Рішення

від 02.07.2018 по справі 910/4532/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 02.07.2018Справа №  910/4532/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу     № 910/4532/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМАЛЬП ГРУП” (бул. Кольцова, буд. 19, кімната 6, м. Київ, 03194) до Товариства з обмеженою відповідальністю “СОФТСЕРВІС” (вул. Ушинського, буд. 13 А, м. Київ, 03087) про стягнення 33   188, 38 грн.   без виклику представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМАЛЬП ГРУП” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СОФТСЕРВІС” (далі – відповідач) про стягнення 33   188, 38 грн. заборгованості за виконані за договором підряду роботи, а також 3% річних та інфляційні втрати за неналежне виконання грошового зобов`язання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду у спрощений спосіб, на підставі якого позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату робіт, проте відповідачем всупереч домовленостей було неналежним чином виконано взяті на себе зобов'язання, а тому позивач просить стягнути з відповідача 33188, 38 грн, з яких 32 383, 67 грн -  сума основної заборгованості за виконані роботи, 157, 04 грн 3 % річних, 647, 67 грн інфляційних нарахувань та просить покласти витрати, пов'язані зі сплатою судового збору. Разом з тим, позивач просить здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/4532/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 20.05.2018. Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/4532/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2018. Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами частини 1 статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту                  достовірною інформацією                  про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03087, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 13-А.     Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 23.04.2018 була вручена представнику відповідача 27.04.2018. Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.   У ч. 8   ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва - ВСТАНОВИВ: Як підтверджено матеріалами справи: 28.07.2017 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 11 від 28.07.2017 щодо оплати монтажних робіт на баштах UD 0658, UD 0937, UD 0667 на суму 66   336, 65 грн; 06.09.2017 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 22 від 06.09.2017 щодо оплати встановлення на існуючому сайту DBS на башті UD 0667, встановлення системи живлення постійного струму UD 0667, демонтажу системи живлення постійного струму UD 0667, встановлення акумуляторів UD 0667, існуючого перемикання UD 0667, демонтажу банку акумуляторів UD 0667, демонтажу радіочастотного фідера на башті UD 0667 та демонтажу внутрішньої базової станції UD 0667 на суму 25   392, 08 грн; 06.09.2017 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 23 від 06.09.2017 щодо оплати встановлення на існуючому сайту DBS на башті UD 0658, встановлення системи живлення постійного струму UD 0658, демонтажу системи живлення постійного струму UD 0658, існуючого перемикання UD 0658, демонтажу банку акумуляторів UD 0658, демонтажу радіочастотного фідера на башті UD 0658 та демонтажу внутрішньої базової станції UD 0658 на суму 14   803, 07 грн;  06.09.2017 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 24 від 06.09.2017 щодо оплати встановлення на існуючому сайту DBS на башті UD 0937, встановлення системи живлення постійного струму UD 0937, демонтажу системи живлення постійного струму UD 0937, встановлення акумуляторів UD 0937, існуючого перемикання UD 0937, демонтажу банку акумуляторів UD 0937, демонтажу радіочастотного фідера на башті UD 0937, встановлення радіоантени на башті UD 0937 та демонтажу внутрішньої базової станції UD 0937 на суму 26   141, 50 грн. Загалом  28.07.2017 позивачем було виставлено позивачу рахунок на оплату монтажних робіт по трьох баштах на суму 66336, 65 грн та 06.09.2017 три рахунки на кожну башту окремо також на загальну суму 66336, 65 грн (25   392, 08 + 14   803, 07 + 26   141, 50 = 66   336, 65). В період з 28.07.2017 по 07.09.2017 відповідачем перераховано на рахунок позивача попередню оплату за роботи, визначені у рахунках в загальному розмірі 33   952, 97 грн, а саме: кошти у розмірі 4 875, 00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується банківською випискою від 28.07.2017; кошти у розмірі 12 999, 92 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується банківською випискою від 04.08.2017; кошти у розмірі 16 078, 05 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується банківською випискою від 07.09.2017. Копії вказаних банківських виписок наявні в матеріалах справи. Позивач виконав роботи на баштах UD 0667, UD 0658, UD 0937, що підтверджується актами підписаними сторонами, а саме: актом від 27.10.2017 № 28 щодо робіт на башті UD 0658 на суму 14 803, 06 грн; актом від 27.10.2017 № 29 щодо робіт на башті UD 0937 на суму 26 141, 51 грн; актом від 15.11.2017 № 34 щодо робіт на башті UD 0667 на суму 25 392, 07 грн. Таким чином, позивач здав, а відповідач прийняв виконані позивачем роботи на загальну суму 66   336, 64 грн. У зв'язку з відсутністю домовленостей між сторонами щодо строків (термінів) виконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт, 29.01.2018 позивачем на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, на адресу відповідача була направлена вимога про оплату виконаних підрядних робіт у розмірі 32   383, 67 грн. (вих. № 2501/2017 від 25.01.2017). Копія Вимоги від 25.01.2018 з описом та квитанцією про оплату відправлення наявна в матеріалах справи. 05.02.2018 відповідачем  вищезазначену вимогу одержано, що підтверджено матеріалами справи, проте жодної відповіді (заперечень) від відповідача на адресу позивача не надходило, а зобов'язання щодо оплати заборгованості відповідачем не виконано. І доказів іншого матеріали справи не містять. Предметом позову у справі є матеріально – правові вимоги позивача про стягнення з відповідача 32   383, 67 грн. заборгованості за виконані роботи, 157, 04 грн. 3 % річних за період прострочення з 13.02.2018 по 12.04.2018 та 647, 67 грн. інфляційних втрат за лютий – березень 2018 року. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів. Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. На підставі встановлених судом обставин справи та наведених норм діючого законодавства, суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто домовленості 28.07.2017 щодо проведення монтажних робіт на баштах UD 0658, UD 0937, UD 0667 на суму 66   336, 65 грн (у спрощений спосіб укладено договір), а дії сторін щодо виставлення рахунків (загального та поетапних) на оплату та проведення відповідачем часткової оплати цих рахунків свідчать про виникнення між сторонами зобов'язання, яке регулюються параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Підряд". При цьому в правовідносинах за договором підряду, що виникли між сторонами, зобов'язаною стороною по прийняттю робіт та сплаті грошових коштів є відповідач, а зобов'язаною стороною по виконанню певної роботи відповідно є позивач. Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України). Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані роботи на загальну суму 66   336, 64 грн, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт, про що свідчать матеріали справи. В той час як відповідачем, як зазначає позивач, свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт були виконані лише частково на суму 33   952, 97 грн, а в сумі 32   383, 67  грн  - не виконано. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Судом ураховано, що наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних  робіт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Судом встановлено, що вимога в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України була направлена відповідачу позивачем, та отримана відповідачем 05.02.2018, відповідно обов'язок по повній оплаті виконаних робіт за договором укладеним між сторонами був зобов'язаний здійснити у строку до 12.02.2018 включно, проте не виконав. Таким чином суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення заборгованості в сумі 32   383, 67 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі. Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 157, 04 грн. 3 % річних за період прострочення з 13.02.2018 по 12.04.2018 та 647, 67 грн. інфляційних втрат за лютий – березень 2018 року. Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі  (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним арифметично правильно здійснено вказаний розрахунок та вірно зазначено період нарахування індексу інфляції та 3% річних. Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про  задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 32   383, 67 грн основної заборгованості, 157, 04 грн 3 % річних та 647, 67 грн інфляційних втрат.   Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМАЛЬП ГРУП” до Товариства з обмеженою відповідальністю “СОФТСЕРВІС” про стягнення 33   188, 38 грн задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СОФТСЕРВІС” (вул. Ушинського, буд. 13 А, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 31227754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМАЛЬП ГРУП” (бул. Кольцова, буд. 19, кімната 6, м. Київ, 03194; ідентифікаційний код 40389692) 32   383 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят три) грн 67 коп основної заборгованості, 157 (сто п'ятдесят сім) грн 04 коп. 3 % річних,  647 (шістсот сорок сім) грн 67 коп. інфляційних втрат та 1   762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складене 02.07.2018. Суддя                                                                                          Г.П. Бондаренко