Постанова

від 27.06.2018 по справі 216/2453/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 216/2453/16-ц

провадження № 61-26685св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С. , Пророка В. В. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - комунальне підприємство Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року в складі судді - Кузнецова Р. О. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року в складі суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка (далі - КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка ) про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві під час виконання трудових обов'язків,

Позовна заява мотивована тим, що з жовтня 1984 року по квітень 2016 року позивач працювала на посаді артистки хору вищої категорії. З 01 травня 2001 року працювала на посаді артистки хору вищої категорії у КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка . 04 грудня 2015 року з нею стався нещасний випадок, у зв'язку із чим був складений акт № 1 від 10 грудня 2015 року про нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом.

Висновком Медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) від 30 березня 2016 року їй первинно було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 65 % та визнано інвалідом другої групи з повторним переоглядом 01 квітня 2017 року. Позивач зазначала, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, вона утратив здоров`я, у зв'язку з чим тривалий час переносить фізичний біль, страждає від постійних, ниючих болів в місцях перелому лівої ноги. Стан здоров`я змушує її постійно лікуватись, проходити обстеження у лікарів. Змінився рівень життєвої діяльності і необхідно прикладати багато зусиль для організації свого життя.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 просила стягнути з КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ТарасаШевченка 70 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 19 500 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами склалися трудові правовідносини. Втрата професійної працездатності отримана позивачем під час виконання нею трудових обов`язків і пов`язана з виробництвом. За таких обставин, наявні підстави, передбачені статтями 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено, збільшено розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь ОСОБА_4 з 19 500 грн до 60 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що місцевим судом вірно встановлено порушення КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка норм трудового законодавства, що призвело до виникнення у позивача трудового каліцтва, а тому саме на роботодавця покладається обов`язок з відшкодування завданої моральної шкоди.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди, суд апеляційної інстанції, з урахуванням характеру та тривалості фізичних і моральних страждань позивача, тривалості праці позивача у КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка , більш ніж 29 років, та її вимушене звільненні внаслідок отриманого трудового каліцтва, розмір втрати професійної працездатності та відсутність сприятливих прогнозів на суттєве покращення стану здоров'я, а також враховуючи небажання відповідача відшкодовувати завдану шкоду в добровільному порядку, вважав такою, що відповідає засадам виваженості та справедливості суму відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 60 000 грн.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що визначений судами розмір моральної шкоди є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості. Зазначає, що у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу, оскільки остання є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, тому з часу встановлення втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом обов'язок з відшкодування шкоди покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) відповідно до статті 9 Закону України Про охорону праці та Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Відшкодування шкоди, завданої позивачу відноситься до обов'язку Фонду, а не роботодавця.

18 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 01 травня 2001 року працювала на посаді артистки хору вищої категорії у КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ТарасаШевченка .

04 грудня 2015 року, при виконанні трудових обов'язків, з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, у зв'язку із чим позивач отримала наступні травми: закритий перелом середньої та нижньої третини лівої гомілки зі зміщенням відламків.

Наказом № 156 від 07 грудня 2015 року по КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка утворено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався 04 грудня 2015 року з артисткою хору вищої категорії ОСОБА_4 Цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, про що було складено Акт проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 09 грудня 2015 року та Акт форми Н-1 № 1 від 09 грудня 2015 року про нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом.

Висновком МСЕК від 30 березня 2016 року позивачу первинно було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 65 % та другу групу інвалідності з 30 березня 2016 року з наступним переоглядом 10 березня 2017 року.

Згідно наказу № 107к від 06 квітня 2016 року ОСОБА_4 звільнена із займаною посади за станом здоров'я на підставі пункту другого частини першої статті 40 КЗпП України.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Згідно частин першою та третьою статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Право на отримання страхової виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

На підставі належним чином оцінених доказів, суди попередніх інстанції встановивши, що професійне захворювання позивача, яке завдає їй фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ТарасаШевченка , а право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня встановлення висновком МСЕК стійкої втрати працездатності, суди попередніх інстанцій правильного застосували до спірних правовідносин положення статті 237-1 КЗпП України та дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання з роботодавця КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка .

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд апеляційної інстанції, з урахуванням глибини та ступеню моральних і фізичних страждань позивача, яких вона зазнала та зазнає внаслідок, встановлення їй стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 65 %, характеру ушкодження здоров'я, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості, належним чином обґрунтував свої висновки щодо стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 60 000 грн і цей розмір вважав таким, що відповідає глибині і ступеню моральних і фізичних страждань потерпілої.

Доводи касаційної скарги КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ТарасаШевченка про те, що визначений судами розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним безпідставні та необґрунтовані, не відповідають вимогам розумності та справедливості, спростовуються встановленими судами обставинами.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Доводи касаційної скарги про відсутність обов`язку КП Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що остання є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці , згідно з частиною восьмою статті 36 якого відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення апеляційної інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка залишити без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року у незміненій частині рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк