Постанова

від 18.06.2007 по справі а38/171-07(37/127(27/69)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10.05.07р.

Справа № А38/171-07(37/127(27/69)

За позовом  Прокурора Тернівського району м.Кривого Рогу

в інтересах держави в особі Північної міжрайонної державної податкової інспекції

у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до  В-1 Приватного підприємства

"Інтертехсервіс", м.Кривий Ріг

В-2 Приватного підприємства "УкрДонецькТехноСтрой", м.Донецьк

про

визнання угоди недійсною

Суддя  Бишевська Н. А.

Секретар

судового засідання  Парфьонов Д.О.

Представники сторін:

Від позивача:   Курченко О.Т., дор. № 23775/К/10 від

15.11.2006 року

Від прокурора: Овчар Т.В. дор. в

справі.

Від відповідача-1: не з'явився  

Від

відповідача-2: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:    

Прокурор Тернівського району м.

Кривого Рогу в інтересах держави в особі Північної міжрайонної державної

податкової інспекції у м. Кривому Розі (надалі - Позивач) звернувся до суду з

позовом про визнання недійсним договору №15/2002 від 26.08.02р., укладеного між

Приватним підприємством «Інтертехсервіс»(надалі -Відповідач-1) та Приватним

підприємством «УкрДонецькТехноСтрой» (надалі -Відповідач-2)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

з боку відповідача-2 угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам

держави та суспільства, направлена на приховування від оподаткування прибутків,

і повинна бути визнана недійсною на підставі ст.49 ЦК України. Зокрема, установчі

документи приватного підприємства «УкрДонецькТехноСтрой»  рішенням Куйбишевського районного суду

м.Донецька від 29.07.02р. визнані недійсними з моменту видачі, підприємство

засноване шляхом обману зі сторони невстановлених осіб, засновник підприємства

підприємницькою діяльністю не займався, ніяких договорів, відносно діяльності

підприємства не підписував.

Відповідач -1 явку представника в

судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи

не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений

належним чином, про що свідчить штам про відправку ухвали на оборотній стороні

ухвали.

Відповідач-2 явку представника в

судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи

не надав; до суду повернувся конверт з позначкою про те, що дане підприємство

не знаходиться за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 160 КАС

України  в судовому засіданні оголошено

вступну та резолютивну частину постанови.

              Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представника позивача, 

господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством

«Інтертехсервіс»(надалі -Відповідач-1) та Приватним підприємством

«УкрДонецькТехноСтрой» укладено договір купівлі-продажу на поставку товару

№15/2002 від 26.08.02р., згідно з умовами яких відповідач-2 зобов'язався

продати коронки К-130К на суму 6212,24 грн., пневмовдарники П-125 на суму

1853,45 грн. Укладена угода між відповідачами виконана, що підтверджується

накладною та податковою накладною №29 від 26.08.02р. та платіжним дорученням

№97 від 30.08.02р. та рахунком №29 від 26.08.02р.

Рішенням місцевого суду у

Куйбишевському районі м. Донецька від 29.07.02р. встановлено, що державна

реєстрація Приватного підприємства «УкрДонецькТехноСтрой»проведена шляхом

обману зі сторони невстановлених осіб, тоді як сам засновник ОСОБА_1

підприємством не займалася, ніяких угод від імені підприємства не укладала, суд

дійшов висновку, що державна реєстрація Приватного підприємства

«УкрДонецькТехноСтрой»здійснена на підставну особу, що є порушенням

законодавства, тому установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та

свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість визнано недійсним.

Також рішенням встановлено, що з моменту реєстрації ПП «УкрДонецькТехноСтрой»не

надає світність до ДПІ Куйбишевського району м. Донецька та не знаходиться за

місцезнаходженням, яке вказано в статуті. Про зміну адреси у встановленому

порядку не повідомляло.

Актом від 09.08.02р. №139 ДПІ

Куйбишевського району м. Донецька свідоцтво платника податків анульовано на

підставі рішення суду.

За інформацією Головного управління

статистики у Донецькій області від 11.05.05р. №22/1-374 Приватне підприємство

«УкрДонецькТехноСтрой»станом на 11.05.05р. значиться в ЄДРПОУ.

Суд відмовляє в задоволенні

позовних вимог з огляду на наступне.

Стаття 49 ЦК УРСР 1963р., на яку

посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, встановлює, що якщо угода

укладена з метою,  завідомо  суперечною 

інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при  наявності 

умислу  у обох сторін - в разі

виконання угоди обома  сторонами  - 

в  доход держави стягується все

одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої

сторони стягується в доход  держави

все  одержане  нею 

і  все  належне 

з  неї  першій 

стороні    на відшкодування

одержаного. При наявності ж умислу лише у 

однієї  з сторін все одержане нею

за угодою повинно  бути  повернуто 

другій стороні, а одержане останньою 

або  належне  їй 

на  відшкодування виконаного

стягується в доход держави.

В обґрунтування заявлених вимог

ОДПІ посилається на наявність умислу лише у відповідача-2. Наявність умислу на

приховування від оподаткування у відповідача-1 позивачем у матеріалах позовної

заяви та змін та доповнень до неї, не обґрунтовується та не доводиться.

Так, вказане судове рішення від

29.07.02р. визнає недійсними установчі документи підприємства та скасовує його

державну реєстрацію, проте не встановлює протиправного умислу цього

підприємства при укладенні даної угоди.

А сам факт скасування державної

реєстрації юридичної особи не тягне автоматичної недійсності усіх угод,

укладених такою особою з контрагентами.

Крім того, відповідно довідки від

11.05.05р. №22/1-374 Приватне підприємство «УкрДонецькТехноСтрой»станом на

11.05.05р. значиться в ЄДРПОУ..

Відповідно до ч.4 ст.34 Закону

України „Про підприємства в Україні” підприємство вважається ліквідованим чи

реорганізованим з моменту виключення його з ЄДРПОУ.

Згідно з Роз'ясненнями ВАСУ

"Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод

недійсними" № 02-5/111 від 12.03.99 р. , вирішуючи   спори  

про   визнання   угод  

недійсними, господарський 

суд  повинен  встановити 

наявність тих обставин, з якими  

закон   пов'язує   визнання 

угод  недійсними  і 

настання відповідних  наслідків,

що мають значення для правильного вирішення спору.

Для прийняття  рішення 

зі  спору необхідно

встановлювати,  у чому конкретно полягало

завідомо  суперечна  інтересам 

держави  і суспільства  мета 

укладення  угоди,  якою із сторін і в якій мірі виконано угоду,

а також вину сторін у формі умислу. Наявність  умислу у сторін (сторони) угоди означає,  що 

вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були

усвідомлювати протиправність укладеної угоди і 

суперечність  її мети  інтересам 

держави  та  суспільства 

і  прагнули або свідомо допускали

настання протиправних наслідків.  Умисел

юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи,

що підписала договір від імені юридичної особи, 

маючи на це  належні повноваження.  За відсутності таких повноважень наявність

умислу у юридичної  особи  не 

може  вважатися  встановленою. 

З аналізу ст.234 ЦК України

випливає, що для визнання фіктивного правочину недійсним насамперед необхідно

встановити фіктивність такого правочину, для чого, в свою чергу, наявними

повинні бути вина сторін у формі умислу, яка виражається у відсутності

наміру щодо створення правових наслідків при вчиненні спірного правочину.

Фіктивний правочин характеризується

такими рисами:

- сторони вчиняють такий

правочин  лише для виду, знаючи

заздалегідь, що він не буде виконаний,

- при вчиненні фіктивного правочину

сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином або фіктивний

правочин може взагалі не мати правової мети. 

Крім того, непредставлення

звітності та несплата податків відповідно до законодавства не є підставою для

визнання угоди недійсною, та не є доказом наявності умислу на протиправність

спірної угоди.

Посилаючись на ст. 49 ЦК УРСР,

позивач посилається на наявність умислу в діях відповідача-2, однак, відповідно

до Ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в

належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами

договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні

або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за

заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу

України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього

певну грошову суму.

Відповідно -суттєвими умовами

договору купівлі продажу є найменування, асортимент товару, що продається і

погоджена сторонами договору ціна такого товару.

Відповідно до ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких  ґрунтуються  її вимоги 

та заперечення, крім випадків 

встановлених ст. 72  цього

Кодексу.  Наведені позивачем доводи   в обґрунтування позовних вимог,  не є 

обґрунтованими,  в зв'язку з

чим   підстави   для задоволення позову, відсутні.

Наявні в справі докази свідчать

насамперед про фіктивність ПП «УкрДонецькТехноСтрой», а жодних матеріалів на

підтвердження наявності умислу в діях відповідача-2 на приховування доходів від

оподаткування позивачем не надано.

Окрім того, спірна угода відповідає

вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину та направлений на настання

конкретного результату, який ї наступив згідно обставини справи.

Суд звертає увагу позивача на те,

що п.7.1 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.04.02р.

№04-5/491 «Про внесення змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого

арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 «Про деякі питання практики

вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» вносив зміни до абз.2

п.19 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N

02-5/111, так на день подачі позову абз.2 п.19 роз'яснення президії Вищого

арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 викладено в наступній

редакції: Отже саме лише визнання господарським судом недійсними установчих

документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також

прийняття господарським судом рішення про скасування державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати

недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи

організаціями до моменту виключення його з державного реєстру. Проте у разі

визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта

підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку

із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документа, що

посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької

діяльності та за наявності інших обставин, які свідчать про укладення

оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства держави і

суспільства, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди

мають визнаватися недійсними згідно із статтею 49 Цивільного кодексу незалежно

від часу їх укладення. 

Таким чином наведені  позивачем доводи в обґрунтування позовних

вимог,  не є  обґрунтованими,  в зв'язку з чим   підстави  

для задоволення позову, відсутні.

Керуючись ст.ст.161-163, 169,  розділом VІІ Прикінцевих та перехідних

положень КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову

відмовити. 

           Постанова набирає законної сили

відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути

оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Суддя                                                                                          Н.А.Бишевська

Постанова  в повному обсязі підписана 15.06.07 р.