Рішення

від 20.06.2018 по справі 813/1430/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1430/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Мергель І.Р.

за участю:

представника позивача Зотова Л.П.

представника відповідача Чабан О.С.

представник третьої особи не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛК Юкрейн Груп про скасування рішення Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-АГРО МХП .

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ЛК Юкрейн Груп , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій містяться вимоги:

- скасувати рішення комісії ДФС № 600014/34978102 від 21.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 29 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зареєструвати податкову накладну № 29 від 30.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим чинить перешкоди в господарській діяльності позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив повністю з тих підстав, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, які є достатніми для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних", та виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 77.11.10-00.00. Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи, письмових пояснень не надав.

Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

встановив:

ТзОВ ЛК Юкрейн Груп є суб'єктом господарювання, згідно витягу ЄДР перебуває на обліку у Буській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області. (а.с.144-161)

30.12.2016 року між ТзОВ ЛК Юкрейн Груп та контрагентом ТзОВ Захід-Агро МХП укладено договір оренди транспортних засобів № 6828-Г. (а.с.31-59) Відповідно до умов договору, орендодавець зобов'язується надати в оренду транспортні засоби у технічно справному стані; надати орендарю необхідну документацію на транспортні засоби, що орендуються, та необхідне обладнання; своєчасно виставляти рахунки за страховку транспортних засобів. Орендодавець інформує орендаря про страхування транспортних засобів, про що вказується в акті приймання-передачі транспортних засобів. Орендодавець зобов'язаний застрахувати транспортний засіб та надати орендарю рахунки на сплату страхової премії.

30.11.2017 року ТзОВ ЛК Юкрейн Груп складено податкову накладну № 29 та направлено 12.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 14-15).

Як встановлено з квитанції від 12.12.2017, податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 77.11.10-00.00. Та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення. (а.с. 16).

15.02.2018 року ТзОВ ЛК Юкрейн Груп направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення № 8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, де зазначено, що ТзОВ ЛК Юкрейн Груп надає послуги оренди транспортних засобів згідно договору оренди транспортних засобів № 6828-Г від 30.12.2016 року, укладеного між підприємствами; (а.с.17). Крім того, 7 документів довільного формату із зазначеним переліком документів, що підтверджують реальність здійснення операцій, а саме: рахунок № 54 від 29.11.2017 р.(а.с.18,25); додаток до акту надання послуг оренди від 30.11.2017 р.(а.с.19,26-27); акт надання послуг № 1093 від 30.11.2017 року(а.с.20,26); виписка по рахунку 10.01.2018 р.(а.с.21, 29-30); договір оренди транспортних засобів № 6828-Г від 30.12.2016 року(а.с.22, 31-32); акт прийому-передачі від 01.01.2017 р.(а.с.23); додаток № 1 до договору оренди специфікація від 01.01.2017 р.(а.с.24, 33-59).

21.02.2018 року комісією ДФС України прийнято рішення № 600014/34978102 від 21.02.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. (а.с. 60-61).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення комісії ДФС № 600014/34978102 від 21.02.2018 року оскаржено до Державної фіскальної служби України та 19.03.2017 року ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп " отримано Рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України № 27758/34978102 від 15.03.2018 р. про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. (а.с. 62)

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 1.1. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, в якій, зокрема, має бути зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Відповідно до квитанцій від 12.12.2017 року причиною відмови позивачу у прийнятті поданої ним податкової накладної, є відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, які є достатніми для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних ", виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 77.11.10-00.00 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних.

Суд звертає увагу, що відповідачем не зазначено у вказаній квитанції конкретного, чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

ДФС України у квитанції від 12.12.2017 року зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідно до п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу 5 Кодексу.

Таким чином, ДФС України була зобов'язана у квитанції від 12.12.2017 року чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Проте у квитанції ПН № 29 від 30.11.2017р. зазначено критерій, що відсутній у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: ...невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 77.11.10-00.00 . ТзОВ ЛК Юкрейн Груп не здійснював постачання товарів, а предметом договору оренди транспортних засобів № 6828-Г від 30.12.2016 року є надання послуги оренди.

Як свідчать матеріали справи, рішенням комісії ДФС України ТзОВ ЛК Юкрейн Груп відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації " №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що фіскальним органом у квитанції від 12.12.2017 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в порушення пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Крім того, у спірному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ. В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

З урахуванням заявлених позовних вимог у співставленні з повноваженнями адміністративного суду при розгляді справи суд дійшов висновку, що ТзОВ ЛК Юкрейн Груп дотрималось всіх законодавчих вимог щодо складання та реєстрації податкової накладної, надало контролюючому органу пояснення та документи стосовно підтвердження наведеної в податковій накладній інформації, а відповідач не встановив і не навів в електронній квитанції та в оскаржуваному рішенні будь-яких фактів порушення ТзОВ ЛК Юкрейн Груп законодавчих норм. Відтак, суд вважає, що у ДФС України були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 29 від 30.11.2017 року та прийняття рішення № 600014/34978102 від 21.02.2018 року.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати сплачені при поданні позовної заяви до суду згідно платіжного доручення № 5164040001 від 06.04.2018 року на суму 1762,00 грн. та платіжного доручення № 5164040002 від 06.04.2018 року на суму 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-248, 256, 294, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 600014/34978102 від 21.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3 Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №29 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 12 грудня 2017 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛК Юкрейн Груп (вул.Героїв УПА 72, м.Львів, 79015; ЄДРПОУ 34978102) з ДФС України (пл.. Львівська, 8, м.Київ, 04053; ЄДРПОУ 39292197), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 02.07.2018р.

Суддя Коморний О.І.