Рішення

від 12.06.2018 по справі 910/837/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа №910/837/18 За позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбуд Холдинг"

про стягнення 37 638,38 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Осадчук Р.М. за дов.;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбуд Холдінг" про стягнення 37 638,38 грн., з яких: 30 515,40 грн. основна заборгованість, 694,75 грн. 3% річних, 2 555,70 грн. суму інфляційних втрат, 3 872,53 грн. пеня за договором від 18.01.2017 №13-17.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 18.01.2018 №13-17.

Ухвалою суду від 14.02.2018 відкрито провадження у справі №910/837/18 та призначено розгляд справи на 03.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 відкладено розгляд справи до 22.05.2018.

21.05.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в позові повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 відкладено розгляд справи до 12.06.2018.

08.06.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

В судовому засіданні 12.06.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корпус 1.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судове засідання 12.06.2018 представник відповідача не з'явився, проте був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київбуд Холдинг" (далі - відповідач, замовник) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (далі - позивач, виконавець) було укладено договір №13-17 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується у передбачений договором строк виконати роботи з обстеження вестибюлю, платформи, колон та навісу станції метрополітену Лівобережна Святошинсько-Броварської лінії метрополітену в Дніпровському районі міста Києва, а замовник зобов'язується прийняти та їх оплатити.

Вартість виконання робіт за цим договором визначена протоколом узгодження договірної ціни та складає 50 859,00 грн у т.ч. ПДВ 8 476,50 грн.(п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.2. договору виплата здійснюється в наступному порядку: замовник перераховує виконавцю авансовий платіж в розмірі 40%, що має бути перерахований не пізніше 5 робочих днів після підписання договору, остаточні розрахунки між замовником та виконавцем здійснюються на протязі 5 робочих днів після підписання замовником акту здачі-приймання робіт. У разі затримки перерахування авансу терміни виконання договору корегуються відповідно до термінів отримання авансу на поточний рахунок виконавця.

Після підписання акту здачі-приймання роботи замовник протягом 5 робочих днів сплачує виконавцеві вартість виконаних робіт за договірною ціною відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. (п. 3.5. договору).

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" виконало належним чином умови договору, що підтверджується актом здачі - приймання від 17.04.2017 за договором №3-17, який підписаний уповноваженими особами та скріплені печатками без заперечень щодо якості та строків виконання робіт.

Зі сторони відповідача розрахункові зобов'язання по виконанню умов цього договору виконано частково, а саме: оплачено аванс за актом здачі-приймання від 17.04.2017, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.01.2017 №30 на загальну суму 20 343,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було надіслано претензію за №473/01-08 від 20.06.2017 з вимогою погашення заборгованості по договірним зобов'язанням, підтвердженням чого свідчить повідомлення про вручення поштового відправленя від 20.06.2017.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За розрахунком Позивача, з урахуванням умов договору, відповідач повинен був повністю оплатити прийняті їм послуги за актом здачі-приймання від 17.04.2017 у строк до 23.04.2017, у розмірі 30 515,40 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення термінів оплати більш ніж на 5 робочих днів, замовник зобов'язаний виплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен робочий день прострочки виконання зобов'язань.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 694,75 грн. 3% річних, 2 555,70 грн. інфляційних втрат, 3 872,53 грн. пені.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, укладений учасниками процесу договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог договору виконано роботи з обстеження вестибюлю, платформи, колон та навісу станції метрополітену Лівобережна Святошинсько-Броварської лінії метрополітену в Дніпровському районі міста Києва, які були прийняті відповідачем, що підтверджується актом здачі-приймання від 17.04.2017 на суму 50 859,00 грн., який відповідач оплатив частково в сумі 20 343,60 грн., як аванс.

Вказаний акт виконаних робіт підписаний повноважними представниками сторін (від Виконавця - директором Галінським О.М. від Замовника В.о. директора - Плехановим С.П.) без зауважень, скріплений печатками та приймається судом як належний доказ виконання робіт підрядником на загальну суму 50 859,00 грн., який відповідач оплатив частково в сумі 20 343,60 грн., у зв'язку з чим у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем в сумі 30 515,40 грн.

Посилання відповідача на той факт, що позивачем не були виконані роботи згідно договору, а звіт про результати виконаної роботи не був переданий відповідачу, обгрунтовуючи це тим, що в акті здачі-приймання він датований 17.04.2017, тобто складений після спливу більше двох місяців після того, як позивач повинен був виконати роботи, по-друге, в акті зазначено те, що він складений до договору №13-17 від 31.01.2017, однак між позивачем та відповідачем такий договір не укладався, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені твердження спростовуються матеріалами справи.

Позивач у відповіді на відзив надав пояснення, щодо вищевикладеного, а саме дата яка зазначена в вищезазначеному договоріє технічною помилкою, а справжньою датою укладання договору №13-17 слід вважати 31.01.2017. Підтвердженням чого свідчать такі документи, а саме: копія акту здачі- приймання науково-технічної продукції (роботи, послуги), проектної продукції та іншої продукції за договором №13-17 від 31.01.2017, який складений 17.04.2017, копія накладеної від 14.02.2017 №32, знаходиться а матеріалах справи та відомості які зазначені в звіті про виконану роботу що передана позивачем, відповідачу відповідно умов договору та знаходиться у нього.

Крім того, суду доведено, що між позивачем та відповідачем не існують будь-яких інших договірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи відповідача у відзиві на позовну заяву, безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом відповідач умови договору не виконав та у встановлений строк, а саме протягом 5 робочих днів з моменту підписання уповноваженими представниками двох сторін акта - виконаних робіт (пункт 2.2. договору), відповідач за виконані роботи не розрахувався повністю та доказів протилежного суду не подано.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи складає 30 515,40 грн.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 30 515,40 грн. повністю.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3 872,53 грн. пені.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення термінів оплати більш ніж на 5 робочих днів, замовник зобов'язаний виплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен робочий день прострочки виконання зобов'язань.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони є правильні та підлягають задоволеню повністю в сумі 3 872,53 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 2555,70 грн. за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми в сумі 694,75 грн. за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 694,75 грн., інфляційних втрат 2555,70 грн.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 233, 238, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбуд Холдинг" (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корпус 1, ідентифікаційний код 40212434) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (03110, м. Київ, пр. Червонозоряний, 51, ідентифікаційний код 38283024) 30 515 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 75 коп. 3% річних, 2 555 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 3 872 (три тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 53 коп. пені та витрати по сплаті судового збору 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.06.2018

Суддя І.І. Борисенко