Рішення

від 25.06.2018 по справі 813/1043/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/1043/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеральтекспро» до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеральтекспро» звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл.Львівська, 8), в якому, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

-скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №596526/37206200 від 16.02.2018 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №53 від 29.11.2017р.; рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №596601/37206200 від 16.02.2018 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 30.11.2017р.

-зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну № 53 від 29.11.2017р.; податкову накладну №57 від 30.11.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною фіскальною службою України було зупинено реєстрацію податкових накладних №53 від 29.11.2017р. та №57 від 30.11.2017р. Позивачем, на виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, направлено відповідачу документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Проте, рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №596526/37206200 від 16.02.2018 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №53 від 29.11.2017р.; та рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №596601/37206200 від 16.02.2018 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 30.11.2017р. Згідно з результатами обробки прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатнім для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. В квитанціях про зупинення реєстрації даних податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників зазначено, про те, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладниїх (надалі по тексту - ПН/РК в ЄРПН) зупинена. ПН/РК відповідає критеріям ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3302 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ №567 від 13.06.2017 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. На думку позивача, ним виконано вимоги, вказані в квитанції про зупинення реєстрації, проте, рішеннями відповідача було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, які порушення закону були допущенні при складені даних документів, або в чому полягає їх недостатність, в даному рішенні не зазначено. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувані рішення прийняті з порушенням чинних норм податкового законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач, Державна фіскальна служба України, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що комісією ДФС України розглянуто повідомлення позивача щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, з яких встановлено, що позивачем не надано всього переліку документів та пояснень, які наведені у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженому наказом Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 р. №567. Під час розгляду пояснень та копій документів встановлено, що позивачем надано документи, які не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС України. Вказані обставини, на переконання відповідача, є підставами для повної відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задоволити повністю. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТзОВ «Інтеральтекспро» є юридичною особою, що було створено в 2010р. Одним з профільних видів діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90). В рамках вказаного напрямку діяльності здійснюється оптова торгівля харчовими інгредієнтами.

Специфіка вказаного виду діяльності полягає в тому, що для здійснення оптової торгівлі ТОВ Інтеральтекспро закуповує та імпортує харчові інгредієнти як на території України так і за кордоном, та використовує відповідні послуги (транспортні, транспортно-експедиторські послуги та інш.).

Позивачем, ТзОВ «Інтеральтекспро» , на виконання умов договору поставки з ТзОВ «Вінмолпродукт» №30/06/17 від 30 червня 2017 року, та договору поставки з ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» №NT0044KR від 28.07.2017 р., було складено податкову накладну №53 від 29.11.2017 р. та направлено 13.12.2017 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також податкову накладну №57 від 30.11.2017р. та направлено 13.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції №1, яка була отримана 13.12.2017р. податкову накладну №53 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема, вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД 3302 і запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

27.12.2017 року, відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, ТзОВ «Інтеральтекспро» було направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовних ПН/РК, де було зазначено пояснення, що реалізований ТзОВ «Інтеральтекспро» товар був імпортований на територію України, згідно ВМД. Отже, було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №53 від 29.11.2017р.

Однак, рішенням комісії ДФС України №596526/37206200 від 16.02.2018 року, яке з'явилося в електронному кабінеті 16.02.2018р. було відмовлено у реєстрації податкової накладної №53 від 29.11.2017р.

Також, згідно квитанції №1, яка була отримана 13.12.2017р. податкову накладну №57 від 30.11.2017р. прийнято, але реєстрацію зупинено, й зазначено підстави зупинення, зокрема, вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 3302 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

27.12.2017 року, відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, ТзОВ «Інтеральтекспро» було направлено в електронному вигляді до ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним ПН/РК, де зазначено пояснення, що, реалізований ТзОВ «Інтеральтекспро» товар був імпортований на територію України, згідно ВМД. Отже, було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №57 від 30.11.2017р.

Однак, рішенням комісії ДФС України №596601/37206200 від 16.02.2018 року, яке з'явилося в електронному кабінеті 16.02.2018р. було відмовлено у реєстрації податкової накладної №57 від 30.11.2017р.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п.п.«а» , «б» п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами п.74.2 ст.74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 та п.200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Податковий кодекс України та Порядок №1246 не уповноважує податковий орган у разі відмови у прийнятті податкових накладних спонукати платника податків на здійснення певних дій, зокрема звернення до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Аналогічні норми містить п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанцій по податкових накладних №№53, 57 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 р., що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621 (в редакції від 17.11.2017 р.) зазначає, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг, більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Так, в п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 р., що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621, документи визначені у розрізі Критеріїв оцінки ступня достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступним чином:

1) для критерію, зазначеного у п.п.1 п.6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства встановлено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків у квитанції.

У зазначеній квитанції критерієм оцінки ступеня ризиків вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3302, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, тобто контролюючим органом визначено критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, згідно із п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом МФ України №567 від 13.06.2017 р.

Таким чином, ДФС України при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних дотримано п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, який вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два.

Також, зі змісту квитанцій встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У відповідності до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» п.п.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем були надані контролюючому органу пояснення та копії документів до вищезгаданих господарських операціях для направлення до комісії ДФС України.

Такі документи направлені позивачем, відповідно п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, до Комісії ДФС України, для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Зі змісту висновків контролюючого органу щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, викладених у спірнних рішеннях встановлено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» №190 від 29.03.2017 р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п.п.«в» п.п.201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 цієї Постанови визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Тобто у даному конкретному випадку повинно було б зазначатися одне з двох варіантів рішення:

- або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування

- або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Всупереч цьому, оскаржуване рішення позбавлене чіткості у визначенні підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, позаяк включають обидва альтернативні варіанти.

Окрім того, суд зазначає, що рішення комісії не вміщують конкретної інформації про причини та підстави для прийняття таких рішень. В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складені податкові накладні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, так як спірне рішення не відповідає встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На думку суду, ДФС України як суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань, який тісно повязаний із принципом юридичної визначеності і є невідємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» , заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010, і Тошкуце та інші проти Румунії, заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини» , п.128, та «Беєлер проти Італії» , п.119).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті не у спосіб визначений законом, а тому, є протиправними. Крім того, з метою належного захисту порушених прав позивача, підлягає скасуванню.

Суд також додатково зазначає, що позивачем було одночасно подано для реєстрації податкові накладні №№25, 53, 54, 57, проте відповідачем прийнято та зареєстровано податкові накладні №25 та №54 за результатом адміністративного оскарження по аналогічних господарських операціях, тобто фактично визнано реальність господарської операції за вказаним договором на вказану суму.

З огляду на долучені для реєстрації податкових накладних докази вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи у підтвердження реальності господарських операцій.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного отримання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Таке ж формулювання резолютивної частини судового рішення узгоджується з приписами п.п.201.16.4 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з яким визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну №53 та №57.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як cуб'єктом владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст.72, 73, 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеральтекспро» до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій задоволити повністю.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №596526/37206200 від 16.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №53 від 29.11.2017 року.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №596601/37206200 від 16.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 30.11.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №53 від 29.11.2017 року, податкову накладну №57 від 30.11.2017 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеральтекспро» (79034, м.Львів, вул.Навроцького, 6; код ЄДРПОУ 37206200) витрати по сплаті судового збору у сумі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 липня 2018 року.