Рішення

від 27.06.2018 по справі 810/811/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м.Київ справа № 810/811/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Литвинівське» Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС Київській області з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Литвинівське» Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу у сумі 283309,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, а також пені, який утворився як у зв'язку з несплатою самостійно визначених так і визначених податковим органом податкових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 283309,98 грн., з яких податок на додану вартість - 246815,84 грн., податок на прибуток підприємств - 2141,00 грн., частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету - 9367,13 грн., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 79,33 грн. та податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 2550,00 грн. та пеня - 17002,14 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

Відповідач, у судове засідання, призначене на 16.05.2018, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Присутній у судовому засіданні 16.05.2018 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 279709,98 грн.

Протокольною ухвалою суду від 16.05.2018 було прийнято до розгляду вказану заяву позивача.

Таким чином, подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Також присутній у судовому засіданні 16.05.2018 представник позивача подав клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи подане позивачем клопотання та неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 16.06.2018 було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Державне підприємство Дослідне господарство Литвинівське Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 32504969, місцезнаходження: 07334, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Литвинівка) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується борг на загальну суму 279709,98 грн., який виник з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року від 20.04.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 21114,00 грн. (а.с.26-28);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року від 20.06.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 911,00 грн. (а.с.29-31);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року від 20.07.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 17171,00 грн. (а.с.32-34);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.08.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 8718,00 грн. (а.с.35-37);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року від 20.10.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 5467,00 грн. (а.с.38-40);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 22.02.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 29664,00 грн. (а.с.38-40);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року від 22.02.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 520,00 грн. (а.с.43-44);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 09.08.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 1191,00 грн. (а.с.43-44);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року від 09.08.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 369,00 грн. (а.с.47-48);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року від 20.07.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 1055,00 грн. (а.с.134-135);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року від 22.08.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 1003,00 грн. (а.с.51-52);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 20.09.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 14564,00 грн. (а.с.53-54);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року від 20.10.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 32794,00 грн. (а.с.55-56);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року від 22.11.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 20103,00 грн. (а.с.57-58);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року від 20.01.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 369,00 грн. (а.с.59-60);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 20.01.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 150,00 грн. (а.с.61-62);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року від 20.02.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 4667,00 грн. (а.с.63-64);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року від 20.03.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 1854,00 грн. (а.с.65-66);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2017 року від 20.04.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 13517,00 грн. (а.с.67);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року від 22.05.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 5807,00 грн. (а.с.68);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 року від 20.06.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 8000,00 грн. (а.с.69);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 року від 20.07.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 667,00 грн. (а.с.70);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 року від 20.09.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 2355,00 грн. (а.с.71);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2017 року від 20.09.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 15518,00 грн. (а.с.72);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 року від 20.10.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 6546,00 грн. (а.с.73);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року від 20.11.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 34415,00 грн. (а.с.74);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року від 20.12.2017, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 13451,00 грн. (а.с.75).

Судом встановлено, що 13.07.2015 Вишгородської об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Державним підприємством Дослідне господарство Литвинівське Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук, за результатами якої було складено акт від 13.07.2015 №1270/15-01/32504969 (а.с.19).

В акті перевірки встановлено порушення відповідачем строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

На підставі вказаного акта контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0011941501 від 13.07.2015, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 5354,54 грн. (а.с.18).

Відповідно до зворотного боку інтегрованої картки з податку на додану вартість Державного підприємства «Дослідне господарство «Литвинівське» Національної академії аграрних наук України станом на 31.12.2017 сума податкового боргу з податку на додану вартість становить з урахуванням часткової сплати у розмірі 41671,00 грн., становить 252170,38 грн. (а.с.96-95).

Також судом встановлено, що відповідачем було подано до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік від 19.02.2015, в якій самостійно визначено щоквартальну суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 439,20 грн. (а.с.24-25).

Відповідно до інтегрованої картки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості Державного підприємства «Дослідне господарство «Литвинівське» Національної академії аграрних наук України сума податкового боргу з податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням переплати у розмірі 359,87 грн., становить 79,33 грн. (а.с.87-89).

Судом встановлено, що відповідачем було подано до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України наступні податкові декларації з податку на прибуток підприємства:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 01.03.2015, в якій самостійно визначено суму податку на прибуток підприємства у розмірі 652,00 грн. (а.с.76-77);

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2015 рік від 29.02.2016, в якій самостійно визначено суму податку на прибуток підприємства у розмірі 193,00 грн. (а.с.78-79);

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2016 рік від 09.02.2017, в якій самостійно визначено суму податку на прибуток підприємства у розмірі 1296,00 грн. (а.с.81-81).

Як вбачається із зворотного боку інтегрованої картки з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, сума податкового боргу становить 2302,06 грн. (а.с.83-86).

Також судом встановлено, що відповідачем було подано до контролюючого органу наступні розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями:

- розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за І півріччя 2017 року від 31.07.2017, в якому самостійно визначено суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті у розмірі 10595,00 грн. (а.с.82);

- розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за ІІІ квартал 2017 року від 20.11.2017, в якому самостійно визначено суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті з від'ємним значенням у розмірі "- 5510,00 грн." (а.с.133);

- розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2017 рік від 27.01.2018, в якому самостійно визначено суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті з від'ємним значенням у розмірі "- 3600,00 грн." (а.с.182-183).

Судом встановлено, що Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 02.07.2015 було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства частині своєчасності подання в установлені строки розрахунка частини чистого прибутку доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями ДП Литвинівське ІСГ ПС НААН за 2012 рік, І квартал 2013 року, за 2014 рік, за результатами якої було складено акт №1199/10-08-15-03/32504969 від 02.07.2015 (а.с.184). в якому зазначено про порушення вимог п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України через неподання відповідачем податкової звітності з частини чистого прибутку доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями ДП Литвинівське ІСГ ПС НААН за 2012 рік, І квартал 2013 року, за 2014 рік (а.с.184).

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2015 №0012381502, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3060,00 грн., копія якого була надіслана відповідачу та отримана ним, про що свідчить корінець податкового повідомлення-рішення з відміткою про отримання (а.с.186).

Відповідно до зворотного боку інтегрованої картки з частини чистого прибутку доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями Державного підприємства «Дослідне господарство «Литвинівське» Національної академії аграрних наук України станом на 31.12.2017 сума податкового боргу з урахуванням заборгованості попередніх періодів у сумі 4282,13 грн., становить 9367,13 грн. (а.с.93-95).

Судом встановлено, що Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області 22.09.2016 було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Форми №1 ДФ ДП Литвинівське ІСГ ПС НААН , за результатами якої складено акт від 22.09.2016 №1530/13-01/32504969 (а.с.111).

У вказаному акті перевірки зазначено про порушення вимог п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України у зв'язку із неподанням відповідачем податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ за 1 квартал 2016 року.

На підставі акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.10.2017 №0003511301, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. (а.с.22).

Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області 22.03.2016 було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Форми №1 ДФ ДП Литвинівське ІСГ ПС НААН , за результатами якої складено акт від 22.03.2016 №283/17-01/32504969 (а.с.115).

У вказаному акті перевірки зазначено про порушення вимог п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України у зв'язку із неподанням відповідачем податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ за 4 квартал 2015 року.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.03.2016 №0003981701, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн. (а.с.114).

Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області 12.10.2017 було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Форми №1 ДФ ДП Литвинівське ІСГ ПС НААН , за результатами якої складено акт від 12.10.2017 №003725/10-36-13-04/32504969 (а.с.117).

У вказаному акті перевірки зазначено про порушення вимог п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України у зв'язку із несвоєчасним поданням відповідачем податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ за 4 квартал 2016 року.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.10.2017 №0074451304, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. (а.с.118).

Відповідно до зворотного боку інтегрованої картки з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати відповідача станом на 31.12.2017 сума податкового боргу становить 2550,00 грн. (а.с.90-91).

Несплата відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 246815,84 грн., з податоку на прибуток підприємств у розмірі 2141,00 грн., частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету у розмірі 1485,00 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 79,33 грн. та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим и агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 2550,00 грн. стала підставою для звернення Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Пунктом 137.4 ст.137 Податкового кодексу встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу; у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду; якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України).

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Підпунктом 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IVцього Кодексу.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Так, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як зазначено вище, податковим органом було надіслано на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення №0011941501 від 13.07.2015, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 5354,54 грн.

Під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Щодо пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається зі зворотного боку інтегрованої картки платника з податку на додану вартість позивачу за несвоєчасну сплату податку було нараховано пеню у сумі 13952,35 грн.

З наданого до позову розрахунку податкового боргу (а.с.196-198) вбачається, що пеня з податку на додану вартість на суму 13952,35 грн. нарахована у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгоджених грошових зобов'язань, які виникли на підставі:

- податкової декларації з ПДВ від 09.11.2014 №9064918722 за період з 10.11.2014 по 25.06.2015 на суму 2248,77 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 09.11.2014 №9064918722 за період з 10.11.2014 по 21.10.2015 на суму 192,34 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 19.11.2014 №9067593548 за період з 01.12.2014 по 21.10.2015 на суму 804,17 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 21.12.2014 №9073923107 за період з 31.12.2014 по 21.10.2015 на суму 542,20 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 21.12.2014 №9073923107 за період з 31.12.2014 по 06.12.2015 на суму 456,50 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 20.01.2015 №9078801891 за період з 31.01.2015 по 06.12.2015 на суму 1779,85 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 20.02.2015 №9019010083 за період з 03.03.2015 по 06.12.2015 на суму 90,00 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 21.03.2015 №9045740699 за період з 31.03.2015 по 06.12.2015 на суму 1281,42 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 21.03.2015 №9045740699 за період з 31.03.2015 по 06.12.2015 на суму 770,16 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 21.03.2015 №9045740699 за період з 31.03.2015 по 06.12.2015 на суму 265,84 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 20.04.2015 №9074168391 за період з 05.05.2015 по 06.12.2015 на суму 1628,52 грн.;

- податкової декларації з ПДВ від 20.04.2015 №9074168391 за період з 05.05.2015 по 12.10.2016 на суму 3892,58 грн.

Крім того, відповідно до інтегрованої картки платника з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету відповідачу було нараховано пеню на загальну суму 3049,79 грн.

З наданого до позову розрахунку податкового боргу (а.с.196-198) вбачається, що пеня з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету нарахована у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгоджених грошових зобов'язань, які виникли на підставі:

- розрахунку чистого прибутку від 08.08.2013 №9048795625 за період з 20.08.2013 по 20.11.2017 на суму 459,27 грн.;

- штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих по податковому повідомленню-рішенню від 20.07.2015 №0012381502 за період з 05.08.2015 по 19.11.2017 на суму 2526,13 грн.;

- розрахунку чистого прибутку від 22.02.2016 №9275915412 за період з 23.05.2016 по 20.11.2017 на суму 26,84 грн.;

- розрахунку чистого прибутку від 09.08.2016 №9139604754 за період з 18.11.2016 по 20.11.2017 на суму 35,19 грн.;

- розрахунку чистого прибутку від 31.07.2017 №9150137801 за період з 18.11.2016 по 20.11.2017 на суму 1,36 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми Ф №52-11 від 21.10.2013 на загальну суму 9305,34 грн., яка була направлена на адресу відповідача.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 21.10.2013, про що свідчить підпис представника відповідача у податковій вимозі.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, а також пені з податку на додану вартість та частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету, на суму 279709,98 грн.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Литвинівське» Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 32504969, місцезнаходження: 07334, Київська обл., Вишгородський р-н., с.Литвинівка) 279709,98 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'ять грн. 98 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 27.06.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.