, а саме Продавець зобов'язується поставити весь товар у кількості, зазначеній у п. 2.2. цього Договору, до 28 лютого 2018 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1968958,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 19-51).

Враховуючи суму сплаченої позивачем попередньої оплати за поставлений ОСОБА_2 та вартість поставленого відповідачем ОСОБА_2 вбачається, що відповідач не в повному обсязі виконав обов'язок з поставки ОСОБА_2 у встановлений Договором строк. Вартість недопоставленого товару складає 191041,20 грн.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В матеріалах справи міститься листування сторін по суті спору.

Так, відповідач звертався до позивача листом № 03/2 від 12.03.2018 року, в якому просив відстрочити поставку залишку обсягу продукції згідно договору поставки від 05.01.2018 року до 21.03.2018 року включно, посилаючись на перебування автотранспорту в ремонті.

У відповідь на вказаний лист позивач листом № 210 від 14.03.2018 року просив відповідача надати всі необхідні підтверджуючі документи щодо викладених обставин та вимагав негайно найближчими днями завершити дистрибуцію паливних брикетів та надати письмові гарантії.

В судовому засіданні 21.06.2018 року представник позивача пояснив, що ніяких підтверджуючих документів відповідачем на вказаний лист позивача не надавалося.

В подальшому відповідач звернувся до позивача з листом № 03/1 від 28.02.2018 року, в якому просив продовжити строки поставки недопоставленої продукції в обсязі трьох машин до 06.03.2018 року.

Листом № 205 від 05.03.2018 року позивач повідомив, що доставка паливних брикетів у кількості 70 т. 726 кг має відбутися у термін до 06.03.2018 року, в іншому випадку до товариства будуть застосовані штрафні санкції.

В матеріалах справи міститься вимога (претензія) від 26.03.2018 року, за змістом якої позивач вимагав відповідача в порядку ст. ст. 530, 693 ЦК України в семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги здійснити безготівкове перерахування (повернення) грошових коштів в сумі 249737,30 грн. на рахунок Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя". В якості доказу направлення вказаної вимоги на адресу відповідача надав оригінал фіскального чеку № 3583 від 26.03.2018 року (з штрихкодовим ідентифікатором 6909505248040).

В судовому засіданні 21.06.2018 року представник позивача на питання суду пояснив, що сума грошових коштів, яка зазначена у вказаній вимозі (претензії) була збільшена напевно у зв'язку з помилкою бухгалтерії, але зазначив, що вірна сума коштів, які підлягають поверненню відповідачем на користь позивача зазначена в позові. Також зазначив, що у вимозі (претензії) на другій сторінці при зазначенні загальної суми поставленого товару за видатковими накладними була допущена помилка бухгалтерією.

При цьому, як свідчать матеріали справи зміни до Договору в частині строку поставки товару сторони не вносили, в тому числі шляхом укладення додаткових угоди (п. 8.2. Договору).

В судовому засіданні 21.06.2018 року представник позивача повідомив, що вказана вимога (претензія) була направлена відповідачу рекомендованим листом без опису вкладення.

Втім зазначена вимога (претензія) залишена відповідачем без виконання.

Разом з тим, зі змісту укладеного між сторонами у справі Договору вбачається, що його умовами не встановлений конкретний строк (термін) повернення Покупцю суми передоплати.

Законодавець визначив, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно отриманої з офіційного сайту ПАТ Укрпошта http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 20.06.2018 року вбачається, що кореспонденція з штрихкодовим ідентифікатором 6909505248040 27.04.2018 року була повернута з позначкою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Отже, днем пред'явлення вказаної вимоги (претензії) є 27.04.2018 року.

Семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов'язання від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 04.05.2018 року.

Втім, відповідач обов'язок з повернення залишку суми перерахованої йому попередньої оплати в розмірі 191041,20 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, грошові кошти на адресу позивача не перерахував.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором в частині невиконання відповідачем в повному обсязі обов'язку з поставки товару, а також невиконання останнім обов'язку з повернення залишку суми передоплати за товар в розмірі 191041,20 грн. в тому числі, що строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення залишку суми передоплати настав. Відповідач доказів сплати залишку суми передоплати на користь позивача станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг" про стягнення грошових коштів в сумі 191041,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з поставки товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов'язань за Договором в частині поставки товару нарахував відповідачу пеню за загальний період з 01.03.2018 року по 03.04.2018 року на загальну суму 6050,64 грн. на підставі п. 6.4. Договору.

Так, умовами п. 6.4. Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку товару Продавець сплачує за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з вартості недопоставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну затримки поставки.

Докази у справі свідчать, що відповідач порушив строк поставки товару, встановлений п. 3.8. Договору, оскільки не поставив позивачу товар у кількості, зазначеній в п. 2.2. Договору.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку виявленими в ньому помилками, суд дійшов висновку про його перерахунок за допомогою програми Законодавство .

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) вартість недопоставленого товару складає 191041,20 грн., строк поставки настав до 28.02.2018 року, тобто 27.02.2018 року, прострочка настала з 28.02.2018 року

- за період з 01.03.2018 року по 03.04.2018 року (34 дні прострочення) від 191041,20 грн. пеня складає 6040,04 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 6040,04 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 533,80 грн. слід зазначити наступне.

Позивачем заявлена в позові вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 533,80 грн. саме на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за частково непоставлений товар на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України в сумі 191041,20 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання . Натомість стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не для виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення коштів, отриманих як попередня оплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням). На аванс можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 921/266/13-г/7.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках зокрема повернення сум авансу.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг" трьох процентів річних в сумі 533,80 грн. слід відмовити.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач пропустив строк, встановлений судом (в ухвалі від 31.05.2018 року) для подання відзиву.

Разом з тим при розгляді даної справи судом враховано, що факт сплати позивачем попередньої оплати за поставлений товар в розмірі 2160000,00 грн. не свідчить про належне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару, оскільки докази належного виконання відповідачем обов'язку з поставки товару в кількості, зазначеній у п. 2.2. договору поставки від 05.01.2018 року, у строк до 28.02.2018 року в матеріалах справи відсутні.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 629, 662, 663, 693, 712 ЦК України, ст. 180, 181, 193, 230, 265 ГК України, ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг", 69096, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 37088520, на користь:

- Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя", 69095, м. Запоріжжя, вул. Вербова, буд. 11, код ЄДРПОУ 39680765, грошові кошти в сумі 191041 (сто дев'яносто одна тисяча сорок одна) грн. 20 коп., пеню в сумі 6040 (шість тисяч сорок) грн. 04 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2956 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 22 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Благодійної організації "Благодійний фонд "Карітас Запоріжжя" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Трейдінг" відмовити.

Повне рішення складено - 27.06.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.