Постанова

від 27.06.2018 по справі 925/182/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/182/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Мамалуй О.О., Баранець О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2007"

на рішення Господарського суду Черкаської області

(суддя - Васянович А.В.)

від 03.05.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді: Хрипун О.О., Гончаров С.А.)

від 07.09.2017

у справі № 925/182/17

за позовом Червонослобідської сільської ради Черкаського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2007"

про стягнення 160 931,00 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Червонослобідська сільська рада Черкаського району звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2007" (далі - ТОВ "Арсенал 2007") про стягнення 160 931,00 грн авансу, сплаченого на підставі умов договору № 27 від 25.11.2016 (далі - договір).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що підрядником ТОВ "Арсенал 2007" не були в зазначений у договорі строк виконані роботи передбачені договором підряду, у зв'язку з чим позивач просив відповідача повернути сплачений ним на виконання умов договору аванс в сумі 160 931, 00 грн.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.05.2017 у справі № 925/182/17 позовні вимоги Червонослобідської сільської ради Черкаського району задоволено повністю, прийнято рішення про стягнення з відповідача ТОВ "Арсенал 2007" на користь позивача Червонослобідської сільської ради Черкаського району 160 931,00 грн авансу та витрат на сплату судового збору в сумі 2 413,97 грн.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 у справі № 925/182/17 рішення Господарського суду Черкаської області від 03.05.2017 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Червонослобідською сільською радою Черкаського району та ТОВ "Арсенал 2007" укладено договір № 27 від 25.11.2016, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором позивач (замовник за договором), доручає, а відповідач (підрядник за договором), приймає на себе зобов'язання виконати реконструкцію спортивного майданчика із синтетичним покриттям, Червонослобідська сільська рада Черкаського району (Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонт код ДК 016:2010-41.00.4) реконструкція код ДК 021:2015-45262600-7 спеціалізовані будівельні роботи) на спортивному майданчику с. Червона Слобода відповідно до технічних вимог (додаток 1);

- пунктом 2.1 договору встановлено обов'язок підрядника розпочати виконання робіт протягом 3 днів з моменту укладання даного договору;

- пунктом 3.1 договору визначено ціну договору в межах бюджетного призначення, на основі зведеного кошторисного розрахунку, що є невід'ємною частиною договору, яка складає 536 437,00 грн, в тому числі ПДВ 89 406,17 грн (кошти державного бюджету - 384 440,00 грн та кошти сільського бюджету - 151 997,00 грн);

- пунктом 3.2 договору встановлено порядок сплати замовником авансу, яким передбачено, що замовник протягом семи банківських днів з моменту та на підставі виставленого підрядником відповідного рахунку, здійснює передоплату (аванс) на рахунок відповідача 30% (відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти") від загальної ціни договору, що складає 160 931,00 грн, а підрядник, в свою чергу, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів та закрити акт виконаних робіт до 15.12.2016;

- позивачем умови договору щодо перерахування авансу у розмірі 160 931,00 грн виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2016 за № 1846 на суму у розмірі 160 931,00 грн;

- відповідно до пункту 5.4.5 договору відповідач зобов'язаний виконати протягом одного місяця всі роботи, зазначені в п. 1.1 договору та передати позивачу для перевірки та підписання акти прийому-передачі виконаних робіт;

- пунктом 5.1.3 договору сторони погодили умову про те, що позивач має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення у строк визначений договором, стає неможливим;

- відповідачем 07.12.2016 на виконання умов п. 3.3. договору придбано у товариства "Діо-спорт" матеріали, необхідні для виконання робіт з реконструкції спортивного майданчика, на загальну суму 489 477,00 грн, а 20.12.2016 відповідач у своєму гарантійному листі звітував перед позивачем про використання авансового платежу;

- при цьому в гарантійному листі відповідач зобов'язувався виконати роботи не пізніше 30.04.2017;

- відповідно до п. 5.3.2 договору відповідач має право при виникненні обставин, що не залежать від відповідача, але заважають виконанню робіт в установлений термін, поставити питання перед позивачем про перегляд термінів виконання робіт. Рішення про перегляд терміну оформлюється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин;

- додаткова угода про перегляд термінів виконання робіт згідно із договором не укладалася;

- позивач 27.12.2016 звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав терміново приступити до виконання робіт або повернути аванс;

- відсутність відповіді на претензію та повернення в добровільному порядку, сплаченого позивачем на виконання умов договору підряду авансу, і стало підставою для звернення останнього до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою, якою позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2007" 160 931,00 грн авансу.

2.3. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача авансу, сплаченого позивачем відповідно до умов договору підряду, місцевий господарський суд, виходив з того, що оскільки відповідачем, згідно умов договору фактично не виконано роботи та не передано позивачу, у позивача наявні всі підстави для повернення йому, сплаченого за договором, авансу. При цьому судове рішення ґрунтується, зокрема, на приписах частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, яка передбачає право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

2.4. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив про правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 160 931,00 грн, сплаченого в якості авансу для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.15.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017, ТОВ "Арсенал 2007" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2007":

- судами при застосуванні положення ст. 849 Цивільного кодексу України не враховано ту обставину, що у відповідності до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України, на особу, яка порушила зобов'язання, покладається відповідальність при наявності в її діях вини, доведення якої покладається на порушника;

- судами доводам відповідача про факт несприятливих погодних умов не надано жодної правової оцінки.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

4.2. Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

4.3. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

4.4. За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.5. Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

4.6. За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

4.7. Як на матеріально-правову підставу для задоволення позовних вимог у вигляді стягнення авансу за договором підряду, суди послалися на приписи ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

4.8. Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

4.9. Проте ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції, не з'ясовувалося наявність підстав, визначених ч. 2 ст. 849 ЦК України для можливості задоволення позову.

4.10. Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

4.11. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

4.12. За приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

4.13. За змістом статей 224, 225 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

4.14. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

4.15. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

4.16. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

4.17. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі № 3-18гс15).

4.18. З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення авансу з посиланням на ч. 2 ст. 849 ЦК України у розмірі 160 931,00 грн, не надали належної правової оцінки наявності кожного із елементів складу цивільного правопорушення в діях ТОВ "Арсенал 2007", що є обов'язковим з'ясуванням при стягненні збитків та не з'ясували наявності правових відносин між сторонами.

4.19. Зокрема, щодо першої умови відповідальності - протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання, судами попередніх інстанцій не дано належної правової оцінки доводам ТОВ "Арсенал 2007" про несприятливі погодні умови, які заважають вчасно розпочати роботу, оскільки за інформацією проектної організації, зазначені роботи повинні виконувати при певному дотриманні температурного режиму.

4.20. Щодо другої умови відповідальності - наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди) судами не було надано об'єктивної оцінки цільового використання авансового платежу відповідачем, розмір такого використання та чи є підстави згідно з умовами договору повертати позивачу зазначені кошти.

4.21. Як наслідок, судами першої та апеляційної інстанцій не було з достовірністю перевірено наявність причинного зв'язку між діями відповідачів та завданими збитками.

4.22. Крім того, застосовуючи ч. 2 ст. 849 ЦК України як підставу для стягнення використаної підрядником суми передоплати (авансу), судами не досліджено, чи мало місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, які правові підстави існують для повернення підрядником замовнику авансу у випадку якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу.

4.23. При цьому необхідно враховувати, що при відсутності в договорі умови про те, що закінчення строку його дії тягне припинення зобов'язань сторін за цим договором договір вважається чинним до визначеного в ньому моменту закінчення виконання сторонами зобов'язань. При відсутності такої вказівки - момент закінчення зобов'язань визначається суттю самого зобов'язання.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2007" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 03.05.2017 у справі № 925/182/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

О.Мамалуй