Рішення

від 25.06.2018 по справі 496/1345/18

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1345/18

Провадження № 2/496/977/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю секретаря - Дигуляр А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Біляїському районі Одеської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права в порядку спадкування за законом на отримання правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку(пай),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, який згодом уточнив, обґрунтовуючи його тим, що 20 червня 2003 року помер батько позивача - ОСОБА_3. Після його смерті позивач звернулась із заявою до Державної нотаріальної контори Біляївського р-н., Одеської області про прийняття спадщини, а саме земельної ділянки площею 8,62 га, що знаходиться на території Березанської сільської ради Біляївського р-н., Одеської області. ОСОБА_4 нотаріусом відкрита спадкова справа щодо майна ОСОБА_3, але свідоцтво про право на спадщину позивачу не видано, так як ОСОБА_4 акт на право власності на земельну ділянку площею 8,62 виписаний після смерті спадкодавця. Нотаріусом було запропоновано позивачу звернутись до суду с позовом щодо захисту своїх прав.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позові наполягав. (а.с. 58).

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 червня 2003 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 352157, виданого 20 червня 2003 року. (а.с. 11).

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 8,62 га, що знаходиться на території Бережанської сільської ради Біляївського р-н., Одеської області.

Згідно копій документів таких як: протокол загальних зборів членів КСП Світанок с. Петровське Біляївського р-н., Одеської області від 08.06.1996 року №1, Розпорядження Біляївської районної держаної адміністрації Одеської області від 23.02.2006 року № 263/2006 «Про надання громадянам у власність земельних часток (паїв) на території Бережанської сільської ради» , право власності на вказану земельну ділянку підтверджується за ОСОБА_3 (а.с. 18-21).

Згідно листа від Біляївської наторіальної контори Одеської області від 16.03.2018 року № 980/02-14 державним нотаріусом була відкрита спадкова справа № 118/2018 щодо майна ОСОБА_3, але свідоцтво про право на спадщину позивачу не видано, так як ОСОБА_4 акт на право власності на земельну ділянку площею 8,62 виписаний після смерті спадкодавця. (а.с. 17).

ОСОБА_4 акт на право власності на земельну ділянку площею 8,62 га Серії ЯГ № 291362 значиться від 03 травня 2006 року, отже даний акт видано після смерті ОСОБА_3, а після смерті громадянина його майнові права та обов'язки, а також деякі немайнові права переходять до інших осіб.

Згідно із ст. 16 ЦК України способом захисту свого права є визнання права.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25, ст. 331, 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту такої; право власності припиняється у разі смерті власника, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вказаний ОСОБА_4 акт на право власності на земельну ділянку не відповідає вимогам закону і виданий з порушенням вимог ст. ст. 25, 331, 346 ЦК України, а тому його слід визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію.

Частиною 1 статті 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися, як зазначені розпорядження (рішення), на підставі яких видано відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки, так і самі державні акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно довідки Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області № 213/02-15 від 26 березня 2018 року, позивач фактично прийняла спадщину на земельну ділянку (пай) яка залишилась після смерті її батька ОСОБА_3, померлого 20 червня 2003 року. (а.с. 26).

Згідно до спадкової справи № 118/2018, інших спадкоємців, крім позивача, після смерті ОСОБА_3, немає. (а.с. 43-55).

З приписами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7, зокрема про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 67623, Одеська область, Біляївський район, с. Петрове, вул. Миру, буд. 18/8, ІПН - НОМЕР_1) до ОСОБА_5 (67623, Одеська область, Біляївський район, с. Петрове, вул. Миру, буд. 18/8) про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права в порядку спадкування за законом на отримання правоустановчих документів на право власності на земельну ділянку(пай)- задовольнити .

Визнати недійсним ОСОБА_4 про право власності на земельне ділянку площею 8,62 га кадастровий номер 5121080700:01:002:0447 на території бережанської сільської ради Біляївського р-н., Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії ЯГ № 291362, зареєстрований у Книзі записів реєстрацій державних актів на прво власності на земелю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 01,016, 516, 00120, Біляївською райдержадміністрацією 03 травня 2006 року, кадастровий номер 5121080700:01:002:0447 на ім'я ОСОБА_3 та скасувати в ОСОБА_4 земельному кадастрі, Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі, Поземельній книзі в паперовій формі, Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 01, 016, 516, 00120, в ОСОБА_4 реєстрі речових прав на нерухоме майно - державну реєстрацію прав всі рішення, відомості та записів в електронному та паперовій формах про державну реєстрацію прав щодо земельної ділянки кадастровий № 5121080700:01:002:0447 наданої у приватну власність на підставі Державного ОСОБА_4 на право власності, виданого на ім'я ОСОБА_3 від 03.05.2006 року серія ЯГ № 291362.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право на отримання правоустановчих документів на право власності на земельну ділянку (пай) площею 8,62 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Березанської сільської ради Біляївського р-ну Одеської області, кадастровий номер 5121080700:01:002:0447, на яку мав право її батько ОСОБА_3, померлий 20 червня 2003 року та реєстрації у ОСОБА_4 реєстрі прав власності.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.

25 червня 2018 року