УХВАЛА
02 липня 2018 р.Справа № 542/147/18
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Мельнікової Л.В. ,
суддів - Донець Л.О. , Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року по справі адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В с т а н о в и л а:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
07 червня 2018 року на означене рішення суду відповідачем повторно подано апеляційну скаргу. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на її принесення.
В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що відповідачем 03 травня 2018 року безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду направлено апеляційну скаргу. Однак, ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.п. 15.5 п. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ КАС України. За наведених обставин, вважає причини пропуску строку на оскарження судового рішення поважними, та просить поновити пропущений процесуальний строк на оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року по справі № 542/147/18.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частин и рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справ, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Згідно ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин &? ; &?и;.
Судом установлено, що вперше апеляційна скарга на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року подана відповідачем безпосередньо до суду апеляційної інстанції 04 травня 2018 року, тобто в межах процесуального строку для оскарження судового рішення /а.с. 65-70/.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року зазначена апеляційна скарга на підставі п.п. 15.1 п. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ КАС України повернута скаржнику без розгляду /а.с. 63/.
Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою отримана скаржником 30 травня 2018 року, що підтверджується витягом із журналу реєстрації кореспонденції Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації, а вдруге апеляційна скарга принесена 07 червня 2018 року.
Приходячи до висновку про обґрунтованість доводів заявленого позивачем клопотання, колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Колегія суддів зазначає, що однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.12.2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).
Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі Скорик проти України Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішеннях по справі Мірагаль Есколанро та інші проти Іспанії від 13.01.2000 року та по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приходячи до висновку про задоволення клопотання Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації, колегія суддів вважає, що застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення заінтересованої особи права на апеляційне оскарження рішення суду, тобто права на справедливий суд.
Наведене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 року по справі № 804/243/16, відповідно до якого, вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Клопотання Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації - задовольнити.
Поновити Управлінню соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року по справі № 542/147/18.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис)Л.О. Донець А.П. Бенедик
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2018 |
Оприлюднено | 03.07.2018 |
Номер документу | 75047060 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Мельнікова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні