Рішення

від 01.06.2018 по справі 709/568/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/568/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 листопада 1997 року помер її батько - ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка. Позивач прийняла спадщину свого батька ОСОБА_3 шляхом отримання у власність речей домашнього вжитку, а відповідач прийняла спадщину свого чоловіка ОСОБА_3, бо постійно проживала з ним на час її відкриття. Позивач позбавлена можливості оформити своє право власності на спадкове майно, оскільки правовстановлюючі документи на нього відсутні. У зв'язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними спорудами і земельну ділянку.

У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подала до суду заяву, в якій просила судове засідання розглянути без її участі, наполягала на задоволенні позову (а.с. 41). Відповідач подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, погодилася з позовом

(а.с. 21).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

13 листопада 1997 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 14 листопада 1997 року серії І-СР № 064192 (а.с. 7).

Позивач є дочкою ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтва про народження від

14 лютого 1962 року серії МГ № 412499, про укладення шлюбу від 26 листопада 1982 року

серії І-СР № 400531 (а.с. 6).

Згідно з довідками Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 12 березня 2018 року № 399/02-44 позивач дійсно вступила у фактичне управління і володіння спадковим майном після смерті батька ОСОБА_3 шляхом отримання у власність речей домашнього вжитку і обіходу, та від 21 березня 2018 року № 420/02-44, виданої на підставі погосподарської книги № 8 (господарство № 719), ОСОБА_3 дійсно постійно проживав і був зареєстрований за адресою: вул. ОСОБА_4 (колишня Радянська), 25, с. Васютинці, Чорнобаївський район, Черкаська область, разом з дружиною ОСОБА_2 (відповідач).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за вказаною адресою, і земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2524 га, розташована за адресою: вул. Михайла Грушевського, с. Васютинці, Чорнобаївський район, Черкаська область, належна йому на підставі державного акту від 22 грудня 2000 року серії ЧР 23-19-02-00-264, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 лютого 2018 року

№ НВ-7106794092018 (а.с. 16-18), та має нормативно грошову оцінку 35220,77 гривень, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 березня 2018 року (а.с. 19).

Відповідно до змісту листа Черкаського обласного державного нотаріального архіву від

10 травня 2018 року (вих. № 647/01-24) (а.с. 38), що надійшов у відповідь на запити суду (а.с. 31), після смерті ОСОБА_3 відкрито спадкову справу № 395 від 31 серпня 1999 року, та подано заяву про прийняття спадщини відповідачем (а.с. 39).

Разом з тим, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами і земельну ділянку, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на них.

Зокрема, листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 20 березня 2018 року (вих. № 267/02-16) позивачу повідомлено про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 без надання оригіналів документів на нерухоме майно в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 20).

Водночас судом встановлено, що вказаний житловий будинок з надвірними спорудами закінчені будівництвом, що підтверджується даними технічного паспорту (а.с. 8-12), та має ринкову вартість у розмірі 32852,00 гривень, що підтверджується копією висновку про вартість майна від 28 лютого 2018 року (а.с. 13).

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні приписи ЦК УРСР .

Як зазначено у ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 524 ЦК УРСР , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Статтею 525 ЦК УРСР встановлено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, при оголошенні його померлим день, зазначений в ст. 21 цього Кодексу .

Отже часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті, а саме

13 листопада 1997 року.

Судом встановлено, що позивач прийняла спадщину свого батька ОСОБА_3, оскільки отримала у власність речі домашнього вжитку і обіходу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка народилася у с. Алман-Карагай Семнозерного району Кустанайської області право власності в порядку спадкування за законом:

- на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: вул. Михайла Грушевського, 25, с. Васютинці, Чорнобаївський район, Черкаська область , ринковою вартістю 32852,00 гривень, що належав її батьку -ОСОБА_3, який помер 13 листопада

1997 року;

- на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2524 га, кадастровий номер 7125180800:01:000:0020, розташовану за адресою: вул. Михайла Грушевського, с. Васютинці, Чорнобаївський район, Черкаська область, вартістю

35220,77 гривень, що належала її батьку -ОСОБА_3, який помер 13 листопада

1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай