Рішення

від 18.06.2018 по справі 904/9728/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2018 року м. ТернопільСправа № 904/9728/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Ярославська З.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (вул. Н.Перемоги, 30-А, м. Дніпро, 49000)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлен Груп" (пр. Героїв, 18/7, м. Дніпро, 49000)

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тигр-Транс-Груп" (вул.Фрунзе, буд.55, кв.3, м. Херсон, 73000)

відповідача 3 Фізичної особи - підприємця Кавецької Ірини Андріївни (АДРЕСА_2, 46013)

про стягнення 838168,50 грн. збитків з відповідача 3 та 149 374,08 грн. неустойки з відповідача 1.

За участю від:

позивача - Бондар І.В.

відповідача 1- не з'явився

відповідача 2- не з'явився

відповідача 3- Назарко А.Р.

Суть справи.

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлен Груп", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тигр-Транс-Груп", відповідача 3 - Фізичної особи - підприємця Кавецької Ірини Андріївни, про солідарне стягнення збитків у розмірі 852168,50 грн.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідач 1 забезпечував перевезення вантажу позивача на територію України шляхом залучення перевізника - відповідача 2 транспортними засобами, які належать на праві власності відповідачу - 3, проте вантаж позивачу не доставлено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 порушено провадження у справі № 904/9728/17.

В подальшому, 18.01.2018 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про передачу справи №904/9728/17 до Господарського суду Тернопільської області, на підставі ч.1 ст. 30, ст.31 ГПК України, у зв'язку з тим, що даний спір підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням перевізника (відповідача 3 у справі).

За цей час, в ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, позивачем подавались: заява №11/29-01 від 29.11.2017 про зміну предмету позову (шляхом доповнення позовних вимог новими), в якій просив солідарно стягнути з відповідачів 852 168,50 грн. збитків та 35787,54 грн. штрафу на підставі ст.ст. 16,526,530,610-611,934,1190 ЦК України та ст.ст. 196,224-227, 313 ГК України; заява б/н від 27.12.2017 про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТОВ "Марлен Груп" 49787,54 грн. штрафу та 838 168,50 грн. збитків з ФОП Кавецької І.А., на підставі ст.ст. 16,526,530,610-611,934 ЦК України та ст.ст. 193, 224 ГК України, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, 1956 року; заява б/н від 12.01.2018 про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТОВ "Марлен Груп" 149374,08 грн. штрафу та 838 168,50 грн. збитків з ФОП Кавецької І.А., на підставі ст.ст. 16,526,530,610-611,934 ЦК України та ст.ст. 193, 224 ГК України, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, 1956 року.

Також, 28.12.2017 позивачем на адресу Господарського суду Дніпропетровської області подано заяву б/н від 27.12.2017 про залишення позову без розгляду в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГР-ТРАНС-ГРУП", на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Станом на 05.02.2018 (дату надходження справи №904/9728/17 на адресу Господарського суду Тернопільської області) відповідні ухвали щодо вирішення перелічених заяв в матеріалах справи були відсутні.

Ухвалою суду від 07.02.2018 справу №904/9728/17 прийнято до провадження суддею Шумським І.П. за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у ній призначено на 01.03.2018, яке неодноразово відкладалось, у ньому оголошувалась перерва до 10.05.2018.

Разом з цим, ухвалою суду від 07.02.2018 позивачу запропоновано подати суду остаточне письмове визначення позовних вимог.

В порядку ч.3 ст.177 ГПК України, за ініціативою суду продовжувався строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів, про що постановлено ухвалу від 02.04.2018.

В ході розгляду справи №904/9728/17 позивачем до матеріалів справи долучено: заяву б/н від 10.11.2017 (вх. №62470/17 від 16.11.2017) про забезпечення позову, з додатком; заяву б/н від 17.11.2017 (вх. №62629/17 від 17.11.2017), з додатком; пояснення б/н від 20.11.2017 (вх. №62726/17 від 20.11.2017), з додатком; заяву б/н від 22.11.2017 (вх. №63581/17 від 23.11.2017) про виправлення описки; заяву №11/29-01 від 29.11.2017 (вх. №64972/17 від 29.11.2017) про зміну предмету позову, з додатком; заява б/н від 27.12.2017 (вх. 70681/17 від 28.12.2017), з додатком; заява б/н від 27.12.2017 (вх. №70678/17 від 28.12.2017) про залишення позову без розгляду в частині вимог до ТОВ "Тигр-Транс-Груп"; заяву б/н від 12.01.2018 про збільшення позовних вимог (вх. 1943/18 від 16.01.2018), з додатком; відповідь на відзиви б/н від 15.01.2018 (вх. 1942/18 від 16.01.2018), з додатком; заява б/н від 20.02.2018 (вх. №6386 від 26.02.2018), з додатком; супровідний лист б/н, б/д (вх.. №6641 від 01.03.2018), з додатком; заяву б/н від 28.02.2018 про забезпечення позову (вх. №6642 від 01.03.2018), з додатком; клопотання б/н від 20.03.2018 про витребування доказів судом (вх. 7960 від 22.03.2018), з додатком; відповідь на відзив б/н від 27.03.2018 (вх. №8644 від 30.03.2018), з додатком; клопотання б/н від 27.03.2018 про залучення третьою особою на стороні відповідачів та про зміну процесуального статусу учасників у справі (вх. №8642 від 30.03.2018); заяву б/н, б/д (вх. №11501 від 23.05.2018) про відмову від частини позовних вимог, заявлених до відповідача 3; заяву б/н, б/д (вх. 11502 від 23.05.2018) про затвердження мирової угоди, з додатком; промова б/н від 31.05.2018 на судові дебати (вх. №11947 від 05.06.2018).

В свою чергу, відповідачем 1 до матеріалів справи подано:відзив б/н від 29.11.2017 (вх. №64878/17 від 29.11.2017), з додатком; пояснення б/н від 14.12.2017 (вх. №70589/17 від 28.12.2017); клопотання б/н від 18.01.2018 про скасування заходів забезпечення позову (вх. №2542/18 від 18.01.2018); клопотання б/н, б/д про виправлення описки (вх. №5407 від 09.02.2018), з додатком.

Відповідачем 3 до матеріалів справи долучено: відзив б/н від 08.12.2017 (вх. №68741/17 від 18.12.2017), з додатком; відзив б/н від 12.01.2018 (вх. №1643/18 від 15.01.2018). з додатком; відзив б/н від 02.03.2018 на заяву про забезпечення позову (вх. №6676 від 02.03.2018), з додатком; відзив б/н від 19.03.2018 (вх. №7652 від 19.03.2018), з додатком; письмову інформацію б/н від 12.04.2018 (вх. №9442 від 13.04.2018), з додатком; письмова інформація б/н від 04.05.2018 (вх. №10675 від 07.05.2018), з додатком.

Решта наявних матеріалів справи виражені у сформованих судом на учасників справи Витягах з ЄДР ЮО, ФО та ГФ, а також у адресованих суду заявах та клопотаннях: про розгляд справи в режимі відеоконференції; про ознайомлення з матеріалами справи; про відкладення судового засідання та оголошення у ньому перерви; про видачу копії ухвали; документів з Соборного відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області та Тернопільського міського відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, які торкались виконання ухвал щодо забезпечення позову.

На виконання ухвали суду від 07.02.2018 у даній справі, ТОВ "Сервісопторг" подано заяву б/н від 20.02.2018 (вх. №6386 від 26.02.2018), в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлен Груп" 149374,08 грн. неустойки за прострочення доставки вантажів, згідно договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом міжнародного сполучення №21/11 від 21.11.2016;

- стягнути з Фізичної особи - підприємця Кавецької Ірини Андріївни 838168,50 грн. збитків, завданих нею як перевізником внаслідок втрати частини вантажу. При цьому позивач посилається на ст.ст. 16,526,530,610-611,934 ЦК України, ст. ст. 193, 224 ГК України, Конвенцію про договір міжнародного перевезення вантажів 1956 року.

В судовому засіданні 01.03.2018, судом прийнято до розгляду подану позивачем вищевказану заяву б/н від 20.02.2018, а відтак подальший розгляд справи №904/9728/17 проводився з її врахуванням.

ТОВ "Сервісопторг" звернувся на адресу суду із клопотанням б/н від 20.03.2018 (вх. № 7960 від 22.03.2018) про витребування судом доказів у відповідності до ст.ст. 80, 81 ГПК України. У вказаному клопотанні позивач просив суд витребувати у відповідача - Кавецької І.А. інформацію та договори про те: які правовідносини вона мала з ТОВ "Тигр-Транс-Груп" та/або ТОВ "Марлен Груп" з приводу перевезення вантажу позивача; чи укладала вона, як фізична особа - підприємець, трудові чи інші угоди з громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (які керували автомобілями, що належать їй на праві власності) та в який період діяли чи діють до цього часу вказані угоди.

Ухвалою суду від 22.03.2018 судом відхилено вищевказане клопотання позивача, у зв'язку з пропуском заявником, встановленого ст. 81 ГПК України, строку для його подачі.

Також, ТОВ "Сервісопторг" подав клопотання б/н від 27.03.2018 (вх.№8642 від 30.03.2018), в якому просив суд змінити процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю "Тигр-Транс-Груп" з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Вказана заява мотивована тим, що позивач вже звертався на адресу суду із заявою про залишення позову без розгляду щодо позовних вимог, адресованих до ТОВ "Тигр-Транс-Груп". Вказана заява не була розглянута. А оскільки рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Тигр-Транс-Груп", то відповідно до ст. 50 ГПК України слід змінити його процесуальний статус та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

З приводу цього, представником відповідача 3 в судовому засіданні 02.04.2018 заперечено та зазначено, що позовні вимоги безпосередньо стосуються ТОВ "Тигр-Транс-Груп" як відповідача, оскільки дане товариство виступало перевізником по даній справі.

Ухвалою суду від 02.04.2018 відхилено клопотання позивача про зміну процесуального статусу ТОВ "Тигр-Транс-Груп", у зв'язку з тим, що воно вже є учасником справи №904/9728/17.

У відзиві б/н від 29.11.2017 на позовну заяву відповідач 1 (ТОВ Марлен Груп ) просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування цьому ним зазначено:

- між ТОВ "Сервісопторг" (замовником/позивачем) та ТОВ МАРЛЕН ГРУП (експедитором/відповідачем 1) укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним спортом міжнародного сполучення №21/11 від 21.11.2016 (договір експедирування), відповідно до умов якого експедитор зобов'язався від свого імені та за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних сполученнях, із залученням для здійснення перевезення третьої сторони на підставі договору, укладеного між експедитором та третьою стороною;

- на виконання зобов'язань за договором експедирування та за заявкою замовника 30.10.2017 між експедитором та третьою стороною /відповідачем-2 було укладено договір №177 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом (договір перевезення), відповідно до умов якого відповідач 2 (ТОВ "Тигр-Транс-Груп") взяв на себе зобов'язання здійснювати перевезення вантажів по території України, а також дальнього та ближнього зарубіжжя;

- на виконання обов'язків по договору експедирування відповідач 1 надав на адресу відповідача 2 заявку №30 від 30.10.2017 до договору перевезення, здійснив інші необхідні дії на виконання договору експедирування та вимог замовника щодо організації виконання вказаних в заявці додаткових послуг, пов'язаних з міжнародним перевезенням;

- при перевезенні вантажу територією України, вірогідно 06.10.2017 сталося незаконне заволодіння (викрадення невідомими особами) майна, що перевозилося перевізником, про що було внесено інформацію в ЄРДР;

- для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, а також вини;

- зазначає, що у викраденні майна, що перевозилося, відсутня вина експедитора, а отже позовні вимоги до останнього не підлягають задоволенню;

- відповідно до п. 5.5, п.5.6 договору №21/11 від 21.11.2016, експедитор несе відповідальність лише за своєчасність доставки вантажу; за збереження вантажу, який перевозиться, його пошкодження або псування - матеріальну відповідальність несе перевізник; з моменту митного оформлення повну матеріальну відповідальність за пошкодження, втрату або крадіжку вантажу несе перевізник; викрадення відбулось саме після митного оформлення вантажу;

- посилаючись на зміст п. 5.2.2 договору №177 від 30.10.2017,ст. 924 ЦК України, ч.1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) зазначає, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату або за ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки;

- умовами договору експедирування не передбачено покладення на відповідача функцій перевізника, доставки вантажу в пункт призначення, а лише організацію перевезення;

- ТОВ МАРЛЕН ГРУП всі зобов'язання за договором експедирування перед позивачем виконав, а втрата вантажу при його перевезенні на території України сталась поза волею експедитора і не з його вини.

Подальші пояснення б/н від 14.12.2017, подані ТОВ МАРЛЕН ГРУП (у відповідь на заяву про зміну предмету позову) також містили прохання про відмову в позові, оскільки ТОВ Марлен Груп всі зобов'язання за Договором експедирування перед позивачем виконано у відповідності до його умов, а втрата вантажу при його перевезенні на території України сталась поза волею експедитора/ТОВ Марлен Груп і не з його вини. При цьому:

- зазначає, що штрафна санкція (пеня) за несвоєчасне виконання настає лише у випадку встановлення строку. ТОВ Марлен Груп не отримувало від позивача письмову заявку. Замовлення на експедиційні послуги надійшло в усній формі. Строки виконання замовлення взагалі не були обговорені сторонами;

- вказує, що згідно п.5.4. договору експедирування сторони чітко передбачили, що сплата штрафу експедитором/відповідачем 1 здійснюється лише за рахунок третьої сторони, яким є перевізник (відповідач 2/відповідач 3), оскільки саме на перевізника покладена відповідальність за строки та якість перевезення ввіреного йому вантажу. А навіть у випадку стягнення штрафу-пені з відповідача 1, враховуючи фінансовий стан ТОВ Марлен Груп , просить зменшити штрафні санкції по відношенню до відповідача 1 до суми в 1000 (тисяча) грн.;

- заявляє клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановленого строком в один рік;

- посилаючись на зміст ч.2 та ч.3 ст.549 ЦК України, зазначає, що сторони в договорі експедирування використали поняття штраф, але фактично передбачили стягнення пені, оскільки вона передбачена до стягнення за кожен день прострочення. Навіть у випадку застосування до ТОВ Марлен Груп санкцій, необхідно враховувати строк їх максимального нарахування, в даному випадку згідно до положеннями ч.6 ст. 232 ГК.

Відповідачем 3 (ФОП Кавецькою І.А.) у відзивах, письмових інформаціях визнано наступні обставини:

- вона є власником транспортних засобів, згідно свідоцтв про їх реєстрацію, а саме: спеціалізованого вантажного сідлового тягача марка - DAF, модель - XF 105/410, реєстраційний номер НОМЕР_1; спеціалізованого напівпричепу (чорний) марка CRONE, модель SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_2: сідлового тягача, марка RENAULT, модель MAGNUM 440, реєстраційний номер НОМЕР_3; спеціалізованого напівпричепу (сірий) марка CRONE, модель SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_4;

- Кавецька І.А. має ліцензію НОМЕР_9 від 28.07.2010 на міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями;

- згідно CMR AVC-2002 зазначений у даній CMR вантаж завантажено 02.11.2017 в Кутно (Польща);

- транспортні засоби сідловий тягач, марки RENAULT, модель MAGNUM 440, реєстраційний номер НОМЕР_3; спеціалізований напівпричеп (сірий) марки CRONE, модель SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_4 03.11.2017 ввезли вантаж зазначений в CMR AVC-2002 на митну територію України.

Інші обставини, зазначені позивачем в обґрунтування позовних вимог, Кавецькою І.А. не визнаються.

Ухвалою суду від 10.05.2018 у даній справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні 23.05.2018, в якому оголошувалась перерва до 18.06.2018.

23.05.2018 представником позивача подано письмові заяви б/н, б/д (вх. №11501), в якій ТОВ - "Сервісопторг" відмовляється від частини позовних вимог щодо стягнення 638168,50 грн. збитків, з відповідача 3 - ФОП Кавецької І.А., а також спільну з відповідачем 3 - б/н, б/д (вх. №11502) про затвердження мирової угоди у справі №904/9728/17.

Представником позивача в судовому засіданні 18.06.2018 підтримано позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 неустойки в сумі 149374,08 грн. (з врахуванням поданих ним заяв про залишення позову без розгляду щодо позовних вимог до відповідача 2, заяви про відмову від частини позовних вимог заявлених до відповідача 3, заяви про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем 3) та на підставі доказів, які ним подані в ході підготовчого провадження у справі.

Представник відповідача 1 в жодне із підготовчих засідань, проведених Господарським судом Тернопільської області не з'явився.

Рекомендовані повідомлення, якими надсилались на адресу відповідача 1 постановлені судом ухвали за період з 07.02.2018 по 03.03.2018, повернулись на адресу суду з відміткою про їх вручення адресату.

В подальшому, рекомендовані повідомлення від 23.03.2018, 03.04.2018, 17.04.2018, 11.05.2018, 23.05.2018 відповідно зі штрихкодовими ідентифікаторами 4602506508228, 4602507551950, 4602507590270, 4602507613920, 4602507637803 з якими направлялись відповідачу 1 ухвали від 22.03.2018, 02.04.2018, 16.04.2018, 11.05.2018, 22.05.2018 (про відкладення підготовчого засідання у справі, з встановленими відповідачу 1 строками для подачі відзиву на позовні вимоги, з врахування заяви б/н від 20.02.2018 ТОВ "Сервісопторг") повернулись на адресу суду без вручення із відміткою: за закінченням терміну зберігання.

Як вбачається з витягів із сайту "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, рекомендоване повідомлення від 24.05.2018 зі штрихкодовим ідентифікатором 4602507641983, яким надсилалась на адресу відповідача ухвала 23.05.2016, на адресу суду станом на 18.06.2018 не повернулась.

Згідно ч.2 ст. 120 діючої редакції ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. А ч.7 цієї ж статті вказано, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідач 1 міг дізнатись про рух справи та призначені в ній засідання з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Як вже зазначалось, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлен Груп" до матеріалів справи №904/9728/17 надійшли відзив б/н від 29.11.2017 та пояснення б/н від 14.12.2017.

За час перебування справи №904/9728/17 в провадженні Господарського суду Тернопільської області ТОВ "Марлен Груп" у встановлені судом строки відзиву на позов, з врахуванням заяви б/н від 20.02.2018, ТОВ "Сервісопторг" не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Уповноважений представник відповідача 2 в судове засідання 18.06.2018 не прибув.

Ухвала від 07.02.2018 про прийняття справи до провадження, у відповідності до вимог ст. 120 ГПК України, надіслана ТОВ "Тигр-Транс-Груп" 08.02.2018 рекомендованим повідомленням зі штрихкодовим ідентифікатором №4602507478381, за вказаною у позові позивачем адресою відповідача 2. Це рекомендоване повідомлення повернулось 19.02.2018 на адресу суду без вручення адресату, разом з довідкою відділення поштового зв'язку, із відміткою: за адресою не знаходиться.

Згідно ч.2 ст. 120 діючої редакції ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. А ч.7 цієї ж статті вказано, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Рекомендовані повідомлення від 07.03.2018, 23.03.2018, 03.04.2018, 17.04.2018, 11.05.2018, 23.05.2018, 24.05.2018 відповідно зі штрихкодовими ідентифікаторами 4602507521333, 4602506508503, 4602507547928, 4602507590262, 4602507613904, 4602507637811, 4602507641991, з якими направлялись відповідачу ухвали від 01.03.2018, 22.03.2018, 02.04.2018, 16.04.2018, 10.05.2018, 22.05.2018, 23.05.2018 (в т.ч. про відкладення підготовчого засідання у справі, з встановленими відповідачу 2 строками для подачі відзиву на позовну заяву) також повернулись на адресу суду без вручення із відміткою: за адресою не знаходиться; інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно наявних матеріалів справи, зокрема Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом за запитом № 1003870630 від 16.04.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тигр-Транс-Груп" свого місцезнаходження не змінювало.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Повноважний представник відповідача 3 в судове засідання 18.06.2018 з'явився, підтримав заяву про затвердження мирової угоди.

В ході розгляду справи №904/9728/17 як Господарським судом Дніпропетровської області, так і Господарським судом Тернопільської області, ТОВ "Сервісопторг" неодноразово подавались заяви про забезпечення позову.

Результати їх розгляду судами відображено в наступних процесуальних документах:

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 задоволено заяву б/н від 10.11.2017 ТОВ "Сервісопторг" про забезпечення позову; до вирішення спору у справі № 904/9728/17 по суті та набрання рішенням суду законної сили було накладено арешт на користь ТОВ "Сервісопторг" в межах сум заявлених позовних вимог на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЛЕН ГРУПП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГР-ТРАНС-ГРУП", Фізичної особи - підприємця Кавецької Ірини Андріївни, а також на належне Кавецькій Ірині Андріївні нерухоме та рухоме майно (згідно переліку);

- Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 частково скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі №904/9728/17, а саме в частині накладання арешту в межах суми збитків 852168,50 грн. на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках Фізичної особи - підприємця Кавецької Ірини Андріївни, а також належне їй нерухоме та рухоме майно(згідно переліку);

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 задоволено клопотання ТОВ "Марлен Груп"; частково скасовано заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 по справі №904/9728/17, у вигляді накладення арешту на користь ТОВ "Сервісопторг", в межах заявлених позовних вимог, на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ "Марлен Груп";

- ухвалою Господарського суду Тернопільської області відмовлено у задоволенні заяви б/н від 28.02.2018 ТОВ "Сервісопторг" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на користь ТОВ "Сервісопторг" в межах заявленої суми позовних вимог на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ "Марлен Груп", ФОП Кавецької Ірини Андріївни, а також на належне Кавецькій Ірині Андріївні рухоме майно (згідно переліку); скасовано заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 по справі №904/9728/17, у вигляді накладення арешту на користь ТОВ "Сервісопторг", в межах заявлених позовних вимог, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "ТИГР-ТРАНС-ГРУП".

На підставі клопотання представника позивача судове засідання від 18.06.2018 проводилось в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення останньої ухвалою суду від 31.05.2018 доручалось Господарському суду Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. В.Винниченка, будинок 1-А).

Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференції "TrueConf".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N 120 UG 21 D 8040672 C 1.

Запис інших судових засідань по розгляду даної справи проводився в порядку ст.ст. 8, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне:

Між фірмою PolyPap OU (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" було укладено контракт №15-02/2017 від 15.02.2017, про купівлю-продаж поліетилену високого та низького тиску, поліпропілену, полівінілхлориду згідно додатків до контакту.

ТОВ "Сервісопторг" у листі №04-01 від 04.01.2018 зазначає, що оплата а рамках договору №15-02/2017 від 15.02.2017 по додатку №11021 від 02.11.2017 проведена 14.12.2017 згідно платіжного доручення №32 від 14.12.2017 в розмірі 300000 дол. США.

При цьому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марлен Груп" (експедитором/відповідачем 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (замовником/позивачем) 21.11.2016 було укладено договір №21/11 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні ( договір №21/11 від 21.11.2016).

Відповідно до п.1.1 правочину Експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок замовника проводити організацію доставки вантажів в міжнародному сполученні, залучаючи для здійснення перевезення третю особу на основі договору, укладеного між Експедитором і третьою особою.

У п.2.1 договору вказано, що замовник зобов'язаний надати експедитору оригінал або факс-копію транспортної заявки, яка складає невід'ємну частину договору, за 48 год. до дати завантаження з підписом відповідальної особи і печаткою, із зазначенням наступної інформації: маршрут; найменування вантажу; вага і об'єм вантажу (на один автомобіль); митне оформлення; кількість автомобілів; дата і час завантаження; адреса завантаження; вантажовідправник; контактна особа при завантаженні і її телефон; митний перетин; вартість послуг; строк поставки; додаткові умови.

Згідно п.3.1, п.3.3 договору Експедитор зобов'язаний організувати виконання визначених договором і заявкою послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів; забезпечити своєчасну подачу третій особі на завантаження транспортний засіб: своєчасну (перед завантаженням) подачу необхідних документів (TIR, CMR, довідка перевізника про транспортні витрати від (до) країни Україна) за згодою сторін; правильність завантаження, приймання вантажу від вантажовідправника в цілісній упаковці за числом місць; перевірку правильності зроблених в перевізних документах записів відносно числа вантажних місць, їх маркування і нумерації.

Експедитор зобов'язаний надати довірений вантаж вантажоотримувачу у встановлені в заявці строки. А також інформувати замовника про вимушені затримки транспортних засобів в дорозі, аваріях та інших непередбачуваних ситуаціях, які перешкоджають своєчасній доставці вантажу (п.3.4 правочину).

У п.4.1 договору сторони обумовили, що плата за послуги транспортного експедирування на кожне перевезення фіксується в заявці. Взаєморозрахунки по даному договорі проводяться в національній валюті України.

Для виконання послуг замовник перераховує експедитору суму, вказану в транспортній заявці. Сума включає в себе вартість послуг по перевезенню і вартість послуг експедирування, розмір яких відображається в двосторонньому акті (п. 4.2 правочину).

Згідно п.4.4 договору у випадку, якщо сторони визначать в заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути проведена після здійснення перевезення, підставою для оплати являється рахунок-фактура і копія CMR, акт виконаних робіт (факсові копії, підтверджені внаслідок в порядку, передбаченому п.3.6 договору). Оплата проводиться на протязі (5) п'яти банківських днів з моменту направлення документів, якщо в заявці не вказано інше.

Вся інформація про суму і порядок проведення взаєморозрахунків між замовником і експедитором не підлягає розголошенню і вважається суворо конфіденційною (п.4.5 правочину).

У п. 5.1 договору сторони обумовили, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть матеріальну відповідальність у відповідності до Господарського кодексу України.

За документально не підтверджений зрив строків доставки вантажу, більш, ніж на одну добу від вказаного в заявці строку доставки, або спізнення транспортного засобу на завантаження від вказаного в заявці строку більш, ніж на 5 год., експедитор виплачує замовнику (за кошти третьої сторони) неустойку в розмірі суми в грн., яка еквівалентна 50 євро по курсу НБУ, встановленому в обумовлений день поставки, за кожну добу спізнення, якщо у заявці не вказано інше (п. 5.4 правочину).

Відповідно до п.5.5 договору експедитор несе матеріальну відповідальність за своєчасність поставки вантажу. За збереження вантажів, які перевозяться, у випадку пошкодження пломби або цілісності приміщення напівпричепу перевізником, а також, якщо вантаж зіпсований чи пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - матеріальну відповідальність несе перевізник.

У п. 5.6 договору вказано, що з моменту митного оформлення повну матеріальну відповідальність за пошкодження, втрату чи крадіжку вантажу несе перевізник в рамках діючого законодавства України, Статуту автомобільного транспорту, Конвенції ООН.

Відповідно до п. 8.1 договір набирає законної сили з моменту його укладення і діє до 31.12.2017.

На виконання вищевказаного договору, 30.10.2017 між ТОВ "Марлен Груп" (експедитором) та ТОВ "Сервісопторг" (замовником) підписано заявку до договору №21/11 від 21.11.2016 на здійснення транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажу - поліетилену на паллетах; вагою 22,5 т; маршрутом: Кутно (Польща) - Львів (Україна); дата і час завантаження: 02.11.2017; строк поставки: 06.11 - 07.11.2017; вартість перевезення : 24000 грн. (після розвантаження за кожен автомобіль); митний перехід: Рава-Руська; вантажоотримувач: м. Львів, вул. Городоцька, 357 б; марка і номер автомобіля: DAF НОМЕР_11 водій ОСОБА_5; RENO НОМЕР_10 водій ОСОБА_4. У пункті 2 заявки також вказано, що спізнення на завантаження, розвантаження оплачується експедитором в розмірі еквівалентному 50 євро по курсу НБУ.

На виконання заявки, 30.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марлен Груп" (експедитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тигр-Транс-Груп" (перевізником) укладено договір №177 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого перевізник на основі письмових заявок від експедитора здійснює транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, які належать перевізнику, у відповідності з умовами даного договору і заявок.

Перевезення здійснюється на основі письмових заявок , які перевізнику вручаються кур'єром, направляються поштою або факсом. Заявки являються додатком до договору, виконуються у відповідності до умов договору (п.2.4, п.2.7 договору).

Відповідно до п. 2.11 правочину перевізник не має права передавати свої обов'язки по здійсненню перевезення вантажів третім особам без письмової згоди на це експедитора.

Згідно п.2.14 договору видача вантажу вантажоотримувачу проводиться: а) у випадку перевезення вантажу на умовах Конвенції - після представлення вантажу для митного контролю на митниці за умови надання вантажоотримувачем документу на підтвердження його особи та довіреності на отримання вантажу; в інших випадках, за умови надання вантажоотримувачем документу на підтвердження його особи та довіреності на отримання вантажу, а також надання представником перевізника товарно- супровідних документів.

У п.3.1.2 правочину вказано, що перевізник зобов'язаний на основі заявки здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту і в строки, обумовлені в заявці.

Перевізник зобов'язаний своєчасно доставити довірений йому вантаж в пункт призначення до пункту призначення і передати його вантажоотримувачу з дотриманням умов п. 2.14 договору, а також відмітити в ТТН (CMR) отримання вантажу вантажоотримувачем (п. 3.1.7 договору).

У п. 3.2 договору визначені обов'язки експедитора, зокрема надання перевізнику заявки на перевезення вантажів в порядку та строки, обумовлені даним договором (п. 3.2.1); своєчасне здійснення оплати послуг перевізника за кошти отримані від замовника в порядку і строки, обумовлені цим договором або в порядку і строки, обумовлені в заявці (п.3.2.3).

Всі розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України (п. 4.1. правочину).

У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх обов'язків по даному договору, сторони несуть відповідальність у відповідності з умовами даного договору, Правил, Статуту, а також вимог діючого законодавства України (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.2.2 правочину перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження, кількість і якість вантажу, який перевозиться, упаковки, правильність і повноту оформлення документів на перевезення вантажу, а також інших документів, оформлення яких передбачено умовами даного договору, додатків до нього або вимагається відповідно до діючого законодавства України, з моменту завантаження товару на транспортний засіб.

Вказаний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання (п.6.5 договору).

У підписаній 30.10.2017 між ТОВ "Марлен Груп" (експедитором) та ТОВ "Тигр-Транс-Груп" (перевізником) заявці №30 до договору №177 від 30.10.2017 на здійснення транспортно-експедиторських послуг по перевезенню того ж вантажу і на тих самих умовах та строки, які вказані у заявці від 30.10.2017 до договору №21/11 від 21.11.2016. У п.5 заявки до договору №177 від 30.10.2017 вказано, що відповідальність сторін передбачена п.5 договору №177 від 30.10.2017.

ТОВ "Тигр-Транс-Груп" повідомлено ТОВ "Марлен Груп" про укладення договорів на перевезення вантажу: №ЖО 10\30-2\1 від 30.10.2017 - номер транспорту DAF НОМЕР_14, причіп НОМЕР_12, водій ОСОБА_5; №ЖО 10\30-2\2 від 30.10.2017 - номер транспорту RENO НОМЕР_13, причіп НОМЕР_15, водій ОСОБА_4, на обумовлених в заявці умовах. У п.3, п.4 цих договорів містяться умови, що перевізник погоджується на своєчасну доставку вантажу і збереження документів; у випадку невиконання п.п 2,3 дійсного контракту партнери сплачують штраф у розмірі 100 дол. за кожну добу прострочення за межами України і 50 дол. за кожну добу прострочення на території України.

Із свідоцтв № НОМЕР_16 та НОМЕР_17 про реєстрацію транспортних засобів вбачається, що власником вказаних транспортних засобів являється відповідач 3 - Кавецька Ірина Андріївна (АДРЕСА_2).

Згідно інформації Витягу з Додатку №3 до Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 07.06.2016 №285 Кавецька Ірина Андріївна (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) отримала нову ліцензію (розширення) НОМЕР_9 від 28.07.2010 на внутрішні та міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).

В матеріалах справи містяться довідки про транспортні витрати поставки вантажу під митною пломбою, видані ТОВ "Марлен Груп" за вих. №№ 95, 96 від 02.11.2017, в яких відповідач 1 підтверджує витрати пов'язані з доставкою вантажів, автомобілями з державним номером DAF НОМЕР_14, причіп НОМЕР_2 та RENO НОМЕР_10, причіп НОМЕР_15 м. Кутно (Польща) до митного перетину Рава-Руська (Україна), які складають по 10000 грн. кожна (страхування вантажу не було здійснено), 580 км.

Вантаж ввезено на територію України 03.11.2017, що підтверджується штампами під митним контролем Львівської митниці ДФС на двох CMR AVC - 2002, в яких зазначені: авто НОМЕР_10/НОМЕР_18 та авто НОМЕР_11/НОМЕР_2, а також електронними ВМД UA807010/2017/310777, ВМД UA807010/2017/310776, з зазначенням номерів транспортних засобів: НОМЕР_10/НОМЕР_18 та НОМЕР_11/НОМЕР_2.

Згідно протоколу Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУНП у Львівській області та Витягу з кримінального провадження №12017140270002094 вбачається, що 06.11.2017 до Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУНП у Львівській області, із письмовою заявою звернувся ОСОБА_7 про те, щоб прийняти міри до невідомої особи, котра шахрайським способом заволоділа його грошовими коштами в сумі 851000 грн. ЄО (11535).

З наявної в матеріалах справи переписки мід позивачем та відповідачем 3 (у вигляді телеграм) вбачається, що ОСОБА_7 являється директором складу ТОВ "Сервісопторг" у м. Львів.

16.11.2017, ФОП Кавецька І.А. телеграмою повідомила ТОВ "Сервісопторг", що нею здійснювалось перевезення на підставі CMR AVC - 2002, за посередництва ТОВ "Тигр-Транс-Груп". У телеграмі відповідачем 3 зазначено: більш як 10 днів ТОВ "Тигр-Транс-Груп" не виходить на зв'язок; просить терміново повідомити місце розвантаження для завершення перевезення; автомобіль простоює більше 10 днів; просить повідомити ТОВ "Сервісопторг" про рішення з цього приводу протягом 24 год.; у протилежному випадку вантаж буде розвантажено і передано на зберігання на будь-який найближчий склад.

16.11.2017 позивачем, у відповідь на телеграму отриману 16.11.2017 об 11 год. 30 хв. повідомлено відповідача 3 про прохання забезпечити вивантаження товару позивача - поліетилену в гранулах на палетах марки Marlex ННМ TR 144 по CMR від 02.11.2017 (факт перетину кордону ВМД UA807010/2017/310777 та ВМД UA807010/2017/310776 по 22 тонни кожна, на склад ТОВ "Сервісопторг" за адресою: вул. Городоцька, 357-Б, м. Львів, склад готовий прийняти вантаж 17.11.2017 з 09.00 по 18.00; контактна особа - директор складу ОСОБА_7

Згодом, 21.11.2017 ТОВ "Сервісопторг" у доповнення до телеграми №Т-16/11-01 від 16.11.2017 просило ФОП Кавецьку І.А. забезпечити вивантаження товару позивача (поліетилену в гранулах на палетах марки MARLEX HHM TR-144), який перевозиться вантажним автомобілем НОМЕР_7 напівпричіп НОМЕР_4, ВМД UA807010/2017/310777 в кількості 22 тон на склад ТОВ "Сервісопторг" за адресою м. Львів, вул. Городецька, 357-Б, склад готовий прийняти вантаж в робочий день з 09.00 по 18.00, контактна особа - директор складу ОСОБА_7

В подальшому, 01.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (зберігачем) та Фізичною особою - підприємцем Кавецькою Іриною Андріївною (поклажодавцем) укладено договір №1 відповідального зберігання.

За умовами договору відповідального зберігання №1 від 01.12.2017, по Акту приймання-передачі від 01.12.2017 до нього, поклажодавець передав, а зберігач прийняв за адресою: вул. Городоцька, 357-б, м. Львів, майно - поліетилен низького тиску високої платності MARLEX HHM TR-144 вагою 22 тн. нетто.

З наданих, в ході розгляду справи пояснень та тверджень позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" вантаж (1 партія по ВМД UA807010/2017/310776) до цього часу йому не поставлено, а вантаж (2 партія по ВМД UA807010/2017/310777) передано йому на зберігання (за місцемзнаходження складу позивача у м. Львів) ФОП Кавецькою І.А. 01.12.2017.

Листом №1/ЗПІ/13-70-74/30 від 03.01.2018 Львівською митницею ДФС Державної фіскальної служби України (у відповідь на запит ТОВ "Сервісопторг"), скеровано на адресу позивача перелік документів, які слугували підставою для здійснення пропуску на митну територію України товарів за митною декларацією ІМ 40 ЕА UA807010/2017/310776 від 04.11.2017.

Надані до листа документи містять штампи Львівської митниці за 03.11.2017 на документах, які вказують про перетин належного Кавецькій І.А. автомобілю НОМЕР_11/НОМЕР_2 (водій - ОСОБА_4) митного посту Рава-Руська щодо перевезення придбаного 02.11.2017 ТОВ "Сервісопторг" товару (згідно контракту №15-02/2017/11021-1 з PolyPap OU).

Не здійснена поставка однієї партії (вантажу 1 по ВМД UA807010/2017/310776) та несвоєчасна поставка іншої партії (вантажу 2 по ВМД UA807010/2017/310777), придбаного ТОВ "Сервісопторг", стали підставою для його звернення до суду з позовом до відповідачів про захист його майнового права та інтересу, шляхом заявленої до стягнення з них суми неустойки та збитків.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Норму такого ж змісту викладено і у ст. 509 ЦК України.

Серед підстав виникнення господарських зобов'язань ст.11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема визначає господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Сервісопторг" (позивачем) та ТОВ "Марлен Груп" (відповідачем 1) 21.10.2016 укладено договір №21/11 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

На протязі дії вказаного договору, відповідно до його п. 2.1, п.4 позивачем (замовником) була подана експедитору (відповідачу 1) заявка б/н від 30.10.2017, на подачу транспорту для перевезення по маршруту Кутно (Польща) - Львів (Україна) двох партій вантажу - поліетилену на палетах, вагою по 22, 5 т. кожна. Вказана заявка є невід'ємною частиною договору №21/11 від 21.11.2016.

Умови п.1.1 договору №21/11 від 21.10.2016 передбачають залучення експедитором для здійснення перевезення третіх осіб, на підставі відповідних договорів.

Із змісту договору №177 від 30.10.2017 (укладеного між відповідачем 1 - експедитором та відповідачем 2 - перевізником) на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом та заявки №30 від 30.10.2017 до даного договору вбачається, що обов'язки по здійсненню перевезення вантажу взяло на себе ТОВ "Тигр-Транс-Груп" (п.3.2.1), шляхом залучення транспортних засобів, належних ФОП Кавецькій І.А.

Згідно із ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

За статтями 909 ЦК України та 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Як у заявці б/н від 30.10.2017 до договору №21/11 від 21.10.2016, так і у заявці №30 від 30.10.2017 до договору №177 від 30.10.2017 обумовлені строки поставки вантажу, а саме 06.11 - 07.11.2017.

Згідно із ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

За ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

У відзивах ФОП Кавецькою І.А. (відповідачем 3) визнається, що вона є власником автомобілів, зазначених у документах на перевезення вантажу. Також нею визнається, що товар згідно CMR AVC-2002 завантажено 02.11.2017 в Кутно (Польща), а транспортним засобом сідловим тягачем (марки RENAULT, модель MAGNUM 440, реєстраційний номер НОМЕР_3) та спеціалізованим напівпричепом (марки CRONE, модель SDP 27, реєстраційний номер НОМЕР_4) 03.11.2017 року ввезено на територію України.

Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Зі змісту договору №21/11 від 21.10.2016 з укладеною на його виконання заявкою від 30.10.2017 та також договору №177 від 30.10.2017 з укладеною на його виконання заявкою №30 від 30.10.2017 вбачається, що сторони за цими договорами дійшли згоди на здійснення експедиторських послуг та послуг з перевезення вантажу на умовах, які зазначені в заявках.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що вантаж 2 (який перевозився автомобілем НОМЕР_8 напівпричіп НОМЕР_4 по ВМД UA807010/2017/310777) з порушенням строків його доставки (вказаних у заявках) переданий на зберігання позивачу 01.12.2017 згідно умов договору №1 відповідального зберігання та по Акту приймання-передачі від 01.12.2017, за місцезнаходження складу ТОВ "Сервісопторг" у м. Львів по вул. Городоцька, 357-б.

Вантаж 2 повинен був бути поставлений позивачу 07.11.2017, а по факту переданий йому 01.12.2017.

Разом з цим, вантаж 1 (який перевозився автомобілем DAF, р/н НОМЕР_14, причіп НОМЕР_12 по ВМД UA807010/2017/310776) позивачу не поставлено взагалі.

У відзиві та письмових поясненнях, які в ході розгляду справи подавались відповідачем 1, ТОВ "Марлен Груп" зазначається про те, що втрата вантажу при його перевезенні, на території України, сталась поза волею експедитора і не з його вини.

Згідно із ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 923 ЦК України у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із статтею 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: - у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.929 ЦК України та ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно із статтею 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

За статтею 4 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Відповідно до статті 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Таким чином, відповідач 1, як експедитор, відповідає перед позивачем, як своїм клієнтом, за дії та недогляд осіб яких він залучив до виконання договору транспортного експедирування, як за свої дії.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

За ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За статтею 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 549 ЦК України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України).

Також, ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У п. 5.4 договору №21/11 від 21.10.2016 сторонами обумовлено, що за документально не підтверджений зрив доставки вантажу, більш, ніж на одну добу від вказаного в заявці строку доставки, або спізнення транспортного засобу на загрузку від вказаного в заявці строку більш, ніж на 5 год., експедитор виплачує замовнику (за кошти третьої сторони) неустойку в розмірі суми в грн., яка еквівалентна 50 євро по курсу НБУ, встановленому в обумовлений день доставки, за кожну добу спізнення, якщо у заявці не вказано інше.

З врахуванням п. 5.4 договору №21/11 від 21.10.2016 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 (ТОВ "Марлен Груп") 149374,08 грн. неустойки, яка складається з:

- 37343,52 грн. нарахованих за прострочення доставки вантажу 2 (за період з 08.11.2017 по 01.12.2017, станом на 07.11.2017 за офіційним курсом валют Національного банку України (Євро) 3111,9553 грн. за 100 євро, відповідно 1555,98 грн. за 50 євро);

- 112030,56 грн. нарахованих за прострочення доставки вантажу 1 (за період з 08.11.2017 по 18.01.2018, станом на 07.11.2017 за офіційним курсом валют Національного банку України (Євро) 3111,9553 грн. за 100 євро, відповідно 1555,98 грн. за 50 євро).

Згідно із ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно із ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, законом не тільки не заборонено, й передбачено можливість визначати сторонами розмір і спосіб нарахування неустойки у певній визначеній грошовій сумі за визначений час прострочення виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В ході розгляду даної справи відповідачем 1 - ТОВ "Марлен Груп" не наведено доводів, які б спростовували вимоги позивача.

Відповідач 1 повинен нести відповідальність, зокрема за прострочення строків доставки відповідно до п.5.4 договору експедирування та заявки у вигляді сплати неустойки в порядку і розмірі передбаченому договором із додатками.

А відтак суд вважає, що неустойка в розмірі 149 374,08 грн. застосована позивачем правомірно і підлягає стягненню із відповідача 1.

У поданих суду письмових поясненнях ТОВ "Марлен Груп" зроблено заяву про зменшення штрафних санкцій по відношенню до нього, а саме до суми 1000 (тисяча) грн.

У зв'язку з частковою втратою вантажу ТОВ "Сервісопторг" було завдано збитки в сумі 838168,50 грн.

Таким чином, заявлена до стягнення з ТОВ "Марлен Груп" сума неустойки є значно меншою в порівнянні з сумою збитків, які поніс позивач неналежною організацією перевезення.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розглядаючи клопотання відповідача 1 про зменшення розміру неустойки, суд бере до уваги те, що її розмір не є надмірно (значно) великим в порівняні із збитками кредитора та те, що відповідач 1 не надав доказів наявності інших обставин, які мають істотне значення для зменшення неустойки. А тому в його задоволенні відмовляє.

Твердження відповідача 1 про пропуск позивачем строку позовної давності для нарахування неустойки, а також необхідність суду враховувати приписи ч.6 ст. 232 ГК України до нарахованих штрафних санкцій не беруться судом до уваги, як безпідставні, оскільки вони нараховані в межах шестимісячного строку.

Безпідставним є доводи відповідача 1 про виключну відповідальність перевізника за цілісність вантажу, оскільки стягувану неустойку заявлено саме за несвоєчасну поставку вантажу, а не за його втрату. Обов'язки щодо належної організації перевезення, в т.ч. дотримання її термінів брав на себе перед позивачем саме відповідач 1.

Слід також зазначити, що обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як вже зазначалось, в матеріалах міститься заява б/н від 27.12.2017 про залишення позову без розгляду в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГР-ТРАНС-ГРУП", на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Пункт 5 частини 1 статті 226 ГПК України передбачає таку підставу для залишення позову без розгляду, як подача позивачем до початку розгляду справи по суті заяви про залишення позову без розгляду.

З огляду на наведене, позов заявленийдо ТОВ "Тигр-Транс-Груп" підлягає залишенню без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України.

23.05.2018 представником позивача подано заяву б/н, б/д (вх. №11501), в якій ТОВ - "Сервісопторг" відмовляється від частини позовних вимог щодо стягнення 638168,50 грн., заявлених до відповідача 3 - ФОП Кавецької І.А.

У відповідності до ст.ст. 46,191,231 ГПК України судом перевірено наявність у представника позивача повноважень на вчинення вказаної процесуальної дії (згідно довіреності від 09.01.2018).

Оскільки така відмова не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідно до п.1 ч.2 ст. 46, ч.ч.1,2 ст. 191 ГПК України вона приймається судом, а провадження у справі, у відповідній частині, підлягає закриттю за п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Разом з цим, 23.05.2018 представниками позивача та відповідача 3 подано спільну заяву б/н, б/д (вх. №11502) про затвердження мирової угоди у справі №904/9728/17 наступного змісту:

МИРОВА УГОДА

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЕРВІСОПТОРГ (код ЄДРПОУ 31543614, 49000, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 30-А), далі - Товариство, з одного боку,

ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ КАВЕЦЬКА ІРИНА АНДРІЇВНА (РНОКПП НОМЕР_6, 46013, АДРЕСА_4), далі - Підприємець, з іншого боку,

уклали наступну угоду про нижченаведене.

1. Ця мирова угода спрямована на врегулювання спору щодо відшкодування Підприємцем збитків Товариства, що є предметом судового розгляду по справі №904/9728/17, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Тернопільської області (далі - Суд).

2. Підприємець приймає на себе часткове відшкодування вказаних збитків Товариства у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень, що еквівалентно 6500 (шість тисяч п'ятсот) євро.

3. Сторони домовились, що вказане відшкодування здійснюється Підприємцем шляхом надання Товариству знижки у розмірі 30% від ринкової вартості послуг вантажних перевезень, що надаватимуться Підприємцем Товариству після затвердження цієї Угоди.

4. Сторони домовились, що ринкової вартістю послуг вантажних перевезень вважається:

• 2 євро за 1 км перевезення вантажу (на маршруті до 400 км);

• 1,5 євро за 1 км перевезення вантажу (на маршруті від 400 км до 800 км);

• 1 євро за 1 км перевезення вантажу (на маршруті понад 800 км).

5. Послуги надаються для перевезення вантажів у міжнародному сполученні із/до держав Європи - Чеська Республіка; Словацька Республіка; Литовська Республіка; Республіка Польща. Сторони домовились, що нормальний місячний обсяг надання Підприємцем Товариству послуг вантажних перевезень орієнтовно складає 3000 км.

6. З метою прискорення відшкодування збитків (погашення боргу) Підприємець має право за згодою Товариства збільшити розмір знижки (пункт 3 Угоди), зменшити ринкову вартість послуг вантажних перевезень (пункт 4 Угоди), надавати послуги вантажних перевезень на умовах цієї угоди на користь третіх осіб, вказаних Товариством.

7. Якщо Підприємець порушує умови цієї Угоди, сума збитків (борг) підлягає достроковому стягненню на користь Товариства у грошовому вигляді в порядку, передбаченому законодавством України, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

8. Порушенням умов цієї Угоди з боку Підприємця вважається:

• Протягом трьох місяців не надання Підприємцем за вимогою Товариства послуг вантажних перевезень в нормальному обсязі на умовах цієї Угоди (пункт 5 цієї Угоди), крім випадку неможливості отримання Підприємцем Дозволу на в'їзд вантажного автомобіля чи вантажу (Дозволу на міжнародне дорожнє перевезення речей) на територію держав зазначених у п. 5 даної МИРОВОЇ УГОДИ з причин незалежних від Підприємця;

• Порушення Підприємцем строків та умов укладання договору застави (пункт 10 цієї Угоди);

• Порушення Підприємцем умов договорів надання послуг вантажних перевезень, які здійснюються на виконання цієї Угоди, що призвело до збитків Товариства на суму більш, ніж еквівалент 1000 євро.

9. Сума боргу, що підлягає стягненню (передбачена п. 7 даної МИРОВОЇ УГОДИ), визначається як сума відшкодування збитків в євро, яка вказана у пункті 2 цієї Угоди (6500 євро), зменшена на сукупну суму знижок від вартості послуг вантажних перевезень, наданих належним чином. З метою визначення суми стягнення в гривні застосовується курс євро на дату задоволення вимог (оплати боргу), встановлений НБУ та збільшений на 5%. Наприклад: залишок суми боргу - 1000 євро, курс НБУ - 34,0 грн. за 1 євро, сума стягнення - 1000*(34,0+5%)=35700 грн.

10. З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за цією Угодою Підприємець передає у заставу Товариству спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е та спеціалізований напівпричіп, що оформлюється відповідною нотаріальною угодою протягом п'ятнадцяти днів з моменту затвердження цієї Угоди. Для цілей укладання договору застави розмір зобов'язання, що забезпечується, дорівнює 200000 грн., строк виконання зобов'язання - один рік.

11. Підприємець має право достроково відшкодувати збитки, що є предметом судового розгляду по справі № 904/9728/17, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень, що еквівалентно 6500 (шість тисяч п'ятсот) євро зменшеній на сукупну суму знижок від вартості послуг вантажних перевезень, наданих належним чином, на рахунок Товариства в установі банку.

12. Сторони підтверджують:

• що вони мають належне уявлення про сутність цієї Мирової угоди і правильно розуміють її зміст;

• що вищевикладені умови Мирової угоди відповідають їх волевиявленню і вони бажають настання правових наслідків, передбачених цією Мировою угодою.

• що у випадку належного виконання Підприємцем умов цієї Угоди, Товариство не матиме жодних майнових претензій до Підприємця з приводу відшкодування збитків, що є предметом судового розгляду по справі № 904/9728/17.

13. Мирова угода вважається укладеною з дати її підписання Сторонами та набирає чинності з дати її затвердження Господарським судом Тернопільської області.

14. Товариство та Підприємець заявляють, що ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

15. Мирова угода складена українською мовою у трьох оригінальних примірниках, по одному для Товариства, Підприємця та Господарського суду Тернопільської області.

Реквізити сторін:

від позивача: представник ТОВ "Сервісопторг" за довіреністю б/н від 09.01.2018 Лихопьок Д.П.

від відповідача 3 Кавецької І.А.: представник Назарко А.Р. .

Згідно з приписами п.7 ч.1 ст. 231 ГПК України, у разі затвердження мирової угоди суд закриває провадження у справі.

Судом роз'яснено сторонам наслідки процесуальних дій, передбачених ст.ст. 191,192,193 ГПК України та з'ясовано, що інших неврегульованих питань між позивачем та відповідачем 3 у справі немає.

Поінформованість сторін щодо наслідків укладення мирової угоди вбачається також із змісту п.12 даної угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 191 та ч.2 ст. 192 ГПК України відмова від позову та укладення мирової угоди можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Розглянувши дану мирову угоду, суд вважає, що вона відповідає вимогам закону, торкається предмета спору, а тому підлягає затвердженню.

Як вже зазначалось, заходи по забезпеченню позову, які застосовувались до відповідачів у даній справі судом скасовані.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 20, 73-86, 91, 191-193, 226, 231, 233, 236-240, 327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлен Груп" (пр. Героїв, 18/7, м. Дніпро, код 40341231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (вул. Н.Перемоги, 30-А, м. Дніпро, код 31543614) 149374 (сто сорок дев'ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 08 коп. неустойки.

Видати наказ.

3. Позов заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тигр-Транс-Груп" залишити без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

4. Затвердити укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" та Фізичною особою - підприємцем Кавецькою Іриною Андріївною мирову угоду наступного змісту:

МИРОВА УГОДА

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЕРВІСОПТОРГ (код ЄДРПОУ 31543614, 49000, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 30-А), далі - Товариство, з одного боку,

ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ КАВЕЦЬКА ІРИНА АНДРІЇВНА (РНОКПП НОМЕР_6, 46013, АДРЕСА_4), далі - Підприємець, з іншого боку,

уклали наступну угоду про нижченаведене.

1. Ця мирова угода спрямована на врегулювання спору щодо відшкодування Підприємцем збитків Товариства, що є предметом судового розгляду по справі №904/9728/17, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Тернопільської області (далі - Суд).

2. Підприємець приймає на себе часткове відшкодування вказаних збитків Товариства у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень, що еквівалентно 6500 (шість тисяч п'ятсот) євро.

3. Сторони домовились, що вказане відшкодування здійснюється Підприємцем шляхом надання Товариству знижки у розмірі 30% від ринкової вартості послуг вантажних перевезень, що надаватимуться Підприємцем Товариству після затвердження цієї Угоди.

4. Сторони домовились, що ринкової вартістю послуг вантажних перевезень вважається:

• 2 євро за 1 км перевезення вантажу (на маршруті до 400 км);

• 1,5 євро за 1 км перевезення вантажу (на маршруті від 400 км до 800 км);

• 1 євро за 1 км перевезення вантажу (на маршруті понад 800 км).

5. Послуги надаються для перевезення вантажів у міжнародному сполученні із/до держав Європи - Чеська Республіка; Словацька Республіка; Литовська Республіка; Республіка Польща. Сторони домовились, що нормальний місячний обсяг надання Підприємцем Товариству послуг вантажних перевезень орієнтовно складає 3000 км.

6. З метою прискорення відшкодування збитків (погашення боргу) Підприємець має право за згодою Товариства збільшити розмір знижки (пункт 3 Угоди), зменшити ринкову вартість послуг вантажних перевезень (пункт 4 Угоди), надавати послуги вантажних перевезень на умовах цієї угоди на користь третіх осіб, вказаних Товариством.

7. Якщо Підприємець порушує умови цієї Угоди, сума збитків (борг) підлягає достроковому стягненню на користь Товариства у грошовому вигляді в порядку, передбаченому законодавством України, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

8. Порушенням умов цієї Угоди з боку Підприємця вважається:

• Протягом трьох місяців не надання Підприємцем за вимогою Товариства послуг вантажних перевезень в нормальному обсязі на умовах цієї Угоди (пункт 5 цієї Угоди), крім випадку неможливості отримання Підприємцем Дозволу на в'їзд вантажного автомобіля чи вантажу (Дозволу на міжнародне дорожнє перевезення речей) на територію держав зазначених у п. 5 даної МИРОВОЇ УГОДИ з причин незалежних від Підприємця;

• Порушення Підприємцем строків та умов укладання договору застави (пункт 10 цієї Угоди);

• Порушення Підприємцем умов договорів надання послуг вантажних перевезень, які здійснюються на виконання цієї Угоди, що призвело до збитків Товариства на суму більш, ніж еквівалент 1000 євро.

9. Сума боргу, що підлягає стягненню (передбачена п. 7 даної МИРОВОЇ УГОДИ), визначається як сума відшкодування збитків в євро, яка вказана у пункті 2 цієї Угоди (6500 євро), зменшена на сукупну суму знижок від вартості послуг вантажних перевезень, наданих належним чином. З метою визначення суми стягнення в гривні застосовується курс євро на дату задоволення вимог (оплати боргу), встановлений НБУ та збільшений на 5%. Наприклад: залишок суми боргу - 1000 євро, курс НБУ - 34,0 грн. за 1 євро, сума стягнення - 1000*(34,0+5%)=35700 грн.

10. З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за цією Угодою Підприємець передає у заставу Товариству спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е та спеціалізований напівпричіп, що оформлюється відповідною нотаріальною угодою протягом п'ятнадцяти днів з моменту затвердження цієї Угоди. Для цілей укладання договору застави розмір зобов'язання, що забезпечується, дорівнює 200000 грн., строк виконання зобов'язання - один рік.

11. Підприємець має право достроково відшкодувати збитки, що є предметом судового розгляду по справі № 904/9728/17, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень, що еквівалентно 6500 (шість тисяч п'ятсот) євро зменшеній на сукупну суму знижок від вартості послуг вантажних перевезень, наданих належним чином, на рахунок Товариства в установі банку.

12. Сторони підтверджують:

• що вони мають належне уявлення про сутність цієї Мирової угоди і правильно розуміють її зміст;

• що вищевикладені умови Мирової угоди відповідають їх волевиявленню і вони бажають настання правових наслідків, передбачених цією Мировою угодою.

• що у випадку належного виконання Підприємцем умов цієї Угоди, Товариство не матиме жодних майнових претензій до Підприємця з приводу відшкодування збитків, що є предметом судового розгляду по справі № 904/9728/17.

13. Мирова угода вважається укладеною з дати її підписання Сторонами та набирає чинності з дати її затвердження Господарським судом Тернопільської області.

14. Товариство та Підприємець заявляють, що ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

15. Мирова угода складена українською мовою у трьох оригінальних примірниках, по одному для Товариства, Підприємця та Господарського суду Тернопільської області.

Реквізити сторін:

від позивача: представник ТОВ "Сервісопторг" за довіреністю б/н від 09.01.2018 Лихопьок Д.П.

від відповідача 3 Кавецької І.А.: представник Назарко А.Р. .

5. Провадження у справі, в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" до Фізичної особи - підприємця Кавецької Ірини Андріївни про стягнення 200000 грн. збитків, закрити за п.7 ч.1 ст. 231 ГПК України.

6. Провадження у справі, в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" до Фізичної особи - підприємця Кавецької Ірини Андріївни про стягнення 638168,50 грн. збитків, закрити за п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

7. Дане рішення, з урахуванням ч.2 ст. 193, ч.3 ст. 327 ГПК України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", в частині затвердження мирової угоди, є виконавчим документом.

Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (вул. Н.Перемоги, 30-А, м.Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 31543614).

Боржник - Фізична особа - підприємець Кавецька Ірина Андріївна (АДРЕСА_2, 46013, ідентифікаційний код НОМЕР_6).

8. Рішення дійсне для пред'явлення до виконання в строки, встановлені ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя І.П. Шумський