Рішення

від 20.06.2018 по справі 910/2512/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 20.06.2018Справа №  910/2512/18 Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Князькова В.В., за участю секретаря судового засідання Скокіна О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостиль Торг», м. Київ про стягнення 670  511,46 грн. За участю представників: від позивача:          не з'явився; від відповідача:          не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» (надалі – ТОВ «Дрім Мейкерс», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостиль Торг» (надалі – ТОВ «Екостиль Торг», відповідач) про стягнення 570  995,99 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №11/17-2 Ки від 16.11.2017 в частині здійснення оплати поставленого товару на суму 570  995,99 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.03.2018. У підготовчому засіданні, що відбулось 21.03.2018  оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.04.2018 у зв'язку із неявкою представників сторін. 23.04.2018 представником позивача подано до відділу документообігу (канцелярія) суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення грошових коштів за поставлений та неоплачений товар до 670  511,46 грн. Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. У судовому засіданні 25.04.2018 судом постановлено ухвалу про прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та керуючись ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання по справі відкладено на 23.05.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2018. Представники сторін у справі – ТОВ «Дрім Мейкерс» та ТОВ «Екостиль Торг» у судове засідання 20.06.2018 не з'явились. Разом з цим, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» було подано до суду клопотання від 20.06.2018, в якому остання позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розглянути справу без її участі. Відповідач у судові засідання 21.03.2018, 25.04.2018, 23.05.2018 та 20.06.2018 не з'явився та не надав відзив на позовну заяву. При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч.  6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За приписами частини 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача  про розгляд справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.03.2018, ухвали про виклик у судове засідання від 21.03.2018 та 25.04.2018, а також ухвала суду про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 23.05.2018, були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03126, м.      Київ, вул. Білецького, буд. 3-А. Однак, конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.03.2018, ухвалами про виклик від 21.03.2018 та 25.04.2018 було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою “за закінченням встановленого строку зберігання”. Також, як вбачається з витягу від 20.06.2018 з офіційного веб-сайту Державного підприємства “Укрпошта”, 31.05.2018 поштове відправлення №0103047075070 з ухвалою про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 23.05.2018 не було вручене відповідачу, про що вказано: “невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини”. Згідно з ч. 6 ст.  242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше  наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу  до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована  система  збирання,  зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 23.05.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, у відповідності до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось. У судовому засіданні судом підписано вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва - ВСТАНОВИВ: 16.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дрім Мейкерс” (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Екостиль Торг” (надалі - покупець) укладено договір №11/17-2 Ки (надалі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити товар відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. У пункті 1.2 Договору сторони погодили, що конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначається видатковими накладними на кожну поставку. Умовами пункту 2.5. Договору встановлено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної. Ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить до покупця в момент передачі товару. Згідно з п. 5.1. Договору загальна сума цього договору складається з суми накладних по яким була здійснена поставка товару. Пунктом 5.4. Договору визначено, що оплата партії товару здійснюється частинами, по мірі реалізації третім особам, кожні 14 календарних днів за товар, який реалізовано за цей період. Остаточний розрахунок за кожну партію поставленого товару відбувається не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Відповідно до п. 8.1. Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна сторона письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, даний договір вважається пролонгованим на один календарний рік і на тих самих умовах, при цьому укладання додаткової угоди не потрібно. На виконання умов Договору позивачем поставлявся відповідачу товар, зокрема згідно з видатковими накладними: -          №10820 від 24.11.2017 поставлено товар на суму 76  400,03  грн.; -          №10821 від 24.11.2017 поставлено товар на суму 37  985,12 грн.; -          №10822 від 24.11.2017 поставлено товар на суму 34  662,60 грн.; -          №10823 від 24.11.2017 поставлено товар на суму 33  148,86 грн.; -          №10824 від 24.11.2017 поставлено товар на суму 36  142,80 грн.; -          №10825 від 24.11.2017 поставлено товар на суму 43  794,62 грн.; -          №10826 від 24.11.2017 поставлено товар на суму 64  815,48 грн.; -          №10863 від 27.11.2017 поставлено товар на суму 32  173,97 грн.; -          №10864 від 27.11.2017 поставлено товар на суму 7  466,16 грн.; -          №10865 від 27.11.2017 поставлено товар на суму 51  645,38 грн.; -          №10866 від 27.11.2017 поставлено товар на суму 40  342,34 грн.; -          №10885 від 27.11.2017 поставлено товар на суму 41  499,25 грн.; -          №10886 від 27.11.2017 поставлено товар на суму 4  428,13 грн.; -          №10887 від 27.11.2017 поставлено товар на суму 69  087,73 грн.; -          №11135 від 30.11.2017 поставлено товар на суму 105  755,26 грн.; -          №11343 від 05.12.2017 поставлено товар на суму 260,21 грн. Вказані видаткові накладні за спірний період поставки з 24.11.2017 по 05.12.2017 на загальну вартість 679  607,94 грн. підписані обома сторонами без зауважень та заперечень, а також скріплені печатками їх господарських товариств. Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача, із врахуванням часткових оплат товару на суму 8  800,00 грн. та повернення товару на суму 296,48 грн., становить – 670  511,46 грн. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості в розмірі 670  511,46 грн. За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно зі ст. 626  Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір поставки №11/17-2 Ки від 16.11.2017 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків. За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм    статті 712 Цивільного кодексу України    та    статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми    Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Матеріалами справи (підписаними сторонами видатковими накладними від 24.11.2017, 27.11.2017, 30.11.2017 та 05.12.2017) підтверджується факт постачання позивачем товару на загальну суму 679  607,94 грн., внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання вказаний товар оплатити. Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Частиною 1    ст. 692 Цивільного кодексу України    передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.4. Договору передбачено, що оплата партії товару здійснюється частинами, по мірі реалізації третім особам, кожні 14 календарних днів за товар, який реалізовано за цей період. Остаточний розрахунок за кожну партію поставленого товару відбувається не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання товару покупцем Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та пункту 5.4. Договору, з огляду на факт підписання видаткових накладних покупцем, відповідач повинен був повністю оплатити поставлений товар не пізніше, ніж через 90 календарних днів з моменту підписання відповідних видаткових накладних. Відтак, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов'язань, щодо яких заявлено позов, настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Як вказує позивач, та що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: накладною на повернення товару №13953 від 18.12.2017 та банківськими виписками від 26.12.2017, 03.04.2018, 06.04.2018, 11.04.2018 та 17.04.2018, відповідач розрахувався за поставлений товар частково на загальну суму 9  096,48 грн., а отже заборгованість останнього перед позивачем становить – 670  511,46 грн. (679  607,94 грн. – 9  096,48 грн.) Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За приписами частин    1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Разом з цим, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем, який отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 05.03.2018, не було подано відзиву на позовну заяву та не спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 670  511,46 грн. Таким чином, Господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дрім Мейкерс” та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екостиль Торг” заборгованості в сумі 670  511,46 грн. Згідно з п.    2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 10  057,67 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст. ст. 129, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостиль Торг» про стягнення 670  511,46 грн. - задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостиль Торг» (03126, м.  Київ, вул.  Білецького, буд.  3-А; ідентифікаційний код 40528738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Мейкерс» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38, к. 12, ідентифікаційний код 37567185) заборгованість за поставлений товар у сумі 670 511 (шістсот сімдесят тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 46  коп., та судовий збір в розмірі 10 057 (десять тисяч п'ятдесят сім)  грн.  67 коп. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення буде складено 02.07.2018. Суддя                                                                                                       В.В. Князьков