Рішення

від 29.06.2018 по справі 289/816/18

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/816/18

Номер провадження 2/289/603/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.,

при секретарі - Шуба В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області, в особі Пилиповицького старостинського округу про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті батька позивача, залишилось спадкове майно, яке з поміж всього іншого складається з земельної ділянки площею 3,3540 га (кадастровий номер 1825087600:02:000:0087), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Пилиповицька сільська рада, інших спадкоємців, які б мали право та претендували на зазначене майно немає, а тому просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно.

В судовому засіданні позивач не з явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народився 30 вересня 1994 року в с. Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області, на даний час зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серії І-ТП № 008066, що видане Пилиповицькою сільською радою, Радомишльського району Житомирської області 22 жовтня 1994 року, його батьками є: батько, ОСОБА_2, українець, та мати, ОСОБА_3, українка.

14 травня 2005 року помер батько позивачки, ОСОБА_2 у віці 41 років в с. Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області, що також підтверджує свідоцтво про смерть серії І-ТП № 326260, що видане повторно Радомишльським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 21.02.2018 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_2, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, яка зазначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї - прийняв його син, ОСОБА_1, мати позивача (дружина покійного), ОСОБА_3 та сестра позивача (дочка покійного), ОСОБА_4, шляхом постійного проживання з покійним, доглядом за будинком, обробітком земельної ділянки, сплатою необхідних комунальних платежів, отримували кошти за землю, тощо, даний факт також підтверджує довідка № 492 від 29.11.2017 року, з виконавчого комітету Пилиповицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Що стосується дружини покійного, ОСОБА_3 та дочки покійного ОСОБА_4 - то вони відмовились від прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2, про що написали відповідні заяви (відмови) № 11 від 20.03.2018 року та № 12 від 20.03.2018 року.

Крім того, з часу смерті ОСОБА_2, а саме: 2005 року, ніхто до нотаріуса ще досі не звертався, спадкова справа після його смерті не заводилась.

До складу спадкового майна, що залишилося після смерті батька, зокрема всього іншого, входять земельна ділянка площею 3,35 га (кадастровий номер 1825087600:02:000:0087) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пилиповицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала померлому батьку, ОСОБА_2, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 232963 від 13 грудня 2004 року, виданий на ім'я Супрун Сергій Павлович на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 19 від 18.02.2004 року.

У відповідності до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року за № 20/5 та згідно Глави 10 п. 4.15 й п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання належним чином оформлених правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та його державної реєстрації, передбачених законодавством України та за умови отримання витягу з ДЗК.

Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивач, як єдиний спадкоємець за законом (ст. 1261 ЦК України) - не має можливості через те, що оригінал державного акту батька має підчистку та дописку, крім того, заокруглена площа земельної ділянки, що в свою чергу, згідно ЗУ Про нотаріат , є перешкодою для вчинення необхідних нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину.

У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку .

Згідно листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .

Згідно ст. 55 Конституції України та ст. 16 Цивільного кодексу України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відмерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15-16, 328, 1216-1218, 1261, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України та керуючись ст.ст. 4-5, 19, 23, 27, 81, 95, 174-177 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області, в особі Пилиповицького старостинського округу про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2, який помер 14.05.2005 року в с. Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 3,3540 га (кадастровий номер 1825087600:02:000:0087), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Пилиповицька сільська рада, що належала померлому батьку, ОСОБА_2, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 232963 від 13 грудня 2004 року, виданий на ім'я Супрун Сергій Павлович на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 19 від 18.02.2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Суддя І. М. Невмержицький