Рішення

від 20.06.2018 по справі 822/762/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/762/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представник позивача: ОСОБА_1 представник відповідача: ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/335 від 12.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без дотримання вимог чинного законодавства та врахування фактичних обставин. Вказує, що у діях товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ" відсутні порушення вимог законодавства, оскільки в укладених з фізичними особами цивільно-правових договорах про надання послуг (виконання робіт) від 15.11.2017 немає ознак трудового договору. Крім цього, висновки відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "СКБ" КЗпП України, також є протиправними, адже зроблені внаслідок виходу за межі предмету здійснення інспекційного відвідування, яким було виключно питання легалізації трудових взаємовідносин у товаристві. Вважає, що дії і рішення відповідача є незаконними, які порушують його права, тому звернувся до суду з цим позовом.

Крім позову, 19 лютого 2018 року позивач подав клопотання (заяву) про забезпечення позову шляхом: - зупинення дії постанови управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу №22/335 від 12.12.2017 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Ухвалою від 21.02.2018 заяву ТОВ "СКБ" про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію постанови управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу №22/335 від 12.12.2017 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №822/762/18.

Відповідно до ухвали від 19.03.2018, суд зупинив провадження у справі № 822/762/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови до набрання законної сили рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 822/3342/17.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж обставини і докази, які вказані в позові. Додатково зазначив, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2018, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ" (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Старокостянтинівське шосе, буд.26, ідентифікаційний код - 40793753) до управління Держпраці у Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Кам'янецька, 74, ідентифікаційний код - 39793137) про визнання протиправним та скасування припису №22-01/167-ІВ-74 від 24 листопада 2017 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис управління Держпраці у Хмельницькій області №22-01/167-ІВ-74 від 24 листопада 2017 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. У наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що висновки державних інспекторів праці щодо роботи на ТОВ "СКБ" працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 без належного офрмлення з ними трудових відносин за довго до офіційного їх прцевлаштування ґрунтуються насамперед на письмових поясненнях самих працівників. Крім того, працівники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, під час перевірки надали пояснення про факт своєї роботи на будівельному майданчику ТзОВ "СКБ" від двох років до кількох місяців за різними професіями (електрогазозварювальника, різноробочого, муляра) із зазначенням режиму роботи, тривалості щоденної роботи (початок закінчення робочого дня), часу тривалості обідньої перерви, розміру і порядку оплати праці. Ніхто із працівників, що надавали пояснення не повідомили, що вони самостійно надають послуги ТОВ "СКБ" за цивільно-правовими договорами. Лише 21 листопада 2017 року представником ТзОВ "СКБ" надано копії цивільно-правових договорів №№01, 02, 03, 04, 05, 06, 07 від 15.11.2017, укладених між громадянами: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (які вказані як виконавці) та замовником в особі директора ТзОВ "СКБ" ОСОБА_13

Згідно цивільно-правовими договорами: №№01, 02, 03, 04, 05, 06, 07 від 15.11.2017 року (п.п. 1.1., 1.2.) виконавці беруть на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 20/1Б: виготовлення анкерних сіток, виготовлення анкерів, анкерування плит перекриття, виготовлення люків в машинне відділення, виготовлення драбин на машинне відділення, огородження балконів на секціях; розвантаження машин із грузом, розвантаження плит, подача матеріалів на монтаж, подача цементу на РДВ; складання цегли, монтаж збірних залізобетонних конструкцій; вибивання отворів, прочищення вентиляційних отворів, прибирання поверху після цегляної кладки, прибирання території, перевезення на тачках вантажів, підкидання піску на РДВ, огородження ліфтів та сходових клітин; приготування розчину бетонів; виконання інших робіт за завданням замовника. Пункт 2.1. вищезазначених договорів передбачає, що Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Організовувати роботи на власний розсуд та у зручний для себе час підрядником не є можливим, оскільки мова йде про виконання робіт на будівельному майданчику огородженому та охоронюваному. Також на будмайданчику роботи ведуться у чіткій відповідності з проектною документацією, яка розробляється згідно ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво. У проекті виконання робіт чітко прописуються дії замовника, генпідрядника та всіх субпідрядників на будмайданчику. Всупереч пункту 2.1 - п. 2.2. цивільно-правових договорів №№01, 02, 03, 04, 05, 06, 07 від 15.11.2017 року чітко вказує, що Виконавець зобов'язаний суворо виконувати всі вказівки Замовника щодо виконання робіт (надання послуг). Аналогічним чином п. 2.4. згаданих цивільно-правових договорів передбачає, що замовник забезпечує виконавцю необхідні умови для виконання робіт, що включають матеріали, інструменти тощо. Наведені умови даного правочину суперечать і заперечують пункт 2.1. щодо виконання робіт на власний ризик та самостійну їх організацію виконавцем та інші подібні твердження. Окрім того, безоплатна передача інструментів засобів виробництва притаманна трудовим відносинам. У цивільно-правових відносинах передбачається грошова компенсація виконавцем за користування інструментом, засобами виробництва замовника.

В задоволені позову просив відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 6 п.4 Положення № 96, Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пп. 5-1 п.6 Положення № 96, Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Згідно з п.7 Положення № 96, Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 14 Положення № 96 визначено, що Державна служба України з питань праці є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного ОСОБА_14 України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Згідно з ст.1 Закону України, від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 ст.2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону №877-V, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Частиною 6 цієї ж статті визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

На час спірних правовідносин, Державна служба України з питань праці та її територіальні органи під час здійснення перевірок з питань дотримання законодавства про працю у своїй діяльності керувалися Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 (далі - Порядок №390).

Пунктом 2 Порядку №390 визначено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Згідно з п. 3 Порядку №390, інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п.7 Порядку №390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці з питань, зокрема оформлення трудових відносин.

Пунктом 5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Суд встановив, що Суд встановив, що посадовими особами Управління на підставі наказу від 08 листопада 2017 року №488 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 20 листопада 2017 року №243/17 в період з 20 листопада 2017 року по 21 листопада 2017 року проведене інспекційне відвідування будівельного майданчику, який знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Львівське шосе, 20/1Б, генеральним підрядником якого є ТОВ "СКБ" з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Підставою для його прийняття слугував лист Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 17927/10/22-01-13-06-10 від 17 листопада 2017 року. Предметом здійснення інспекційного відвідування є питання, зазначені в вказаному листі, а саме : питання легалізації трудових відносин у ТОВ "СКБ".

Інспекційне відвідування відповідачем проведене спільно з працівниками Головного управління ДФС у Хмельницькій області будівельного майданчика, який знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе 20/1, забудовником якого є ТОВ "СКБ".

За наслідками проведеної перевірки інспекторами Управління складений ОСОБА_4 перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №22-01/167-ІВ від 21 листопада 2017 року.

В акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспекторами Управління отримані письмові пояснення не від усіх працівників, які знаходилися на час проведення інспекційного відвідування на зазначеному будівельному майданчику.

ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 надано письмові пояснення про факт їхньої роботи на будівельному майданчику ТОВ "СКБ" за різними професіями (електрогазозварювальника, різноробочого, муляра) із відповідним режимом роботи, що зазначено у акті перевірки.

На вимогу інспектора Управління до представника адміністрації ТОВ "СКБ" надати документи щодо працевлаштування вказаних працівників не було надано повідомлення про прийняття працівників на роботу, яке має подаватися до місцевих органів ДФС до початку роботи відповідно до вимог ст.24 КЗпП України.

При цьому, в акті перевірки відповідач зазначив, що лише 21 листопада 2017 року представником ТОВ "СКБ" надані копії цивільно-правових договорів про надання послуг (виконання робіт) №01, №02, №03, №04, №05, №06, №07 від 15 листопада 2017 року, укладених з ТОВ "СКБ"в особі директора ОСОБА_13 та вказаними працівниками.

В подальшому відповідач виніс припис №22-01/167-ІВ74 від 24 листопада 2017 року , в якому зазначив, що за результатами перевірки ним встановлене порушення вимог ч.ч.1,3 ст.24 КЗпП України - працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/335 від 12.12.2017, за результатами розгляду акту від 21.11.2017 начальник Управління Держпраці у Хмельницькій області встановив ряд порушень вимог трудового законодавства та, керуючись пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМ України від 11.02.2015 №96 та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, вирішив накласти на товариство з обмеженою відповідальністю "СКБ" штраф у розмірі 960000,00 гривень.

Згідно з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2018, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ" (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Старокостянтинівське шосе, буд.26, ідентифікаційний код - 40793753) до управління Держпраці у Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Кам'янецька, 74, ідентифікаційний код - 39793137) про визнання протиправним та скасування припису №22-01/167-ІВ-74 від 24 листопада 2017 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис управління Держпраці у Хмельницькій області №22-01/167-ІВ-74 від 24 листопада 2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно з ст. 626 ЦК України, цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

В свою чергу, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначаються після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Суд погоджується з доводами позивача, що правочини укладені позивачем з ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_7 відповідають ознакам цивільно-правового договору та фактично виконувались сторонами та щодо твердження про те що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не виконували у ТОВ "СКБ" жодної трудової функції до офіційного їх прийняття на роботу, видання наказу по підприємству та подання повідомлення про прийняття працівників на роботу до державної фіскальної служби. Оскільки, це підтверджено наданими доказами у цій справі, і встановлено судовим рішенням у справі №822/3342/17, яке набрало законної, тому це не потребує доказуванню у цій справі, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не надав доказів того, що не порушив закону та прав позивача при винесенні постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/335 від 12.12.2017.

Згідно з ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ" (вул. Старокостянтинівське шосе, 26, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29001, код ЄДРПОУ 40793753) до Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Кам'янецька, 74, м.Хмельницький, Хмельницька область,29013, код ЄДРПОУ 3979313) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/335 від 12.12.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ" (29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26; код ЄДРПОУ 40793753) судовий збір в сумі 14 400 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74; код ЄДРПОУ 39793137).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_14