Рішення від 22.06.2018 по справі 214/861/18



Справа № 214/861/18

                                                                                2/214/1437/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.

при секретарі – Усік М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Сбербанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784, р\р №37390504 в ПАТ «Сбербанк», код Банку 320627) заборгованість за кредитним договором №175#00017470734 від 14 травня 2013 року в розмірі: заборгованості за кредитом – 44 328,17 гривень; процентів за користування кредитом –46 724,30 гривень; пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом –89 191,96 гривень; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом –49 021,34 гривень.

В обґрунтування позову навів наступне. 14 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №175#0017470734 (надалі – кредитний договір, договір), відповідно до якого банк зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 49 900,00 грн. на цілі зазначені у пункті 1.3. цього договору, а позичальник зобов’язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використовувати його за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредит та сплатити нараховані проценти в порядку, передбаченому Графіком (Додаток №1 до кредитного договору). Кінцевий термін повернення кредиту зазначено у пункті 8.1. договору – до 13 травня 2018 року. Факт видачі кредитних коштів відповідачу підтверджується доданими до позову виписками по особовим рахункам Відповідача.

Відповідно до п.1.2. вредитного договору тип процентної ставки, що застосовується за кредитним договором – фіксована процентна ставка. Розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом складає 33(тридцять три) відсотків% річних.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк виконав свої зобов’язання передбачені кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Пунктом 6.9. Кредитного договору відповідач погодив, що у випадку порушення позичальником своїх зобов’язань, діюча процента ставка за користування кредитом встановлюється в новому розмірі, а саме в розмірі збільшеному на 2 (два) процентних пункти.

Відповідач порушив умови п.2.5. кредитного договору щодо обов’язкового страхування, що підтверджується копією договору добровільного страхування від нещасного випадку №322235282 від14.05.2013 року, відповідно до якого перший період страхування сплив13.05.2014 року, та не був поновлений відповідачем у зв’язку з не оплатою страхової суми на наступний період страхування. З огляду на викладене, з першого календарного числа місяця, наступного за місяцем, в якому позичальником було порушено зобов’язання - тобто з 01.06.2014 року, діюча процентна ставка за користування кредитом становить 35% річних.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

       Оскільки, відповідач несвоєчасно здійснював погашення за кредитним договором, позивач надсилав на адресу позичальника вимогу про погашення боргу за вих. №8435/7/18-5-1 від 12.12.2014р. Відповідач звернувся до позивача із заявою від 05 лютого 2015 року за вхідних №33/53-13, відповідно до якої відповідач визнавав наявність боргу перед позивачем, надавав в підтвердження свого скрутного матеріального становища довідку про сплату аліментів на утримання двох дітей – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, копію свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_3.

Однак заборгованість станом на дату подачі позову відповідач не погасив, чим порушив умови договору.

Заборгованість за кредитом станом на 09листопада 2017 року становить – 44 328,17гривень.

Відповідно до ст. 536 ч. 1 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням пункту 1.2 кредитного договору, позивач нарахував відповідачу суму процентів за користування кредитом станом на 09листопада 2017 року в розмірі – 46 724,30 гривень.

Пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом нарахована відповідно до пункту 10.1. вищезазначеного договору: «За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за цим договором, позичальник зобов’язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення будь-якого платежу і складає: 89 191,96 гривень.

Пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом по кредитному договору нарахована відповідно до пункту 10.1. вищезазначеного договору: «За несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань за цим договором, позичальник зобов‘язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення будь-якого платежу» і складає 49 021,34 гривень.

На підставі викладеного, станом на 09.11.2017 року, заборгованість відповідача за кредитним договором становить: заборгованості за кредитом – 44 328,17 гривень; процентів за користування кредитом–46 724,30 гривень; пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом – 89 191,96 гривень; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом –49 021,34 гривень;

Відповідно до п.11.6 кредитного договору за будь-якими позовними вимогами встановлена позовна давність тривалістю три роки.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подав заяву, згідно якої позов підтримав повністю, просить розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, у зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: розрахунок (а.с.4), виписки по особовим рахункам (а.с.5,6,7-8,9), повідомлення (а.с.10), заява (а.с.11), заява – анкета (а.с.12-13), договір (а.с.14-16), графік повернення кредиту (а.с.17-19), договір страхування (а.с.20-22), додаток № 1 до договору (а.с.23), заява (а.с.23зворот), повідомлення – вимога (а.с.24), поштове повідомлення (а.с.25), заява (а.с.26), довідка (а.с.27), свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.28), статут (а.с.32-33), виписка (а.с.34), свідоцтво (а.с.35).

Суд, керуючись вимогами ст. 77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: заяву (а.с.11), заяву – анкету (а.с.12-13), договір (а.с.14-16), графік повернення кредиту (а.с.17-19), договір страхування (а.с.20-22), додаток № 1 до договору (а.с.23), заяву (а.с.23зворот), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови надання кредиту та порядок його погашення.

Суд вважає належними доказами: статут (а.с.32-33), виписка (а.с.34), свідоцтво (а.с.35), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.

Суд вважає належними доказами: розрахунок (а.с.4), виписки по особовим рахункам (а.с.5,6,7-8,9), так як ці докази стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме суму заборгованості за кредитним договором.

Суд, відповідно до ст. 78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

14 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №175#0017470734, відповідно до якого банк зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 49 900,00 грн. на цілі зазначені у пункті 1.3. цього договору, а позичальник зобов’язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використовувати його за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредит та сплатити нараховані проценти в порядку, передбаченому Графіком (Додаток №1 до кредитного договору). Кінцевий термін повернення кредиту зазначено у пункті 8.1. договору – до 13 травня 2018 року. Факт видачі кредитних коштів відповідачу підтверджується доданими до позову виписками по особовим рахункам Відповідача.

Відповідно до п.1.2. вредитного договору тип процентної ставки, що застосовується за кредитним договором – фіксована процентна ставка. Розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом складає 33(тридцять три) відсотків% річних.

Банк виконав свої зобов’язання передбачені кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Пунктом 6.9. кредитного договору відповідач погодив, що у випадку порушення позичальником своїх зобов’язань, діюча процента ставка за користування кредитом встановлюється в новому розмірі, а саме в розмірі збільшеному на 2 (два) процентних пункти.

Відповідач порушив умови п.2.5. кредитного договору щодо обов’язкового страхування, що підтверджується копією договору добровільного страхування від нещасного випадку №322235282 від14.05.2013 року, відповідно до якого перший період страхування сплив13.05.2014 року, та не був поновлений відповідачем у зв’язку з неоплатою страхової суми на наступний період страхування. З огляду на викладене, з першого календарного числа місяця, наступного за місяцем, в якому позичальником було порушено зобов’язання - тобто з 01.06.2014 року, діюча процентна ставка за користування кредитом становить 35% річних.

       Оскільки, відповідач несвоєчасно здійснював погашення за кредитним договором, позивач надсилав на адресу позичальника вимогу про погашення боргу за вих. №8435/7/18-5-1 від 12.12.2014р. Відповідач звернувся до позивача із заявою від 05 лютого 2015 року, відповідно до якої визнав наявність боргу перед позивачем, надавав в підтвердження свого скрутного матеріального становища довідку про сплату аліментів на утримання двох дітей – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, копію свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_3. Однак заборгованість відповідач не погасив, чим порушив умови договору.

Заборгованість за кредитом станом на 09 листопада 2017 року становить – 44 328,17гривень.

З урахуванням пункту 1.2 кредитного договору, позивач нарахував відповідачу суму процентів за користування кредитом станом на 09листопада 2017 року в розмірі – 46 724,30 гривень.

Пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом нарахована відповідно до пункту 10.1. вищезазначеного договору: «За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за цим договором, позичальник зобов’язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення будь-якого платежу і складає: 89 191,96 гривень.

Пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом по кредитному договору нарахована відповідно до пункту 10.1. вищезазначеного договору: «За несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань за цим договором, позичальник зобов‘язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від простроченої суми за кожний день прострочення будь-якого платежу» і складає 49 021,34 гривень.

Вказані факти й обставини встановлені судом на підставі письмових доказів: розрахунок (а.с.4), виписки по особовим рахункам (а.с.5,6,7-8,9), повідомлення (а.с.10), заява (а.с.11), заява – анкета (а.с.12-13), договір (а.с.14-16), графік повернення кредиту (а.с.17-19), договір страхування (а.с.20-22), додаток № 1 до договору (а.с.23), заява (а.с.23зворот), повідомлення – вимога (а.с.24), поштове повідомлення (а.с.25), заява (а.с.26), довідка (а.с.27), свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.28), статут (а.с.32-33), виписка (а.с.34), свідоцтво (а.с.35).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений, передбачений ст. 1054 ЦК України, кредитний договір.

       У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач за кредитним договором, укладеним з позивачем, має заборгованість в сумі 229 265 грн. 77 коп., яку до даного часу не погасив.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Сбербанк» є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню, а тому суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся за захистом своїх прав до суду.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 3439 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 546, 549, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 206, 223, 228, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784, р\р №37390504 в ПАТ «Сбербанк», код Банку 320627) заборгованість за кредитним договором №175#00017470734 від 14 травня 2013 року в розмірі: заборгованості за кредитом – 44 328,17 гривень; процентів за користування кредитом –46 724,30 гривень; пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом –89 191,96 гривень; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом –49 021,34 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784, р\р №37390504 в ПАТ «Сбербанк», код Банку 320627) витрати по сплаті судового збору в сумі 3439 грн. 00 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 27 червня 2018 року.

       Головуючий суддя:                                                        В.М. Прасолов