Постанова

від 20.06.2018 по справі 820/1821/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №820/1821/16

адміністративне провадження №К/9901/26555/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2.08.2016 року (Суддя Самойлова В.В.,)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року

(Судді: Рєзнікова С.С., Старостін В.В., Бегунц А.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНЬ

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року № 0002761201, -

ВСТАНОВИВ :

8 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНЬ (далі - позивач, ТОВ ГРАНЬ ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, Східна ОДПІ м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року № 0002761201 про нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 68 201 грн (арк. справи 4-5).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 2.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року адміністративний позов задоволений, скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року № 0002761201 (арк. справи 85-87, 107-108).

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, оскільки винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року № 0002761201 передувало не відображення ТОВ ГРАНЬ в податковій декларації за грудень 2015 року від 18.01.2016 року № 9273205778 суми від'ємного значення у розмірі 68 201 грн за серпень 2015 року, що було первісним предметом дослідження в акті перевірки №513/20-38-15-01-09/23762505 від 19.02.2016р., якому передувала перевірка даних, задекларованих ТОВ ГРАНЬ за серпень 2015 року, за наслідками чого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 від 13.11.2015 року № 0001331501 про зменшення від'ємного значення у розмірі 68 201 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 року отримано представником позивача 20.11.2015 року, та не було оскаржено протягом 10 днів ні в адміністративному ні в судовому порядку, отже в розумінні вимог п. 57.3 статті 57 ПК України є узгодженим, тому позивач, станом на дату складання декларації за грудень 2015 року ТОВ ГРАНЬ був обізнаний про факт зменшення від'ємного значення, і повинен був відобразити суму ПДВ за серпень 2015 року у розмірі 68 201 грн. в податковій декларації за грудень 2015 року, у зв'язку з чим відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року № 0002761201 про зменшення суми від'ємного значення у розмірі 68 201 грн.

До того ж відповідач зазначив, що посилання судів першої та апеляційної інстанції на рішення суду у справі № 820/1821/16, яким скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.04.2015 року №0001411501 та №0001421501 жодним чином не впливають на винесене контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення у даній справі (арк. справи 118-119).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 року касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначений склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, та вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України 19 лютого 2016 року була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ ГРАНЬ (код ЄДРПОУ 23762505) у податковій декларації з ПДВ за грудень 2015 року, за результатами якої складений акт перевірки №513/20-38-15-01-09/23762505 від 19.02.2016 року, з висновками про порушення позивачем: пп.9 п.5 розд. V наказу Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014р. "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" внаслідок завищення суми від'ємного значення (р.24) по декларації з ПДВ за грудень 2015 року від 18.01.2016р. №9273205778 на суму ПДВ 68 201,19 грн. (арк. справи 10-12).

29.03.2016 р. на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002761201 на загальну суму грошового зобов'язання 68 201 грн. (арк. справи 7).

Як встановлено судом, та вбачається з описової частини акту перевірки від 19.02.2016 року, при встановленні вищенаведених порушень відповідач керувався висновками акту перевірки від 20.10.2015 року № 880/20-38-15-010-09/23762505 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ ГРАНЬ у податковій звітності з ПДВ за серпень 2015 року, за наслідками якого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 від 13.11.2015 року № 0001331501 про зменшення від'ємного значення у розмірі 68 201 грн.

При цьому в касаційній скарзі відповідач посилається на правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року про зменшення від'ємного значення у розмірі 68 201 грн., оскільки податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 року № 0001331501 про зменшення від'ємного значення у розмірі 68 201 грн. є узгодженим в розумінні вимог п. 57.3 статті 57 ПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 29.03.2016 року посилались на те, що:

1. судове рішення в адміністративній справі № 820/10274/15, яке набрало законної сили, а тому у відповідності до ч.1 ст.72 КАС України обставини по справі №820/10274/15 не підлягають доказуванню у даній адміністративній справі, адже аналогічним правовідносинам між тими самими сторонами судом надана оцінка;

2. строк оскарження податкового повідомлення - рішення №0001331501 від 13.11.2015 року форми В4 про донарахування позивачеві грошового зобов'язання у розмірі 68 201,00 грн. не закінчився (1 095 днів), тому твердження відповідача щодо узгодження даної суми грошового зобов'язання є хибним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідачем не надані судам першої та апеляційної інстанції докази, що позивач скористався наданим йому правом на судове оскарження податкового повідомлення-рішення форми В4 від 13.11.2015 року № 0001331501 про зменшення від'ємного значення у розмірі 68 201 грн (порушення за яким передувало винесенню ппр у даній справі), а тому вказане податкове зобов'язання вважається неузгодженим доки не закінчиться 1 095 денний строк, встановлений для судового оскарження податкового повідомлення-рішення, з огляду на що твердження відповідача щодо узгодження суми грошового зобов'язання є помилковими.

Крім цього суд звертає увагу, що у відповідності до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене суд погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, в частині мотивів скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 року № 0002761201 виходячи з того, що сума грошового зобов'язання, визначена в цьому податковому повідомленні-рішенні у розмірі 68 201 є предметом податкового повідомлення - рішення №0001331501 від 13.11.2015 року форми В4, яке як станом на час перевірки, так і станом на час винесення оскаржуваного рішення у даній справі є неузгодженим.

При цьому суд не приймає посилання в мотивувальній частині рішень судів першої та апеляційної інстанції на застосування положень статті 72 КАС України в рамках наявного судового рішення в адміністративній справі № 820/10274/15, яке набрало законної сили, з огляду на те, що предметом справи № 820/10274/15 було оскарження ТОВ ГРАНЬ податкових повідомлень-рішень від 14.04.2015 року №0001411501 та №0001421501, які складені на підставі акту перевірки від 20.03.2015 року № 1085/20-38-15-01-09, яким встановлено порушення формування позивачем податкового кредиту в січні 2015 року за рахунок податкової накладної, виписаної в грудні 2014 року, а в даній справі спір виник у зв'язку з не відображенням позивачем суми ПДВ за серпень 2015 року в податковій декларації за грудень 2015 року. Тому предмет справи № 820/10274/15 жодним чином не є аналогічним спірним відносинам у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2.08.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року, - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2.08.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко