Рішення

від 27.06.2018 по справі 910/4986/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.06.2018Справа №  910/4986/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/4986/18 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СП Газ"; доТовариства з обмеженою відповідальністю "Приват Групп"; простягнення 80 976,40 грн. без повідомлення учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Газ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Групп" про стягнення 63 600,00 грн. боргу, 12 720,00 грн. штрафу, 1   082,07 грн. 3% річних та 3   574,32 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним  виконанням своїх обов'язків за договором поставки № 15/09-17. Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив. Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням. З огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: « 15» вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП ГАЗ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ ГРУПП» (покупець) був укладений договір поставки № 15/09-17. За умовами п. 1.1. договору поставки № 15/09-17 від 15.09.2017 р. (надалі - договір поставки) постачальник зобов'язується впродовж строку дії даного поговору за замовленнями покупця передавати у власність покупця газ вуглеводневий скраплений (пропан-бутан технічний та/або пропан технічний та/або фракція пропанова марки Б) (далі по тексту - «Товар»), а покупець зобов'язується приймати товар і здійснювати його оплату постачальнику згідно умов даного поговору Відповідно до п. 2.5. поговору поставки покупець здійснює оплату кожної партії товару на умовах 100% передплати впродовж 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату. Відповідно до п. 7.1. договору поставки даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення відбитками печаток сторін і діє до « 31» грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Згідно до п. 1.3. договору поставки поставка товару здійснюється постачальником на підставі підписаних сторонами додатків до договору (специфікацій), які складаються на підставі заявок покупця, які направляються покупцем постачальнику електронною поштою. На виконання зазначеного пункту договору поставки між позивачем та відповідачем були укладені наступні додатки до договору поставки (копії додаються): Додаткова угода №1 від 20.09.2017 p., Додаткова угода №2 від 22.09.2017 p., Додаткова угода № 3 від 23.09.2017 p., Додаткова угода № 4 від 23.09.2017 p., Додаткова угода № 5 від 25.09.2017 р., Додаткова угода №6 від 25.09.2017 р. На виконання зобов'язань, визначених в додаткових угодах, укладених до договору поставки № 15/09-17 від 15.09.2017 р., ТОВ «СП ГАЗ» було поставлено ТОВ «ПРИВАТ ГРУПП» вуглеводний скраплений газ в загальній кількості 10,047 тонн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових та товарно-транспортних накладних. Однак, всупереч умов договору поставки № 15/09-17 від 15.09.2017 p., які є його невід'ємною частиною, відповідачем не виконано своїх зобов'язань щодо повної оплати вартості поставленого Товару. Позивач зазначає, що на виконання договору поставки № 15/09-17 від 15.09.2017 р. відповідачем було сплачено лише 137 325,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ «СП ГАЗ» по контрагенту ТОВ «Приват Групп» за період з 01.04.2017 р. по 31.01.2018 р. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 15/09-17 від 15.09.2017 р. складає 63 600,00 грн. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідач заявлені вимоги не заперечив, обставин прострочки оплати за договором поставки в сумі 63 600,00 грн. не спростував, а тому, при розгляді заявленого спору суд вважає за належне керуватися наявними у справі доказами. Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 63 600,00 заборгованості, а відповідач належними і допустимими доказами не довів суду належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № 15/09-17 від   15.09.2017 р. у сумі 63 600,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню. Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктом 4.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 12 720,00 грн. штрафу. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом  неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що за прострочення оплати товару більш ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від загальної ціни неоплаченої в строк партії товару. Здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 12 720,00 грн. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 574,22 грн. інфляційних втрат та 1 082,07  грн. 3% річних. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі  1 082,07  грн. та 3 574,22 грн. відповідно за визначений позивачем період. З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України   В И Р І Ш И В: 1.          Позов  задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Групп" (03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 42/1, корп. 10, оф. 17, код ЄДРПОУ 40990096)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Газ" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, будинок 1, корпус 20, офіс 414; код ЄДРПОУ 40703518) 63 600 (шістдесят три тисячі шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 12   720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. штрафу, 3   574 (три тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 32 коп. інфляційних втрат,  1   082 (одну тисячу вісімдесят дві) грн. 07 коп. 3% річних та 1   762, 00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору. Видати наказ. 3.  Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                                   О.В. Мандриченко