Рішення

від 22.06.2018 по справі 910/4423/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2018Справа № 910/4423/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/4423/18

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра Груп Альянс" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15-А, нежиле приміщення № 17)

про стягнення грошових коштів

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра Груп Альянс" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів передплати та штрафних санкцій у розмірі 16853,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 25 від 10.08.2017, за яким у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 16853,09 грн, з яких 14000, 00 грн - повернення суми передплати та 2853, 09 грн - 3% річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України. Також позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/4423/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 17.05.2018.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/4423/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2018.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/4423/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15-А.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103047091377, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/4423/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/4423/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 10.08.2017 між Приватним акціонерним товариством УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ в особі відокремленого підрозділу Філія АВТОЦЕНТР НА ТЕРЕМКАХ , як покупцем за умовами договору. та Товариством з обмеженою відповідальністю МІРА ГРУП АЛЬЯНС , як постачальником за умовами договору, було укладено договір поставки товарів № 25 (далі за текстом - договір).

Так, згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується в порядку і на умовах визначених цим договором, відвантажити продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах визначених цим договором, прийняти і оплатити дану продукцію. Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 3.1 договору, загальна ціна товару, що закуповується за цим договором і відповідно до затвердженого фінансування, становить 48 060 (сорок вісім тисяч шістдесят) грн 00 коп., в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 4.1 договору, передача товару здійснюється протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту 100% передплати на розрахунковий рахунок постачальника на умовах поставки товару на склад покупця (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 67).

Відповідно до п. 5.2 договору, оплата за цим договором здійснюється на поточний рахунок постачальника шляхом 100% передплати загальної вартості товару.

В п. 8.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 30.12.2017.

В специфікації № 1 до договору (додаток № 1) сторони обумовили поставку товару дрова дуб (колоті)" в кількості 45 скл./м загальною вартістю 48 060, 00 грн.

Позивач 11.08.2017 здійснив 100 % передплату загальної вартості товару в розмірі 48060 грн 00 коп. на поточний рахунок відповідача згідно рахунку-фактурі № СФ 000025 від 10.08.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 449 від 11.08.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.

Однак, відповідач договірних обов'язків, передбачених п. 1.1., п. 4.1. договору не виконав, та не здійснив поставку товарів, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивач направив відповідачу 11.10.2017 лист вих. № 102, в якому просив повернути кошти за не отриманий товар, які були перераховані платіжним дорученням № 449 від 11.08.2017.

Відповідач частково повернув позивачу кошти за непоставлений товар: 11.10.2017 відповідачем було повернуто на користь позивача 9060 грн 00 коп.; 18.10.2017 відповідачем було повернуто 10 000 грн 00 коп.; 31.10.2017 відповідачем було повернуто 10000 грн 00 коп.; 24.11.2017 відповідачем було повернуто 5 000 грн 00 коп. Загалом відповідач повернув позивачу 34 060, 00 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 14 000, 00 грн передплати за непоставлений за договором товар та 2 853, 09 грн. штрафних санкцій за ст. 625 Цивільного кодексу України, з яких 2 507, 90 грн. інфляційних втрат та 345, 19 грн. 3 % річних за період прострочення з 10.09.2017 по 22.03.2018.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з п. 4.1. договору, кінцевим строком виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товарів є дата 09.09.2017 , тобто 20 робочих днів з моменту 100 % передплати загальної вартості товару.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором по поставці товару в строки обумовлені договором не виконав, не поставив товар (продукцію) на загальну суму 48 060, 00 грн. Таким чином, у позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів 11.10.2017 (лист вих. № 102 від 11.10.2017), і така вимога була отримана відповідачем в той же день, про що свідчать дії відповідача по поверненню позивачу 9060, 00 грн. 11.10.2017.

Отже, з огляду на приписи ст.ст. 693, 530 ЦК України у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів виникло зобов'язання по їх поверненню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Тобто відповідач був зобов'язаний повернути позивачу кошти передплати за договором у строк до 18.10.2017 включно, але відповідний обов'язок виконаний відповідачем в повному обсязі не був. Відповідач з простроченням строків визначених ст. 530 ЦК України повернув позивачу лише 34060, 00 грн. Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем його зобов'язання по поверненню коштів передплати в повному розмірі, матеріали справи не містять.

Оскільки, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці товару, залишок коштів отриманих ним, як передплата за товар, в розмірі 14 000, 00 грн. (48 060, 00 - 34 060, 00 = 14 000, 00) підлягають поверненню.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 14 000, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по поверненню передплати за договором в сумі 14 000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 14 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 2 853, 09 грн. штрафних санкцій за ст. 625 ЦК України, з яких 2 507, 90 грн. інфляційних втрат та 345, 19 грн. 3 % річних за період прострочення з 10.09.2017 по 22.03.2018, то відповідні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на нижчевикладене.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до здійсненого судом розрахунку, оскільки позивачем невірно визначено період прострочення відповідача.

Так, судом встановлено, що відповідач силу положень ст. 530 ЦК України зобов'язаний був повернути позивачу передплату за договором в строк до 18.10.2017, відповідно прострочення відповідача щодо повернення грошових коштів передплати має місце з 19.10.2017. Отже, період прострочення відповідача, за яким настає відповідальність відповідача по ст. 625 ЦК України, з 19.10.2017 по 22.03.2018.

За розрахунком суду, проведеним з врахуванням здійснених відповідачем часткових повернень грошових коштів в період з 11.10.2017 по 24.11.2017, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за період прострочення з 19.10.2017 по 22.03.2018 інфляційні втрати в розмірі 811, 56 грн. та 3 % річних в розмірі 200, 30 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає передплата за непоставлений за договором товар у розмірі 14 000, 00 грн., інфляційні втрати в розмірі 811, 56 грн. та 3 % річних в розмірі 200, 30 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра Груп Альянс" про стягнення заборгованості у розмірі 16 853, 09 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра Груп Альянс" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15-А, нежиле приміщення № 17; ідентифікаційний код 41341012) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2; ідентифікаційний код 03121566) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 811 (вісімсот одинадцять) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 200 (двісті) грн. 30 коп. 3 % річних та 1 569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні вимог щодо стягнення 1 841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) грн. 23 коп. штрафних санкцій - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 22.06.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко