Рішення

від 14.06.2018 по справі 826/12702/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 14 червня 2018 року                      №826/12702/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  Державної служби геології та надр України до Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Державної служби геології та надр України (далі – позивач, Держгеонадр) до Приватного акціонерного товариства «Санаторій Карасан» (далі – відповідач, ПрАТ «Санаторій Карасан») про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами. Ухвалою суду від 23 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 26 квітня 2017 року справу прийнято до провадження суддею Шрамко Ю.Т. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано обов'язку щодо подання до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щорічних звітів на підтвердження експлуатації корисних копалин. У встановлений термін відповідач порушення не усунув. Відповідачем заперечень проти позову суду не надано, хоча він був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі. Позивач подав до суду відповідне клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Представник відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, не з'явився. Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Під час прийняття судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017  № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. ПрАТ «Санаторій Карасан» надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 04.11.2004 №3496, а саме для видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання. Невід'ємною частиною вказаного дозволу є угода про умови користування надрами (далі – Угода). Ч. 3 ст. 24 Кодексу України про надра передбачено, що права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою. Згідно з п. 4-1 ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 7.2 Угоди про умови користування надрами з метою видобування підземних вод Гурзуфсько-Запрудненської ділянки Західно-Кримського родовища (джерело № 176/177) № 3494, укладеної 17.07.2013 р. між позивачем та відповідачем, надрокористувач (відповідач) зобов'язаний у встановленому порядку подавати до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності 7-гр як підтвердження експлуатації корисних копалин. Тобто, з моменту отримання відповідачем спеціального дозволу на користування надрами у нього, як користувача надр, виник обов'язок у встановленому порядку подавати щорічні звіти про експлуатацію корисних копалин. Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» листом від 07.04.2015 №02/302-0972 повідомило позивача про те, що інформація від надрокористувачів Автономної Республіки Крим щодо руху запасів не надходила. Отже, ПрАТ «Санаторій Карасан» не виконуються обов'язки користувача надр. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр. Згідно з ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів право користування надрами припиняється у судовому порядку. Згідно з п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС зокрема у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр. У зв'язку з виявленим порушенням ПрАТ «Санаторій Карасан» умов користування надрами, передбачених Угодою, Держгеонадр прийняла наказ від 19.05.2015 №123 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, яким встановлено термін для усунення правопорушень законодавства про надра відповідачем 30 календарних днів з моменту опублікування оголошення в офіційному виданні «Урядовий кур'єр». Разом з тим, на час розгляду справи та вирішення спору по суті вказане порушення відповідач не усунув, наказ про зупинення дії дозволу в судовому порядку не оскаржував. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством підстав для припинення права відповідача користування надрами у зв'язку із порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр. Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Всупереч викладеним положенням КАС України відповідач не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок стосовно доказування відсутності підстав для припинення його права користування надрами. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Держгеонадр до ПрАТ «Санаторій Карасан» про припинення права користування надрами є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Судових витрат, пов'язаних із залученням свідків чи проведенням експертиз, позивач як суб'єкт владних повноважень не поніс. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов Державної служби геології та надр України (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16; код ЄДРПОУ 37536031) задовольнити повністю. 2. Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 04 листопада 2004 року № 3496, наданого Приватному акціонерному товариству «санаторій Карасан» (місцезнаходження: 98542, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Васильченко, б. 10; код ЄДРПОУ 02650682). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко