Рішення

від 06.06.2018 по справі 810/1883/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року № 810/1883/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Комунального підприємства "Рокитне Благоустрій" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Комунального підприємства "Рокитне Благоустрій" про стягнення податкової заборгованості в сумі 352 238,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що контролюючим органом пропущено строк давності на нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за деклараціями від 15.01.2015 № 9077795221, від 16.03.2015 № 9040344982, який становить 1095 календарних днів, відповідно до норм закріплених в Податковому кодексі України, а отже відповідач вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Комунальне підприємство "Рокитне Благоустрій" (ідентифікаційний код 35013652) є юридичною особою, що зареєстрована 10.10.2007 Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Рокитнянському відділенні Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість з таких підстав.

Відповідач подав до Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, лютий - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, лютий, березень, квітень, червень 2017 року, в яких самостійно визначив розмір власних податкових зобов'язань за цим податком на загальну суму 352238,00 грн., з яких:

- 29030,00 грн. - згідно з декларацією від 15.01.2015 № 9077795221 за грудень 2014 року;

- 11942,00 грн. - згідно з декларацією від 16.03.2015 № 9040344982 за лютий 2015 року;

- 19876,00 грн. - згідно з декларацією від 17.04.2015 № 9072079157 за березень 2015 року;

- 20569,00 грн. - згідно з декларацією від 18.05.2015 № 9099176043 за квітень 2015 року;

- 19631,00 грн. - згідно з декларацією від 19.06.2015 № 9128290916 за травень 2015 року;

- 18705,00 грн. - згідно з декларацією від 16.07.2015 № 9149028682 за червень 2015 року;

- 25275,00 грн. - згідно з декларацією від 19.08.2015 № 9174824824 за липень 2015 року;

- 14945,00 грн. - згідно з декларацією від 17.09.2015 № 9193297469 за серпень 2015 року;

- 21193,00 грн. - згідно з декларацією від 19.10.2015 № 9214637677 за вересень 2015 року;

- 25428,00 грн. - згідно з декларацією від 19.11.2015 № 9236696457 за жовтень 2015 року;

- 21470,00 грн. - згідно з декларацією від 17.12.2015 № 9255523473 за листопад 2015 року;

- 50789,00 грн. - згідно з декларацією від 19.01.2016 № 9273492329 за грудень 2015 року;

- 2797,00 грн. - згідно з декларацією від 19.02.2016 № 9020517539 за січень 2016 року;

- 25146,00 грн. - згідно з декларацією від 18.03.2016 № 9038297858 за лютий 2016 року;

- 2560,00 грн. - згідно з декларацією від 19.04.2016 № 9059400282 за березень 2016 року;

- 4304,00 грн. - згідно з декларацією від 19.05.2016 № 9080563944 за квітень 2016 року;

- 3186,00 грн. - згідно з декларацією від 17.06.2016 № 9101562029 за травень 2016 року;

- 2819,00 грн. - згідно з декларацією від 18.07.2016 № 9122629807 за червень 2016 року;

- 2028,00 грн. - згідно з декларацією від 18.08.2016 № 9149015675 за липень 2016 року;

- 881,00 грн. - згідно з декларацією від 19.09.2016 № 9172012345 за серпень 2016 року;

- 8300,00 грн. - згідно з декларацією від 19.10.2016 № 9196131188 за вересень 2016 року;

- 4186,00 грн. - згідно з декларацією від 17.11.2016 № 9221279071 за жовтень 2016 року;

- 2445,00 грн. - згідно з декларацією від 16.12.2016 № 9243832327 за листопад 2016 року;

- 1049,00 грн. - згідно з декларацією від 16.01.2017 № 9265627416 за грудень 2016 року;

- 127,00 грн. - згідно з декларацією від 15.03.2017 № 904246821 за лютий 2017 року;

- 2034,00 грн. - згідно з декларацією від 18.04.2017 № 9067871207 за березень 2017 року;

- 10509,00 грн. - згідно з декларацією від 16.05.2017 № 9090802490 за квітень 2017 року;

- 1014,00 грн. - згідно з декларацією від 19.07.2017 № 9139691779 за червень 2017 року.

Вказані суми податкового зобов'язання відповідач самостійно в установлений законом строк не сплатив.

Податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу від 19.01.2009 № 2/119. Вказана податкова вимога вручена відповідачу та не оскаржена ним у встановленому законом порядку.

На час прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 352 238,00 грн., суду надано не було.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків та зборів належить податок на додану вартість і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як убачається з вищевикладеного, з метою погашення податкового боргу відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом складено податкову вимогу від 19.01.2009 №2/119.

Дана податкова вимога в судовому порядку оскаржена не була.

Водночас, суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що позивачем, при нарахуванні податкового боргу за не сплату відповідачем самостійно визначеної суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за деклараціями від 15.01.2015 № 9077795221, від 16.03.2015 № 9040344982, пропущено строк давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу України, з огляду на наступні обставини.

Пунктом 102.4 статтею 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; 49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що податкові декларації за грудень 2014 року та лютий 2015 року про майновий стан і доходи Комунального підприємства "Рокитне Благоустрій" були подані відповідачем до податкового органу 15.01.2015 та 16.03.2015 відповідно, а згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку, 1095 днів, починається з наступного дня після дня граничного строку подання податкової декларації (з 21 числа місяця, який настає за звітним місяцем). З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги податкового законодавства, беручи до уваги що з даним позовом позивач звернувся 17.04.2018, суд дійшов висновку що контролюючим органом порушено строк визначення грошових зобов'язань відповідача по податковим деклараціям від 15.01.2015 № 9077795221 та від 16.03.2015 № 9040344982 на загальну суму 41172,00 грн., а отже розрахунок податкового боргу підприємства повинен обраховуватись без урахування зазначеної суми.

Ураховуючи вищевикладені обставини, сума податкового боргу відповідача становить 311 266,00 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Комунального підприємства "Рокитне Благоустрій" (ідентифікаційний код 35013652) у банках обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 311266 (триста одинадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.