ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2018 року Справа № 804/1535/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Колеснику І.О.
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Еспрі до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" № НОМЕР_1 від 03.10.2016 р., -
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еспрі до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" № НОМЕР_1 від 03.10.2016 р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Н" № НОМЕР_1 від 03.10.2016 р. є протиправним з огляду на невірне обрахування кількості днів затримки реєстрації податкових накладних від 08.12.2016 р., 01.03.2016 р., 29.04.2016 р. Також, вказує про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки та оформлення результатів перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що нівелює правові наслідки такої перевірки. Зазначено, що застосування штрафної санкції є неправомірним, з огляду на відсутність встановленої санкції станом на час складення складання податкових накладних. Отже, позивач вважає, що таке рішення відповідача суперечить приписам чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 06.06.2018 року представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на порушення термінів реєстрації податкових накладних ТОВ "Еспрі" у Єдиному реєстрі податкових накладних за період грудень 2015 року - квітень 2016 року, що зумовило нарахування штрафних санкцій у відповідності до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України. Вказує, що предметом перевірки було питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є складовою поняття даних Єдиного реєстру податкових накладних, які відповідно до ст..75 Податковим кодексом України має бути предметом камеральної перевірки.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю Еспрі (код ЄДРПОУ 36961394) зареєстровано у встановленому законом порядку, є платником податків та зборів, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
17.08.2017 р. Державною податковою інспекцією у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку ТОВ Еспрі з питання своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 17.08.2017 р. № 441/1201/36961394, в якому зафіксовано порушення ТОВ Еспрі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, платником не своєчасно зареєстровані податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 6 від 08.12.2015 р. (кількість днів затримки 1), № 1 від 01.03.2016 р. (кількість днів затримки 2), № 15 від 29.04.2016 р. (кількість днів затримки 5).
На підставі акта перевірки від 17.08.2017 р. № 441/1201/36961394 Державною податковою інспекцією у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.10.2016 р., яким ТОВ Еспрі збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 55493,22 грн.
Правомірність винесеного Державною податковою інспекцією у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Обов'язки та компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, якою передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
На підставі аналізу зазначених норм права, суд доходить висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані Податковим кодексом України, зокрема статтею 75 якого передбачено право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, досліджуючи питання правомірності проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що пунктом 3 розд. ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набув чинності 17.01.2015 року, визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Зазначені норми вказують на обмеження стосовно проведення перевірок, зокрема, підприємств, обсяг доходів яких за попередній рік не перевищує 20 мільйонів гривень та які при цьому, не ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари.
Проте суд зазначає, що вказане обмеження не поширюється на порядок проведення камеральних перевірок, оскільки камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення.
Також, проведення або не проведення перевірки жодним чином не впливає на підстави застосування штрафу за положеннями статті 120-1 Податкового кодексу України. Наведенні норми не пов'язують право контролюючого органу на застосування штрафу з фактом проведення перевірки, що доводить безпідставність посилання позивача на протиправність перевірки, як підставу неправомірності застосування штрафу.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 805/4016/16-а зазначено, що з огляду на аналіз зазначених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, колегія суддів вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відповідальність платника податку, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, діє з 01.01.2015 року.
Позивачем факт порушення термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 6 від 08.12.2015 р. (кількість днів затримки 1), № 1 від 01.03.2016 р. (кількість днів затримки 2), № 15 від 29.04.2016 р. (кількість днів затримки 5) не заперечувався.
Крім того, суд зазначає, що п.11 підрозділу Х Податкового кодексу України визначає, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Отже в даному випадку правомірним є застосування штрафної санкції, що діяла станом на час винесення податкового повідомленні-рішення, а саме станом на 03.10.2016 року.
На підставі вищевикладеного, контролюючим органом застосовано до ТОВ Еспрі штрафну санкцію на загальну суму 55493,22 грн., що в повній мірі відповідає вимогам Податкового кодексу України.
А тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію за порушення вимог податкового законодавства.
Також, Верховним судом у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 804/3762/17 вказано, що у період порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII названий пункт статті 120-1 ПК України було виключено.
Суд з цього приводу вважає за необхідне відзначити, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 ПК України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПК України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПК України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків. Отже відповідач, приймаючи спірне рішення не допустив порушень статті 58 Конституції України згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.10.2016 р. винесене контролюючим органом у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
З огляду на викладене, доводи позивача є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Еспрі .
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 06 червня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еспрі (вул.Д.Галицького, буд.7, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 36961394) до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул.Театральна, буд.1-а, м.Дніпро, 49047; код ЄДРПОУ 39497010) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" № НОМЕР_1 від 03.10.2016 р. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 06 червня 2018 року.
Суддя (підпис) ОСОБА_3
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2018 |
Оприлюднено | 03.07.2018 |
Номер документу | 75022234 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні