Рішення

від 02.07.2018 по справі 683/2062/16-ц

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2062/16-ц

2/683/19/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району, державного реєстратора приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації,

встановив:

В серпні 2016 року ОСОБА_1 пред'явила позов до товариства з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району, державного реєстратора приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що являється власником земельної ділянки площею 1,8004 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району, кадастровий номер 6824287700:06:012:0167, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №366953, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 20 грудня 2005 року. Нещодавно вона дізналась, що 25 березня 2015 року вона з товариством уклала додаткову угоду до договору оренди від 12 січня 2011 року, зареєстрованого 05 серпня 2011 року, якою продовжено строк дії договору на 10 років та збільшено орендну плату до 6 відсотків від нормативно - грошової оцінки. Це не відповідає дійсності, так як додаткову угоду вона не підписувала, оскільки мала намір самостійно користуватися власною земельною ділянкою. В зв'язку з недійсністю додаткової угоди, недійсною є і її державна реєстрація, вчинена державним реєстратором приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, яку просить скасувати.

Позивачка та її представник підтримали позовні вимоги за обставин на їх обґрунтування.

Представник співвідповідача товариства з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району заперечила проти задоволення позову. Мотивуючи тим, що оскаржувана додаткова угода спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені тим, вона продовжує вже існуючі правовідносини між сторонами з покращенням умов для орендодавця в частині збільшення розміру орендної плати, яку остання отримувала протягом 2015 - 2016 років. Тим самим підтвердивши свою згоду продовження орендних правовідносин з товариством.

Державний реєстратор приватний нотаріус Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 направила до суду письмові пояснення, якими заперечила проти задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації оскаржуваного правочину, зазначивши, що на момент даної державної реєстрації у неї не було жодних сумнівів в її правочності. Також просила справу розглянути без її участі.

Заслухавши пояснення учасників цивільного провадження та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 1,8004 га (кадастровий номер 6824287700:06:012:0167) у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №366953, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 20 грудня 2005 року на підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 25 жовтня 2005 року за № 279/2005-р.

12 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого остання передала товариству з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району вказану земельну ділянку у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років. Договір був зареєстрований 05 серпня 2011 року.

У відповідності до змісту укладеної 25 березня 2015 року додаткової угоди до договору оренди землі № б/н від 12 січня 2011 року, зареєстрованого 05 серпня 2011 року за № 682428774003549, ОСОБА_1 знову передала товариству з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення строком на 10 років.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію іншого речового права на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 від 20 березня 2016 року (індексний номер: 28831462) здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме, права оренди даної земельної ділянки (номер запису про інше речове право: 13776496) на підставі оскаржуваної додаткової угоди до оренди землі між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро , строком дії до 05 серпня 2026 року. Дата державної реєстрації 09 березня 2016 року.

Положеннями ч. 9 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час р;x=0&aці;y=0#w317">реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно висновку експерта № 1.1-0047:18 від 25 квітня 2018 року підпис на додатковій угоді від 25 березня 2015 року до договору оренди землі № б/н від 12 січня 2011 року, укладеної між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро , зареєстрованої рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 № 28831462 від 20 березня 2016 року в стрічці навпроти прізвища ОСОБА_1М. в розділі додаткової угоди Підписи сторін виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації (ст. ст. 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Правочин вважається таким, що укладений в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша статті 203 ЦК України).

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови №9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз яснив, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Положеннями ч. ч. 2 - 5 статті 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивачки, підписаний не нею, а іншою особою, а отже був укладений без волевиявлення позивачки, яке є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються права та обов'язки сторін. Підписи сторін є обов'язковим реквізитом договору, укладеного в письмовій формі, який відображає волевиявлення сторін на укладення такого договору. Дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, сторони договору складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Враховуючи вищевказане, суд прийшов до висновку про те, що зміст договору суперечить законодавству (не було волевиявлення особи на укладення договору), а тому наявні підстави згідно ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України його визнати недійсним.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, і відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України.

Згідно положень п. п. 1, 9, 14 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно ;14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

В силу ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Позовну вимогу про зобов'язання співвідповідача державного реєстратора приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) з підстав недійсності додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки суд оцінює передчасною. На час звернення для державної реєстрації заявленого речового права перешкод для її здійснення законодавством не передбачалось і сторонами не заявлялись. Наразі суд не вбачає в діяннях державного реєстратора перешкод для відновлення позивачкою, як власника, свого права володіння та користування земельною ділянкою. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 355 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 12 січня 2011 року, зареєстрованого 05 серпня 2011 року за № 682428774003549 від 25 березня 2015 року загальною площею 1,8004 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6824287700:06:012:0167) укладеної між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енселко - Агро Старокостянтинівського району на користь ОСОБА_1 1102,40 грн. судового збору та 2250,24 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судової експеризи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя