Постанова

від 07.06.2007 по справі 15/143-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

07

червня 2007 р.                                                             Справа

№ 15/143-07

Суддя господарського суду Курко

О.П.

при секретарі судового засідання

Слободонюк М.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом:

Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області ( м.

Ладижин, вул. Процишина, 91)    

до:

Приватного підприємця ОСОБА_1 ( м. Ладижин, АДРЕСА_1) 

позов на суму 1263,43 грн

Представники :

позивача     :  

Рогатюк Н.В., Ровінська В.М., за дорученням

відповідача :   ОСОБА_1, ОСОБА_2, за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Управлінням пенсійного фонду

України у м. Ладижині Вінницької області подано позов про стягнення з

приватного підприємця ОСОБА_1 911,56 грн. заборгованості по сплаті страхових

внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 128 грн.

фінансових санкцій та 223,87 грн. пені, всього ж на загальну суму 1263,43 грн.

Представники позивача в судовому

засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі за обставин, викладених в

позові, просили їх задоволити.

Відповідач в наданих суду

запереченнях на позовну заяву вимоги позивача не визнав з тих підстав, що  він є інвалідом з ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно

постанови ПФ України НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2р. та керуючись нормами Конституції

України в 2005 і 2006 роках сплачував до пенсійного фонду внески в розмірі 4%

від суми фактичних витрат на оплату праці. В зв'язку з цим вважає донарахування

позивачем страхових внесків на 2005 рік в сумі 406 грн. за ставкою 32%

неправомірним.  Крім того вважає незаконним

донарахування пенсійним фондом у м. Ладижині доплати до мінімального страхового

внеску за 2005р. в розмірі 659,28 грн., так як дані доплати здійснюються лише

за бажанням платника.  Також вважає  нарахування фінансових санкцій в розмірі 128

грн. та пені в розмірі 223,87 грн. неправомірним та таким, що не ґрунтується на

вимогах закону.

Суд, заслухавши пояснення сторін,

вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності приходить до

наступних висновків.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

зареєстрований Тростянецькою районною державною адміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_3р.

та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в

пенсійному фонді м. Ладижина.

ІНФОРМАЦІЯ_4р. посадовими особами

УПФ у м. Ладижині проведена перевірка своєчасності, достовірності, повноти

нарахування та своєчасності зобов'язання зі збору на обов'язкове державне

пенсійне страхування СПД ОСОБА_1 за 2005р., за результатами якої складено акт

НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_4р. Даною перевіркою встановлено, що за період 2005р. на

суму чистого доходу 1450 грн. платником - ОСОБА_1 нараховано 58 грн. страхових

внесків. Фактично сума страхових внесків складає 464 грн. Таким чином позивачем

зазначено, що відповідачем недонараховано 406 грн. страхових внесків.

До такого висновку позивач прийшов

з тих підстав, що приватний підприємець ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати збір в

розмірі 32% від об'єкта оподаткування, а не 4%, що останнім було зроблено.

Однак з даним висновком суд не може

погодитись з наступних підстав.

Частина 3 ст. 1 Закону України

"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює,

що платниками цього збору є фізичні особи - суб'єкти підприємницької

діяльності, які не використовують працю найманих працівників.

Як свідчать матеріали справи

ОСОБА_1 в 2005р. був інвалідом, що підтверджується копією відповідного

посвідчення серії НОМЕР_3.

Відповідно до абзацу 5 п. 1 ст. 4

Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування" та п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками

та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління

Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованою в

Мін'юсті 16.01.2004р. № 64/8663 для підприємств, установ і організацій, де

працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування

визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для

працюючих інвалідів.

На законодавчому рівні не визначено

розміру даної ставки збору саме для працюючого підприємця-інваліда. Однак

згідно ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і

свободи та є рівними перед законом. Виходячи з даного конституційного принципу

рівності Приватний підприємець ОСОБА_1 як працюючий інвалід підпадає під

положення зазначених вище норм закону та зобов'язаний сплачувати 4% збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином донарахування позивачем

406 грн. страхових внесків по ставці 32% є неправомірним.

Крім того ІНФОРМАЦІЯ_5р. посадовими

особами УПФ у м. Ладижині проведено розрахунок сум страхових внесків, які

підлягають доплаті за результатами підприємницької діяльності за 2005р.

ОСОБА_1, яким встановлено, що сума доплати до мінімального страхового внеску за

2005р. складає 689,28 грн., що оформлено актом 

НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5р.

          Відповідно до ст. 24 Закону України

"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий

стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому

державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески

в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.  Частина 3 даної статті вказує, що страховий

стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа

підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала

добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що

сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний

страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний

місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період

зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в

порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми

страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за

відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

          Порядок здійснення доплати до

мінімального розміру страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України

"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначений

пунктом 15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та

застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування до Пенсійного фонду України. Згідно п.п. 15.1, 15.2, 15.3 даної

Інструкції застрахована особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному

пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі

загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та бажає зарахувати

неповний місяць роботи до страхового стажу як повний місяць, подає до органів

Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії заяву згідно з додатком 28 цієї

Інструкції. Працівник відділу надходження доходів на підставі даних

персоніфікованого обліку про періоди, за які застрахована особа бажає здійснити

доплату до мінімального страхового внеску, складає повідомлення-розрахунок

згідно з додатком 29 цієї Інструкції. 

Застрахована особа здійснює доплату в сумі, зазначеній у

повідомленні-розрахунку, протягом 10 календарних днів з дня його отримання.

          З аналізу положень даної норми

слідує, що доплата до мінімального розміру страхового внеску можлива лише за

добровільно заявою застрахованої особи. В зв'язку з тим, що приватний

підприємець ОСОБА_1 такої заяви до УПФ у м. Ладижині не подавав, тому

нарахування 689,28 грн.  доплати до

мінімального страхового внеску позивачем є неправомірним.

Крім того, позивачем в позовній

заяві заявлено до стягнення з ОСОБА_1 128 грн. фінансових санкцій та 295 грн.

пені згідно рішення НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_6р. за несвоєчасно сплачений збір на

обов'язкове державне пенсійне страхування за 2003р. Дане рішення прийнято

позивачем на підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Згідно п. 1 Прикінцевих та

перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування" цей Закон набирає чинності з ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Статтею 58 Конституції України

визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в

часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність

особи.

Абзац 3 пункту 16 Прикінцевих та

перехідних положень згаданого Закону вказує, що погашення заборгованості зі

сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до

ІНФОРМАЦІЯ_7 року і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється

відповідно до статті 106 цього Закону.

В судовому засіданні встановлено,

що з боку позивача порушено вимоги ст. 106 Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо стягнення суми

заборгованості, яка рахувалась за відповідачем за 2003р.

Крім того, враховуючи те, що норми

Конституції України є нормами прямої дії, а позивачем не доведено підставності

застосування штрафних санкцій на нарахування пені згідно рішення НОМЕР_5 від

ІНФОРМАЦІЯ_6р., суд вважає, що позовні вимоги доведені не були, а тому в їх

задоволені слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86,

94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС

України, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову Управління

пенсійного фонду України м.Ладижин до СПД ОСОБА_1 про стягнення 1263,43 грн.

заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені -

відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена

протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у

повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному

обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду

апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої

інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова

суду складена в повному обсязі ІНФОРМАЦІЯ_8р.

Суддя                                                   

Курко О.П.