Ухвала

від 02.07.2018 по справі 922/4610/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" липня 2018 р. Справа № 922/4610/16

Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" (вх.№ 1281)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2018, (суддя Яризько В.О.), постановлену об 11:40 в м. Харкові,

у справі №922/4610/16,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Парт-2", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 02.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Парт-2" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Бакрадзе Катерину Андріївну

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2018 залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС Топоровського В.В., винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства.

Залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області.

Відкладено розгляд звіту ліквідатора на "01" серпня 2018 р. о(об) 11:50

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парт-2" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.05.2018 у справі №922/4610/16 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу постановлено місцевим господарським судом 30.05.2018, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 11.06.2018.

Оскільки скаржником було подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду 18.06.2018, що підтверджується відбитком штемпелю вхідної кореспонденції суду на першому аркуші апеляційної скарги, апеляційна скарга у даній справі була подана після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду, встановленого ч.1 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

З огляду на викладене, процесуальним законом не передбачено обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника та в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, заявником не порушується питання щодо поновлення строку на оскарження судового рішення з зазначенням наявності поважних підстав його пропущення.

Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір.

Водночас, з апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору.

Стаття 259 ГПК України також зобов'язує особу, яка подає апеляційну скаргу, надіслати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Парт-2", до якого включено вимоги Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 1294780,00 грн. - до третьої черги, в сумі 991104,57 грн. - до шостої черги; вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 3200,00 грн. - до першої черги, в сумі 127519120,23 грн. - до шостої черги.

Включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Парт-2", як такі, що не є конкурсними, вимоги ТОВ "Провід Групп" у сумі 539000,00 грн. (шоста черга погашення); Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 1800,00 грн. (шоста черга погашення), ТОВ "НК Альфа-Нафта" в сумі 150944,81 грн. (шоста черга погашення).

З матеріалів апеляційної скарги вбачається відсутність направлення скаржником копії апеляційної скарги сторонам у справі, що не узгоджується з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України та пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: з порушенням строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду та відсутності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також без надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та за відсутності направлення копії апеляційної всім сторонам у справі.

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.05.2018 у справі №922/4610/16 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.05.2018 у справі №922/4610/16 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.В. Лакіза