Рішення

від 26.06.2018 по справі 922/1477/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2018 р.Справа № 922/1477/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м. Київ до ТОВ "Торговий дом ОСОБА_3", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (надалі - позивач) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ОСОБА_3" (відповідач) заборгованість за поставлений товар в сумі 6.195,48 грн., пеню в розмірі 562,86 грн., суму інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 118,26 грн. та 12 % річних в розмірі 199,61 грн., а всього 7.076,21 грн. Судовий збір покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки за № 8341-22/2017 від 17.07.2017 року.

Ухвалою від 06.06.218 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 26.06.2018 р. об 11:30.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу, але не отримана та була повернута за не запитом, про що свідчить довідка ПАТ Укрпошта .

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Між ТОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 (постачальник) та ТОВ ТОРГОВИЙ ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір поставки №8341-22/2017 від 17.07.2017 р. (надалі - Договір), за яким постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти покупцю визначені Договором запчастини та експлуатаційні матеріали (надалі - Товар), а також виконувати шиномонтажні послуги. Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати Товар та оплачувати його.

Відповідно до п. 2.1 Договору погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або в накладних про відвантажування, що являються невід'ємними складовими даного Договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи документ про відвантаження (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом, ціною попередній домовленості із постачальником. Уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товарно-супровідні документи на товар.

Товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. Уразі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно (п. 2.3 Договору).

Ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару (п. 2.4 Договору).

ТОВ Автодистиб'юшн ОСОБА_2 , на виконання умов укладеного Договору, 28.12.2017 р. здійснило поставку покупцю запчастин та експлуатаційних матеріалів згідно підписаної сторонами видаткової накладної №SI0000966934 від 28.12.2017 р. на суму 31542,06 грн. (а.с. 18). У видатковій накладній було зазначено рахунок №S0002474441 від 28.12.2017 р. (а.с. 16) та строк оплати: предоплата .

Оплата згідно Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику. При здійсненні оплати покупець вказує наступні реквізити: номер та дату підписання договору, по якому відбувається поставка Продукції з посиланням на виставлений постачальником рахунок-фактуру (п. 3.2 Договору).

19.01.2018 р. сторонами було підписано накладну на повернення №SR0000093981, за якою було повернуто товар на суму 24146,58 грн. Інша частина товару, яка не була повернута, була оплачена відповідачем лише частково, в сумі 1200,00 грн. 21.02.2018 р.

У зв'язку з наявністю заборгованості за поставлений товар позивач 03.04.2018 р. направив відповідачу лист-вимогу №03/04 про оплату поставленого товару на суму 6195,48 грн. Однак, як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, оплата товару в розмірі 6195,48 грн. ТОВ ТОРГОВИЙ ОСОБА_3 не проводилась.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Враховуючи викладене, надання позивачем належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження здійснення поставки товару та ненадання відповідачем доказів на підтвердження своєчасного погашення вартості поставленого товару, суд приходить до висновку про неналежне виконання покупцем за договором №8341-22/2017 від 17.07.2017 р. обов'язків з оплати товару та наявність заборгованості перед продавцем у сумі 6195,48 грн.

В розділі 5 укладеного Договору сторони передбачили, що вони несуть матеріальну відповідальність за порушення умов даного договору, передбачену чинним законодавством України.

В разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу (п. 5.2 Договору).

На підставі ст. 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми (п. 5.3 Договору).

З огляду на зазначені положення, враховуючи лише часткове повернення та оплату поставленого товару, позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 562,86 грн., інфляційні втрати - 118,26 грн. та 12% річних в розмірі 199,61 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Постанови ПВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, положення укладеного сторонами Договору, перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, 12% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом ОСОБА_3" (м. Харків, пров. Троїцький (Дубового) буд. 9-В р/р НОМЕР_1 в відділені №2 ПАО ПУМБ МФО 334851, код ЄДРПОУ 39730538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (м.Київ, вул. Закревського, 16 ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_5" р/р 26007500176855, МФО 300614, код ЄДРПОУ 37141112) суму основного боргу 6.195,48 грн., пеню 562,86 грн., суму інфляційних втрат 118,26 грн., 12 % річних - 199,61 грн. та судовий збір 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2018 р.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_6