Рішення

від 21.06.2018 по справі 906/264/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/264/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Костинюк Я.Я. (виконавчий директор протокол № 1 від 06.05.15)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Полісся" (с. Осники Черняхівського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" (м. Житомир)

про стягнення 74356,17 грн.

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 74356,17 грн. з яких: 39409,78 грн. пені нарахованих за період з 24.10.2017 по 28.02.2018, 5043,26 грн. 3% річних нарахованих за період з 24.10.2017 по 30.03.2018 та 29903,13 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати товару згідно видаткової накладної № 6 від 22.08.2017, поставка за якою була здійснена на виконання договору №22/08/17КПФП від 22.08.2017.

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження у справі.

23.04.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому позов не визнає та зазначає, що рішенням господарського суду Житомирської області у справі №906/932/17 від 18.01.2018 з ТОВ "Флора Трейд" стягнуто 388352,38 грн. основного боргу, 14895,71 грн. пені та 77670,48 грн. штрафу за невиконання умов договору № 22/08/17 КПФП від 22.08.2017. Отже за порушення виконання грошового зобов'язання з ТОВ "Флора Трейд" вже було стягнуто штраф в розмірі 20% від основного боргу, а саме 77670,48 грн., як один з видів цивільно-правової відповідальності. Стягнення додатково пені, окрім штрафу є недодержанням положень ст. 61 Конституції України.

Також, відповідач зазначає, що грошове зобов'язання у відповідача перед позивачем виникло після набрання рішенням суду по справі № 906/932/17 законної сили, а відповідальність за невиконання зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

07.05.2018 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 39409,78 грн., 3 % річних у розмірі 5011,34 грн. та інфляційні у розмірі 33398,31 грн.

Розгляд справи здійснюється в межах заяви про збільшення позовних вимог.

07.05.2018 позивач надав суду відповідь на відзив відповідача, в якій вказує на те, що грошове зобов'язання у відповідача перед позивачем виникло не на підставі рішення суду, а на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 22/08/17КПФП від 22.08.2017.

Також, позивач зазначає, що в даному випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню і штраф як лише форми її сплати.

Ухвалою суду від 29.05.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що знаходиться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2017 між ТОВ "Колос Полісся" (постачальник/позивач) та ТОВ "Флора Трейд" (покупець/ відповідач) був укладений договір поставки № 22/08/17КПФП, згідно якого постачальник зобов'язується у зумовлені строки поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а покупець - у порядку й на умовах, передбачених договором, зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Підпунктом 1.1.1 договору сторони визначили, що товаром, що поставляється за договором, є сільськогосподарська продукція, визначена у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними додатками.

Загальна кількість поставленого за договором товару визначається шляхом підсумовування кількості товару, зазначеного у видаткових накладних, підписаних сторонами на виконання договору та не може бути меншою ніж у п.1.2. специфікації до договору (п.2.1 договору).

Згідно п.3.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у строк або термін, що погоджується сторонами у специфікаціях на поставку товару, в місці поставки, визначеному договором.

Умови поставки товару згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року: EXW: вул.Індустріальна, 42, смт.Черняхів, Житомирська область (ПАТ "ДПЗКУ" "Черняхівський елеватор") (пп.3.1.1 договору).

Відповідно до п.3.2. договору постачальник зобов'язаний передати товар відповідної якості та у кількості відповідно до умов договору за адресою, визначеною в пп. 3.1.1. договору у строк, що визначається сторонами у специфікаціях.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що сума договору складається із загальної вартості партій товару, поставленого протягом строку дії договору, вказаної у підписаних сторонами специфікації та видаткових накладних.

До договору поставки №22/08/17КПФП сторонами було підписано специфікацію №1 від 22.08.2017р, відповідно п.1.2 та п.1.4 до якої, сторонами було погоджено: кількість товару, яка поставляється - 450 (чотириста п'ятдесят) тон +/- 2%; загальна вартість товару, що поставляється - 1845001,80грн разом з ПДВ (а.с.13).

Згідно п.2.1. специфікації №1 від 22.08.2017р оплата товару покупцем здійснюється на підставі п.6.1. протягом 1 (одного) банківського дня з моменту переоформлення товару, але за умови додержання п.6.3. договору.

Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на зазначений постачальником банківський рахунок або дата внесення готівки до каси постачальника, або виконання покупцем фінансових зобов'язань за договором іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством (п.6.3 договору).

У зв'язку з неналежним виконанням умов вказаного договору, ТОВ "Колос Полісся" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки та сплати штрафних санкцій.

По справі № 906/932/17 було винесено рішення суду від 18.01.2018, яким позов задоволено та стягнуто з ТОВ "Флора Трейд" на користь ТОВ "Колос Полісся" 388 352,38 грн. боргу, 14895,71 грн. пені, 77670,48 грн. штрафу та 1787,49 грн. 3% річних.

Вказаним рішенням суду було встановлено, що на виконання умов договору поставки №22/08/17КПФП, позивачем було поставлено відповідачу товар - пшеницю 6-го класу, урожаю 2017 року, в кількості 450тон на суму 1 845 001,80грн.

Таким чином, згідно погоджених сторонами строків проведення розрахунків, за отриманий товар відповідач зобов'язаний був провести оплату в сумі 1 845 001,80грн в строк до 24.08.2017р. Проте, у зазначений строк відповідачем оплата проведена не була.

Сторонами 29.08.2017р до договору поставки №22/08/17КПФП було укладено додатковий договір №1, відповідно до п.1. якого сторони внесли зміни до п.1.2 специфікації №1 до договору та виклали його в такій редакції: "1.2 кількість товару, що поставляється: 94,72 тон (дев'яносто чотири тони 720 кілограм) +/-2%".

Пунктом 2 додаткового договору №1 від 29.08.2017р, сторонами погоджено внести зміни до п.1.4. специфікації №1 до договору та викласти його в такій редакції: "1.4. загальна вартість товару, що поставляється складає: 323 626 (триста двадцять три тисячі шістсот двадцять шість) гривень 98 копійок, ПДВ - 64 725,40 гривень, разом - 388 352 (триста вісімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні 38 копійок.".

За зворотною накладною №1 від 30.08.2017р покупець (відповідач) повернув постачальнику (позивач) 355,280 тон пшениці 6-го класу на суму 1 456 649,42грн разом з ПДВ.

Отже, враховуючи здійснену позивачем поставку товару на суму 1845001,80грн та повернення відповідачем частини товару позивачу на суму 1456649,42грн., неоплаченим залишився товар, отриманий відповідачем за видатковою накладною №6 від 23.08.2017р на суму 388352,38грн, що також підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2017р та довідками позивача про заборгованість №65 від 05.12.2017р, №67 від 19.12.2017р., №10 від 18.01.2018р.

Таким чином, на день винесення судом рішення по справі № 906/932/17 у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в сумі 388352,38грн.

Також, вказаним рішенням суду було стягнуто з відповідача пеню в розмірі 14895,71 грн., нараховану за період з 29.08.2017 по 23.10.2017 на підставі п. 7.2 договору, 77670,48 грн. штрафу та 1787,49 грн. 3% річних за період з 29.08.2017 по 23.10.2017.

На виконання рішення суду по справі № 906/932/17 від 18.01.2018 був виданий наказ від 20.02.2018.

З позовної заяви вбачається, що 30.03.2018 Богунським відділом державної виконавчої служби міста Житомир на підставі наказу № 906/932/17 від 20.02.2018 було стягнуто з ТОВ "Флора Трейд" на користь ТОВ "Колос Полісся" 388352,38 грн. основного боргу, 14895,71 грн. пені, 77670,48 грн. штрафу, 1787,49 грн. 3% річних та судовий збір.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось судом вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 18.01.2018 у справі № 906/932/17 стягнуто з ТОВ "Флора Трейд" на користь ТОВ "Колос Полісся" 388352,38 грн. основного боргу; 14895,71 грн. пені; 1787,49 грн. трьох процентів річних; 77670,48 грн. штрафу та 7240,59 грн. судового збору.

Отже, зазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що 388352,38 грн. є заборгованістю відповідача перед позивачем за отриманий товар, яка виникла внаслідок порушення ним умов укладеного між сторонами Договору.

Вказані фактичні обставини не потребують повторного доказування при розгляді даної справи між тими ж сторонами.

Оскільки, фактично рішення суду було виконано лише 30.03.2018, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 39409,78 грн. за період з 24.10.2017 по 28.02.2018, 5011,34 грн. 3% річних за період з 24.10.2017 по 29.03.2018 та 33398,31 грн. за період з вересня 2017 по березень 2018 включно.

Право позивача на нарахування пені передбачене п.7.2. договору, в якому зазначено, що за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від суми несвоєчасно погашеної заборгованості, за кожен день допущення несвоєчасної оплати.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено поданий позивачем розрахунок пені у сумі 39409,78 грн., визнано його правильним та обґрунтованим, заявленим в межах строку нарахування передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши зазначений позивачем розрахунок 3% річних на суму 5011,34 грн. суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим.

Однак, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних нарахувань в сумі 33398,31 грн. за період з вересня 2017 по березень 2018.

Суд зазначає, що позивачем не вірно встановлений період за який можливо нарахувати інфляційні витрати в даному випадку.

Так, строк виконання зобов'язання за договором поставки у відповідача настав 29.08.2017 то початок періоду нарахування інфляційних витрат починається з вересня 2017, як і зазначено у розрахунку позивача.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішення суду по справі 906/932/17 фактично виконано 30.03.2018, тому граничний період по який можливо здійснювати нарахування інфляційних витрат становить лютий 2018 року.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купують населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, відповідно до розрахунку проведеного судом, розмір інфляційних нарахувань за період з вересня 2017 по лютий 2018 становить 30032,91 грн.

Доводи відповідача, вкладені у відзиві на позов, згідно якого він вважає, що грошове зобов'язання щодо виплати боргу за договором поставки продукції від 22.08.2017 у ТОВ "Флора Трейд" перед ТОВ "Колос Полісся" виникло з дати набрання законної сили рішення суду по справі 906/932/17, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.

Суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб. За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду. Рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 39409,78 грн. пені, 5011,34 грн. 3% річних, 30032,91 грн. інфляційних та відмовляє в частині стягнення 3365,40 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 129 ГК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд. 81, к. 213, ідентифікаційний код 36249788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Полісся" (12342, Житомирська область, Черняхівський район, с. Осники, вул. Гагаріна, 42, ідентифікаційний код 39785042) - 39409,78 грн. пені, 5011,34 грн. 3% річних, 30032,91 грн. інфляційних, 1691,52 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.07.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)