Рішення

від 15.05.2018 по справі 804/960/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Справа № 804/960/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняДраготи С.А. за участі: представника позивача представника відповідача Фініченко Л.В. Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Днепрспецремонт звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 17.01.2017 року №0000071403 яким ТОВ Днепрспецремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 297 312,00 грн., з яких: за основним платежем 198 208,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 99 104,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 17.01.2017 року №0000051403 яким ТОВ Днепрспецремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 858502,50 грн. з яких: за основним платежем 572 035,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 286 017,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми ПС від 17.01.2017 року №0000151303 яким ТОВ Днепрспецремонт застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. за платежем ПДФО, що сплачені податковим агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми ДС від 17.01.2017 року №0000161303 яким ТОВ Днепрспецремонт визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в розмірі 862,05 грн. та штрафні санкції в розмірі 554,17 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми Д від 17.01.2017 року №0000141303 яким ТОВ Днепрспецремонт визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10345,02 грн. та штрафні санкції в розмірі 7758,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Днепрспецремонт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.10.2016р., за результатами якої складено акт перевірки від 19.12.2016р. №219/04-17-140/31256586 про порушення позивачем вимог чинного законодавства. На підставі вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено спірні рішення. Разом з тим, висновки викладені в акті перевірки базуються на припущеннях та не підтверджені жодними належними доказами, а відтак оскаржувані податкові-повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2017р. відкрито провадження у справі №804/960/17 та призначено справу до розгляду у судове засідання на 16.03.2017р.

16.03.2017р. розгляд справи відкладено на 25.04.2017р.

25.04.2017р. розгляд справи відкладено на 13.06.2017р.

13.06.2017р. справа №804/960/17 справу знято з розгляду у зв'язку зі перебуванням судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанової О.В. у відпустці.

12.07.2017р. розгляд справи №804/960/17 зупинено до 14.09.2017р. та призначено наступний розгляд справи на 14.09.2017р.

14.09.2017р. розгляд справи відкладено на 12.10.2017р.

12.10.2017р. розгляд справи №804/960/17 зупинено до 21.11.2017р. та призначено наступний розгляд справи на 21.11.2017р.

21.11.2017р. розгляд справи відкладено на 14.12.2017р.

14.12.2017р. розгляд справи №804/960/17 зупинено до набрання законної сили рішенням суду по справі №804/6310/16.

27.03.2018р. розгляд справи №804/960/17 поновлено та призначено у судове засідання на 19.04.2018р.

19.04.2018р. розгляд справи відкладено на 15.05.2018р.

Представник позивача у судовому засіданні, яке призначено на 15.05.2018р., адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Відповідачами подано заперечення на адміністративний позов, в яких зазначалося, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства є правомірними та скасуванню не підлягають. Так, в ході перевірки позивача встановлено, що останнім занижено дохід згідно П(С) БУ №15 та об'єкт оподаткування згідно п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з 01.04.2016р. по 31.10.2016р. на суму безоплатно отриманих послуг по оренді майна у фізичної особи ОСОБА_5 Оскільки позивач не нарахував ПДФО ОСОБА_5 за оренду майна, підприємством також не нараховувався військовий збір на суму доходу, отриманого фізичною особою. Також, позивач у періоді ІІ-ІІІ квартали 2016 роки відніс витрати по взаємовідносинам з ТОВ ЛЮКССМАЙЛ , ПП ПРОМСТРОЙРЕСУРС , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ . Разом з тим, відповідно до отриманої податкової інформації вищевказані контрагенти позивача не могли здійснювати господарські операції за відсутності достатньої кількості матеріальних та людських ресурсів, що свідчить про нереальність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, так як наслідок безпідставного віднесення витрат за цими господарськими операціями, що стало наслідком заниження податку на прибуток на загальну суму 572035,00грн. Крім того, за результатами попередньої документальної виїзної перевірки ТОВ Днепрспецремонт контролюючий орган відкоригував від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 198208,00грн., проте позивач не врахував дані попередньою перевірки та не зменшив від'ємне значення податку на додану вартість, чим порушив п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.5 (г), п.198.6 ст.198 ПК України.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Днепрспецремонт зареєстроване 22.01.2001р. Дніпропетровським районним управлінням юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.01.2001р. №Ю0010899.

ТОВ Днепрспецремонт взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.01.2001р. за №2654 та на час проведення перевірки перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі направлень, виданих Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, від 02.12.2016р. №3307, №000393, №000394 та у зв'язку з отриманням ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненка І.Ю. від 14.11.2016р. працівниками відповідача-1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Днепрспецремонт (код ЄДРПОУ №31256586) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.10.2016р.

Оскільки відповідачем-1 вже було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Днепрспецремонт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2016 рр., за результатами якої складено акт №447/04-36-14-02/31256586 від 16.08.2016р., контролюючим органом на підставі вищевказаних направлень фактично проведено перевірку виключно за період з 01.04.2016р. по 31.10.2016р.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 19.12.2016р. №219/04-17-140/31256586, яким встановлено порушення позивачем:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України внаслідок чого ТОВ Днепрспецремонт занижено податок на прибуток на загальну суму 572035,0 грн. в т.ч. за 9 місяців 2016 рік на суму 572035,00грн.;

- п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.5 (г), п.198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого ТОВ Днепрспецремонт занижено податок на додану вартість на загальну суму 198208,0грн. в т.ч. за квітень 2016 року - 188404,0 грн., за травень 2016 року - 9804,00грн.;

- п.п.170.1.2. п.170.1 ст.170 ПК України, внаслідок чого ТОВ Днепрспецремонт занижено ПДФО у розмірі 10345,02 грн., т.ч. у квітні 2016 року на суму 1477,86 грн., у травні 2016 року на суму 1477,86 грн., у червні 2016 року на суму 1477,86 грн., у липні 2016 року на суму 1477,86 грн., у серпні 2016 року на суму 1477,86 грн., у вересні 2016 року на суму 1477,86 грн., у жовтні 2016 року на суму 1477,86 грн.;

- підпунктом 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, ст.163, ст.168 ПК України в частині заниження ВЗ всього у сумі 862,08 грн., у т.ч. у квітні 2016 року на суму 123,15 гри. (8210,31x1,5%), у травні 2016 року на суму 123,15 грн., у червні 2016 року на суму 123,15 гри., у липні 2016 року на суму 123,15 грн., у серпні 2016 року на суму 123,15 грн., у вересні 2016 року на суму 123,15 грн., у жовтні 2016 року на суму 123,15 грн.

На підставі висновків акту від 19.12.2016р. №219/04-17-140/31256586 відповідачем-2 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 17.01.2017р.:

- №0000071403 яким ТОВ Днепрспецремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 297312,00 грн., з яких: за основним платежем 198208,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 99104,00 грн.;

- №0000051403 яким ТОВ Днепрспецремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 858502,50 грн. з яких: за основним платежем 572 035,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 286 017,50 грн.;

- №0000151303 яким ТОВ Днепрспецремонт застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. за платежем ПДФО, що сплачені податковим агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- №0000161303 яким ТОВ Днепрспецремонт визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в розмірі 862,05 грн. та штрафні санкції в розмірі 554,17 грн.;

- №0000141303 яким ТОВ Днепрспецремонт визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10345,02 грн. та штрафні санкції в розмірі 7758,80 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 17.01.2017р. №0000141303, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно договору позички нежитлового приміщення №б/н від 03.01.2014р. укладеного між фізичною особою ОСОБА_5 та ТОВ Днепрспецремонт , фізична особам ОСОБА_5 зобов'язується передати в безоплатне тимчасове користування нежитлове приміщення площею 1189,9кв.м. розташованого у будинку №3 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ангарська.

Відповідач-1 в акті перевірки виходив з того, що до даного договору позички повинні застосовуватися положення про найм (оренду) відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦК України та дійшов висновку про порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 та п.135.1 ст.135 ПК України.

Однак, з даним висновком суд не погоджується.

Так, згідно з п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Разом з тим, ст. 827 ЦК України визначено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦК України.

Таким чином в даному випадку між ТОВ Днепрспецремонт , як позичальником (користувачем) та фізичною особою ОСОБА_5, як позичкодавцем, на підставі вищевказаного договору позички від 03.01.2014р. виникли правовідносини позички, пов'язані із безоплатним користуванням майном за цивільно-правовою угодою. Відповідно вказаний договір по своїй сутті жодних орендних правовідносин не породжує, оскільки є безоплатним.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Тобто істотною умовою договору найму (оренди) є його оплатність.

Отже договір позички, укладений між позивачем та позичкодавцем не підпадає під ознаки договору найму (оренди), а є саме договором позички.

Оскільки сторонами вищевказаного договору позички від 03.01.2014 року обумовлено саме безоплатне користування майном, то такий договір є саме договором позички, а не договором найму (оренди), як зазначають відповідачі.

За таких обставин, контролюючим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення від 17.01.2017р. №0000141303 не було враховано, що основною кваліфікуючою ознакою договору позички є його безоплатність.

Також невірним є посилання відповідачів під час визначення доходів позивача, як позичальника майна за договором позички, на приписи ст. 170 п. 170.1 пп. 170.1.2. ПК України та на можливість застосування методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб (затвердженою постановою КМУ № 1253 від 29.12.2010), оскільки норма ст. 170 п. 170.1 пп. 170.1.2. ПК України регулює, зокрема, порядок оподаткування доходу фізичних осіб-орендодавців від надання нерухомості в оренду, проте позивачем майно в оренду не надавалось.

З огляду на означене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017р. №0000141303 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а також нормах діючого законодавства України.

Також суд вважає за необхідним скасувати податкове повідомленні-рішення №0000151303 від 17.01.2017р., яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення п.п.б п.176.2 ст.176 ПК України.

Так, відповідно до п.п.б п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Таким чином, податкове повідомленні-рішення №0000151303 від 17.01.2017р. прийнято відповідачем-2 через не подання позивачем до контролюючого органу податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ОСОБА_5, а також суми утриманого з нього податку.

Проте, як зазначалося раніше ОСОБА_5 надав позивачу позику яка не передбачає отримання будь-якого доходу та як наслідок немає утримання податку, а отже у позивача відсутній обов'язок щодо подачі контролюючому органу податкового розрахунку щодо ОСОБА_5 відповідно до п.п.б п.176.2 ст.176 ПК України, та підприємство в даному випадку не є податковим агентом фізичної особи відповідно до норм ПК України.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 17.01.2017р. №0000161303, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПК України, а об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 ПК України.

Так, відповідач-1 в акті перевірки від 19.12.2016р. №219/04-17-140/31256586 дійшов висновку, що оскільки ТОВ Днепрспецремонт занижено базу оподаткування податком на доходи з фізичних осіб з орендованого приміщення у фізичної особи ОСОБА_5 всього на суму 57 612,17 грн. за період з квітня 2016 року - жовтень 2016 року та занижено ПДФО у розмірі 10 345,02 грн. за період з квітня 2016 року - жовтень 2016 року, позивачем також занижено суму військового збору у сумі 862,08 грн. т.ч. у квітні 2016 року на суму 123,15 грн., у травні 2016 року на суму 123,15 грн., у червні 2016 року на суму 123,15 грн., у липні 2016 року на суму 123,15 грн., у серпні 2016 року на суму 123,15 грн., у вересні 2016 року на суму 123,15 грн., у жовні 2016 року на суму 123,15 грн., внаслідок чого відповідачем-2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017р. №00001613.

Проте як було встановлено раніше, у позивача відсутній обов'язок щодо нарахування ПДФО ОСОБА_5 за отриману від останнього позику, то як наслідок нарахування військового збору на суму доходу який не було отримано, є неможливим, а отже податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017р. №00001613 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000071403 від 17.01.2017р. яким ТОВ Днепрспецремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 297312,00 грн., з яких: за основним платежем 198208,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 99104,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, означене рішення було прийнято у зв'язку із порушенням ТОВ Днепрспецремонт п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.5 (г), п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки підприємством не було враховано результатами попередньої документальної виїзної перевірки за результатами якої контролюючий орган відкоригував від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 198208,00грн.

Судом встановлено, що з 21.01.2016р. по 02.03.2016р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Днепрспецремонт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2016 рр., за результатами якої складено акт №447/04-36-14-02/31256586 від 16.08.2016р.

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТОВ Днепрспецремонт п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.5 (г), п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1946 443грн., в. т.ч. за вересень 2014 року - 417 грн, за жовтень 2014 року - 21 989 грн., за листопад 2014 року - 3 268 грн, за квітень 2015 року - 2 302 грн., за грудень 2015 року 1 166 1 60 грн., за січень 2016 року 112 627 грн., за березень 2016 року 139 680 грн., та завищено від'ємне значення на суму 198 206 грн. в т. ч. за березень 2016року на суму 198 208 грн.

На підставі акту перевірки №447/04-36-14-02/31256586 від 16.08.2016р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016р. №0006131402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 198208грн.

При цьому судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016р. №0006131402 позивач оскаржив до суду.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017р. у справі №804/6310/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Днепрспецремонт до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 13.09.2016 року № 0006141402 на загальну суму 2919664,50грн.; № 0006121402 на загальну суму 1278144,00 грн.; № 0006131402 на загальну суму 198208 грн.; № 0005071402 на загальну суму 510,00 грн.

Вищевказане рішення набрало законної сили 16.01.2018р.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на означене, суд вважає за необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000071403 від 17.01.2017р., оскільки, фактично, підставою для прийняття означеного рішення стали висновки контролюючого органу в акті перевірки №447/04-36-14-02/31256586 від 16.08.2016р. щодо завищення позивачем від'ємного значення на суму 198 206 грн., проте постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017р. у справі №804/6310/16, яка набрала законної сили, встановлено безпідставність та протиправність тверджень контролюючого органу щодо завищення позивачем від'ємного значення на суму 198206грн. та скасовано відповідне рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Крім того, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача-1 щодо порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України внаслідок чого ТОВ Днепрспецремонт занижено податок на прибуток на загальну суму 572035,0 грн. в т.ч. за 9 місяців 2016 рік на суму 572035,00грн.

Так, в акті перевірки від 19.12.2016р. №219/04-17-140/31256586 контролюючий орган зазначає, що у періоді ІІ-ІІІ квартали 2016 роки позивач відніс витрати, що враховуються при визначені податку на прибуток, по взаємовідносинам з ТОВ ЛЮКССМАЙЛ , ПП ПРОМСТРОЙРЕСУРС , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ .

Разом з тим, відповідач-1 вважає взаємовідносини позивача з вищевказаними контрагентами нереальними, оскільки відповідно до податкової інформації ТОВ ЛЮКССМАЙЛ , ПП ПРОМСТРОЙРЕСУРС , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ не мали достатніх людських та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій.

Разом з тим, представник позивача в адміністративному позові та у судовому засіданні зазначав, що ТОВ Днепрспецремонт не мало жодних взаємовідносин з ТОВ ЛЮКССМАЙЛ , ПП ПРОМСТРОЙРЕСУРС , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ .

Так, на результати формування фінансового звіту в частині витрат за ІІ-ІІІ квартал 2016 року вплинули лише взаємовідносини позивача з ТОВ Нью Лайт , що підтверджується відповідними документами, які були надані до перевірки.

Зауважень щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Нью Лайт в акті перевірки від 19.12.2016р. №219/04-17-140/31256586 не має.

При цьому суд зазначає, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію є не коректним доказом, в силу того що автоматизоване співставлення, або перевірка податкової звітності не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов'язань, а тому добуті таким чином докази не можуть визнаватись належними відповідно до норм адміністративного судочинства (Ухвала ВАСУ від 05.11.2015 р. №2а-7792/12/2070).

Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання.

Саме з факту виконання (не виконання) правочину повинна визначатися база оподаткування господарських операцій суб'єкта господарювання.

Станом на час розгляду означеної справи відповідачами не надано належних доказів та пояснень щодо підтвердження взаємовідносин позивача у періоді що перевірявся з ТОВ ЛЮКССМАЙЛ , ПП ПРОМСТРОЙРЕСУРС , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ , у зв'язку з чим суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017р. №0000051403 яким ТОВ Днепрспецремонт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 858502,50 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ЛЮКССМАЙЛ , ПП ПРОМСТРОЙРЕСУРС , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов був задоволений, суд вважає за необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у загальному розмірі 17631,00грн.

Керуючись ст. ст.244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми "Р" від 17.01.2017 року №0000071403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми "Р" від 17.11.2017 року №0000051403.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми ПС від 17.01.2017 року №0000151303.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми ДС від 17.01.2017 року №0000161303.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області форми Д від 17.01.2017 року №0000141303.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 17631,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 травня 2018 року.

Суддя О.В. Єфанова