Рішення

від 21.06.2018 по справі 911/860/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/860/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротранстрейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт Лтд" про стягнення 48000,00 грн

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - довір. від 06.04.2017; ОСОБА_2 - довір. від 08.04.2017;

від відповідача: ОСОБА_3 - ордер серії КВ № 354070 від 01.06.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротранстрейдінг" (далі - позивач) подало до господарського суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт Лтд" (далі - відповідач) 48000,00 грн штрафу, що виник у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору № 11-08/17 поставки сільськогосподарської продукції від 11.08.2017.

Ухвалою від 21.05.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 14.06.2018.

Ухвалою від 14.06.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.06.2018.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 08.06.2018. В засіданні суду представник відповідача подав заяву від 21.06.2018 про відшкодування на користь товариства, у разі відмови в задоволенні позову, 12600,00 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгротранстрейдінг" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квінт Лтд" (постачальник) був укладений договір № 11-08/17 поставки сільськогосподарської продукції (далі - договір), за п. 1.1 якого постачальник взяв на себе обов'язок у визначений строк поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця - пшеницю 6 класу врожаю 2017 року, країна походження - Україна, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що поставка товару, вказаного в п. 1.1, може здійснюватися партіями, але в межах строків, вказаних в специфікації № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4.4 договору визначено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у специфікації № 1 до договору шляхом 100% оплати за обсяг товару загальна кількість якого визначена в п. 2.1 даного договору та у специфікації № 1 до договору в день передачі (поставки) товару постачальником покупцю і набуття ним права власності на товар.

11.08.2017 між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору поставки, в якій сторони визначили найменування товару, його якість, одиницю виміру, ціну за одиницю, вартість, строки, умови порядок і терміни поставки товару покупцю, що поставляється на підставі договору № 11-08/17 від 11.08.2017.

За умовами специфікації, товар мав бути переданий у власність покупця у кількості 200 тон, вартістю 960000,00 грн, в строк до 15.08.2017.

Умови поставки згідно з "Правил ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року є: FCA, адреса: Кіровоградська обл., с. Красносілля, вул. Леніна, 2-Д. Відвантаження проводиться партіями на автотранспорт покупця.

Відповідно до п. 6 специфікації, остання укладена з метою визначення істотних умов договору № 11-08/17 поставки сільськогосподарської продукції від 11.08.2017 і є від'ємною його частиною.

Згідно з п. п. 8.1, 8.2 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, і закінчується моментом повного виконання зобов'язань сторонами.

За порушення постачальником умов та/або строків передачі (поставки) товару, зазначених у специфікації № 1 до договору, або поставки товару не в повному обсязі та неналежної якості, або відмову від поставки товару взагалі, що визначено цим договором та специфікацією № 1 до даного договору, та в разі якщо постачальник не є сільськогосподарським підприємством виробником даного товару, сторони передбачили право покупця відмовитися від прийняття товару і його оплати і вимагати сплати постачальником штрафу в розмірі 5% (п'ять) від загальної суми договору протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту направлення покупцем вимоги про сплату штрафу засобами факсимільного зв'язку (по факсу) або електронною поштою (оригінал вимоги про сплату штрафу покупець направляє постачальнику поштою) (п. 5.2 договору).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо строків передачі йому товару, визначеного умовами специфікації № 1.

Зазначає, що відповідач не направив йому повідомлення про точну дату готовності товару до відвантаження, без якої позивач не міг подати транспорт під завантаження за для уникнення ним простою та додаткових транспортних витрат на фінансування доставки.

Посилаючись на п. 5.2 договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 48000,00 грн штрафу, що є 5% від суми договору (960000,00 грн), та просив його оплатити протягом 3 банківських днів з моменту направлення на адресу відповідача вимоги від 19.12.2017.

Оскільки відповідач відмовився сплатити нараховані йому за порушення умов договору штрафні санкції, позивач вважає, що набув право на звернення до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку.

Відповідач, згідно з відзиву на позовну заяву, позовні вимоги вважає безпідставними з тих підстав, що в договорі не закріплено обов'язку відповідача повідомляти позивача про готовність товару до відвантаження, не закріплено і вимог щодо змісту такого повідомлення та його форми (усна, письмова, засобами телефонного чи електронного зв'язку тощо).

На думку відповідача, з умов договору вбачається, що на момент його укладення товар був в наявності у відповідача та готовий до відвантаження на складі за адресою: Кіровоградська обл., с. Красносілля, вул. Леніна, 2-Д.

Натомість позивач жодного разу не надав автотранспорт для відвантаження товару, який є предметом договору та перебував у власності відповідача.

Таким чином, як стверджує відповідач, він не міг здійснити відвантаження товару з огляду на невиконання позивачем своїх зустрічних договірних зобов'язань з подачі автотранспорту для отримання товару до 15.08.2017, що в кінцевому результаті стало підставою для прийняття відповідачем рішення від 04.01.2018 щодо відмови від виконання зобов'язань в частині поставки товару на користь позивача.

Оскільки відповідач вважає, що не порушував умов та/або строків передачі (поставки) товару, визначених у специфікації № 1, а так само не відмовлявся від поставки товару до моменту направлення відповіді на претензію позивача (до 04.01.2018), то нарахування штрафних санкцій, на підставі п. 5.2 договору, вбачає безпідставним та просить відмовити в задоволенні вимоги про їх стягнення у повному обсязі.

Оцінивши всі встановлені обставини справи в їх сукупності згідно з поданих до справи доказів, господарський суд вказує про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник в процесі виконання ними умов договору № 11-08/17 від 11.08.2017 шляхом укладення якого сторони врегулювали господарські відносини по поставці сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Умовами договору № 11-08/17 від 11.08.2017 сторони погодили, що поставка сільськогосподарської продукції має відбуватися на умовах FCA згідно з Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс в редакції 2010 року, які введені Міжнародною торговою палатою в дію з 01.01.2011.

Водночас, як вбачається з Інкотермс 2010 року, торговий термін FCA "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

При цьому суд встановив, що розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах FCA Інкотермс 2010 року відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000 року та є наступного змісту:

- продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем, у випадку ненадання своєчасних вказівок щодо такої особи покупцем, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Якщо названим місцем поставки є площі продавця, то поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього (п. А4);

- продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару. У випадку неприйняття перевізником поставки в узгоджений термін, продавець зобов'язаний відповідно сповістити про це покупця (п. А7);

- покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем за наявності прохання покупця або відповідно до комерційної практики, чи у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших вказівок (п. Б3);

- покупець зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи-перевізника або іншої особи, призначеної покупцем, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем (п. Б7).

Таким чином, згідно з положень Інкотермс 2010 року, умови поставки товару відповідно до торгового терміну FCA визначають саме обов'язок покупця, в разі необхідності, надати постачальнику достатнє повідомлення, в якому зазначено час поставки товару, який має бути переданий ним уповноваженому покупцем перевізнику. Обов'язок продавця щодо направлення повідомлення покупцю зводиться лише до інформування останнього по факту поставки товару або у разі неприйняття перевізником поставки в узгоджений між сторонами термін.

До того ж, суд вказує, що умовами договору також не передбачено обов'язку постачальника попередньо направити покупцю повідомлення з часом поставки товару, не визначено способу його надіслання та форми, в якій воно мало бути доведено до відома покупця.

Отже, враховуючи, що за умовами специфікації № 1, сторони погодили місце поставки товару на території відповідача шляхом погрузки на автотранспорт покупця, обов'язку постачальника щодо поставки товару кореспондувався обов'язок покупця сповістити постачальника про точний час його відвантаження перевізнику.

Звідси виконання обов'язку відповідачем було обумовлене виконанням свого обов'язку позивачем та вважається зустрічним зобов'язанням (ст. 538 ЦК УКраїни).

Натомість відсутність подібного повідомлення покупця про поставку товару у конкретний час, виключає відповідальність постачальника у його непоставці у строк, що встановлений специфікацією № 1 до договору.

З огляду на викладене суд вбачає безпідставним нарахуванням позивачем відповідачу штрафних санкцій, з посиланням на п. 5.2 договору, який передбачає відповідальність сторони за порушення умов та/або строків передачі (поставки) товару, або поставки товару не в повному обсязі та неналежної якості, або відмову від поставки товару взагалі.

Водночас, як встановлено судом в процесі розгляду справи, відповідальність постачальника по п. 5.2 договору наступає лише у разі наявності вищевказаних порушень договору поставки за умови, що постачальник не є сільськогосподарським підприємством виробником товару, що поставляється.

Натомість як у п. 1.2 договору, та і в п. 2 специфікації № 1 зазначено, що постачальник є сільськогосподарським підприємством-виробником товару, який є предметом поставки, є його власністю та поставляється ним покупцю вперше.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача були відсутні підстави для нарахування відповідачу штрафу з посиланням на п. 5.2 договору, що є підставою для відмови у задоволення позову в повному обсязі.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат у даній справі при відмові у задоволенні позову, господарський суд, керуючись приписами ст. 129 ГПК України, вказує про необхідність покладення судових витрат по сплаті судового збору на позивача у справі.

Що стосується заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на правову допомогу, які останній просить стягнути на свою користь на підставі укладеного з ОСОБА_4 об'єднанням "Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" договору про надання професійної правничої допомоги № 148/2018 від 01.06.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 вищезазначеної статті ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвокатом ОСОБА_4 об'єднання "Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" при підготовці даного позову до суду, відповідачем було надано копію договору про надання професійної правничої допомоги № 148/2018 від 01.06.2018, копію акту приймання наданих послуг від 21.06.2018, рахунок № 139/2018 від 18.06.2018, платіжне доручення № 13 від 18.06.2018 та копії документів на підтвердження статусу представника відповідача як адвоката.

Оглянувши матеріали справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані відповідачу адвокатом, господарський суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12600,00 грн по даній справі є явно завищеними.

За таких обставин господарський суд Київської області вважає за необхідне зменшити заявлену відповідачем до відшкодування суму зазначених витрат на 50% до 6300,00 грн, з урахуванням вимог щодо співрозмірності, передбачених ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Аналогічну правову позицію щодо права суду на зменшення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх неспіврозмірністю, викладено також у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 911/1355/17.

Керуючись ст.ст. 74-79, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротранстрейдінг" (04071, м.Київ, вулиця Ярославська, будинок 39-Г, код ЄДРПОУ 41263170) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт Лтд" (07642, Київська обл., Згурівський район, село Мала Березанка, вулиця Шевченка, будинок 44, код ЄДРПОУ 23585256) про стягнення 48000,00 грн штрафу відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротранстрейдінг" (04071, м.Київ, вулиця Ярославська, будинок 39-Г, код ЄДРПОУ 41263170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт Лтд" (07642, Київська обл., Згурівський район, село Мала Березанка, вулиця Шевченка, будинок 44, код ЄДРПОУ 23585256) 6300 (шість тисяч триста) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні іншої частини судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено: 04.07.2018.

Суддя В.М. Антонова