Рішення

від 10.04.2018 по справі 804/8506/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Справа № 804/8506/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройавтодор" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Стройавтодор , в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стройавтодор на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за період з 2011 - 2013 роки, січень - лютий 2014 року, вересень 2015 року у сумі 183914,10грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок невиконання відповідачем покладеного на нього пенсійним законодавством обов'язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , відповідач має заборгованість у розмірі 183914,10грн. за період з 2011 - 2013 роки, січень - лютий 2014 року, вересень 2015 року.

Ухвалою суду від 14.12.2017р. відкрито скорочено провадження за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі.

Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, серед інших, внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Так, новою редакцією КАС України не передбачено скорочене провадження, а введено інший вид позовного провадження - спрощене позовне провадження без виклику сторін.

На адресу відповідача була направлена ухвала про відкриття провадження у справі, проте до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, відповідач є належно повідомлений про розгляд справи.

Згідно ч.1 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив не надав, із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не звернувся.

При цьому, суд вважає за необхідним замінити позивача (Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017р. №821 Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України реорганізовано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» - "б" статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, &?т;...&?о; об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно п.п.6.4, 6.5, 6.8, 6.9 та 6.10 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає "Повідомлення" для зазначених підприємств через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у таких випадках здійснюється підприємством на рахунок органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З матеріалів справи слідує, що працівникам відповідача на підставі п. б - з ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, було призначено та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах (робота за Списком №2), що також підтверджується наданими позивачем копіями документів.

При цьому, органом Пенсійного фонду було сформовано та направлено відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, зазначених у вказаних розрахунках.

З матеріалів справи слідує, що станом на час розгляду означено справи загальна сума невідшкодованих відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2 за період з 2011 - 2013 роки, січень - лютий 2014 року, вересень 2015 року складає 183914,10грн.

Таким чином, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка має бути відшкодована відповідачем, становить 183914,10грн.

На час розгляду справи судом доказів погашення відповідачем заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не надано. Також суду не надано і доказів того, що відповідачем оскаржені у встановленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду України про призначення його працівникам пільгових пенсій та доказів оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надісланих відповідачу.

При цьому, судом також враховується і те, що розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання. Розрахунок є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, його відповідач не оскаржив, тому отримані розрахунки є обов'язковими для виконання, тобто підлягають сплаті.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 25.11.2010 р. у справі № 26993/09.

Правомірність та законність компенсації підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. а-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення підтверджено також і постановами Верховного Суду України, зокрема від 23.03.2010 р., від 13.02.2012 р. та від 25.09.2012р.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стройавтодор (код ЄДРПОУ 05410797) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2, за період з 2011 - 2013 роки, січень - лютий 2014 року, вересень 2015 року у сумі 183914,10грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1