Ухвала

від 16.02.2018 по справі 760/3262/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/3262/18

провадження 1-кс/760/2319/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксвен Рітейл» адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого першого відділу розслідувань кримінальних проваджень управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100090000074 від 20 листопада 2017 року за ознаками злочину передбаченого частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України про арешт тимчасово вилученого майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про накладення арешту на майно, а саме: паливно-мастильні матеріали у загальному об`ємі 2,8 м3, вилучені під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, Автозаправна станція, автодорога Київ-Одеса, 34 км з забороною відчуження паливно-мастильних матеріалів у загальному об`ємі 2,8 м3.

Відповідальність за збереження паливно-мастильних матеріалів покласти на ТОВ «Люксвен Рітейл».

В обґрунтування клопотання зазначається, що слідчим управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100090000074 від 20 листопада 2017 року за ознаками злочину передбаченого частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України

Також в обґрунтування слідчий зазначив, що 31.01.2018 на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 проведено обшуку на автозаправній станції мережі «Люксвен», розташованій за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, Автозаправна станція, автодорога Київ-Одеса, 34 км, що належить ТОВ «Люксвен Рітейл».

Відповідно до матеріалів клопотання до проведення обшуку за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, Автозаправна станція, автодорога Київ-Одеса, 34 км, залучено спеціаліста, яким встановлено залишок рідини з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів, який ідентифіковано як бензин марки 95, у загальному об`ємі близько 2,8 м3. З метою проведення хімічної експертизи з відібранням зразки паливно-мастильних матеріалів.

Після відібрання зразків резервуар з паливно-мастильними матеріалами органом досудового розслідування опечатано стрічкою з печаткою «ДЛЯ ДОВІДОК слідче управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районні головного управління ДФС у м. Києві», підписами понятих,слідчого та учасників обшуку.

Виявленні під час обшуку паливно-мастильні матеріали у загальному об`ємі близько 2,8 м3 вилучені та передані органом досудового розслідування на відповідальне зберігання АЗК.

Автор клопотання зазначає, що паливно-мастильні матеріали, які виявлено та вилучено у ході проведення обшуку за адресою: Київська обл., с. Путрівка, Автозаправна станція, автодорога Київ-Одеса, 34 км, які не зазначені в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018, визнано тимчасово вилученим майном, оскільки вони являються предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Адвокати в судовому засіданні заперечували проти клопотання, посилаючись на те, що слідчим не наведено достатніх підстав для накладення арешту на майно.

Заслухавши пояснення слідчого, адвокатів, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

Слідчим управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100090000074 від 20 листопада 2017 року за ознаками злочину передбаченого частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України

На підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року було надано дозвіл уповноваженим службовим особам слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві на проведення обшуку за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, Автозаправна станція, автодорога Київ-Одеса, 34 км, який на праві власності належить Спільному українсько-йорданському підприємству у формі ТОВ «Катрін» (код ЄДРПОУ: 22206699) та на території яких здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксвен Рітейл» (код ЄДРПОУ: 40527818), з метою відшукання та вилучення фінансово господарський документів ТОВ «Люксвен Рітейл».

В період часу з 13 год. 03 хв. 23.01.2018 по 20 год. 37 хв. 23.01.2018 органом досудового розслідування було проведено обшук за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, Автозаправна станція, автодорога Київ-Одеса, 34 км під час якого було вилучено майно, в тому числі паливно-мастильні матеріали у загальному об`ємі 3,8 м3, на яке не було надано дозволу на вилучення при проведенні обшуку та яке є тимчасово вилученим майном, що підтверджується протоколом обшуку від 31 січня 2018 року.

З клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку слідчий звернувся 02 лютого 2018 року.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, відповідно до частини 7 статті 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

У відповідності до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене.

У разі тимчасово вилученого майна під час обшуку, огляду здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченого статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно частини 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає, що на даний час в матеріалах клопотання відсутні відомості , що майно, яке було тимчасово вилучене під час обушку, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а тому клопотання не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не було надано беззаперечних доказів на підтвердження необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

На підставі викладеного, статтями 170-173, 370-372, 376, 395КПК України слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна відмовити.

Зобов`язати старшого слідчого першого відділу розслідувань кримінальних проваджень управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_6 негайно повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Люксвен Рітейл» тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 31 січня 2018 року території, виробничих, адміністративних, складських, офісних та інших приміщень автозаправного комплексу за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Путрівка, Автозаправна станція, автодорога Київ-Одеса, 34 км, а саме паливно-мастильні матеріали у загальному об`ємі 2,8 м3.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1