Постанова

від 18.06.2018 по справі 303/4871/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/4871/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 червня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ДЖУГИ С.Д., МАЦУНИЧА М.В.

при секретарі ПИЛИП Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/4871/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 січня 2018 року, повний текст якого складено 2 лютого 2018 року, головуючий суддя Котубей І.І., -

встановив:

ПАТ КБ ПриватБанк заявою від 16 .0 8.2017, що надійшла до Мукачівського міськрайонного суду 28 .0 8.2017, звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи таким. ПАТ КБ ПриватБанк 02 . 09.2010 за правилами договору приєднання уклало з відповідачем договір, за яким надало кредит у розмірі 6000,00 грн у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування коштами 3 0 % річних. Відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, банк управі в односторонньому порядку змінювати ліміт кредитування, відсоткову ставку за кредитом, тарифи та інші елементи кредитування, інформація про що розміщується на офіційному сайті банку в мережі Internet на сторінці http://privatbank.ua/terms/pages/70. Позичальник зобов'язаний слідкувати за відповідними змінами в умовах кредитування, отримувати виписку з рахунку щодо здійснених за ним операцій, не допускати овердрафту тощо. Пунктом 1.1.7.12. Умов і Правил передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, а якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Банк свої зобов'язання за договором виконав, а відповідач свої порушив і спричинив виникнення боргу, який станом на 30 .0 7.2017 склав 19682 , 58 грн, із яких заборгованість: за кредитом - 3610 , 18 грн, за процентами - 11158 , 94 грн, за пенею та комісією - 3500 ,00 грн, а також 500,00 грн фіксованої частини штрафу і 913 , 46 грн процентної складової штрафу.

Посилаючись на ці обставини, на порядок виконання договірних зобов'язань та на передбачене договором і нормами ЦК України право банку вимагати повернення всього заборгованого, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 02 . 09.2010 у розмірі 19682 , 58 грн із вищеперерахованими її елементами та покласти на нього судові витрати .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24 .0 1.2018 у позові відмовлено за спливом позовної давності.

Позивач ставить в апеляції питання про скасування рішення суду як незаконного і необґрунтованого та про задоволення позову. Зазначає, зокрема, що борг, який виник із кредитного договору, не погашений, умовами договору, зафіксованими у довідці про умови кредитування, передбачено внесення позичальником щомісячних платежів, які не сплачувалися своєчасно, а відповідно до прецедентної судової практики кредитор управі вимагати сплати процентів та пені за весь час користування кредитом і відповідні вимоги у межах позовної давності підлягають задоволенню. Позовну давність сторони встановили договором тривалістю у 50 років. Позивач просить рішення суду скасувати, а позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 вказує на її необґрунтованість, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, серед іншого, що позивач виходив із того, що відповідач отримав кредит на підставі укладеного кредитного договору від 02.09.2010, однак, такий договір, в тому числі, щодо збільшення тривалості позовної давності, позивач не надав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_2, яка апеляцію підтримала, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Звертаючись із позовом про стягнення боргу, кредитор виходив із того, що спірні правовідносини виникли між сторонами належно вчиненого правочину. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із факту укладення кредитного договору, з якого виник спір, та з наявності підстав для відмови в задоволенні пред'явлених кредитором вимог внаслідок спливу позовної давності. Проте, така правова позиція позивача та рішення суду не ґрунтуються на законі, належних і допустимих доказах та суперечать обставинам справи.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо правочинів, кредитних зобов'язань та у відповідній частині законодавством про захист прав споживачів у редакції, що була чинною на час їх виникнення. Беручи до уваги, що позов пред'являвся з підстав, які згідно із позицією позивача виникли з договірного зобов'язання, і обґрунтовувався відповідним чином, наявність у позивача відповідної правової підстави для пред'явлення вимог підлягає перевірці судом під час розв'язання спору.

Встановлено, що 02.09.2010 ОСОБА_1 заповнив у відділенні ПАТ КБ ПриватБанк бланк Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 6).

У заяві відсутні відмітки у полях щодо видів (типів) платіжних карток ( Платіжна карта Кредитка Універсальна , Пенсійна карта , Дебетова особиста карта , Зарплатна карта , Карта Gold , Зберкнижка (депозит) ), а також у полях: Бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою Кредитка Універсальна /Gold та Ідентифікація з паспортом .

У бланку Анкети-заяви зазначено, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку… становить… договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згідний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення у письмовому вигляді .

Бланк Анкети-заяви містить розділ Пам'ятка клієнта із інформацією загального характеру щодо контактів з банком, окремих аспектів банківського обслуговування тощо, яка не є інформацією про умови кредитування.

Анкету-заяву підписано працівником банку і відповідачем 02.09.2010.

До позовної заяви позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна (а.с. 7), що містить одночасно такі умови кредитування:

Універсальна, 30 днів пільгового періоду зокрема: базова процентна ставка - 3,0% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50,00 грн; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;

Універсальна, 55 днів пільгового періоду зокрема: базова процентна ставка - 2,5% на місяць, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,9%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,6%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;

Універсальна Contract зокрема: базова процентна ставка - 1,7% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щомісячна комісія за кредитне обслуговування карти - 15,00 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,0001% від заборгованості, але не менше 50,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;

Універсальна Gold зокрема: базова процентна ставка - 2,5% на місяць, з 01.04.2013 - 2,3%, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,7%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,5%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щомісячна комісія за кредитне обслуговування карти - 500,00 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Умовами і Правилами надання банківських послуг (Умови і Правила), затвердженими 06.03.2010, витяг із яких додано до позовної заяви (а.с. 8-31), установлено, зокрема, що:

Умови і Правила надання банківських послуг є договором, яким банк публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримати банківські послуги (Преамбула Умов і Правил);

клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за користування ним …, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; банк стягує комісію за обслуговування згідно із Тарифами/Пам'яткою клієнта/Довідкою про умови кредитування, якщо інше не передбачено договором… (п.п. 1.1.2.5., 2.1.1.12.8.);

строки і порядок погашення за кредитом (кредитний ліміт) за кредитними картами із встановленим мінімальним обов'язковим платежем, розмір мінімального обов'язкового платежу, який є розміром боргових зобов'язань клієнта, що підлягають сплаті протягом строку дії карти, розмір і порядок розрахунку щомісячного платежу наведені у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною договору, і в п. 2.1.1.12.4.;

при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань… більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн… + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих прострочених процентів і комісій (п.п. 1.1.5.20., 2.1.1.7.6.);

для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид визначено у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування та заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг; датою укладання договору є дата отримання клієнтом карти, вказана у заяві (п. 2.1.1.2.1.);

карта діє до останнього дня місяця, вказаного на лицьовому боці карти включно (п. 2.1.1.2.11);

договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (п. 1.1.7.12.);

строк позовної давності стосовно вимог банку із повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, витрат банку складає 50 років (п. 1.1.7.31.).

Розрахунок заборгованості позивач склав за договором б/н від 02.09.2010, де визначив борг відповідача станом на 30 .0 7.2017 у розмірі 19682 , 58 грн, де заборгованість: за кредитом - 3610 , 18 грн, за процентами - 11158 , 94 грн, за пенею та комісією - 3500 ,00 грн, а також 500,00 грн фіксованої частини штрафу і 913 , 46 грн процентної складової штрафу (а.с. 4-5) . Вказівки на реквізити платіжної картки та/або карткового рахунку розрахунок боргу не містить.

На час розгляду справи судом першої інстанції у ній не було доказів, які б фіксували видачу відповідачу платіжної картки та реквізити такої. В Анкеті-заяві немає вказівки на дату отримання клієнтом платіжної картки, як відсутня і вказівка на конкретну за видом картку, а також не визначений ліміт кредитування. Поряд із цим, позивач надав суду виписку з рахунку за кредитною карткою № 5457********9064, з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувався платіжною карткою, за якою був встановлений кредитний ліміт у розмірі 3620,00 грн, здійснював відповідні операції тощо (а.с. 108-110). Останнє за часом надходження коштів на поповнення карткового рахунку у розрахунку боргу та у виписці з рахунку зафіксоване 14.05.2012 у сумі 200,00 грн.

Апеляційному суду позивач надав довідки, підписані представником ОСОБА_2, у яких зазначено, що ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_1 підписали кредитний договір без номера, за яким було надано кредитну картку № 5457092026089064, дата відкриття 16.09.2010, термін дії 09/12, кредитний ліміт встановлювався 22.09.2012 у розмірі 6000,00 грн, 13.10.2011 у розмірі 4700,00 грн і 15.11.2011 у розмірі 3620,00 грн.

За загальними правилами, що випливають із положень ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст.ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625, 1054 ЦК України, цивільні права та обов'язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов'язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в т.ч., вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки.

Поряд із цим, за змістом положень ЦК України та Закону України Про захист прав споживачів (Закон № 1023-ХІІ) щодо укладання договору про споживчий кредит:

договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 626 ч. 1, ст. 627 ЦК країни);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 628 ч. 1, ст. 634 ч. 1 ЦК України);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; проценти за кредитним договором, а також забезпечення зобов'язань за кредитними договором, зокрема, штрафом, пенею, які одночасно є видами цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, є істотними умовами кредитного договору, що випливають із його предмету, правової природи й суті відповідних правовідносин; недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, за загальним правилом, недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення; споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі (ст.ст. 546, 548, 549, 550, ст. 638 ч. 1, ст. 1054 ЦК України, ст. 11 ч. 4 абз. 2, 3 Закону № 1023-XII));

кредитний договір укладається в письмовій формі, його зміст може бути зафіксований як в одному, так і в кількох документах, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий позичальнику (споживачеві), покладається на кредитодавця (ст. 207 ч.ч. 1, 2, ст. 208 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 639 ч.ч. 1, 2, ст. 1054, ст. 1055 ч. 1 ЦК України, ст. 11 ч. 1, ч. 4 абз. 1 Закону № 1023-XII);

кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним; якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин), визнання його судом недійсним не вимагається (ст. 215 ч. 2, ст. 218 ч. 1, ст. 1055 ч. 2 ЦК України).

Особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 2 ЦПК України в редакції, що була чинною на час пред'явлення позову, ст. 12 ч. 1, ст. 13 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом); кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 10 ч.ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст.ст. 57-61 і ст. 12 ч.ч. 2, 3, ст. 13 ч. 1, ст.ст. 76-81 відповідних редакцій ЦПК України). Наявність підстави для виникнення боргу, пред'явленого до стягнення, його розмір і обґрунтованість доказуються кредитором (ст. 623 ч. 2 ЦК України).

У справі наявна лише складена працівником банку та підписана ОСОБА_1 02.09.2010 Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Пам'ятка клієнта (Довідка про умови кредитування) у справі відсутня. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна по-перше, не підписаний ані позичальником, ані кредитором і не містить ніяких вихідних реквізитів, по-друге, цей текст містить окремі умови кредитування за чотирма варіантами видачі та обслуговування карт Універсальна і по суті не є Тарифами банку як такими, а Тарифи банку, які теж є обов'язковою складовою кредитного договору, не були додані до позовної заяви.

Тим часом, якщо Умови і Правила визначають загальні умови, на яких будь-яка особа може укласти кредитний договір за правилами договору приєднання, то у Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування) поряд зі змістом Анкети-заяви визначаються індивідуальні умови кредитування конкретного позичальника, що можуть відрізнятися від загальних умов. Саме індивідуальні умови кредитування передбачають процентну ставку за кредитом, комісії, умови відповідальності за порушення зобов'язань тощо. Зазначене узгоджується зі змістом, зокрема, п.п. 1.1.1.33., 1.1.6.1.-1.1.6.2.2. Умов і Правил, за яким позичальник може приєднатися до Умов і Правил не в повному обсязі, про зміни у в умовах кредитування банк повідомляє клієнта і в разі, якщо одностороння зміна цих умов неможлива, передбачається підписання необхідних документів у банку, та узгоджується із нормами закону щодо дотримання прав сторін договору і фіксації його умов.

Відповідно до правової позиції позивача, кредит був наданий відповідачу на умовах сплати за користування коштами процентів за ставкою 30% річних (2,5% на місяць). Однак, позивач не надав доказів укладання договору саме на таких умовах, погодження їх встановленим порядком із позичальником, а наданий ним текст щодо умов кредитування передбачає в усякому разі два різні варіанти кредитування із базовою процентною ставкою у 2,5% на місяць: Універсальна, 55 днів пільгового періоду і Універсальна Gold , до того ж, ці ставки не були стабільними. У зазначених умовах порядок і формула обрахунку пені визначені індивідуально і не співпадають із тими, що передбачені у п. 2.1.1.12.6.1. Умов і Правил, де, наприклад, розрахунок пені (1) передбачений як базова процентна ставка за договором / 30 + 50,00 грн одноразово, а пеня (2) не передбачена. Мають місце й інші відмінності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі № 6-68цс15 висловив у контексті питання про позовну давність та відповідної практики Європейського суду з прав людини правову позицію, за змістом якої позовна давність є важливим правовим інститутом, покликаним забезпечити правову визначеність, стабільність цивільного обороту, сталість правовідносин, вона, як зазначив Європейський суд з прав людини у ряді своїх рішень, є законним правом правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Пунктом 1.1.7.31. Умов і Правил установлено строк позовної давності стосовно майнових вимог банку у 50 років. Сторони договору вправі збільшити встановлену законом загальну і спеціальну позовну давність, однак, повинні для цього у письмовій формі укласти договір або зробити відповідне застереження (передбачити відповідні умови) в укладеному договорі (ст.ст. 256, 257, ст. 258 ч. 1, ч. 2 п. 1, ст. 259 ч. 1 ЦК України).

Із урахуванням наведеного, відповідач повинен був ясно, у передбаченій законом, у даному випадку - письмовій формі здійснити своє волевиявлення щодо укладання кредитного договору із індивідуальними умовами кредитування, а також, щодо радикального збільшення позовної давності порівняно із установленою законом, шляхом підписання відповідного документа (документів, за потреби - відповідних положень Умов і Правил), у якому (яких) такі умови зафіксовані (вищенаведені норми закону та ст. 203 ч.ч. 3, 4, ст. 205 ЦК України). Дотримання належної форми і порядку укладання договору є обов'язком саме кредитора - сторони, яка запропонувала укласти договір невизначеному колу осіб, розробила його умови (ст. 634, ст. 641 ч. 1 ЦК України).

Ці вимоги закону не були виконані, що позивачем не спростовано. Розглядаючи питання про збільшення позовної давності у кредитному договорі, укладеному за правилами договору приєднання, Верховний Суд України у постанові від 11.03.2015 у справі № 6-16цс15 сформулював правову позицію, за змістом якої умову про збільшення позовної давності не можна вважати складовою частиною кредитного договору, якщо згода із нею не засвідчена підписом позичальника у документах, які складають кредитний договір, а відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку про стягнення заборгованості.

Далі. Банк пред'явив позов про стягнення боргу, що виник із кредитного договору, що його зазначив у заяві як укладений 0 2 . 09.2010 і саме щодо цього договору подав розрахунок боргу. Водночас у наданих апеляційному суду довідках щодо кредитної картки позивач вказав дату видачі картки як 16.09.2012. Із наданої суду банківської виписки та з довідок випливає, що кредитний ліміт був установлений 22.09.2010, операції за карткою № 5457********9064 розпочалися теж 22.09.2010. Поза тим, що вказані довідки за відсутності відповідних реквізитів документів не відповідають встановленим ст.ст. 77-79, 95 чинної редакції ЦПК України вимогам щодо належності та допустимості письмового доказу, ці довідки, а також виписка, вказують, по суті, на інший кредитний договір, аніж той, із якого, за правовою позицією позивача, виник спір і який указаний у позовній заяві .

Умови і Правила містять суперечливі положення щодо моменту (дати) укладання договору. Так, з одного боку, зазначено, що підписанням заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг, що за своїм правовим змістом відповідає положенням ст. 638, ст. 639 ч. 2, ст. 640 ч. 1 ЦК України, з іншого боку, одночасно вказано, що датою саме укладання договору є дата отримання картки, зазначена в заяві, тобто, дата укладання договору обумовлена іншою дією, яка повинна бути вчинена сторонами (видача/отримання картки) і має фіксуватися в заяві, що за своїм змістом не відповідає правилам ані частини 2 статті 640 ЦК України, у якій ідеться про дію, передбачену саме актом цивільного законодавства, ані частини 1 статті 212 ЦК України, оскільки не йдеться про обставину, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Такі положення по суті суперечать одні одним, допускають їх неоднозначне тлумачення щодо, зокрема, моменту виникнення відповідних правовідносин із правовими наслідками, що з цього випливають, чим створюють правову невизначеність, а відтак, порушують права учасників цивільних правовідносин. В Анкеті-заяві відсутня фіксація факту видачі у певний день відповідачу кредитної картки із відповідними її реквізитами.

Таким чином, у справі відсутній кредитний договір від 0 2 . 09.2010 б/н, оскільки наявні документи не утворюють визначеної кредитором сукупності документів, що разом складають договір, тож сторони не уклали договір у формі, що її визначив сам позивач. Немає в справі й кредитного договору, укладеного в іншу дату. Власне у справі відсутні достовірні дані та документи, які б вказували на видачу позичальнику платіжної картки № 5457092026089064, використанням якої мотивується позов, саме на підставі кредитного договору від 0 2 . 09.2010 б/н, має місце розрив у часі між цією датою і початком використання кредитної картки. За наведених вище обставин, у справі не можна зробити однозначного висновку про момент укладання кредитного договору як такий, якщо на факті його укладання наполягає позивач, а, отже, не можна визначити із належною точністю і певністю момент і підставу виникнення спірних правовідносин. Представник позивача не надав апеляційному суду належного пояснення із обґрунтуванням та підтвердженням документальними доказами, яке б усувало вищевказані суперечності щодо обставин, пов'язаних із підставами виникненням спірних правовідносин.

Відсутність доказів дотримання належної письмової форми кредитного договору має наслідком його нікчемність, а також відсутність правової підстави для пред'явлення банком позову про стягнення боргу, що виник саме з такого договору та на погоджених сторонами умовах. На час розгляду справи судом немає можливості встановленим порядком безспірно з'ясувати умови, на яких були надані банком кошти відповідачу, зокрема, щодо процентної ставки, комісій, відповідальності за порушення грошових зобов'язань, які у відповідній частині впливають на сукупну вартість кредиту, належать до істотних умов кредитного договору. З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах із відповідачем, пояснення позивача щодо умов надання коштів не можуть бути враховані. Здійснення сторонами певних цивільних прав і обов'язків, що виникли внаслідок їхніх дій, не спростовує факту недотримання належної форми договору, сама по собі сплата певних платежів відповідачем не може свідчити про належне досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, про обізнаність з усіма умовами договору, якщо не були дотримані вимоги закону щодо відповідного оформлення правовідносин. Нарахування та пред'явлення до стягнення елементів боргу, що ґрунтуються на факті укладення кредитного договору, за таких умов безпідставне.

Такі обставини, відсутність належних і допустимих доказів виникнення саме кредитних правовідносин, нікчемність кредитного договору виключали можливість задоволення позову, який по суті ґрунтується на недопустимих у доказуванні припущеннях, із тих правових і фактичних підстав і в тих межах, в яких він був пред'явлений.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на недотримання позивачем форми правочину щодо надання кредиту та щодо збільшення тривалості позовної давності (а.с. 81-82). Цим доводам відповідача суд першої інстанції не дав оцінки в сукупності з дійсними обставинами справи. Аналогічні доводи відповідач висловлював і заперечуючи апеляційну скаргу (а.с. 178-179).

Водночас, кошти банком відповідачу були надані фактично, платіжна картка № 5457092026089064 відповідачем використовувалася, відповідач цих обставин не заперечував, проте, позов не визнав, але просив, при цьому, застосувати позовну давність (а.с. 126). Тим часом, сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові за умови обґрунтованості вимог позову по суті, тоді як у разі безпідставності, необґрунтованості та недоведеності позову по суті у ньому слід відмовити саме з цих підстав. Тож питання про позовну давність не має значення для вирішення спору, за наявності для того підстав, позовна давність може бути предметом доказування (ст. 77 ч. 2 ЦПК України) у разі вирішення іншого спору у зв'язку з фактичним користуванням відповідними коштами. За правилами, встановленими ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та не вправі приймати і розглядати позовні вимоги, підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 367 ч.ч. 1, 6). Позов був пред'явлений з підстав, що пов'язувалися із укладенням 02.09.2010 кредитного договору.

Виходячи з наведеного, позов про стягнення заборгованості за кредитним договором із відповідними її елементами був пред'явлений з підстав, що не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, вимоги не були належним чином обґрунтовані та не були доведені. Оскільки факт укладання сторонами кредитного договору є підставою позову та визначальним доводом позову і апеляції і цей факт при апеляційній перевірці судового рішення не був доведений, усі похідні від такого факту доводи, розрахунки та міркування не можуть бути враховані та не можуть тягти задоволення позову.

Суд першої інстанції залишив викладене поза увагою, тому дійшов невірних висновків щодо характеру спірних правовідносин і припустився помилок у застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Відтак, на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України апеляцію слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити внаслідок його необґрунтованості та недоведеності.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк задовольнити частково, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 січня 2018 року скасувати, у позові Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 відмовити внаслідок його необґрунтованості та недоведеності.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 28 червня 2018 року.

Судді