Рішення

від 25.06.2018 по справі 908/708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/33/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018 Справа № 908/708/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/708/18

за позовом: Комунального підприємства "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраторг"

про стягнення 343000, 00 грн.

за участю представників:

від позивача: Алексеєнко В.П., довіреність № б/н від 03.01.2018 року

від відповідача: не з'явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраторг" про визнання недійсними договорів № 3 від 16.11.2016 року та № 4 від 23.11.2016 року про закупівлю товарів за державні кошти, застосування наслідків недійсності угод, стягнувши з відповідача 343 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 12/27/18, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.05.2018 року.

Відповідач в судове засідання 22.05.2018 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 11.05.2018 року про вручення ухвали суду від 02.05.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 07.06.2018 року о 10 год. 00 хв.

Відповідач в судове засідання 07.06.2018 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 31.05.2018 року про вручення ухвали суду від 22.05.2018 року.

05.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Міраторг на користь Комунального підприємства "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради" 343000,00 грн. а також судові витрати в розмірі 36907,00грн., які складаються зі сплати судового збору в розмірі 1762,00грн. та 5145,00грн. і витрат на надання правової допомоги в розмірі 30000,00 грн.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Так, до вказаної заяви в якості доказу направлення її на адресу відповідача надано копію фіскального чеку № 3232 від 04.06.2018 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 07.06.2018 року представник позивача повідомив що докази направлення на адресу відповідача вказаної заяви в оригінали та з описом вкладення він надіслав на адресу суду по пошті. Проте вказаний лист до суду на моменту судового засідання не надійшов.

Ухвалою суду від 07.06.2018 року відкладено підготовче засідання на 15.06.2018 року на 12 год. 00 хв.

07.06.2018 року після судового засідання о 15 год. 20 хв. на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, суду яка надходила 05.06.2018 року із оригіналом доказів відправлення її на адресу відповідача.

11.06.2018 року від директора Товариства з обмеженою відповідальністю Міраторг Самофалової О.Ю. надійшла заява відповідно до якої просить суд не приймати рішення до закінчення кримінального провадження.

13.06.2018 року на адресу суду за допомогою електронного зв'язку надійшла заява позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема копії протоколу допиту підозрюваного від 24.03.2018 року.

Вказана заява надійшла на електронну адресу суду від заявника без електронного цифрового підпису про що господарським судом був складений акт від 13.06.2018 року.

Приписами ч. 8 ст. 42 ГПК України визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Оскільки вищевказане письмове пояснення заявника надійшло без електронного цифрового підпису, відтак воно не є офіційним документом.

Пунктом 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 року, передбачено, що у разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Статтею 46 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Так зі змісту вказаної заяви вбачається, що відповідач просить суд лише стягнути з відповідача грошові кошти на підставі того, що оскільки ТОВ Міраторг не виконало взяті на себе зобов'язання та не поставило в адрес КП Райсількомунгосп МРР обумовлену договорами техніку, керуючись п.6.2.1. Договорів та відповідно до ст. 188 ГК України, КП Райсількомунгосп МРР передало представнику ТОВ Міраторг претензію від 19.06.2017р., згідно якої повідомив ТОВ Міраторг про дострокове розірвання обох договорів та повернення безпідставно набутих грошових коштів. Тобто фактично позивач відмовляється від позовних вимог про визнання недійсними договорів № 3 від 16.11.2016 року та № 4 від 23.11.2016 року про закупівлю товарів за державні кошти, застосування наслідків недійсності угод, не змінюючи при цьому підстави позову а лише доповнюючи їх.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 42 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, а до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Оскільки заява позивача про уточнення позовних вимог подана позивачем до закінчення підготовчого засідання з наданням доказів її направлення з додатками на адресу відповідача, відтак суд приймає її до розгляду, а справи розглядається з урахуванням поданої заяви.

Разом з тим, вказана заява підписана з боку позивача представником позивача за довіреністю Алексеенко В.П. Безпосередньо в судовому засіданні судом перевірено повноваження вказаного представника відповідно до довіреності № б/н від 03.01.2018 року та договору б/н від 28.03.2018 року на дії щодо відмови від позову.

Ухвалою суду 15.06.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/708/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2018 року.

15.06.2018 року після судового засідання о 12 год. 25 хв. на адресу суду від позивача надійшов оригінал заяви про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема копії протоколу допиту підозрюваного від 24.03.2018 року, яка надійшла на адресу суду 13.06.2018 року за допомогою електронного зв'язку.

Представник позивача в судовому засіданні 25.06.2018 року підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2018 року не з'явися, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань або заяв відповідач суду не надіслав.

При цьому судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, у даній справі саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраторг" є відповідачем, надіславши на адресу суду лист за підписом директора, а також отримавши ухвали суду було обізнано про розгляд даної справи.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 16.листопда 2016 року між Комунальним підприємством Райсількомунгосп Мелітопольської районної ради , як Покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю Міраторг , як Постачальником, укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 3, далі Договір № 3, предметом якого є зобов'язання Постачальника поставити Покупцю товар, а Покупця - прийняти і оплатити товар - автомобіль ГАЗ 33023-212 (б/у) за ціною 163000, 00 грн. (п. п. 1.1, 1.2, 3.1.).

В подальшому між сторонами 23.11.2016 року укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 4, далі Договір № 4, предметом якого є зобов'язання Постачальника поставити Покупцю товар, а Покупця - прийняти і оплатити товар - трактор ЕО-2621 (екскаватор) б/в за ціною 180000, 00 грн. (п. п. 1.1, 1.2, 3.1.).

Пунктами 4.1., 4.2. Договорів № 3 та № 4 визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем коштів, протягом 5 робочих днів після поставки товару та пред'явлення Постачальником рахунка на оплату, а до рахунка додаються документи, що підтверджують передачу товарів від Постачальника Покупцю.

Відповідно до п. 5.1. Договору № 3 та № 4 визначено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: протягом листопада 2016 р., за домовленістю.

Місцем поставки (передачі) товарів у пунктах 5.2. Договорів визначено Мелітопольський район, с. Костянтинівна, вул. Садова 79/1.

Пунктом 5.3 Договорів встановлено, що Товар передається за видатковою накладною, або актом прийому-передачі.

В силу п. 6.2. Договорів покупець має право, зокрема, достроково розірвати ці Договори у разі невиконання зобов'язань Постачальником, повідомивши про це його у строк 30 днів.

Постачальник зобов'язаний, відповідно до положень п. 6.3. Договорів, зокрема, забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором;

Згідно з пунктами 9.1. Договорів вони набирають чинності з дати підписання і діють до 31.12.2016 р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язання.

Позивач в позові вказує, що 17.11.2016 року та 24.11.2016 року ТОВ Міраторг виставило КП Райсількомунгосп МРР рахунки №117, на суму 163000,00 грн. та №118, на суму 180000,00грн.

На виконання умов укладених договорів, КП Райсількомунгосп МРР сплатило обидва рахунки на загальну суму 343000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №9 та №10 від 24.11.2016р. та висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.02.2018р.

Підставою для здійснення оплат, крім вищезазначених документів, були накладні № 117 від 17.11.2016 року на поставку автомобіля та №118 від 24.11.2016р. на поставку екскаватора, які разом з рахунками були надані КП Райсількомунгосп МРР .

На час укладання договорів, отримання рахунків та накладних вищезазначена техніка була представлена для огляду представникам КП Райсількомунгосп МРР . Однак, ця техніка до зарахування грошових коштів на рахунки ТОВ Міраторг фактично не передавалась КП Райсількомунгосп МРР .

Після зарахування коштів на рахунок ТОВ Міраторг , обумовленої техніки в наявності у ТОВ Міраторг не виявилося.

За даним фактом 23.01.2017р. Мелітопольським ВП ГУНП в Запорізькій області було порушено кримінальне провадження №42017081280000016, в ході якого було встановлене, що вищезазначена техніка від ТОВ Міраторг в КП Райсількомунгосп МРР не поставлялась.

З цього кримінального провадження були виділені матеріали в окреме провадження, відомості про яке 28.03.2018р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080140001069 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. ст. 191 КК України, оскільки був встановлений факт заволодіння перерахованими грошовими коштами невідомими особами за фіктивну поставку техніки, що підтверджується витягами з ЄРДР.

Враховуючи, що ТОВ Міраторг не виконало взяти на себе зобов'язання та не поставило на адресу КП Райсількомунгосп МРР обумовлену техніку, керуючись п.6.2.1. Договорів та відповідно до ст. 188 ГК України, КП Райсількомунгосп МРР передало представнику ТОВ Міраторг претензію від 19.06.2017р., згідно якої повідомив ТОВ Міраторг про дострокове розірвання обох договорів та повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Позивач в позові вказує, що будь якого повідомлення про результати розгляду претензії від відповідача не надходило.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок розрахунків за товар між сторонами узгоджено пунктами 4.1., 4.2. Договорів № 3 та № 4, зокрема встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем коштів, протягом 5 робочих днів після поставки товару та пред'явлення Постачальником рахунка на оплату, а до рахунка додаються документи, що підтверджують передачу товарів від Постачальника Покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи 17.11.2016 року та 24.11.2016 року ТОВ Міраторг виставило КП Райсількомунгосп МРР рахунки №117 на суму 163000,00 грн. та №118 на суму 180000,00грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 33, 35)

Відповідно до платіжних доручень № 9 від 24.11.2016 року на суму 163000, 000 грн. та № 10 від 24.11.2016 р. на суму 180000, 000 грн. позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в загальній сумі 343000, 00 грн. (а. с. 37,38).

Відповідно до п. 5.1. Договору № 3 та № 4 визначено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: протягом листопада 2016 р., за домовленістю.

Пунктом 5.3 Договорів встановлено, що Товар передається за видатковою накладною, або актом прийому-передачі.

Так, в матеріалах справи містяться накладні № 117 від 17.11.2016 року на поставку автомобіля автомобіль ГАЗ 33023-212 (б/у) на суму 163000, 00 грн. та № 118 від 24.11.2016р. на поставку трактор ЕО-2621 (екскаватор) б/в на суму 180000, 00 грн. на яких містяться підписи позивача та відповідача (а.с. 34, 36).

Позивач в позові зазначає, що на час укладання договорів, отримання рахунків та накладних вищезазначена техніка була представлена для огляду представникам КП Райсількомунгосп МРР . Однак, ця техніка до зарахування грошових коштів на рахунки ТОВ Міраторг фактично не передавалась КП Райсількомунгосп МРР .

До матеріалів справи позивачем надано висновок експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.02.2018 року № 20-29 з якого вбачається, що 28.11.2016 року Мелітопольським УДКС України Запорізької області проведено фактичне перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями № 9 від 24.11.2016 та № 10 від 24.11.2016 на розрахунковий рахунок ТОВ "Міраторг" на загальну суму 343000 грн. Фактично автомобіль ГАЗ 33023-2І2, бувший у вжитку, та трактор ЕО 2621 (екскаватор), бувший у вжитку, ТОВ "Міраторг" на адресу КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради не поставлялись, про що було достовірно відомо директору КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради Єфімовій Л.А. Так, екскаватор ЕО 2621, 1991 року випуску, ідентифікаційний номер 680963, за ТОВ "Міраторг" ніколи зареєстрований не був, натомість 29.11.2016 вказаний екскаватор ГУ Держпраці в Запорізькій області за заявою Єфімової Л.А. було зареєстровано за КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради на підставі інвентарної картки обліку об'єкта основних засобів № 37 від 13.06.2013 (вихідний номер 01/17 від 13.06.2013). Згідно з даними вказаної інвентарної картки станом на 13.06.2013 зазначений екскаватор перебував на балансі КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради. Автомобіль ГАЗ 33023-212, 2006 року випуску, номер кузову 33023060050235, було придбано КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради 26.11.2016 у ПрАТ „Першотравневий райагрохім" за ціною у 40000 грн. на підставі укладеного у ТСЦ № 1441 РЦС МВС у Донецькій області за безпосередньої участі Єфімової Л.А. договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1441/2016/212301 від 26.11.2016. Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 15/01 від 15.01.2018 станом на 28.11.2016 ринкова вартість екскаватора ЕО-2621, 1991 року випуску, ідентифікаційний номер 680963. що має фізичний знос складових 0,7 (70 відсотків), з урахуванням ПДВ складала 65902,48 грн.; станом на 28.11.2016 ринкова вартість автомобіля ГАЗ 33023-212, 2006 року випуску, номер кузову 33023060050235, що має пробіг 254591км. та фізичний знос складових 0,7 (70 відсотків), з урахуванням ПДВ складала 75550.43 грн. Загальна ринкова вартість автотранспортної техніки станом на 28.11.2016 склала 141452,91 грн. Різниця між сумою коштів, яку було безпідставно КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради на розрахунковий рахунок ТОВ "Міраторг" у якості оплати за нібито поставлену цим підприємством автотранспортну техніку за загальною ринковою вартістю цієї автотранспортної техніки станом на час перерахування бюджетних коштів на адресу ТОВ "Міраторг" складає 201547,09 грн.

Таким чином, директор КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради Єфімова Л.А., будучи наділеною службовими повноваженнями розпоряджатися коштами комунального підприємства, використовуючи свої службове становище всупереч інтересам служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер власних дій, будучи достовірно обізнаною про відсутність фактів та намірів здійснення ТОВ "Міраторг" на адресу КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради поставок автотранспортної техніки, прийняла рішення та надала вказівку про безпідставне перерахування на користь ТОВ "Міраторг" бюджетних коштів, що були виділені бюджетною, програмою "Програма розвитку КП "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради на 2014-2016 роки", у сумі 201547,09 грн., що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум дохід громадян.

При цьому в матеріалах справи містяться витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.12017 року № 42017081280000016 та від 28.03.2018 року № 12018080140001069 відповідно до якого ведеться розслідування вказаних обставин.

Згідно зі ст. 610 ЦК Украйни порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК Украйни визначено, що уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК Украйни у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Нормою ч. 2 ст. 653 ЦК Украйни визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до пункту 6.2. Договорів покупець має право, зокрема, достроково розірвати ці Договори у разі невиконання зобов'язань Постачальником, повідомивши про це його у строк 30 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 295 від 19.06.2017 року відповідно до якої зазначив, що ТОВ Міраторг не виконало взяти на себе зобов'язання та не поставило на адресу КП Райсількомунгосп МРР обумовлену техніку, керуючись п. 6.2.1. Договорів повідомив відповідача, що розриває Договір № 3 та Договір № 4 та вимагав повернути безпідставно отримані грошові кошти згідно рахунків № 117 та № 118 від 24.11.2016 року на загальну суму 343000, 00 грн.

При цьому безпосередньо в судовому засіданні 25.06.2016 року представник позивача зазначив, що вказана претензія отримана директором відповідача про що міститься підпис на її зворотній стороні.

Проте вказаний лист судом не може бути прийнятий в якості доказу по справі, в т.ч. доказу розірвання спірних договорів з огляду на таке.

По перше вказана претензія датована 19.06.2016 року тоді як строк дії спірних договорів відповідно до положень пунктів 9.1. до 31.12.2016 р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджує сам позивач розрахунки за договорами проведені в повному обсязі.

По друге у претензії міститься посилання на висновок експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.02.2018 року тоді як лист датовано 19.06.2017 роком.

По трете на зворотному боці вказаної претензії міститься напис Получил 20.06.2017 г. та підпис. Проте у суду відсутня можливість встановити особу яка виконала зазначений підпис.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи викладене, позивачем не доведено підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 343000, 00 грн., а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Посилання позивача на наявність кримінального провадження та на висновок експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.02.2018 року приймаються судом до уваги з урахуванням приписів ст. 75 ГПК України.

При цьому суд звертає увагу що покладені в обґрунтування позовної заяви доводи мають бути доведені в рамках кримінального провадження що може стати підставою для перегляду рішення суду по справі № 908/708/18 за нововиявленими обставинами.

Щодо стягнення витрат на послуги адвоката слід зазначити наступне.

Зі змісту укладеного між позивачем (Клієнтом) та адвокатами Каталіним Вадимом В'ячеславовичем та Алексеєнко Віталієм Петровичем (Юрист) договору про надання правової допомоги б/н від 28. 03.2018 року вбачається, що за його умовами Клієнт доручає, а Юрист зобов'язується надати клієнтові згідно з умовами договору правову допомогу та захистити його права та інтереси за позовом Комунального підприємства "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраторг" про визнання договорів недійсними, а клієнт зі своєї сторони зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Права та обов'язки сторін визначені розділом 2 договору.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору Клієнт сплачує Юристу обумовлену суму гонорару. Оплата за надання правової допомоги Клієнтом проводиться в готівковій чи безготівковій формі в розмірі 50% суми гонорару при підписанні цього договору, а залишок суми в розумний строк, але не пізніше ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що цей договір діє з моменту підпису його сторонами.

Так, з наданого в якості підтвердження оплати послуг адвоката платіжного доручення № 245 від 02.04.2018 року вбачається, що оплата за договором б/н від 28.03.2018 року згідно рахунку № 2803-1 від 28.03.2018 року була здійснена позивачем на користь отримувача - ПП Алексеєнко В.П. При цьому рахунок № 2803-1 від 28.03.2018 року на оплату позивачу був виписаний також ПП Алексеєнко В.П.

Відтак послуги за надання правової допомоги в сумі 15000,00 грн., були надані в рамках виконання договору про надання правової допомоги б/н від 28.03.2018 року, укладеного між Комунальним підприємством "Райсількомунгосп" та адвокатами Каталіним Вадимом В'ячеславовичем та Алексеєнко Віталієм Петровичем, не були оплачені як оплата послуг адвоката безпосередньо адвокату.

Разом з тим, відповідно до умов договору сторонами не визначено розмір гонорару адвоката. Також з матеріалів справи вбачається про сплату грошових коштів в сумі 15000, 00 грн. тоді як позивач просить стягнути з відповідача 30000, 00грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання позивача.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 6907, 00 грн. покладаються на позивача у справі - Комунальне підприємство "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 46, 74, 80, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраторг" про стягнення 343000, 00 грн. відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 6907, 00 грн. покладаються на Комунальне підприємство "Райсількомунгосп" Мелітопольської районної ради.

Повне рішення складено - 27.06.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.