Рішення

від 03.07.2018 по справі 805/2651/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 р. Справа№805/2651/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Лопушанському Д.О., за участю представника Відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Донрибкомбінат до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області в особі Слов'янського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового рішення № НОМЕР_1 від 28.03.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Донрибкомбінат (далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Відповідач) в особі Слов'янського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового рішення № НОМЕР_1 від 28.03.2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

28 березня 2018 року Слов'янським управлінням ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в загальній сумі 841 313,58 грн., у тому числі штраф у розмірі 298151,38 грн. (10% до 01 січня 2015 року за період з 22 жовтня 201 року до 2 грудня 2014 року), штраф у розмірі 40334,6 грн. (20% з 01 січня 2015 року за період з 21 січня 2015 року по 05 лютого 2018 року), пеня у розмірі 19827,84 грн. (0,1 % суми недоїмки).

Посилаючись на абз. 1 ст. 2, ст. 11 Закону України Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669), п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, Позивач стверджував, що належить до категорії платників єдиного внеску, які звільнені від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року провадження по справі відкрито, призначене підготовче засідання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

06 червня 2018 року Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що відповідно до вимог ст.6 Закону №2464 Позивач повинен нараховувати та сплачувати єдиний внесок. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII внесено зміни до Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII) та виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VII та скасовано пункт 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, зокрема, щодо звільнення від виконання обов'язків платників єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, а також щодо списання недоїмки, що виникла у таких платників єдиного внеску. Отже Відповідачем правомірно винесено та надіслано спірне рішення.

Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Позивачем не надано сертифікат Торгово-промислової палати, отже Позивачем не підтверджено обставин щодо звільнення від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Донрибкомбінат (ідентифікаційний код 00476625) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, знаходиться на обліку як платник єдиного соціального внеску в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Слов'янський р-н).

Місцезнаходження Позивача зареєстроване за адресою: 84173, Донецька обл., Слов'янський район, с. Мирне.

Відповідач - Головне управління державної фіскальної служби Донецької області в особі Слов'янського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

28 березня 2018 року Слов'янським управлінням Головного управління Державної фіскальної служби винесено спірне рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф 10% до 01 січня 2015 року за період з 22 жовтня 2013 року до 23 грудня 2014 року у розмірі 298 151,38 грн., штраф 20% з 01 січня 2015 року за період з 21 січня 2015 року до 05 лютого 2018 року у розмірі 403 334,36 грн. та нарахована пеня у розмірі 139 827,84 грн. (0,1 % суми недоїмки), в загальній сумі 841 313,58 грн.

Як підтверджено Відповідачем у відзиві на позовну заяву, до складу спірного рішення включено штрафну санкцію (10 %) за період з 22.10.2013 року до 23.12.2014 року- 298 151,38 грн. (з них до 14.04.2014 року - 34 285,08 грн., після 14.04.2014 року - 263 866,30 грн.), штрафну санкцію (20 %) за період з 21.01.2015 року до 05.02.2018 року - 403 334,36 грн., пеню - 139 827,84 грн. (у тому числі пеня, нарахована за період до 14.04.2014 року - 3 394,02 грн.).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску, визначеного п.1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Частиною 14 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів , яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Відповідно до абзаців третього та четвертого ч.15 ст.25 вказаного Закону встановлено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до абзацу другого п.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Пунктом 7 розділу VIІ вказаної Інструкції передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

Другий примірник залишається в органі доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон №1669).

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , тоді як змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

Тобто на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не містить у собі інформації щодо виключення з розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4.

В п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі №1-7/99, беручи до уваги той факт, що Законом України №1669 на момент його прийняття було встановлено звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків за певних умов безпосередньо на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, суд вважає, що вказаний закон в даній частині не має зворотної дії.

Водночас, на виконання приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, віднесено м. Маріуполь.

На час винесення спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Як наслідок, у відповідності до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , Позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску.

Крім того, суд зауважує, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законами № 1669 (у відповідній редакції) та № 2464.

Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює прийняття Відповідачем та направлення Позивачу спірного рішення на момент його винесення. Саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників за порушення Закону № 2464-VІ, зокрема заходів впливу, яким є спірне рішення.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 805/2377/16-а.

Суд не приймає доводи Відповідача, зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки такі висновки не ґрунтуються на законі.

Доводи відзиву спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.

З огляду на зазначене, спірне рішення Слов'янського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області № НОМЕР_1 від 28.03.2018 року підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій та пені з 14.04.2014 року, а саме в частині застосування штрафу в розмірі 667 200,66 грн., нарахування пені в розмірі 136 433,82 грн.

Водночас суд зауважує, що приписи положень пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ не скасовують обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Позовні вимоги щодо скасування спірного рішення в частині застосування штрафних санкцій та пені до 14.04.2014 року задоволенню не підлягають, оскільки до 14.04.2014 року Позивач не був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Донрибкомбінат (84173, Донецька обл., Слов'янський район, с. Мирне, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00476625) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39406028) в особі Слов'янського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового рішення № НОМЕР_1 від 28.03.2018 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області № НОМЕР_1 від 28.03.2018 року в частині застосування штрафу з 14.04.2014 року в розмірі 667 200,66 грн., нарахування пені з 14.04.2014 року в розмірі 136 433,82 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства Донрибкомбінат судовий збір у розмірі 12 054 (дванадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 51 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті і складене в повному обсязі 03 липня 2018 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.