Рішення

від 04.07.2018 по справі 823/2320/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року справа № 823/2320/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

13 червня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області, в якій просить:

1) визнати неправомірною та протиправною відмову управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області згідно рішення за протоколом №6 від 04.05.2018 щодо встановлення позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни);

2) зобов'язати управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області надати (встановити) позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, статус інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) у відповідності до п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та видати посвідчення інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він належить до числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи від захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження. Згідно норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він належить до числа інвалідів війни, для реалізації свого права звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу та видачі посвідчення інваліда війни, надав необхідні документи, проте відповідач відмовив йому у задоволенні даної заяви.

Ухвалою суду від 14.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач 27.06.2018 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тієї підстави, що позивачу статус інваліда війни не встановлено, так як в довідці МСЕК позивача не зазначено, що його захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків. Крім того зазначив, що для встановлення зазначеного статусу необхідне документальне підтвердження залучення особи до складу формувань цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986, що підтверджується посвідченням серії А №415584 (а.с.19). Позивач є інвалідом ІІІ групи довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 6ЧК №126837 від 24.03.2008 (а.с.20).

04.01.2018 позивач звернувся із заявою про встановлення статусу інваліда війни згідно ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та додав відповідні документи.

Листом від 09.01.2018 відповідач вказав, що згідно з рішенням протоколу №1 від 09.01.2018 позивачу відмовлено у встановленні статусу інваліда війни з підстав не підтвердження факту залучення останнього до складу формувань Цивільної оборони.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про його скасування та зобов'язання надати йому статус інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) у відповідності до п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та видати посвідчення інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано протиправною відмову управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області щодо встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) статусу інваліда війни та зобов'язано управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 03195837) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (20142, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Леніна, 3, РНОКПП НОМЕР_1) про встановлення йому статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни згідно з вимогами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» . Дане рішення набрало законної сили 03.05.2018.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 відповідачем прийнято протокол №6 від 04.05.2018 яким відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту відмовлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлені статусу інваліда війни, так як в його довідці МСЕК не зазначено, що його захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків, а також встановлення статусу суперечить Положенню Про невоєнізовані формування Цивільної оборони та норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами , введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника ОСОБА_3 оборони СРСР від 06.06.75 №90 та Про планування, організацію та виконання перевезень Цивільної оборони автомобільним транспортом та їх дорожнім забезпеченням , які були обов'язковими до виконання органами влади, підприємствами, установами та організаціями у 1986 році (а.с.16-18).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 07.05.2018 №05/691 (а.с.15).

Не погоджуючись з протоколом №6 від 04.05.2018 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Правовий статус ветеранів війни визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, якщо особа була залучена до складу формувань Цивільної оборони та стала інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, така особа належить до інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення.

Відповідач, відмовляючи у встановленні позивачу статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення посилається на те, що в його довідці МСЕК не зазначено, що його захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків, а також встановлення статусу суперечить Положенню Про невоєнізовані формування Цивільної оборони та норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами , введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника ОСОБА_3 оборони СРСР від 06.06.75 №90 та Про планування, організацію та виконання перевезень Цивільної оборони автомобільним транспортом та їх дорожнім забезпеченням , які були обов'язковими до виконання органами влади, підприємствами, установами та організаціями у 1986 році .

У відповідності до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно-правових актів з питань Цивільної оборони, в першу чергу - Положення про Цивільну оборону СРСР, затверджене постановою ЦК КПРС і ОСОБА_3 ОСОБА_3 СРСР №1111-1976 року; наказу заступника ОСОБА_3 оборони СРСР - начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 року (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 29.06.1976 року (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), Розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної ОСОБА_3 народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 року №01, від 30.04.1986 року №2, від 04.05.1986 року №16, від 19.05.1986 року №52 та ін.), Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

Тобто, цивільна оборона та її формування створювались на всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, та до складу формувань Цивільної оборони в обов'язковому порядку залучалось все працездатне населення. Формування Цивільної оборони створювались саме з метою виконання робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; Порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет ОСОБА_3 України.

Згідно п.16 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 комісія визначає ступінь втрати здоров'я, групу і час настання інвалідності та їх причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою на підставі експертного висновку, визначеного в установленому порядку МОЗ лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, міжвідомчої експертної ради чи постанови військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання з Чорнобильською катастрофою та за наявності: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції з відміткою про перереєстрацію або посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно п.26 Положення причинами інвалідності є пов'язані з виконанням службових обов'язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Відповідно до п.10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 12.12.1994 №302 посвідчення «інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Таким чином, особи, інвалідність яких пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за наявності документів, підтверджуючих право на отримання статусу інваліда війни, мають право отримати такий статус з видачею відповідного посвідчення.

Суд зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2018, яке набрало законної сили 03.05.2018 встановлено, що у 1986 році позивач працював в Маньківському ремонтно-транспортному підприємству на посаді водія та приймав участь в заходах щодо евакуації з населених пунктів Чорнобильського району.

Участь позивача у ліквідації наслідків Чорнобилської катастрофи також підтверджується випискою з наказу №22 по Маньківському ремонтно-транспортному підприємству від 02.05.1986, довідкою №151, виданою ВАТ «Маньківський Агропроммеханізація» згідно якої ОСОБА_2 був направлений на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС з 02.05.1986 по 04.05.1986, дорожнім листом від 02.05.1986 №127639, посвідченням про відрядження від 02.05.1986.

Згідно висновку спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії №10 від 14.03.2005 причина інвалідності позивача - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, з довідки МСЕК серії 6ЧК №126837 позивачу визначено ступінь втрати професійної здатності та безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отже, вказані вище обставини підтверджують факт участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони, та те, що виявлене у позивача захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для надання позивачу статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Суд зазначає, що частина 3 ст.245 КАС України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України. Такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Згідно з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_3 Європи № П (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 Європи від 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту-в національному-органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Також, у своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даної справи, праву позивача на встановлення статусу інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) у відповідності до п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та отримання посвідчення інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) кореспондує обов'язок відповідача прийняти таке рішення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні звернення позивача щодо надання йому статусу інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) у відповідності до п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та видачі посвідчення інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни), а відтак є підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 159, 242-246, 250, 255, 262, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та протиправною відмову управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області згідно рішення за протоколом №6 від 04.05.2018 щодо встановлення позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 03195837) надати (встановити) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, статус інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни) у відповідності до п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та видати посвідчення інваліда війни (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Тимошенко