Рішення

від 25.04.2018 по справі 362/4886/16-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4886/16-ц

Провадження № 2/362/125/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 квітня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., за участю секретаря судового засідання - Лагуті І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології ростин і генетики НАН України" до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення селищної ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

У жовтня 2016 року прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив Визнати недійсним рішення Глевахівської селищної ради № 886-35-V від 16.03.10 року в частині передачі у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 земельних ділянок, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: серії ЯИ № 570690 від 25.03.10, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,1952 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:03:004:0003, яка розташована по вул. Підприємницька в смт. Глеваха Васильківського району Київської області; серії ЯИ № 690298 від 25.03.10, виданого ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,5167 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:03:004:0004, яка розташована по вул. Підприємницька в смт. Глеваха Васильківського району Київської області; серії ЯИ № 840089 від 26.07.10, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:01:070:0026, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області; серії ЯИ № 840088 від 26.07.10, виданого ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:1:070:0025, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області; серії ЯИ № 434372 від 26.07.10, виданого ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:1:070:0030, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, та скасувати їх державну реєстрацію, витребувати на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та у постійне користування Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України з незаконного володіння: ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,1952 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0003, яка розташована по вул. Підприємницька в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вартість якої складає 24075,44 грн.; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,5167 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0004, яка розташована по вул. Підприємницька в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вартість якої складає 10408,10 грн.; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3221455300:01:070:0026, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вартість якої складає 20143,44 грн.; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3221455300:01:070:0025, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вартість якої складає 20143,44 грн.; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3221455300:01:070:0030, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вартість якої складає 20143,44 грн. та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_8, 27/2) судовий збір.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2016 року роз'єднано позовні вимоги викладені у позовній заяві заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології ростин і генетики НАН України" до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення селищної ради, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та витребування земельних ділянок.

21.03.2018 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку позовної давності, оскільки лише під час опрацювання прокурором даних Публічної кадастрової карти України та встановлення суміжних землевласників їх ділянкою ОСОБА_1 прокурором виявлено факт порушень вимог законодавства, які до цього часу об'єктивно не могли встановлюватись і досліджуватись(а.с. 198-207).

Прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в судове засідання не з'явився, позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідачі - Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області та в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Положеннями ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, що діяла на час видачі державного акту ДП ДСВ ІФРГ НАН України ) передбачено, що право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч. 2 ст. 150 ЗК України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЗК України, земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Судом установлено, що ДП ДСВ ІФРГ НАН України 20.05.2002 року видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102 (а.с.17).

Рішенням господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року задоволено позов Глевахівської селищної ради, припинено ДП ДСВ ІФРГ НАН України право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею, виданий ДП ДСВ ІФРГ НАН України , та скасовано його державну реєстрацію.

Рішенням Глевахівської селищної ради від 16.03.2010 року № 886-35-V передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3221455300:01:070:0026, а в подальшому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №840089 (а.с.19-24).

Рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2010 року задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення цього суду від 30-31.12.2008 року за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 року рішення господарського суду Київської області від 21.04.2010 року залишено без змін. 23.06.2011 року Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу селищної ради та винесено постанову у справі № 18/595-08/17/4, якою касаційну скаргу Глевахівської селищної ради залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 року залишено без змін(а.с.28-31).

Управління Держземагенства у Васильківському районі листом від 05.01.2015 року повідомило прокуратуру про те, що було виявлено земельні ділянки, які мають перетин із земельними ділянками ДП "Дослідне сількогосподарське виробництво ІФРГ НАН України", зокрема і земельна ділянка ОСОБА_1 кадастровий №3221455300:03:070:0026 (а.с.27).

З огляду матеріалів Технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею ДП ДСВ ІФРГ НАН України Васильківського району Київської області (2000 рік) та каталогів координат земельних ділянок ДП ДСВ ІФРГ НАН України ; Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ДП ДСВ ІФРГ НАН України на території Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (2012 року) вбачається, що земельна ділянка кадастровий № 3221455300:03:070:0026 надана ОСОБА_1 знаходиться в межах земель переданих в постійне користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України (а.с. 75-108).

Виходячи із змісту рішень господарських судів, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні ДП ДСВ ІФРГ НАН України , і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України зникла. А відтак, передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує поновлені права позивача і ці землі мають бути повернуті у користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

Оскільки ДП ДСВ ІФРГ НАН України встановлено межі земельної ділянки, отримано держаний акт на право постійного користування землею, що належним чином зареєстрований, то рішення Глевахівської селищної ради від 16.03.2010 року № 886-35-V, яким здійснено перерозподіл землі - передано частину земельної ділянки належної ДП ДСВ ІФРГ НАН України на праві постійного користування іншій особі - ОСОБА_1 , не може бути підставою припинення права користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказаними земельними ділянками.

Отже, Глевахівська селищна рада прийнявши рішення від 16.03.2010 року № 886-35-V , в частині надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 3221455300:03:070:0026 діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В зв'язку з чим рішення Глевахівської селищної ради від 16.03.2010 року № 886-35-V, в частині надання земельної ділянки ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки право постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України на вказану земельну ділянку не припинене в установленому порядку.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 7 грудня 1976 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних по справ доказів установлено те, що рішення сільської ради про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки прийнято з порушенням закону, прав позивача та в супереч інтересів суспільства, позаяк здійснено незаконне розпорядження особливо цінними землями, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не виникло право на отримання спірного держаного акту, яким посвідчується право на земельну ділянку. Тому цей державний акт, виданий ОСОБА_1

на підставі незаконного рішення Глевахівської селищної ради від 16.03.2010 року № 886-35-V, підлягає визнанню недійсним.

Вимога заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про витребування на користь ДП ДСВ ІФРГ НАН України у ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 3221455300:03:070:000026 підлягає задоволенню, оскільки вказана земельна належить на праві постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України , натомість перебуває у володінні відповідача, який прав на неї не має.

Крім того, витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача на користь держави відповідає критерію законності: витребування з їх власності земельної ділянки здійснюється на підставі норм статті 387 ЦК України у зв'язку з порушенням органом місцевого самоврядування вимог Земельного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, а тому підлягає до задоволення.

Разом із цим, вимоги позову про скасування державної реєстрації вказаного вище державного акту задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено неможливості вирішення цього питання в позасудовому порядку й не пред'явлено цю вимогу до належного відповідача.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого цивільного права чи інтересу шляхом подачі позовної заяви до суду.

Можливість звернення до суду за захистом порушених прав невід'ємно пов'язана з правом на позов. Право на позов традиційно розглядають в двох аспектах: як право на позов у процесуальному розумінні і право на позов у матеріальному розумінні. Право на позов у процесуальному розумінні - це можливість подання позову до суду. Таке право, як елемент правоздатності, у суб'єкта цивільного права існує завжди. Воно закріплюється і гарантується ст. 8 Конституції України. Воно жодним чином не пов'язане з позовною давністю і тому на його існування не впливає закінчення строку позовної давності. Право на позов у матеріальному сенсі - це можливість отримати захист порушеного права у судовому порядку, тобто право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного права. Оскільки ця можливість є суб'єктивним правом, що виникає за наявності певних юридичних фактів (складу правопорушення тощо), то вона може бути припинена скасувальним юридичним фактом - закінченням строку позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки, позивачем суду доведено, що про своє порушене право позивач дізнався в січні 2015 року, за результатами опрацювання даних публічної кадастрової карти України та інформації різних органів державної влади, установ та організацій, тому суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущено з поважних причини, який може бути поновлено для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на це суд вважає, що з відповідачів на користь прокуратури Київської області належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 30990,02 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 24, 92, 116, 149, 150 ЗК України, ст. 21 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Поновити заступнику керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології ростин і генетики НАН України" строк звернення до суду.

Позов - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради від 16.03.2010 року № 886-35-V, в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_10.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 840089 від 26.07.10, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:01:070:0026, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області

Витребувати на користь держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та у постійне користування Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України з незаконного володіння: ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 3221455300:01:070:0026, яка розташована по вул. Ботанічна в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, вартість якої складає 20143,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Київської області судові витрати в розмірі 1 033,50 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Суддя С.В.Корнієнко