Рішення

від 26.06.2018 по справі 911/763/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/763/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Омега-2 , м. Ялта, АР Крим

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №14/4-452 від 30.03.2018 року (вх.№787/18 від 16.04.2018 року) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Омега-2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 4540,03 грн. за договором купівлі-продажу природного газу №13-3525-ТЕ-19 від 28.12.2012 року, а саме: 1815,24 грн. основного боргу, 247,36 грн. пені, 229,60 грн. 3% річних та 2247,83 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №13-3525-ТЕ-19 від 28.12.2012 року щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у визначений договором строк.

Ухвалою суду від 20.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/763/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.05.2018 року.

У підготовче засідання 22.05.2018 року відповідач, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, не з'явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, в порядку ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надіслав.

У судовому засіданні 22.05.2018 року розгляд справи відкладався на 12.06.2018 року.

У підготовче засідання 12.06.2018 року відповідач, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, в порядку ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надав.

Ухвалою суду від 12.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/763/18 до розгляду по суті на 26.06.2018 року.

З огляду на те, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у підготовчому засіданні 26.06.2018 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 26.06.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Національною акціонерною компанією Нафтогаз України (за договором - продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Омега-2 (за договором - покупець) 28.12.2012 року укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3525-ТЕ-19.

Відповідно до п. п. 1.1.,1.2 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціям та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 32 тис.куб.м. (тридцять дві тисячі куб.м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): І квартал - 12,000 (січень - 4,000, лютий - 4,000, березень - 4,000); ІІ квартал - 7,000 (квітень - 3,000, травень - 2,000, червень - 2,000); III квартал - 6,000 (липень - 2,000, серпень - 2,000, вересень - 2,000), IV квартал - 7,000 (жовтень - 2,000, листопад - 2,000, грудень - 3,000).

Відповідно до п. 3.1. договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом п.п. 5.1., 5.2 договору передбачено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.).

У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору, загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 34912,00 грн., крім того ПДВ - 6982,40 грн., разом з ПДВ - 41894,40 грн. (сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто чотири грн. 40 коп.).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Відповідно до п. 11.1. договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 30656,24 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.01.2013 року за січень 2013 року на суму 3325,36 грн., від 28.02.2013 року за лютий 2013 року на суму 3470,70 грн., від 31.03.2013 року за березень 2013 на суму 3271,68 грн., від 30.04.2013 року за квітень 2013 року на суму 2199,45 грн., від 31.05.2013 року у травні 2013 року на суму 560,34 грн., від 30.06.2013 року у червні 2013 року на суму 463,46 грн., від 31.07.2013 року у липні 2013 року на суму 586,53 грн., від 31.08.2013 року у серпні 2013 року на суму 1018,56 грн., від 30.09.2013 року у вересні 2013 року на суму 2259,68 грн., від 31.10.2013 року у жовтні 2013 року на суму 2555,55 грн., від 30.11.2013 року у листопаді 2013 року на суму 4082,09 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсу позивача через газорозподільні мережі ПАТ Кримгаз за грудень 2013 року (обсяг - 5,242 тис.куб.м.), витягом з реєстру споживачів природного газу за грудень 2013 року, податковими накладними №24556 від 31.12.2013 року та №770 від 24.01.2014 року про суми ПДВ, нараховані (сплачені) в зв'язку з постачанням товарів та послуг у грудні 2013 року за договором №13/3525-ТЕ-19.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було частково виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 28841,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної та повної оплати отриманого у січні-грудні 2013 року природного газу не виконав у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 1815,24 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 1815,24 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, передбачену договором №13/3525-ТЕ-19 від 28.12.2012 року за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати природного газу з 14.02.2013 року по 13.07.2014 року, всього на загальну суму 247,36 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 247,36 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором по оплаті природного газу з 14.01.2014 року по 31.10.2017 року на загальну суму 2247,83 грн. та 3% річних за періоди прострочення з 14.02.2013 року по 13.07.2017 року на загальну суму 229,60 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних у сумі 2247,83 грн. та 3% річних у сумі 229,60 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Омега-2 (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Парковий проїзд, будинок 5В, нежиле приміщення 2-3, код 38027673) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 1815 (одна тисяча вісімсот п'ятнадцять) грн. 24 коп. основного боргу, 247 (двісті сорок сім) грн. 36 коп. пені, 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 60 коп. 3% річних, 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.07.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць