Рішення

від 25.06.2018 по справі 922/872/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р.Справа № 922/872/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Каюков Ю.В.

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 40-3273/138 від 08.08.2016 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 196 від 25.04.2018 р.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту по Основ'янському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, м. Харків про стягнення коштів у розмірі 155 767,24 грн. здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/872/18

ВСТАНОВИВ:

Позивач, комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту по Основ'янському району Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, про стягнення заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань у розмірі 155 767,24 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 квітня 2018 року. Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року задоволено усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, на підставі ст.ст. 42, 165, 169, 232 ГПК України; встановлено позивачу строк до 14 травня 2018 року на подання до суду відповіді на відзив; встановлено відповідачу строк до 21 травня 2018 року на подання до суду заперечень на відповідь на відзив; відкладене підготовче засідання до 22 травня 2018 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2018 року відмовлено в задоволені усного клопотання відповідача про виклик свідка. Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2018 року задоволено усне клопотання відповідача про надання часу для усунення недоліків, допущених при поданні відзиву та відкладено підготовче засідання до 04 червня 2018 року, на підставі ст.ст. 42, 177, п. 3 ч. 2 ст. 183, п. 10. ч. 2 ст. 182 ГПК України. Ухвалою від 01 червня 2018 року поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву. Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 04 червня 2018 року долучено до матеріалів справи відповідь позивача на відзив відповідача та заперечення відповідача, на підставі ст.ст. 42, 166, 167, 169, 170, 177, п. 10 ч. 2 ст. 182, 232 ГПК України; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 червня 2018 року, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України. 11 червня 2018 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області по розгляду справи оголошено перерву до 25 червня 2018 року. 25 червня 2018 року після закінчення перерви засідання суду було продовжено

Під час розгляду справи по суті позивачем позовні вимоги підтримано в повному обсязі, відповідачем позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та відповідач стверджує, що ним в повному обсязі сплачено вартість спожитої теплової енергії, отриманої в період з 01 січня 2012 року по 01 грудня 2012 року, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та додатковою угодою від 22 лютого 2012 року № 3 до договору про постачання теплової енергії № 13249 від 01 жовтня 2006 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2006 року між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) було укладено тимчасовий договір № 13249 про постачання теплової енергії. Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1 договору). Облік споживання теплової енергії проводиться згідно до додатку № 4 (п. 5.1 договору). Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до виставлених рахунків. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відступки-отриманої теплової енергії та розрахунків за її використання. Споживач сплачує вартість фактично спожитої, в розрахунковому періоді, теплової енергії, протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від представника енергопостачальної організації або 7 днів після відправлення його поштою. Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковий період. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату (п.п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.5 договору). Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2007 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Згідно додатку № 4 до договору, сторонами встановлено перелік об'єктів теплоспоживання, а саме адреси теплопостачання: м. Харків, пр-т Гагаріна, 264; м. Харків, вул. Шота Руставелі, 4/20; м. Харків, пр-т Гагаріна, 316; м. Харків, наб. Красношкільна, 26; пр-т Гагаріна, 54; м. Харків, вул. Валдайська, 26; м. Харків, вул. Урицького, 31; м. Харків, шос. Мерефянське, 32; АДРЕСА_1; м. Харків, пл. Рози Люксембург, 2; м. Харків, вул. Гамарника, 15-б.

22 лютого 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору про постачання теплової енергії № 13249 від 01 жовтня 2006 року. Відповідно до п.п. 1, 1.2 додаткової угоди, тарифи за теплову енергію згідно постанов, зокрема, Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30 вересня 2011 року № 140 "Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Харківські теплові мережі" з 01 жовтня 2011 року складають: для бюджетних установ - 749,95 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для інших споживачів - 749,95 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Вартість теплової енергії, що постачається споживачу (відповідачу у справі) на період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, відповідно до тарифів, діючих на момент підписання угоди, в коштовному вираженні складає 51 820,00 грн., ПДВ 10 364,00 грн., усього 62 184,00 грн. Згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладання цього договору, а саме з 01 січня 2012 року (п. 8 додаткової угоди).

Як вказує позивач у позовній заяві, КП "Харківські теплові мережі" на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2011-2012 року здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, які знаходяться у будинках за адресами: м. Харків, пр-т Гагаріна, 264; м. Харків, вул. Шота Руставелі, 4/20; м. Харків, пр-т Гагаріна, 316; м. Харків, наб. Красношкільна, 26; пр-т Гагаріна, 54; м. Харків, вул. Валдайська, 26; м. Харків, вул. Урицького, 31; м. Харків, шос. Мерефянське, 32; АДРЕСА_1; м. Харків, пл. Рози Люксембург, 2; м. Харків, вул. Гамарника, 15-б., що використовуються відповідачем. Факт постачання позивачем теплової енергії до приміщень підтверджується актами підключення споживача: № 178/8778-В від 14 жовтня 2011 року; № 178/8876-В від 13 жовтня 2011 року; № 178/8781-В від 16 жовтня 2011 року; № 178/9071-В від 15 жовтня 2011 року; № 178/7862-В від 12 жовтня 2011 року; № 178/7988-В від 14 жовтня 2011 року; № 178/9060-В від 14 жовтня 2011 року; № 178/7918-В від 11 жовтня 2011 року; № 178/8803-В від 11 жовтня 2011 року; № 178/8959-В від 12 жовтня 2011 року; № 178/9000-В від 19 жовтня 2011 року; № 178/9000-В від 19 жовтня 2011 року; № 178/9260-В від 15 жовтня 2012 року; № 178/7685-В від 20 жовтня 2012 року; № 178/9263-В від 19 жовтня 2012 року; № 178/9166-В від 18 жовтня 2012 року; № 178/8826-В від 18 жовтня 2012 року; № 178/9303-В від 15 жовтня 2012 року; № 178/9077-В від 18 жовтня 2012 року; № 178/9286-В від 16 жовтня 2012 року; № 178/8943-В від 17 жовтня 2012 року; № 178/9043-В від 20 жовтня 2012 року; № 178/9153-В від 21 жовтня 2012 року; № 178/9153-В від 21 жовтня 2012 року та актами відключення споживача: № 178/6938-В від 02 квітня 2012 року; № 178/6779-В від 09 квітня 2012 року; № 178/6941-В від 09 квітня 2012 року; № 178/7003-В від 09 квітня 2012 року; № 178/6300-В від 09 квітня 2012 року; № 178/6711-В від 09 квітня 2012 року; № 178/6991-В від 09 квітня 2012 року; № 178/6979-В від 09 квітня 2012 року; № 178/6903-В від 09 квітня 2012 року; № 178/7028-В від 09 квітня 2012 року; № 178/7069-В від 09 квітня 2012 року; № 178/7069-В від 09 квітня 2012 року. Позивач вказує, що відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію, які відповідачем оплачено частково, з огляду на що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2012 року по 01 грудня 2012 року у розмірі 155 767,24 грн., що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. В розумінні статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Як вбачається з суб'єктного складу учасників справи, відповідач є органом місцевого самоврядування, тобто неприбутковою установою та фінансується виключно за рахунок коштів місцевого бюджету.

Реєстрація будь-яких бюджетних зобов'язань та проведення платежів за рахунок бюджетних коштів можливі лише за наявності відповідних бюджетних призначень (ст. 23 Бюджетного кодексу України). Вимогами ст. 48 Бюджетного Кодексу України встановлено що, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Кошторисом відповідача на 2012 рік затверджено видатки на оплату теплової енергії у розмірі 62 184,00 грн. Як зазначалося вище в даному рішенні суду, додатковою угодою від 22 лютого 2012 року № 3 до договору про постачання теплової енергії № 13249 від 01 жовтня 2006 року сторонами погоджено вартість теплової енергії, що постачається відповідачу на період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року та яка складає 62 184,00 грн. Тобто, в межах видатків, затверджених кошторисом відповідача на 2012 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в повному обсязі сплачено вартість отриманої теплової енергії в період з 01 січня 2012 року по 01 грудня 2012 року у розмірі, передбаченому додатковою угодою від 22 лютого 2012 року № 3 до договору про постачання теплової енергії № 13249 від 01 жовтня 2006 року та кошторисі відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 25 від 28 лютого 2012 року на суму 25 264,00 грн.; № 41 від 27 березня 2012 року на суму 9 196,00 грн.;№ 60 від 20 квітня 2012 року на суму 3 486,00 грн.; № 150 від 07 листопада 2012 року на суму 3 363,00 грн.; № 159 від 21 листопада 2012 року на суму 2 416,09 грн.; № 173 від 19 грудня 2012 року на суму 18 458,91 грн.

Враховуючи вище викладене в сукупності, а саме умови додаткової угоди від 22 лютого 2012 року № 3 до договору про постачання теплової енергії № 13249 від 01 жовтня 2006 року, якою чітко визначено вартість теплової енергії, що поставляться відповідачу в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року та складає 62 184,00 грн. та яка оплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується вище вказаним платіжними дорученням, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 155 767,24 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2012 року по 01 грудня 2012 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За наслідками розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності та клопотання позивача про відновлення пропущеного строку позовної давності, суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як з'ясовано судом та вказано вище у рішенні суду, позовні вимоги позивача визнані судом такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість. За таких обставин, через відмову позивачу у задоволенні позову з підстав необґрунтованості, заява відповідача про застосування строків позовної давності та клопотання позивача про про відновлення пропущеного строку позовної давності відхилені судом.

За ст. 129 ГПК України судові витрати по судовому збору залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 194, 195, 196, 201, 207, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 03.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_3

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.