Рішення

від 26.06.2018 по справі 493/1239/18

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1239/18

Провадження № 2/493/555/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря ТИХОНОВОЇ Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,57 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120687500:01:001:0181, та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,57 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120687500:01:001:0182, розташовані на території Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області, стверджуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно державних актів на право власності на земельні ділянки відповідно серії ОД № 020679 та ОД № 020680, виданих на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 170/А-2003, належали вище вказані земельні ділянки.

За свого життя ОСОБА_3, ОСОБА_4 заповітів стосовно належного їм майна не складали.

27 грудня 2004 року ОСОБА_3 помер, а 11 лютого 2005 року померла і ОСОБА_4.

Після їх смерті позивач ОСОБА_2, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняла спадщину, так як проживала разом з спадкодавцями на день їх смерті на протязі більше п'яти років, поховала спадкодавців, користується земельними ділянками, крім неї спадкоємцем першої черги за законом є син спадкодавців ОСОБА_1, але, він спадщину у вигляді вище вказаних земельних ділянок не прийняв, відмовився від неї на користь позивача, інших спадкоємців першої - четвертої черг за законом немає, позивач звернулася до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, але, нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом по причині відсутності в неї оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки.

Застосовані позивачем ОСОБА_2 заходи щодо розшуку втрачених державних актів на право власності на земельні ділянки позитивних результатів не дали.

Вказані вище обставини позбавили позивача ОСОБА_2 права на спадкове майно у вигляді земельних ділянок, з приводу чого позивачі змушені звернутися до суду з позовом, надали суду заяви, в яких свої заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просять розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заявлених вимог, просить розглянути справу за його відсутності у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно державних актів на право власності на земельні ділянки відповідно серії ОД № 020679 та ОД № 020680, виданих на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 170/А-2003, належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,57 га кожна, кадастрові номери 5120687500:01:001:0181 та 5120687500:01:001:0182, розташовані на території Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області, за свого життя ОСОБА_3, ОСОБА_4 заповітів стосовно належного їм майна не складали, після смерті ОСОБА_3, померлого 27.12.2004 року, та смерті ОСОБА_4, померлої 11.02.2005 року, спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняла їх племінниця позивач ОСОБА_2, так як проживала разом з спадкодавцями на день їх смерті на протязі більше п'яти років, поховала їх, користується земельними ділянками, крім неї спадкоємцем першої черги за законом є син спадкодавців ОСОБА_1, але, він спадщину у вигляді вище вказаних земельних ділянок не прийняв, відмовився від неї на користь ОСОБА_2, крім нього інших спадкоємців першої - четвертої черг за законом, які б претендували на спадщину, судом не встановлено, по причині втрати спадкодавцями оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки нотаріусом позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, а відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про нотаріат отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку у разі смерті спадкодавця неможливо, що позивач має законне право володіти, користуватися, розпоряджатися спадковим майном у вигляді вище вказаних земельних ділянок.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Позивач ОСОБА_2 не відмовлялася від спадщини, тому вважається такою, що прийняла її.

Вказані вище обставини підтверджується зібраними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі ксерокопіями паспортів, свідоцтв про смерть, державних актів на право власності на земельні ділянки та ін..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 321, 1216, 1218, 1225, 1258, 1264, 1268 ЦК України ст. ст. 10-13, 141, 259, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,57 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120687500:01:001:0181, розташовану на території Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020679, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 170/А-2003, належала ОСОБА_3, померлому 27 грудня 2004 року в с. Пужайкове Балтського району Одеської області.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,57 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120687500:01:001:0182, розташовану на території Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 020680, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09.07.2003 року № 170/А-2003, належала ОСОБА_4, померлій 11 лютого 2005 року в с. Пужайкове Балтського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

СУДДЯ