Рішення

від 19.06.2018 по справі 804/3454/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Справа № 804/3454/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Допоміжна автостоянка" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Допоміжна автостоянка , в якому позивач просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю Допоміжна автостоянка у сумі 241420,13грн. на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованих контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржувалися, та нарахованої контролюючим органом на підставі ст.129 Податкового кодексу України пені через несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у Товариства з обмеженою відповідальністю Допоміжна автостоянка утворився податковий борг, який позивач і просить стягнути.

Сторони у судове засідання, яке призначене на 19.06.2018р. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується належними доказами.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Допоміжна автостоянка перебуває на обліку в Кам'янській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області як платник податків.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник через не сплату відповідачем нарахованих грошових зобов'язань з цього податку відповідно до податкового повідомлення-рішення форми Р від 10.07.2017р. №0008751418 у сумі 224815,00грн., винесеного на підставі акта перевірки від 31.05.2017р. №5720/04-36-14-02/40430918.

Крім того, контролюючим органом відповідно до приписів ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню за несвоєчасну сплату відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 12665,52грн.

Отже, податковий борг відповідача з податку на прибуток приватних підприємств складає 237480,52грн.

Також, судом встановлено, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виник через не сплату відповідачем нарахованих грошових зобов'язань з цього податку відповідно до податкового повідомлення-рішення форми Р від 10.07.2017р. №0008721418 у сумі 2972,50грн. та податкового повідомлення-рішення форми від 10.07.2017р. №0008741418 у сумі 340,00грн., винесених на підставі акта перевірки від 31.05.2017р. №5720/04-36-14-02/40430918.

Крім того, контролюючим органом відповідно до приписів ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню за несвоєчасну сплату відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 627,11грн.

Отже, податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складає 3939,61грн.

Станом на час розгляду справи доказів щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Судом встановлено, що відповідачу було надіслано податкову вимогу форми Ю від 12.09.2017р. №21363-17/03 на суму 241420,13грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Допоміжна автостоянка (код ЄДРПОУ 40430918) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 241420,13грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова